УДК 372.3
заступник начальника Державного центру сертифікації Державної служби України з надзвичайних ситуацій, кандидат історичних наук
науковий співробітник відділу науково-методичного забезпечення діяльності навчально-методичних установ Науково-методичного центру післядипломної освіти у сфері цивільного захисту
Рецензент:
Литвиновський Є.Ю.,
провідний науковий співробітник відділу науково-методичного забезпечення діяльності навчально-методичних установ Науково-методичного центру післядипломної освіти у сфері цивільного захисту, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник
Життєва компетентність дитини та безпека життєдіяльності
В статті розглядається необхідність імплементації питань безпеки життєдіяльності у процес формування життєвої компетентності дитини.
Ключові слова: безпека життєдіяльності, діти дошкільного віку, життєва компетентність.
Постановка проблеми. Дошкільна ланка освіти є пріоритетною в єдиній національній системі неперервної освіти, оскільки досвід розвитку людства, наукові дослідження свідчать, що в дітей дошкільного віку під впливом зовнішніх обставин підсвідомо формується будова розуму й духовності. І.Ільїнський з цього приводу, згадуючи думки ідеологів Ордену єзуїтів, зазначає: "…дайте мені виховати дитину від народження до восьми років, а потім робіть з нею все, що забажаєте…" [1, с. 4]. “Наступність, – зазначає А. Богуш, – це вищий щабель розвитку, коріння якого міцно проросло в попередньому ґрунті” [2, с. 11].
Таким чином, беззаперечним фактором впливу на гармонійний розвиток життєздатної людини є дошкільна освіта, завданням якої "… є своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєво компетентної творчої особистості з раннього дитинства" [3].
Виклад основного матеріалу. Системний аналіз актуальних досліджень показав, що проблему формуванням життєвої компетентності особистості досліджувала плеяда науковців, серед них – І.Бех, А.Богуш, О.Кононко та інші. Науковими здобутками останніх років у сфері розвитку дитини є колективні монографії "Розвиток дитини-дошкільника: сучасні підходи та освітні технології"; "Підготовка вихователя до розвитку особистості дитини в дошкільному віці"; "Дошкільна лінгводидактика" тощо.
Аналіз цих досліджень показує, що показниками життєвої компетентності дитини вважаються оптимальна для віку модель провідної діяльності; форми активності дитини у сферах життєдіяльності; особливості розвитку базових якостей особистості, серед яких виокремлюють самостійність, працелюбність, людяність, впевненість, спостережливість, відповідальність, розсудливість, справедливість, володіння собою, креативність.
Таким чином, життєво компетентною вважають дитину, яка відповідає вимогам життя, адекватно поводиться в різноманітних життєвих ситуаціях, є активним суб’єктом життєдіяльності, проявляє своє "Я" у різних сферах життя, володіє набором базових якостей, характеризується зрілими (віковими) формами основних видів діяльності. Така дитина знає, може, хоче та адекватно вчиняє.
У розробленнях проблеми формування життєвої компетентності дитини, на нашу думку, недостатньо уваги приділяється питанням її безпечної поведінки. Недооцінювання батьками, вихователями необхідності цілеспрямованого формування в дитини вмінь безпечного поводження в сучасному суспільстві створює передумови відсутності у неї цінності безпеки життєдіяльності в майбутньому. "Те, чого дитина не набула в ранньому дитинстві, надовго залишається прогалиною в наступні періоди, а то подекуди – й на усе життя" [4, с. 4].
Метою статті є актуалізація питання безпечної поведінки дитини у процесі її соціальній активності, розкриття способів формування безпеки діяльності дошкільника, діяльності його оточення як складових системи цінностей.
Розробники Концепції виховання життєздатного покоління (І. Ільїнський) [5] акцентують увагу на тому, що завдання життєздатної людини – не тільки стати особистістю, сформувати свої життєві смисли, самоствердитися, реалізувати свої задатки і творчі можливості, а, перетворюючи при цьому в своїх інтересах середовище проживання, не знешкодити ні себе, ні своє оточення.
Навчання з безпеки життєдіяльності покликане формувати в кожної дитини активну життєву позицію щодо власного життя і власної безпеки, накопичення нею знань, умінь і навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, на воді тощо.
Формування безпечного способу життя має бути організоване як систематична робота з дітьми й охоплювати всі провідні форми діяльності дитини (гру, спілкування, трудову (предметно-практичну) діяльність). Тому, окрім спрямованих на вивчення безпеки життєдіяльності заходів, питання безпечної поведінки дитини необхідно планувати і в ході проведення всієї навчально-виховної роботи дошкільного закладу, залучати до неї батьків за допомогою спільних заходів (походів, екскурсій, спортивних змагань тощо).
Основою для створення навчально-виховних програм для дітей дошкільного віку в Україні є Базовий компонент дошкільної освіти. Його зміст побудований відповідно до вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу та спрямовує навчально-виховний процес на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, навченості та вихованості дитини). Це зумовлює необхідність чіткого визначення засвоєння дитиною змісту освітніх ліній (знає, обізнана, розуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює), орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, розкриває важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття в подальшому спеціальних знань та вмінь [6].
