Print this Сторінка

Чубарук О.В. Підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу

Чубарук О.В.,
проректор з наукової роботи, старший викладач кафедри управління освітою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

 

Підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу

 

Представлено результати вивчення, аналізу й узагальнення матеріалів із проблеми підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу. З’ясовано сутність понять "компетентнісний підхід", "професійна компетентність учителя української мови і літератури", "розвиток професійної компетентності вчителів української мови і літератури".

Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентність, професійна компетентність учителя української мови і літератури, розвиток професійної компетентності вчителів української мови і літератури.

 

Постановка проблеми дослідження. Розвиток національної системи освіти ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів, що зумовлює необхідність підготовки керівників навчаль­них закладів і педагогічних працівників, зокрема і вчителів української мови і літератури, до підвищення якості професійної діяльності.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Оновлення змісту освіти, розроблення й реалізація нових державних освітніх стандартів нероз­ривно пов’язується з реалізацією компетентісного підходу, що, у свою чергу, передбачає визначення цілей, вибір змісту, організаційного й технологічного забезпечення процесу підготовки вчителя з метою розвитку спеціальних, загальних і ключових компетентностей педагогів, які гаран­ту­ють високий рівень і результативність професійно-педагогічної діяльності вчителя [1].

Відображуючи уявлення про професіоналізм і ділові якості сучасного вчителя, компетентнісний підхід позитивно впливає на розвиток інновацій­них процесів у системі педагогічної освіти. Науковцями визначено такі принципи компетентнісного підходу: діагностичність (орієнтація на досягнення діагностованого результату, що виявляється в поведінці й мисленні); комплексність, міждисциплінарність (урахування інституційно-освітніх і зовнішніх факторів та впливів середовища); багатофункціональність (компетентність є системою знань, умінь, властивостей, здатностей до вирішення сукупності завдань).

У перспективі компетентісний підхід дозволяє сформувати якісну модель спеціаліста, затребувану суб’єктами педагогічної освіти (студентами, педагога­ми), споживачами освітніх послуг (учнями, їхніми батьками) і сучасним суспільством. Така модель є соціально-особистісною, оскільки задовольняє запи­ти особистості, яка одержує педагогічну освіту, соціуму, що потребує компе­тентісних педагогічних кадрів, і держави, здатної на цій основі забезпечити конкурентноспроможну освіту відповідно до світових стандартів [1].

Сутність поняття "про­фе­сійна компе­тент­ність учителя української мови і літератури" розуміємо як здатність педагога вико­ну­вати професійну діяльність на основі  здобутих знань, на­­бу­тих умінь і навичок зі спе­ціаль­­нос­т­і, досвіду, способів мислен­ня, осо­бис­­тіс­них якостей, цінностей та ставлень, інтересів і прагнень, готовність нести відпо­відальність за прийняті рішення та результати професійної діяль­ності.

Реалізація компетентнісного підходу передбачає розвиток професійної компетентності вчителя української мови і літератури, який розглядаємо як цілеспрямовану, необоротну, закономірну зміну об’єкта, що передбачає за­своєння нових норм, форм і видів діяльності, якісні зміни у сформованих про­фе­сійних компе­тент­ностях та набуття нових професійних компетентностей, по­требує створення внут­рішніх умов для освоєння способів діяльності більш висо­ко­го рівня та при­во­дить до нових результатів у його професійній діяльності, підви­щен­ня соціальної цінності педагога.

Основою розвитку професійної компетентності вчителів української мови і літератури є пріоритети, визначені у Меморандумі Європейської комісії [5], а саме: визнання цінності знань; інформація, профорієнтація і консультування; інвестиції в навчання; наближення можливостей навчання до тих, хто навчається; базові вміння; інноваційна педагогіка.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Дослідження проблеми управління розвитком професійної компетентності вчителів української мови і літератури в системі післядипломної педагогічної освіти (далі – ППО) потребує аналізу й узагальнення стану підвищення кваліфі­кації вчителів української мови і літератури в контексті компетентнісного підходу.

