Мунтян С.Г. Індивідуалізація навчання іноземної мови професійного спрямування в умовах профільного ВНЗ

Мунтян С.Г.,

завідувач кафедри іноземних мов Таврійського державного агротехнологічного університету

Полікарпова Ю.О.,

доцент кафедри іноземних мов Таврійського державного агротехнологічного університету, кандидат філологічних наук

Індивідуалізація навчання іноземної мови професійного спрямування в умовах профільного ВНЗ

У статті розглянуто способи врахування індивідуальних можливостей студентів у навчанні іноземної мови професійного спрямування у профільному ВНЗ. Визначено умови формування у студентів навичок публічної презентації індивідуальної творчої роботи як одного зі способів реалізації індивідуалізації навчання студентів іноземної мови.

Ключові слова: диференціація навчання, індивідуалізація навчання, самостійна навчальна діяльність студента, іноземна мова професійного спрямування, проблемна ситуація, презентація.

В умовах замовлення сучасного українського суспільства на підготовку висококваліфікованих фахівців, спрямованих до постійного професійного   самовдосконалення, соціально та професійно мобільних, у сфері навчання іноземних мов професійного спрямування особливого значення набувають освітні технології, орієнтовані на реалізацію особистісного творчого потенціалу студентів, накопичення майбутніми фахівцями ефективного індивідуального досвіду засвоєння та використання мови.

Особистісно орієнтоване навчання розглядається теоретиками як складне педагогічне явище, що включає зміну цілі, змісту, процесу і форм навчання, впливає на ефективність навчання й передбачає формування самостійного та свідомого суб’єкта навчальної діяльності [7]. Вагоме значення в особистісно орієнтованому навчанні мають диференціація та індивідуалізація, переваги яких знаходять відображення у врахуванні здібностей й інтересів студентів, рівня їхньої попередньої мовної підготовки, визначенні особистісно значущих для студентів цілей, формуванні у студентів сталих та раціональних навичок самостійної роботи, вміння системно оволодівати знаннями [6]. Наголошуючи на перевагах диференціації та індивідуалізації процесу навчання, дослідники виходять із того, що навчання є індивідуальним і конструктивним процесом, що залежно від умов може зазнавати посилення або послаблення, стикаючись у своєму перебігу, відповідно, з певною підтримкою або з певними перепонами [8; 10]. Тож проблема адаптації навчальних завдань і матеріалів до потреб кожної конкретної студентської аудиторії, до конкретних навчальних ситуацій, до відповідних нормативних й матеріально-технічних умов з метою забезпечення індивідуалізації процесу навчання є актуальною.

Мета статті – визначення адаптивних способів і відповідних умов забезпечення (прийнятних з позиції "витрати – результат") індивідуалізованої підготовки студентів у навчанні іноземної мови професійного спрямування у профільному ВНЗ.

Як вже зазначали, сприяти максимальному розвитку і вдосконаленню індивідуально-психологічних особливостей тих, хто навчається, в межах засвоєння будь-якої дисципліни можливо за допомогою зовнішньої або внутрішньої диференціації. В умовах зовнішньої диференціації суб’єкти учіння за певними індивідуальними ознаками на основі адміністративно-організаційних заходів спеціально об’єднуються в різні навчальні групи, наприклад, за рівнем сформованості мовної компетенції (за результатами вхідного тестового контролю знань). Так утворюються гомогенні, з точки зору попередньої мовної підготовки, групи. Це явище однак супроводжується певними ризиками: досить часто виявляється, що не всі такі гомогенні групи мають переваги. Насамперед це стосується слабких за рівнем підготовки груп. Почуття приналежності до "відібраного залишку" може створювати у студентів негативне самосприйняття, викликати думки про те, що навчальні зусилля, старання не мають сенсу, що, безперечно, руйнує результативність навчання. До інших ризиків відносяться можливості виникнення атмосфери тиску досягнень, побоювань щодо відставання в досягненнях, нездорової конкуренції, соціального розмежування.

За зовнішньої диференціації варто звертати увагу на небезпеку можливих помилок у визначенні вхідного рівня сформованості мовної компетенції студентів, оскільки здатність кожної окремої особистості до випробувань залежить від багатьох змінних і може підлягати суттєвим коливанням залежно від ситуації та особистісного внутрішнього стану [8].

