Print this Сторінка

Ляхоцька Л. Л. Структурний підрозділ дистанційного навчання закладу післядипломної педагогічної освіти

УДК 37.018.43:004

Ляхоцька Л. Л.,
професор кафедри відкритих освітніх систем  та інформаційно-комунікаційних технологій Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" Національної академії наук України,  кандидат педагогічних наук, доцент

 

Рецензент:  Мельник В. К.,
доцент кафедри менеджменту освіти, маркетингу та економіки Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" Національної академії наук України, кандидат педагогічних наук

 

Структурний підрозділ дистанційного навчання закладу післядипломної педагогічної освіти

 

У статті на прикладі досвіду та наукових досліджень Університету менеджменту освіти аналізується діяльність структурного підрозділу дистанційного навчання – відділу методики і технологій дистанційної освіти як одного з організаційних компонентів  упровадження дистанційної форми навчання в закладах післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: дистанційна форма навчання, педагогічна технологія, заклад післядипломної педагогічної освіти, електронний навчально-методичний комплекс, підвищення кваліфікації, системи управління навчальними ресурсами.

 

Постановка проблеми. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) в освітню діяльність навчальних закладів взагалі, зокрема й післядипломної педагогічної освіти, сприяло створенню та використанню нової форми навчання – дистанційної – "форми організації навчального процесу в закладах освіти, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний  рівень" [11]. Водночас дистанційне навчання (далі – ДН) трактується як “індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій” [11]. Окрім цього, науковцями ДН розглядається і як педагогічна технологія, основами якої є самостійна робота тих, хто навчається, яка керується, дидактично забезпечена й контролюється; передбачає в навчанні упровадження інформаційних технологій, використання сучасних комп’ютерів, телекомунікаційних мереж, засобів зв’язку [8; 9; 10].

"В Україні одним із перших навчальних закладів, який запровадив нову форму навчання таку, як дистанційне навчання з використанням Інтернет, став Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО/МПІ інформаційних технологій і систем НАН України і Міністерства освіти і науки України  Кібернетичного центру імені В. М. Глушкова, де був створений і випробуваний в межах СНД у 1996 році перший дистанційний курс" [13, с. 20]. Сьогодні офіційний веб-сайт МОН України повідомляє про 30 освітніх інституцій, які впроваджують ДН у навчальний процес. Міністерством освіти і науки України розроблено й затверджено Вимоги до вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, наукових, освітньо-наукових установ, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців за акредитованими напрямами і спеціальностями. Згідно цього документа впровадження ДН у навчальний процес закладів освіти передбачає наявність підрозділу закладу освіти з відповідним кадровим, матеріально-технічним і фінансовим забезпеченням, який організаційно й технологічно підтримує навчання за дистанційною формою [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розроблення та впровадження дистанційної форми навчання у практику роботи навчальних закладів  різних типів досліджують вітчизняні й зарубіжні науковці, зокрема теоретико-методологічні основи досліджувалися М. Бухаркіною [9], С. Гончаренком [4], В. Биковим [2; 9], М. Моісеєвою [9], Є. Мушкою [2], Є. Полат [10]; дидактичні основи дистанційного навчання представлені у працях О. Андрєєва [1], В. Кухаренка [1], А. Хуторського [16]; психологічні основи системи дистанційного навчання розглядалися М. Жалдаком, Ю. Ільїною, Ю. Машбіцем,  М. Назар [5]; науковому забезпеченню дистанційної професійної освіти, організаційно-педагогічним основам дистанційного навчання, проблемам і напрямам дослідження цієї галузі присвячені роботи  В. Гравіта [8; 9], Н. Клокар [6], В. Олійника [8; 9], В. Осадчого [13], С. Сисоєвої [13], П. Таланчука [14]. Аналіз стану наукового опрацювання проблеми впровадження дистанційної форми навчання в освітній процес навчальних закладів різного типу показав, що водночас із певними науковими досягненнями проблема особливостей створення і функціонування підрозділів навчального закладу для впровадження дистанційної форми навчання вивчена недостатньо.

З огляду на це метою статті є розкриття особливостей створення та функціонування підрозділу навчального закладу для впровадження дистанційної форми навчання на прикладі досвіду Університету менеджменту освіти.