Мета статті полягає у представленні результатів вивчення, аналізу й узагальнення матеріалів із проблеми підвищення кваліфікації вчителів україн­сь­кої мови і літератури на засадах компетентнісного підходу.

Виклад основного матеріалу дослідження. На основі аналізу матеріалів Вінницького, Волинського, Донецького, Житомирського, Закарпатського, Київського, Рівненського, Черкаського, Чернівецького ОІППО, Харківської академії неперервної освіти проаналізовано й узагальнено матеріали про стан підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу [2; 3; 4 та ін.].   

Діяльність інститутів післядипломної освіти педагогічних кадрів спрямована на підвищення якості надання науково-методичних послуг, удосконалення системи науково-методичного супроводу діяльності освітян в умовах формування компетентнісно орієнтованої системи освіти; розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності працівників освіти та розширення інноваційної й дослідно-експериментальної роботи в закла­дах освіти; розширення міжнародного співробітництва, а також подальший інноваційний розвиток системи ППО, що відповідає світовим тенденціям і враховує освітні потреби суб’єктів освітнього процесу; проведення наукових досліджень з актуальних питань розвитку системи ППО, функціонування регіональної системи освіти за різними напрямами; здійснення системного моніторингу якості ППО, популяризацію та впровадження моніторингових технологій контролю в освітню діяльність навчальних закладів регіону тощо [7].

Метою діяльності обласних інститутів післядипломної педагогічної осві­ти є наукове та методичне забезпечення системи ППО області, підвищення квалі­фікації та перепідготовка керівних кадрів, здійснення на базі навчальних закладів теоретичних і прикладних досліджень у галузі освіти, їх упровадження у пра­кти­ку освітньої системи, координація безперервної ППО, удосконалення про­фе­сійної майстерності, педагогічної, психологічної і методичної культури освітян.

Основними завданнями, які вирішуються інститутами післядиплом­ної педагогічної освіти в контексті розвитку професійної компетентності педаго­гіч­них працівників, зокрема –  і вчителів української мови і літератури, є такі: науково-методичне забезпечення системи дошкільної, загальної середньої,  позашкільної освіти області в умовах зміни освітньої парадигми; освітня діяльність за різними напрямами підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних і керівних кадрів на принципах андрагогіки, активне впровадження в навчально-виховний процес нових методик і технологій навчання дорослих; упровадження інноваційних моделей підвищення кваліфікації педагогів у міжкурсовий період; розвиток співпраці з науковими, науково-дослідними структурами НАПН України, ВНЗ України, центрами зарубіжних країн, що передбачає також стажування й обмін науково-методичною інформацією; координація діяльності та надання науково-методичних консультацій районним (міським) методичним службам області; модернізація системи ППО та створення якісної системи методичної роботи в закладах освіти; науково-методичний супровід оновлення змісту освіти, моніторинг та експертиза інновацій, розроблених установами освіти, окремими педагогами, зовнішня кваліфікаційна експертиза працівників освіти; науково-методичне обґрунтування освітніх проектів і програм стабілізації й розвитку регіональної освіти, організації й координації практико-орієнтованих наукових досліджень; розвиток мережної взаємодії з організації інтегрованої допомоги педагогічним працівникам у професійному розвитку; систематичне про­ве­дення науково-дослідної та експериментальної роботи, спрямованої на вдоско­налення педагогічного процесу, створення рекомендацій практичним працівни­кам; забезпечення новою методичною інформацією відділів освіти, навчальних закладів області, розроблення й видання навчальних планів, програм, підручників, посібників, методичних рекомендацій тощо; участь в освітніх проектах, спрямованих на формування громадянського суспільства в Україні та інтеграцію в європейський освітній простір; проведення наукових досліджень, розроблення і впровадження інноваційних педагогічних технологій у практику роботи навчальних закладів області; аналіз, узагальнення, поширення, упро­вад­ження кращого перспективного педагогічного досвіду окремих освітян чи колективів, педагогічних інновацій навчальних закладів області; створення та функціонування регіональної системи моніторингу якості освіти (визначення проблем в освітній галузі, розроблення програм і проведення моніторингових досліджень стану регіональної системи загальної середньої освіти та об’єктів освітнього середовища, якості місцевих освітніх і соціальних програм розвитку); стимулювання самоосвіти та креативності освітян, дослідницької культури, розвиток у них пізнавальних, творчих умінь і навичок; створення сприятливих умов для пошуку, підтримки й стимулювання інтелектуально обдарованих дітей та учнівської молоді, самореалізації творчої особистості, науково-методичний супровід роботи з обдарованою учнівською молоддю.