У ситуації внутрішньої диференціації індивідуальні особливості тих, хто навчається, ураховуються в умовах організації навчальної діяльності безпосередньо на занятті,  в аудиторії. У цьому випадку диференціація навчання ототожнюється з індивідуалізацією.

За визначенням С.Ю.Ніколаєвої, індивідуалізацію навчальної діяльності студентів в оволодінні іншомовним мовленням потрібно розуміти як систему взаємообумовлених дій викладача і студентів, що реалізується на всіх етапах навчально-виховного процесу і враховує особливості кожного з компонентів психологічної структури особистості: а) моральні якості та навчальну мотивацію; б) попередню підготовку з іноземної мови та спеціальні навчальні вміння; в) рівень функціонування механізмів мовлення й тип його темпу та ритму, г) індивідуальний стиль навчання [4]. За С.Ю.Ніколаєвою, функціонування системи індивідуалізації забезпечується окремими дидактично-методичними рішеннями викладача та діями студента із самонавчання, що обумовлює формування самостійного і свідомого суб’єкта навчальної діяльності.

До основних характеристик свідомого суб’єкта навчальної діяльності дослідники  відносять такі здатності особистості:

•  бути відносно незалежним від викладача та підручника/НМК;
•  ставити перед собою конкретні завдання;
•  визначати й обирати адекватні засоби і способи вирішення завдань;
•  використовувати вже набуті прийоми оволодіння знаннями, навичками та вміннями, адаптуючи їх до своїх індивідуальних психофізіологічних і психологічних особливостей;
•  свідомо здійснювати процеси самопізнання та самодіагностики;
•  спостерігати, контролювати й регулювати не лише процеси учіння, але й власну мовленнєву й немовленнєву поведінку в ситуаціях міжкультурної комунікації;
•  нести відповідальність за власні успіхи й помилки;
•  спроектовувати свої вміння й здібності на майбутню професійну діяльність [2; 3].

Для знаходження відповідних дидактико-методичних рішень із забезпечення індивідуалізації практичної іншомовленнєвої підготовки майбутніх фахівців із формування у них вищезазначених умінь визначимо сукупність особливостей, які супроводжують процес навчання студентів іноземної мови у профільному ВНЗ. Серед таких особливостей у сфері аграрної вищої освіти наразі варто вказати на такі: нетривалість в аграрних ВНЗ курсу з дисципліни "Іноземна мова професійного спрямування"; дисонанс між необхідною інтенсивністю занять з дисципліни й реальною ситуацією з переважно лише одним заняттям на тиждень; невідповідність знань, котрі декларуються типовими програмами для оволодіння, тим, які створюють відповідне підґрунтя для їх засвоєння; суперечність між зростанням об’єму річного й, відповідно, тижневого навчального навантаження на кожного окремого викладача й необхідністю нарощування витрат часу на творчу підготовку до поточних практичних занять з метою реалізації особистісного потенціалу студентів у кожній конкретній цільовій групі; відсутність у переважної більшості студентів сталих навичок системної самостійної роботи. Ці реалії, відповідно, зумовлюють необхідність оптимізувати та інтенсифікувати діяльність викладача.

Потрібно також ураховувати, що суттєвої оптимізації діяльності викладача потребує безпосередньо процес індивідуалізації навчання, оскільки пов’язується із дотриманням обов’язкових вимог, а саме: а) планування заняття й навчальні матеріали мусять бути "відкритими", тобто передбачати альтернативні варіанти; б) ті, хто навчаються, повинні володіти стрижневими стратегіями і прийомами учіння [9]. Безперечно, перший аспект обумовлює зростання витрат часу викладача на етапах планування занять, підготовки методичних матеріалів, осмислення об’єктів та критеріїв оцінювання.  До того ж, унаслідок запрограмованого фактора неочікуваності, новизни щодо результатів діяльності студентів більшими стають витрати зусиль викладача на заняттях. Другий аспект означає зростання витрат часу викладача на осмислення ефективних способів раціонального цілеспрямованого формування навчальної компетенції студента, на побудову у зв’язку з цим відповідної архітектоніки курсу та розроблення відповідного методичного забезпечення.