Дослідження проводилось у межах науково-дослідної держбюджетної роботи "Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій" Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" Національної академії педагогічних наук України.

Виклад основного матеріалу дослідження. В Україні одним із перших навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти (далі – ЗППО), який запровадив змішану форму навчання, – очно-дистанційне навчання з використанням мережі Інтернет – став Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти (далі – ЦІППО, нині – Університет менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України (далі – УМО).

Протягом 2000–2004 рр. групою вчених УМО під керуванням ученого, ректора УМО В. Олійника було проведено низку наукових досліджень і педагогічних експериментів, у результаті яких обґрунтовано доцільність та актуальність упровадження в ППО технологій ДН, розроблено оптимальні моделі організації навчального процесу й системи його навчально-методичного, дидактичного, комп’ютерного й телекомунікаційного забезпечення [9; 12]. Нині створено інноваційну модель очно-дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів, яка активно впроваджується в навчальний процес відповідно до вимог Європейської Кредитно-Трансферної Системи (ECTS) [8].

Результатом проведених досліджень стала низка розроблених нормативних документів: Положення про організацію очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти (2005 рік), Положення про куратора-тьютора навчальної групи слухачів курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання (2009 рік), інструктивно-методичний лист "Інструкція щодо навчальної роботи куратора-тьютора на дистанційному етапі підвищення кваліфікації з використанням технологій "Веб-клас "ХПІ" (2009 рік), які відповідають положенням нових нормативних документів Міністерства  освіти і науки України: Положенню про дистанційне навчання (2013 рік) [11], Положенню про електронні освітні ресурси (2012 рік) [12]. Також було розроблено компоненти впровадження дистанційної форми навчання  в закладах післядипломної педагогічної освіти  (далі – ЗППО), якими є організаційне, кадрове, науково-методичне, матеріально-технічне, програмне та інформаційне забезпечення [9].

Серед необхідних організаційних вимог упровадження ДН у ЗППО є створення підрозділу навчального закладу, у функції якого входить забезпечення ДН. Таким структурним підрозділом, наприклад, в УМО є відділ методики і технологій дистанційної освіти як навчальний та науково-методичний підрозділ університету (далі – відділ МТДО), створений з метою подальшої інтенсифікації застосування комп’ютерних та Інтернет-технологій у навчальний процес в УМО.

Зазначаємо, що відділ МТДО у межах своїх повноважень взаємодіє з кафедрами і структурними підрозділами Університету, науково-дослідними інститутами НАПН України, вищими навчальними закладами України і зарубіжних країн.

Співробітники відділу готують та подають пропозиції (рекомендації) з питань дистанційного навчання в системі післядипломної педагогічної освіти. У разі їх прийняття організовують, координують і контролюють їх своєчасне та якісне виконання. Діяльність відділу МТДО, його завдання та функції чітко визначено і документально затверджено в Положенні "Про відділ методики і технологій дистанційної освіти в УМО НАПН України" (табл. 1).

Таблиця 1

Основні завдання і функції діяльності відділу МТДО

Завдання

Функції

Визначення системного, прикладного і технічного забезпечення, на яких буде базуватися розроблення та впровадження дистанційної освіти в Університеті

Вивчення потреб університету в представництві навчально-методичної та довідкової інформації в мережі Інтернет

Участь викладачів університету в розробленні дидактичного й методичного забезпечення, електронних навчально-методичних матеріалів, створених за технологіями дистанційного навчання

Забезпечення розміщення на порталі університету електронних довідкових і навчально-методичних матеріалів, створених науково-педагогічними та іншими працівниками із використанням технологій дистанційного навчання

Навчання педагогічних кадрів у процесі підвищення кваліфікації з використанням технологій дистанційного навчання

Забезпечення науково-педагогічними працівниками кафедр апробації нових електронних навчально-методичних матеріалів, розроблених за технологіями дистанційного навчання, з метою інформаційно-комп’ютерної підтримки модулів, що викладаються у процесі підвищення кваліфікації

Проведення консультацій для викладачів-тьюторів, кураторів-тьюторів із проблем упровадження дистанційного навчання в післядипломну педагогічну освіту

Забезпечення апробації нових дистанційних курсів у навчальному процесі

Апробація та впровадження технологій дистанційного навчання у процес підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