Найбільш активно реалізуються такі напрями діяльності, спрямовані на розвиток професійної компетентності педагогічних праців­ни­ків, зокрема і вчителів української мови і літератури: створення умов для постійного про­фесійного розвитку науково-методичних працівників інституту; здійснення кур­сової підготовки педагогічних працівників; цілісне поєднання курсів підвищення кваліфікації та системи заходів міжкурсового періоду; здійснення моніторингу якості освіти; аналіз стану та прогнозування розвитку ППО; вивчення кращого педагогічного досвіду, його науково-методичне оцінювання, узагальнення і впровадження; проведення фундаментальних прикладних досліджень у галузі методики навчання і виховання; підвищення наукової, методичної та загальнопедагогічної культури освітян у міжкурсовий період; науково-методичний супровід діяльності базових, опорних та експериментальних навчальних закла­дів; співпраця з науковими установами НАПН, МОН України; міжнародне співробітництво щодо підвищення якості освіти; організаційно-консультативна допомога та координація діяльності методичних служб області; підготовка до друку науково-методичних матеріалів; підготовка резерву управлінських кадрів; стажування науково-педагогічних працівників; формування й оновлення інформаційно-навчального середовища системи освіти; забезпечення організаційно-методичних умов для ефектив­ного функціонування єдиного інформаційно-на­вчального середовища; підготовка наукових інформаційних розробок з питань змісту освіти; реалізація компетентнісно-орієнтованого, проблемно-пошукового та інформаційного підходів до підвищення кваліфікації педагогів; створення інноваційного середовища в освітніх установах області; проведення семінарів, практикумів, тренінгів, майстер-класів, науково-практичних конференцій, педа­го­гічних читань з актуальних проблем освітнього процесу; презентація діяльності кращих педагогічних працівників області, участь у всеукраїнських і міжнародних виставках, проведення щорічної обласної виставки; проведення фахових кон­курсів педагогічної майстерності; організація роботи з інтелектуально обдаро­ваною молоддю: підготовка і проведення предметних олімпіад, інтелектуальних і творчих турнірів, конкурсів; вивчення та координація діяльності районних (міських) методичних служб, надання їм методичної допомоги; розроблення нових сценаріїв фахового вдосконалення та адекватних їм моделей професійної поведінки; упровад­ження нових моделей ППО (оn-line супервізії, педагогічного коучингу); орга­нізація науково-методичного забезпечення системи педагогічної освіти регіону; вплив на формування змісту освіти в регіоні на основі профілізації школи; ство­рення умов для повного задоволення потреб педагогів щодо особистісного розвитку, саморозвитку і самореалізації; формування відкритого середовища для опанування ефективних інновацій, реалізації творчої ініціативи педагогів; роз­роблення методики використання відкритих педагогічних систем; вироблення стратегії дій щодо реалізації концепції профільного навчання у старшій школі; удо­ско­налення механізмів кластерної взаємодії, розширення міжнародного партнерства; оновлення інструментарію моніторингу якості ППО; створення навчально-методичних комплексів, цифрових кейсів, тьюторських портфелів випереджального характеру, спрямованих на акмерозвиток педагогів; науково-методичне розроблення і впровадження нових технологій навчання і виховання у практику роботи закладів освіти; координація впровадження освітніх програм у навчальних закладах області.