Отже, сукупність вищезазначених факторів в імплементації індивідуалізації навчання змушує знаходити оптимальне співвідношення між цілісними витратами зусиль викладача та ступенем реалізації особистісного творчого потенціалу студентів. З цієї точки зору, як показує власний досвід, в аграрному ВНЗ у навчанні майбутніх фахівців іноземної мови збалансованим є системне впровадження проектів інформаційного типу, тобто підготовка та публічна презентація студентом індивідуальної творчої роботи. Потреба у виокремленні саме цього аспекту іншомовного спілкування обумовлена передусім тим, що у професійному середовищі фахівцеві необхідно постійно виступати публічно. Поширеною формою таких виступів є презентація, тобто виступ перед аудиторією з метою представлення ідеї, концепції, програми тощо, інформування про хід виконання або результати виконаної роботи, переконання аудиторії в перевагах або правильності запропонованого.

Цінність публічної презентації індивідуальної творчої роботи полягає, по-перше, у можливості раціонального комплексного застосування теоретичних знань і практичних умінь із дисципліни для розв’язання  конкретних прагматичних завдань і, по-друге, в органічному поєднанні вдосконалення у студентів іншомовної комунікативної компетенції, розширення знань професійного спрямування, формування у студентів умінь і навичок самостійної навчальної діяльності, розвитку інтелектуальної мобільності, критичного і креативного мислення.

Використання технології підготовки індивідуальної творчої роботи, її публічної презентації студентом передбачає дотримання умов, обов’язкових для проектної технології в цілому, а саме:

• орієнтації проекту на самостійну пошукову діяльність студентів, в основі якої – проблемне завдання;
• визначення цікавої тематики;
• урахування ступеня готовності студентів до здійснення певного виду діяльності;
• наявність методичних рекомендацій і пам’яток-інструкцій щодо здійснення завдання;
• моніторинг цієї роботи викладачем.

Особливого значення при цьому набувають вміння викладача моделювати проблемні ситуації, у процесі яких всі типи завдань аналізуються, особливо осмислюються та набувають особистої персональної значущості для суб’єктів учіння [5].

Саме проблемність завдання для індивідуальної творчої роботи викликає у студентів потребу використання альтернативних матеріалів, а отже, надає студентам можливість вибору. Одночасно навчання виконання завдання і його публічної презентації органічно сприяє формуванню у студентів умінь вчитися, що в сукупності  спричиняє перетворення студента з об’єкта, яким керують, на суб’єкт управління своєю власною діяльністю. Звісно, технологія підготовки та публічної презентації студентом індивідуальної творчої роботи має безпосередньо спиратися на програмний зміст навчання, бо ця передумова сприяє найбільш ефективному досягненню бажаних результатів у навчальному процесі, створює підґрунтя для розкриття потенційних можливостей кожного студента.

У розробленні та градуюванні завдань для індивідуальної творчої роботи важливо враховувати фактори двох видів: ті, що пов’язані з тими, хто навчається, та фактори, що визначаються характером завдань [1].

До факторів, пов’язаних зі студентами, варто віднести такі:

• можливість створення та підтримки мотивації студентів за допомогою завдань;
• рівень навчальної підготовки студента до виконання завдання;
• кількість навчального матеріалу, який студент може засвоїти за одиницю часу;
• міру володіння студентом певними мовленнєвими вміннями;
• потребу надання студентові спеціальних (наприклад, соціокультурних, фахових) знань для виконання завдання;
• рівень лінгвістичних знань студента;
• рівень розвитку самостійності студента (наприклад, щоб виконати певне завдання, потрібно взяти інтерв’ю в керівника будь-якого рангу або в закордонного гостя).

До факторів, пов’язаних із характером завдання, відносять наступні:

• особиста значущість виконання завдання для студента;
• обсяг пізнавальних зусиль студента для виконання завдання – нової інформації для осмислення,  складність інструкцій до завдання тощо;
• рівень практичних знань, розуміння теми, професійного й соціокультурного контексту, що необхідні для виконання завдання;
• особливості допомоги викладача студентові для виконання завдання;
• обсяг часу для виконання завдання.

Таким чином, характер і зміст завдань та інструкцій для індивідуальної творчої роботи значною мірою базуються на знанні особливостей студентів і, на цій основі, забезпечують диференціацію та індивідуалізацію процесу навчання.

Відповідно до нормативно-методичної бази з іноземних мов професійного спрямування, розробленої кафедрою іноземних мов ТДАТУ в межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, під час вивчення курсу з дисципліни щосеместрово передбачено підготовку та публічну презентацію двох індивідуальних творчих робіт (по одній презентації за змістом програмного матеріалу кожного з двох семестрових модулів).