Співпраця з кафедрами, іншими структурними підрозділами університету щодо створення, підготовки та проведення засідань творчих груп із питань науково-методичного забезпечення підвищення кваліфікації за різними формами організації навчального процесу (очного, очно-дистанційного, дистанційного, за індивідуальним графіком тощо)

Забезпечення співпраці у сфері дистанційного навчання з іншими організаціями

Участь у науково-методичних конференціях і семінарах, які проводить УМО, із питань дистанційного навчання в освіті взагалі, підвищенні кваліфікації зокрема

Організація та регулярне проведення постійно діючих семінарів за участю провідних учених і розробників електронних навчально-методичних матеріалів за технологією дистанційного навчання

Вивчення та використання у своїй діяльності вітчизняного та зарубіжного передового досвіду з питань дистанційного навчання в освіті, сучасних світових методик та технологій дистанційного навчання

 

Натепер як результат наукових розвідок відділу МТДО спільно з кафедрою відкритих освітніх систем та ІКТ для слухачів курсів підвищення кваліфікації, кураторів-тьюторів та викладачів УМО можна розглядати робочу програму та методику проведення занять з нормативного модуля "Відкрита освіта та дистанційне навчання", а також створення відкритого навчально-методичного середовища з електронним навчально-методичним забезпеченням "Навчально-методичне забезпечення організації підвищення кваліфікації в УМО" (адреса: dn.umoapn.net.ua/umo/p10). У 2013 році в університеті діяло 70 віртуальних навчальних середовищ (ВНС), із них у 57-и на дистанційному етапі навчаються 85 груп слухачів курсів підвищення кваліфікації. Досвід досліджень співробітниками відділу МТДО свідчить про те, що структура і зміст очно-дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів, які навчаються за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, забезпечують можливість індивідуального підходу до слухачів залежно від їх початкової підготовки, особистих запитів (індивідуальна траєкторія навчання) і вимог кваліфікаційної характеристики.

В умовах прискореного процесу оновлення знань питання формування професійно-педагогічної та інформаційної культури викладача навчального закладу післядипломної педагогічної освіти є актуальним і вкрай необхідним. Сучасний стан освіти у своєму розвитку вийшов на той рівень, коли викладач перестає бути єдиним джерелом інформації. Зростання обсягів інформації, а також  нестача часу для їх засвоєння зумовлюють нові умови організації навчального процесу, основними складовими якого насамперед є електронні посібники та Інтернет-ресурси. Ці та інші навчально-методичні матеріали згідно з Положенням "Про електронні освітні ресурси" МОН України [12] об’єднуються у спеціальний електронний навчально-методичний комплекс (далі – ЕНМК), що забезпечує науково-методичний супровід навчання з оптимальним використанням часу під керуванням викладача.

Використання ЕНМК забезпечує оперативність, організованість і доступність до якісної освіти всім учасникам навчального процесу незалежно від місця проживання, стану здоров’я та інших особливостей, здатних ускладнити навчання; сприяє вдосконаленню рівня самоорганізації та інформаційної компетентності слухачів. Упровадження цього навчально-методичного комплексу на дистанційному етапі стає можливим завдяки функціонуванню відкритого навчального середовища, у якому вдало реалізуються всі складові ЕНМК.

Важливою умовою якісного функціонування електронного навчально-методичного комплексу є управління, ефективність та результативність якого залежать від інформаційно-комунікаційної компетентності кураторів-тьюторів. Формування ІКТ-компетентності куратора-тьютора навчальної групи слухачів курсів підвищення кваліфікації в ЗППО нині є одним з найбільш актуальних завдань системи безперервної педагогічної освіти. Віртуальне навчальне середовище – універсальний ресурс, форма роботи, яку визначає та обирає куратор-тьютор, виходячи зі специфіки освітньої програми навчального закладу, форми занять, рівня підготовки слухачів, можливостей Інтернету тощо. З цією метою співробітниками відділу МТДО для кураторів-тьюторів  підготовлено методичні рекомендації, які допоможуть повною мірою створити та застосувати електронний навчально-методичний комплекс у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів, використовуючи віртуальне навчальне середовище [7].