Навчальний процес на курсах підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури здійснюється за такими формами навчання: очна, очно-заочна, пролонгована, дистанційна. Основними технологіями, які викорис­товуються під час проведення курсів, є фахові курси (2-тижневі, 4-тижневі); авторські, проблемно-тематичні курси, у тому числі – пролонговані для вчи­­­телів, які мають педагогічні звання, слухачів обласних опорних за­кла­дів освіти, шкіл передового педагогічного досвіду [3].

Важливе значення в особистісно-професійному зростанні педагогів має зміст навчання у процесі підвищення кваліфікації. Так, у програмі освітньої діяльності вчителів української мови і літератури Чернівецького ОІППО передбачено такі змістові модулі курсів ПК: соціально-гуманітарний модуль, психолого-педагогічний професійний, методичний змісто­вий. Соціально-гуманітарний змістовий модуль спрямований на вдоско­налення й оновлення знань і вмінь із правових, економічних, політологічних, соціогуманітарних та інших питань професійної діяльності, психолого-педаго­гічний професійний передбачає здобуття додаткових знань і набуття вмінь відповідно до вимог професійно-кваліфікаційних характеристик вчителя україн­ської мови і літератури із психології, педагогіки, дидактики, інноватики. Мето­дичний змістовий модуль спрямований на удосконалення компетентностей щодо новітніх досягнень у галузевій науці та методиці викладання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Здебільшого, навчально-тематичні плани освітніх програм курсів підвищення кваліфікації [4] мають чотири цілісні модулі: соціально-гуманітарний (передбачає підготовку з філософії освіти, соціології, розкриває методологічні засади навчання дорослих); управ­лінсько-правовий (спрямований на ознайомлення з нормативно-правовим забез­печенням освіти, соціально-правовим захистом дитинства); професійний, осно­в­ними завданнями якого є вдосконалення, поглиблення знань із дидактики та вікової психології, інноваційної педагогіки, особливостями роботи з обдарованими дітьми, технологіями підготовки і проведення педагогічних тренінгів, методики викладання предметів, ознайомлення з основами інформаційно-кому­ніка­ційних технологій; діагностико-аналітичний, який має на меті діагностування рівня та зростання професійної майстерності педагога, вивчення потреб освітян під час підвищення кваліфікації, обмін власним педагогічним досвідом.

Підвищення ефективності організації навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації та зростання якості освітньої діяльності передбачає постійне вивчення потреб і запитів педагогів, здійснення діагностики вдосконалення якості навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації; дифе­ренціацію підходу до організації курсів підвищення кваліфікації залежно від категорії слу­хачів, проведення тематичних курсів; забезпечення навчального процесу із фахо­вих курсів навчально-методичними комплексами; організацію самостійної діяльності педагогічних працівників області в міжкурсовий період; упровад­ження в навчальний процес на курсах ІКТ технологій; забезпечення якісної курсової підготовки педагогічних працівників, які викладають декілька предме­тів, у тому числі не за фахом; урізноманітнення форм проведення курсів підви­щення кваліфікації за дистанційною формою навчання (Чернівецький ОІППО).

У ході курсового підвищення кваліфікації на базі Закарпатського ОІППО впроваджується модель професійної компетентності педагогічного працівника, яка спрямована на формування високого фахового рівня, інтелекту, професійних знань, розвиненого педагогічного мислення, дидактичної культури, оволодіння передовими педагогічними технологіями й інноваціями.

Підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури Житомирської області здійснюється за такими формами: стаціонарною (для вчителів, які мають кваліфікаційні категорії "спеціаліст", "спеціаліст ІІ категорії" та таких, яким при атестації підтверджується І кваліфікаційна категорія); заочною (для педагогічних працівників вищої категорії і таких, які при черговій атестації претендують на вищу кваліфікаційну категорію); очно-дистанційною (для педагогічних працівників І та вищої кваліфікаційної категорії, які не мають можливості проходження курсів підвищення кваліфікації за іншими формами навчання).

Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації передбачає дві сесії: очний і міжсесійний (заочний) періоди. Протягом І сесії (три дні) здій­снюється вхідне діагностування, заповнення індивідуального плану підвищення кваліфікації, проведення настановних занять, планування са­мо­с­тійної роботи. ІІ сесія проводиться 2 дні й передбачає вихідне діагностування, підсумкові й залікові заняття. Після завершення курсів слухачі виконують конт­рольно-оцінювальні роботи. Педагогічні працівники, які підвищують квалі­фікацію за категоріями "спеціаліст", "спеціаліст ІІ категорії", складають залік і захищають групові проекти. Слухачі курсів, які навчаються за програмами для спеціалістів першої і вищої категорії, захищають курсові роботи чи індивідуальні проекти.

У педагогічному проекті висвітлюється реалізація педагогічної ідеї, технології, методики, розроблених педагогом, упровадження у практичну діяльність кращого досвіду. Це випускна кваліфікаційна робота, яку може виконувати один слухач група слухачів упродовж навчання на курсах. Формами проекту є авторська програма, методичні рекомендації щодо вивчення теми (курсу) навчального предмета, навчально-методичний посібник, тематичні розробки навчальних занять, сценарії позаурочних заходів тощо. Курсова робота є навчально-дослідним завданням, обов’язковим елементом підвищення кваліфікації. Слухачі обирають тему відповідно до власних запитів, творчих пошуків, проблеми навчального закладу, у якому працюють [4; 8].

Тематика курсових робіт, які виконуються слухачами курсів підвищення кваліфікації [4], передбачає розробки слухачів із формування ключових і міжпредметних компетентностей, а також окремих видів компетентностей (громадянської, загальнокультурної, комунікативної, соціальної, міжпредметної есте­тичної, літературознавчої, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної) на уроках української мови й літератури, застосування сучасних методів формування мотиваційної складової компетентностей, реалізації загально­європейських вимог до мовної освіти у процесі навчання української мови, проведення уроків літератури рідного краю як способу формування літературознавчої компетентності учнів тощо.

Зміст програм освітньої діяльності підвищення фахової кваліфікації педагогічних і керівних кадрів реалізовується у таких формах проведення навчальних занять: лекції, семінарські, практичні заняття, навчальні тренінги, ділові ігри, моделювання, "круглі столи", науково-практичні конференції;,розроблення авторських і колективних проектів вхідне й вихідне діагностування тощо.

У Донецькому ОІППО активно впроваджується кредитно-модульна систе­ма підвищення кваліфікації вчителів-словесників [9], що уможливлює реалізацію європейських тенденцій в освіті, переорієнтовує суб’єктів із процесу на результат навчання. Така інноваційна система науково обґрунтованих андрагогічними принципами навчання дій, які гарантують досягнення мети і завдань організації неперервного навчання, освіти впродовж життя, передбачає реалізацію компетентнісного підходу, що поєднує цілісну сукупність освітніх засобів (форм, методів, способів і технологій організації та управління якістю освітнього процесу).

Система заходів міжкурсового періоду ППО [6; 7], зазвичай, спрямована на науково-методичне забезпечення реалізації державних і регіональних програм. У ній поєднано заходи для керівників методичної служби (щомісячні, науково-методичні, науково-практичні, методичні семінари та інструктивні наради); для методичних працівників районних, міських методичних служб, які координують питання викладання навчальних предметів, освітніх галузей, напрямів професійної діяльності, учасників творчих спілок, керівників і слухачів опорних закла­дів освіти та шкіл пере­дового педагогічного досвіду, наукових лабораторій інсти­туту (2-3 рази на рік, обласні  семінари, конференції, тренінги, круглі столи, майстер-класи, творчі зустрічі, форуми, інструктивно-методичні наради, тематичні консультації та адресні допомоги); оперативне навчання педагогічних працівників з питань упровадження нових Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти; підготовку педагогів до реалізації завдань інклюзивного навчання, організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 