Питання безпеки життєдіяльності входять до всіх освітніх ліній, а як виокремлена складова змісту освіти – до освітньої лінії "Особистість дитини". Результатом освітньої роботи щодо вивчення змісту безпеки життєдіяльності є здатність дитини диференціювати поняття "безпечне" і "небезпечне", усвідомлювати важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Дитина повинна знати правила безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому, спортивному майданчиках, орієнтуватися у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користування транспортом; розуміти значення основних знаків дорожнього руху тощо; знати та вміти скористатися номером телефону служб допомоги (пожежна, медична, міліція); усвідомлювати, до кого можна звернутись у критичній ситуації, володіти навичками безпечної поведінки в умовах агресивного поводження однолітків або дорослих [6].
Формування в дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах поведінки дорослих. Розбіжності вимог до дитини батьків удома та вихователів у дошкільному закладі можуть викликати в дитини почуття образи, збентеження та навіть агресії. Тому вихователі у професійній діяльності повинні намагатися зробити батьків своїми однодумцями – постійно залучати їх до навчально-виховного процесу, надавати батькам інформацію про створення максимально безпечних умов перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку (правила особистої безпеки та безпеки оточуючих, дії в екстремальних ситуаціях тощо). Доречним буде також створення відповідного інформаційного куточка (стенду), за допомогою якого вихованці отримуватимуть нові і повторюватимуть вже знайомі правила з безпеки життєдіяльності.
Важливим фактором формування безпечного способу життєдіяльності є середовище перебування дитини – дошкільний навчальний заклад. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" дошкільний навчальний заклад [7] повинен створити безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечити їх дотримання; сформувати у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяти збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психологічному й фізичному розвитку дітей.
З метою вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок вихователів із формування у дітей ціннісного ставлення до життя, покращення якості навчально-виховної роботи з питань особистої безпеки та захисту життя в дошкільних навчальних закладах щорічно проводиться "Тиждень безпеки дитини" [8] як форма систематизації знань дітей про безпечне довкілля. Цей захід повинен проводитись творчо на основі діяльнісного підходу з метою збагачення досвіду дітей щодо безпечної поведінки.
"Тиждень безпеки дитини" повинен бути наповнений конкретним змістом навчально-виховної роботи (тематичні заняття; дидактичні і сюжетні ігри з елементами безпеки життєдіяльності; конкурси; читання творів художньої дитячої літератури відповідної тематики; моделювання правильної поведінки, аналіз небезпечних ситуацій).
Не менш важливим фактором формування безпечної поведінки дитини є моніторинг навчально-виховної роботи дошкільного закладу. Щоб оцінити проведену вихователями навчально-виховну роботу з дітьми щодо засвоєння ними основ безпеки життєдіяльності, наприкінці "Тижня безпеки" варто провести бесіди чи вікторини у групах з тим, щоб дізнатися, що дошкільникам сподобалося, що запам’яталося, і, враховуючи ці результати, внести певні корективи до плану проведення навчально-виховних заходів у майбутньому.
Висновки. Таким чином, безпека життєдіяльності є багатогранною категорією і охоплює найважливіші сфери людського буття, такі, як охорона здоров’я, екологія, безпека у надзвичайних ситуаціях тощо. Як складова життєвої компетентності це не просто сукупність засвоєних знань, а стиль життя, адекватна поведінка в різноманітних ситуаціях, зокрема – і надзвичайних та екстремальних.
Ураховуючи важливість формування в дитини вмінь безпечної поведінки, доходимо висновку, що існує потреба в конкретних методичних розробках і науково обґрунтованих сучасних рекомендаціях щодо способів формування у дітей дошкільного віку такого рівня соціального досвіду, що дозволятиме дошкільнику стати життєво компетентним у соціальному середовищі, вести безпечну життєдіяльність.
Список використаних джерел
- Ильинский, И.М. Ради себя и "других", ради будущего … / И.М.Ильинский. – М. : Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2011. – 66 с.
- Богуш, А.М. Наступність, перспективність, спадкоємність – складові неперервної освіти / А.М Богуш // Дошкільне виховання. – 2001. – № 11. – С. 11-12.
- Інструктивно-методичні рекомендації "Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2012/13 навчальному році" [Текст] / Лист МОНмолодьспорт від 21.05.12 № 1/9-388.
- Щелованов, Н.М. Воспитание детей раннего возраста в детских учреждениях / Н.М.Щелованов. – М. : Медгиз, 1960. – 345 с.
- Основы концепции воспитания жизнеспособных поколений [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.ilinskiy.ru/index.php/publications/sod/.
- Про схвалення нової редакції Базового компонента дошкільної освіти [Електронний ресурс] / Рішення колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.05.2012 № 5/2-2. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v_5-2736-12.
- Про дошкільну освіту [Електронний ресурс] / Закон України від 11 липня 2001 № 2628-III. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2628-4.
- Щодо організації та проведення "Тижня безпеки дитини" в дошкільних навчальних закладах [Електронний ресурс] / Лист МОНмолодьспорт від 19 серпня 2011 № 1/9-635. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/22120/.
Андриенко В.Н., Талан И.С. Жизненная компетентность ребенка и безопасность жизнедеятельности
В статье рассматривается необходимость имплементации безопасности жизнедеятельности в процесс формирования жизненной компетентности ребенка.
Ключевые слова: безопасность жизнедеятельности, дети дошкольного возраста, жизненная компетентность.
Andrienko, V.M., Talan, I.S. Life Competence of the Child and Safety of Life Activity
In article discusses the need for the implementation of safety of life activity in the formation of life competence of the child.
Key words: safety of life activity, preschool children, life competence.