Упровадження елементів дистанційного навчання в очний процес навчання, створення повноцінних дистанційних курсів передбачає використання сучасної програмної основи, на якій реалізується електронний навчально-методичний комплекс. Науковцями відділу МТДО проводиться пошук оптимальної програмної бази для створення системи управління навчальними ресурсами. На підставі аналізу одержаних авторських експериментальних даних, а також результатів, здобутих співробітниками відділу МТДО, розроблено універсальну методику створення електронного навчально-методичного комплексу для організації дистанційного навчання з використанням різних систем управління навчальними ресурсами, як-от: "Веб-клас "ХПІ", Moodle, E-front, сайт навчального закладу (кафедри), персональні сайти та блоги викладачів – та технологію підготовки викладачів і слухачів до роботи у віртуальному навчальному середовищі.

Наукові розвідки із впровадження новітніх технологій дистанційного навчання в УМО проходять апробацію під час проведення щорічної Міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика дистанційного навчання в післядипломній освіті", в якій активно беруть участь як очно, так і в режимі вебінару не тільки науковці та слухачі УМО, українські та зарубіжні колеги, а й співробітники відділу МТДО. Перед учасниками конференції, як і перед усім міжнародним освітнім співтовариством, стоять актуальні питання: чи відповідає дистанційне навчання, що інтенсивно розвивається на державному (регіональному) рівні, глобальним викликам ХХІ століття?, Чи можна практику дистанційного навчання, яка склалась сьогодні в Україні, вважати системою дистанційної освіти?, Яким є стан розвитку дистанційного навчання в системі освіти взагалі, післядипломної педагогічної зокрема? Ці та багато інших актуальних питань обговорюються вченими та спеціалістами- практиками з різних регіонів України, Росії, Білорусі, Сполучених Штатів Америки, презентуються у збірниках наукових доповідей [15].

Усі учасники конференції доходять єдиної думки в тому, що глобальне впровадження комп’ютерних технологій у всі сфери діяльності, формування нових комунікацій і високоавтоматизованого інформаційного середовища стали не тільки першим кроком до формування інформаційного суспільства, а й початком модернізації освіти [15].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, для ефективного та якісного вирішення основних завдань дистанційного навчання в ЗППО обов’язковим є створення відповідного підрозділу ДН, ключовими завданнями якого повинні бути такі: відбору кадрового складу, здатного підтримувати дистанційну форму навчання засобами ІКТ; створення, налагодження й постійної підтримки в робочому стані технічної інфраструктури навчального закладу; створення чи встановлення і налагодження платформи системи дистанційного навчання; розроблення та супроводу баз навчальних матеріалів, забезпечення доступу до них; створення навчальних віртуальних лабораторій; забезпечення зв’язку між викладачами (методистами, консультантами, тьюторами) та слухачами; організації та проведення контрольних заходів; організації відеоконференцій, вебінарів, консультацій; підвищення кваліфікації викладачів і співробітників ЗППО щодо впровадження ДН.

Такими структурними підрозділами можуть бути центри, відділи, лабораторії дистанційного навчання, які забезпечать швидкий розвиток технічної інфраструктури ЗППО. Але ефективність діяльності цих структурних підрозділів залежить від кількох умов: розуміння керівництвом ЗППО ролі дистанційних технологій у сучасному освітньому процесі; достатнього об’єму фінансування; наявності або можливості швидкого розвитку технічної інфраструктури навчального закладу; створення умов у ЗППО для зростання й розвитку персоналу, технологій, інфраструктури; можливостей використання міжнародного досвіду.

 