Складовою системи заходів міжкурсового періоду є всеукраїнські фахові конкурси: "Учитель року", "Класний керівник року", "Шкільна бібліотека" то­що; діяльність обласної педагогічної виставки "Освіта Київщини" (функці­ону­ван­ня музею "Освіта Київщини", система заходів із педагогами області); проведення міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конфе­рен­цій і семінарів; розроблення програм, посібників, рекомендацій, інструктивно-методич­них листів, концепцій, положень; апробація підручників; дослідно-експериментальна робота та інноваційна діяльність; підготовка матеріалів до участі в національних та міжнародних освітніх виставках; міжнародна діяльність (співпраця з міжнародними установами, фондами, фундаціями).

Особливе місце в системі заходів міжкурсового періоду відводиться формуванню інформаційно-навчального середовища освіт­ньої системи регіону [2; 7], що передбачає змістове наповнення порталу інституту; проведення обласного конкурсу-захисту Web-сайтів відділів, управлінь освіти, район­них, міських методичних кабінетів та навчальних закладів; навчання педагогічних працівників області впровадженню ІКТ (програма Intel "Навчання для май­бут­нього"); підготовку випусків електронного фахового видання "Народна освіта"; роботу творчих груп зі створення електронних навчально-методичних комп­лексів, дистанційних курсів із предметів інваріант­ної складової навчальних планів для учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів; наповнення Єдиної Державної електронної бази освіти.

У Рівненському ОІППО впроваджується модель мережевої взаємодії управлінських, методичних і педагогічних структур загальної середньої освіти області на засадах компетентнісного підходу. Суб’єктами мережевої взаємодії є управлінські й методичні спільноти, обласні спільноти вчителів-предметників, районні й міські педагогічні спільноти, мережеві спільноти педагогічних колективів, авторських педагогічних майстерень тощо.

Формами мережевої взаємодії є тематичні вебінари для керівників та методич­них працівників установ освіти і педагогів навчальних закладів, постійно дію­чий on-line-семінар для педагогічних працівників навчальних закладів із проблем інклюзивного навчання, інтернет-клуб директорів загальноосвітніх навчаль­них закладів, інтернет-школа (молодого вчителя-словесника для керівників ра­йон­­них і міських шкіл становлення педагогічних кадрів, новопризначеного методиста районного, міського методичного кабінету; педагога-вихователя), віртуальні "круглі столи", Інтернет-форуми, педагогічні веб-квести, мережеві проекти, Інтернет-конференції, інструктивно-методичні on-line-наради, відеолекції.

Інструментарієм мережевої взаємодії є опитування, файлосховище, фото та відеоархіви, блог, форум, що передбачає використання низки систем (обміну повідом­лен­нями, планування й виконання завдань, розсилки листів, організації відеоконференцій, наскрізну систему календарування).

Модель розвитку професійної майстерності педагогів Рівненщини в міжатестаційний період поєднує низку компонентів, як-от: професійне ста­нов­лення, професійний розвиток, творчу самореалізацію. Кожен компонент міс­тить управлінський і методичний аспекти. Зміст управлінського аспекту компонентів моделі передбачає розвиток мотивації вчителів до підвищення рівня педа­гогічної майстерності, управління процесом змін, спрямування на виперед­жаль­ний розвиток, формування інноваційного інформаційно-освітнього середо­вища. Методичний аспект  моделі спрямований на створення адресної супервізії, визначення змістової складової; забезпечення неперервності, наступ­ності, андрагогізації освіти; здійснення науково-дослідницької, експеримен­таль­ної діяльності.  