Завдання таких індивідуальних творчих робіт оговорюються зі студентами заздалегідь – на початку відповідного семестру. Студентові після осмислення вимог до сучасної публічної презентації рекомендується здійснити таке: комплексний огляд базових матеріалів, що розглядалися протягом модуля; аналіз власного досвіду з проблеми (за наявності); самостійний пошук додаткової інформації з теми; складання плану презентації; структурування  матеріалу з теми відповідно до плану; розроблення презентації теми на паперових або електронних носіях; підготовка виступу; складання словника можливих незнайомих слів для слухачів презентації; виступ із презентацією у студентській аудиторії згідно з графіком навчального процесу з дисципліни. Зазначаємо, що у процесі підготовки презентації студент за потреби може звертатися до викладача за консультаціями.

Упровадження технології підготовки та публічної презентації індивідуальної творчої роботи дозволяє комплексно, взаємопов’язано реалізовувати основні, за класифікацією С.Ю.Ніколаєвої, види індивідуалізації: мотивувальну, регулювальну, розвивавальну та формувальну [4].

Мотивувальна індивідуалізація реалізується за допомогою формулювання завдання, що має особистісну  значущість для студента, спонукає  знаходити відповіді на цікаві саме для нього питання. Основним критерієм добору оптимальної тематики для індивідуальної творчої роботи мають бути інтереси та потреби студентів, а допоміжним – інформаційний зв'язок між темою для оброблення іноземною мовою і змістом дисциплін за фахом студента. Відповідність змісту і форми завдання інтересам студентів викликає у них прагнення самостійного пошуку як безпосередньо з проблеми, що розглядається, так і щодо методів та засобів ефективного учіння. Зв'язок завдання із рішенням певної проблеми спонукає студента до освоєння та інтегрування знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, технологій, творчості в "кінцевий продукт", тобто у результат і його презентування.

Регулювальну індивідуалізацію забезпечує врахування реального рівня володіння студентами іншомовним мовленням: завдання має бути доступним всім студентам, зокрема – і з низьким рівнем підготовки. Проте "кінцевий продукт" визначається самими студентами, має яскраво виражений персональний рівень складності й передбачає попередню підготовку, визначену  студентами як необхідну для досягнення результату. Узгодженість темпу, ритму й рівня складності виконання творчого завдання з індивідуальними можливостями студентів дає можливість кожному відчути себе успішним, що, зазвичай, сприяє подальшій оптимальній самореалізації особистості.

Розвивальна індивідуалізація реалізується на основі добору кожним окремим студентом раціонального режиму виконання завдання.  Оскільки завдання мають відкритий характер, це дозволяє кожному студенту індивідуально регулювати розвиток інтелектуального кругозору, навантаження на пам'ять, вплив емоційних факторів, наприклад, через створення креативної візуалізації, креативного тексту тощо. Різноманіття траєкторій навчання забезпечує суттєве скорочення розриву між рівнем знань сильних й слабких студентів.

У процесі накопичення мовного, мовленнєвого й навчального досвіду під час підготовки та публічної презентації індивідуального творчого завдання студент добирає найбільш ефективні та прийнятні для нього стратегії і прийоми роботи й формує індивідуальну метакогнітивну тактику навчальної діяльності. Таким чином забезпечується формувальна індивідуалізація. 

У методичних вказівках із підготовки індивідуальної творчої роботи ґрунтовно розкрито зміст та графік здавання завдань;  представлено рекомендації щодо раціонального пошуку та оброблення необхідної іншомовної інформації, дано поради із використання форм, методів і способів оволодіння навичками самостійного читання текстів іноземною мовою як базової компетенції для власної продуктивної діяльності; проінформовано щодо особливостей користування довідковою літературою, зокрема, галузевими двомовними словниками; дано поради щодо результативної підготовки тематичних презентацій та оформлення візуалізації до них; надано  відповідні мовленнєві кліше, а також зразки та моделі індивідуальних творчих робіт. Ці рекомендації студент може знайти також на відповідній сторінці сайту кафедри іноземних мов.

Аудиторний контроль презентації індивідуальної творчої роботи спрямований як на перевірку рівня сформованості у студента професійно-орієнтованої мовленнєвої компетенції за змістовим матеріалом певного модуля, так і, з позицій сучасного компетентнісного підходу, на діагностику рівня інших складових діяльнісної компетенції студентів, а саме: фахової (якщо завдання пов’язане з фахом), методичної, соціальної, особистісної. Тобто викладач оцінює як лексичну, граматичну коректність і комунікативну адекватність мовлення студента, так і ґрунтовність проникнення у проблему, здатність залучення знань з інших галузей, доказовість представлених рішень і висновків, естетику та правильність оформлення візуалізації, ступінь та особливості "контакту" з аудиторією тощо. За результатами комплексної діагностики визначається відповідний план дій викладача щодо подальшого вдосконалення вищезазначених компетенцій студента. Безумовно, викладач завчасно має забезпечити повну прозорість вимог контролю.