Список використаних джерел

  1. Андрєєв О. О. Педагогічні аспекти відкритого дистанційного навчання: монографія / [О.О.  Андрєєв, К.Л.  Бугайчук, Н.О.  Каліненко та ін.] ; за ред. О.О. Андрєєва, В.М. Кухаренка. – Харків, 2013. – 212 с.
  2. Биков В. Ю. Електронна педагогіка та інструменти систем відкритої освіти [Електронний ресурс] / В. Ю.Биков, І. В. Мушка. – Режим доступу : http://www.ime.edu-ua.net/em13/content/09bvyeot.htm.
  3. Вимоги до вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, наукових, освітньо-наукових установ, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців за акредитованими напрямами і спеціальностями / Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.10.2013  № 1518 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1857-13.
  4. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997.– 376 с.
  5. Дистанційне навчання : психологічні засади : [монографія] / [М.Л. Смульсон, Ю.І. Машбиць, М.І. Жалдак та ін.] ; за ред. М.Л. Смульсон. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. – 240 с.
  6. Клокар Н.І. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти регіону на засадах диференційованого підходу : монографія / Н.І. Клокар. – К., 2010. – 528 с.
  7. Машкова О. Л. Створення та використання електронного навчально-методичного комплексу при підвищенні кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів" / О.Л. Машкова / за заг. ред. Л. Л. Ляхоцької / НАПН України, Ун-т менеджменту освіти. – К., 2014. – 122 с.
  8. Науково-методичні засади кредитно-модульної організації навчального процесу при підвищенні кваліфікації керівних кадрів за очно-дистанційною формою навчання : навч. посіб. / [В.В. Олійник, В.О. Гравіт, Л. Л. Ляхоцька та ін.] / НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К., 2011. – 323 с.
  9. Підвищення кваліфікації керівників (управлінців) освіти за дистанційною формою навчання / [Олійник В. В., Биков В. Ю., Гравіт В.О. та ін.] ; за заг. ред. В. В. Олійника. – К. : ЦІППО, 2005. – 325 с.
  10. Полат Е.С. Теория и практика дистанционного обучения : учеб. пособие [для студ. высш. пед. учеб. заведений] / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева ; под ред.  Е.С. Полат. – М. : Академия, 2004. – 416 с.
  11. Положення про дистанційне навчання / Наказ МОН від 25.04.13 року № 466 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  .http://osvita.ua/ legislation/Dist_osv/2999/print/.
  12. Положення про електронні освітні ресурси / Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 р. № 1060; Положення про дистанційне навчання / Наказ МОН від 25.04.13 р.  № 466  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12
  13. Сисоєва С.О. Професійна підготовка викладача-тьютора : теорія і методика : навч.-метод. посібник / С. О. Сисоєва, В. В. Осадчий, К. П. Осадча. – К. ; Мелітополь : ТОВ "Видавничий будинок ММД", 2011. – 280 с.
  14. Сучасний стан і світові тенденції розвитку дистанційної освіти : інформаційно-аналітичні матеріали / за заг. ред. П. М. Таланчука. – К. : Університет "Україна", 2010. – 470 с.
  15. Теорія і практика дистанційного навчання в освіті : збірник тез доповідей ІV Міжнародної відкритої науково-практичної конференції (м. Київ, 2013, 15 листопада) / за заг. ред. В. В. Олійника / НАПН України, Ун-т менеджменту освіти. – К., 2013. – 32 с.
  16. Хуторской А.В. Современная дидактика : учебное пособие / А. В. Хуторской. – М. : Высшая школа, 2007. – 639 с.

 

Ляхоцкая Л. Л. Структурное подразделение дистанционного обучения учебного заведения последипломного педагогического образования

Внедрение информационно-коммуникационных технологий в образовательную деятельность учебных заведений вообще, в частности и последипломного педагогического образования, способствовало созданию и использованию новой формы обучения и инновационной педагогической технологии – дистанционной.

В статье на примере практического опыта и научных исследований Университета менеджмента образования анализируется деятельность структурного подразделения дистанционного обучения – отдела методики и технологий дистанционного образования как одного из организационных компонентов внедрения дистанционной формы обучения в учебных учреждениях последипломного педагогического образования.

Ключевые слова: дистанционная форма обучения, педагогическая технология, заведение последипломного педагогического образования, электронный учебно-методический комплекс, повышение квалификации, системы управления учебными ресурсами.

 

Liakhotska, Larisa. Structural Subdivision of Distance Learning of Educational Institution of Postgraduate Pedagogical Education

The article states that implementation of ICT into the educational activity of educational institutions in general, and of postgraduate pedagogical education in particular, furthered creation and usage of distance learning, new form of education and innovative pedagogical technology. By example of the University of management education practical experience and scientific researches, one of the components (organizational one) of the algorithm of implementation of the distance form of education in institutions of postgraduate pedagogical education is being analyzing – i.e. structural subdivision of distance learning: department of distance learning methods and technologies.

Keywords: distance learning, pedagogical technology, institution of aftergraduate pedagogical education, electronic educational and methodological guide, advanced training, systems of educational resources management.

 

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2442