Важливим є розроблення і впровадження програм дослідно-експериментальної роботи, яка проводиться в загальноосвітніх навчальних закладах України з питань розвитку професійної компетентності педагогічних працівників. Модель підвищення професійної компетентності вчителя, розроблена і впроваджена як складова дослідно-експериментальної роботи, що проводиться на базі Богодухівської гімназії №1 Богодухівської районної ради Харківської області спільно з КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти", поєднує науково-методичну підготовку вчителів, роботу з обдарованими дітьми, інформаційне забезпечення, моніторинг педагогічної діяльності. Науково-методична підготовка здійснюється в системі діяльності методичної ради школи, шкільних методичних об’єднань, творчих груп учителів. Робота з обдарованими дітьми передбачає впровадження ефективного педагогічного досвіду, систему роботи психологічної служби навчального закладу. Інформаційне забезпечення реалізується в системі роботи шкільної бібліотеки, методичного кабінету, у ході створення й використання ресурсів локальної мережі, пошуку та використання Інтернет-ресурсів.

Формами реалізації моделі підвищення професійної компетентності вчителя є навчання й виховання учнів на основі природовідповідної (ноосферної) освіти та екологічної безпеки, участь у проектах, система діяльності асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Україні, публікації в науково-методичних і методичних виданнях, участь у наукових, науково-методичних конференціях, семінарах.

Наприклад, на базі Харківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів №8 реалізується дослідно-експериментальна робота з проблеми "Роль учителя та вихователя у формуванні життєвих і предметних компетентностей учнів з особливими потребами в умовах спеціальної школи-інтернату". Модель формування професійної компетентності вчителя, яка розроблена і впроваджується в цьому закладі освіти, поєднує професійну компетентність учителя, його педагогічну майстерність, методичну майстерність і творчість, особистісні риси, результативність організації навчально-виховного процесу, неперервну якісну самоосвіту, оволодіння і впровадження педагогічних новацій, експериментальних корекційних технологій, інтерактивних технологій навчання, ІКТ, педагогічних технологій корекційно-реабілітаційної спрямованості.

На базі Комсомольського ліцею №1 Зміївської районної ради Харківської області реалізується дослідно-експериментальна робота з теми "Упровадження ефективного педагогічного досвіду як складова підвищення фахової компетентності вчителя". Метою дослідно-експериментальної роботи є підвищення професійної компетентності та мобільності кожного вчителя, що забезпечує ефективність діяльності педагогів ліцею та зростання результатів навчально-виховного процесу.

Модель освітнього інформаційного простору "Веб-колегіум креативної педагогіки" з проблеми підвищення професійної компетентності поєднує діяльність центру дистанційного навчання Донецького ОІППО, віртуальні педагогічні майстерні, веб-аудиторію, яка використовує формальну й неформальну освіту, базу даних освітніх веб-ресурсів, віртуальну виставку-презентацію педагогічної творчості.

Науково-педагогічний кластер із проблеми "Формування праксеологічної продуктивності педагога в умовах оновлення освітньої парадигми" реалізує кафедра суспільно-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОІППО, яка поєднує кілька відділів, що працюють над вирішенням низки проблем: удосконалення професійної компетентності вчителів української мови і літератури в контексті праксеологічного підходу, формування праксеологічної продуктивності в умовах оновленої мовно-літературної освіти, підвищення якості суспільствознавчої освіти як результат праксеологічної продуктивності педагога тощо.

Висновки. Підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу реалізується в системі курсового підви­щен­ня кваліфікації за різними формами і технологіями навчання, логічно продов­жується під час заходів міжкурсового періоду, які проводяться обласними інститутами післядипломної освіти для різних категорій педагогічних працівників. Розвиток професійної компетентності вчителів української мови і літератури здійснюється також у ході впровадження програм дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітніх навчальних закладів України.

Перспективи подальших розвідок. Подальше дослідження стану підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу потребує розгляду, аналізу й узагальнення системи роботи районних і міських методичних служб, керівників і педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів як складових цілісної системи розвитку професійної компетентності вчителів української мови і літератури на різних рівнях: обласного закладу післядипломної педагогічної освіти, районних і міських методичних кабінетів, центрів, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, учителів української мови і літератури.  