Після презентацій індивідуальних творчих робіт доцільно залучати студентів до осмислення й рефлексії набутого ними досвіду із цього виду навчальної діяльності, наприклад, варто запропонувати відповісти на запитання "Яка презентація сподобалася Вам найбільше? Чому?", "Завдяки чому, на Вашу думку, ця презентація є ефективною?", "Що особисто Вам, на Ваш погляд, у Вашій презентації вдалося дуже добре, а що не зовсім?"  тощо, що сприяє розвитку в студентів компетенції самоспостереження й самооцінювання процесів власного навчання іноземної мови, прискоренню формування в них індивідуального стилю засвоєння мови та здатності цілеспрямовано актуалізовувати власний іншомовленнєвий словниковий запас.

Висновки. Підсумовуючи, констатуємо, що ефективною формою та результативним способом реалізації індивідуалізації навчання студентів іноземної мови професійного спрямування у профільному ВНЗ є системне впровадження в навчальний процес іншомовної публічної презентації індивідуальної творчої роботи, забезпечене відповідним концептуальним навчально-методичним супроводом.

Список використаних джерел

1. Ариян, М.А. Личностно-ориентированный поход и обучение иностранному языку в классах с неоднородным составом обучаемых / М.А.Ариян // Иностранные языки в школе. – 2007. –  № 1. –  С. 3-11.
2. Бориско, Н.Ф. Индивидуальный стиль овладения иноязычным межкультурным общением и его моделирование в УМК / Н.Ф. Бориско  // Іноземні мови. – 1999. –  № 3. – С. 26-32.
3. Коряковцева, Н.Ф. Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранный язык / Н.Ф. Коряковцева  – М. : АРКТИ, 2002. –  176 с.
4. Николаева, С.Ю. Индивидуализация обучения иностранным языкам / С.Ю. Николаева – К. : Вища школа, 1987. – 139 с.
5. Соловова, Е.Н. Методика обучения иностранным языкам / Е.Н.Соловова. – М. : АСТ; Астрель, 2008. – 272 с.
6. Унт, И.Э. Индивидуализация и дифференциация обучения / И.Э.Унт  – М. : Педагогика, 1990. – 188 с.
7. Якиманская, И.С. Разработка технологии личностно-ориентированного обучения / И.С. Якиманская // Вопросы психологии. – 1995. –  № 2. – С. 31-42.
8. Riedl, Alfred. Innere Differenzierung – Herausforderung für modernen Unterricht. In : Wirtschaft und Linguistik : Wege einer Wechselwirkung. – Jekaterinburg : USTU-UPI, 2008. – S. 122-128. 
9.  Schwerdtfeger, Inge C. Gruppenarbeit und innere Differenzierung. Fernstudieneinheit 29. – Berlin : Langenscheidt, 2001. – 192 S.
10.  Vollstedt, Witlow. Differenzierung im Unterricht. In : Pädagogik, Heft 12/1997. –  S. 36-40.

Мунтян С.Г.  Индивидуализация обучения иностранному языку для профессиональных целей в условиях профильного ВУЗ

В статье рассмотрены способы учета индивидуальных возможностей студентов в обучении иностранному языку профессионального направления  в профильном ВНЗ. Определены условия формирования у студентов навыков публичной презентации индивидуальной творческой работы как одного из способов реализации индивидуализации подготовки студентов.

Ключевые слова: дифференциация обучения, индивидуализация обучения, самостоятельная учебная деятельность студента, иностранный язык профессионального направления, проблемная ситуация, презентация.

Muntyan, S.G. Individualization of Teaching Foreign Language for Specific Purposes in the University-Level Professional Education

The paper analyzes ways to take account of student individual abilities in teaching foreign language for specific purposes in the university-level professional education. The paper explores the prerequisites for the development of student skills of public presentation of their individual creative activity as one of means of student training individualization.

Key words: differentiation of teaching, individualization of teaching, self-directed learning, foreign language for specific purposes, the problem solving, presentation.