 

Список використаних джерел

  1. Зязюн І. А. Учитель ХХІ століття : чарівник, добротворець, любомудр, працелюб / І. А. Зязюн //  Міжнародна виставка "Сучасні навчальні заклади – 2011". – К.,  2011. – С. 18-19.
  2. Інформаційно-навчальне середовище системи освіти // Освіта Київ­щини в цифрах і фактах (2012/2013 навчальний рік) : інформаційно-аналітичний збірник / за ред. Н. І. Клокар. – Біла Церква : КОІПОПК, 2013. – С. 116–129.
  3. Клокар Н. І. Управління підвищенням кваліфікації педаго­гічних праців­ни­­­ків в умовах післядипломної освіти регіону на засадах диференційованого під­хо­ду : дис. … доктора пед. наук : 13.00.06 / Клокар Наталія Іванівна. – К., 2011. – 605 с.
  4. Курси підвищення кваліфікації  [Електронний ресурс] // Матеріали сайту Житомирського облас­ного інституту післядипломної педагогічної освіти. – Режим доступу : http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=152.
  5. Олійник В. В. Система післядипломної педагогічної освіти України : стратегія розвитку / В. В. Олійник // Освіта на Луганщині. – 2009. – №2. – С. 14–19.
  6. Післядипломна освіта педагогічних кадрів та науково-методична робота // Освіта Київщини в цифрах і фактах (2012/2013 навчальний рік) : інфор­маційно-аналітичний збірник / за ред. Н. І. Клокар. – Біла Церква : КОІПОПК, 2013. – С. 143-166.
  7. План роботи Київського обласного інституту післядипломної освіти  педагогічних кадрів на 2014 рік. – Біла Церква : КОІПОПК, 2014. – 120 с.
  8. Положення про самостійну, індивідуальну, самоосвітню роботу слуха­чів курсів підвищення кваліфікації і перепідготовки / за заг. ред. В. Ю. Арешон­кова. – Житомир : ЖОІППО, 2007. – 244 с.
  9. Сидоренко В. Багаторівнева циклічна модель професійно-особистісного зростання вчителя-словесника за кредитно-модульною системою організації навчання / В. Сидоренко // Післядипломна освіта в Україні. – 2010. – №1. – С. 55–59. 
  10. Сорочан Т.М. Професіоналізм педагога в контексті післядипломної освіти / Т. М. Сорочан // Методист. – 2012. – №5. – С. 57–61.
  11. Чернікова Л.Г. Сучасні тенденції розвитку регіональної системи післядипломної педагогічної освіти / Л. Г. Чернікова // Наукова скарбниця Донеччини. – 2007. – № 1. – С. 28–34.

 

Чубарук Е. В. Повышение квалификации учителей украинского языка и литературы в контексте компетентностного подхода

Реализация компетентностного подхода обеспечивает формирование модели специалиста, востребованной субъектами педагогического образования (студентами, педагогами),  потребителями образовательных услуг (учениками, их родителями), современным обществом, а также способствует развитию профессиональной компетентности педагогов, в частности – учителей украинского языка и литературы.  

В статье изложены результаты изучения, анализа и обобщения материалов по проблеме повышения квалификации учителей украинского языка и литературы в контексте компетентностного подхода. Раскрыта сущность понятий "компетентностный подход", "профессиональная компетентность учителя украинского языка и литературы", "развитие профессиональной компетентности учителей украинского языка и литературы".

Ключевые слова: компетентностный подход, компетентность, профессиональная компетентность учителя украинского языка и литературы, развитие профессиональной компетентности учителей украинского языка и литературы.

 

Chubaruk, Olena. Post Diploma Education of the Teachers of Ukrainian Language and Literature on the Principles of Competence Oriented Approach

Results of investigation, analysis and summing up of the question of post diploma education of the teachers of Ukrainian language and literature on the principles of competence oriented approach have been presented in the article. The essence of the conceptions ‘competence oriented approach’, ‘professional competence of the teachers of Ukrainian language and literature’, ‘development of professional competence of the teachers of Ukrainian language and literature’  has been clarified.

Key words: competence oriented approach, competence,  professional competence of the teachers of Ukrainian language and literature, development of professional competence of the teachers of Ukrainian language and literature.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2463