Print this Сторінка

Павлишина Н.Б. Аналіз сучасного стану готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку

Павлишина Н.Б.,
старший викладач кафедри педагогіки вищої школи Професійного вищого навчального закладу  "Академія рекреаційних технологій і права"

 

Рецензент: Бєлікова Н.О.,
професор кафедри фітнесу та рекреації Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, доктор педагогічних наук, доцент

 

Аналіз сучасного стану готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку

 

У статті здійснено моніторинг сучасного стану готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку. Проаналізовано результати дослідження знань та умінь студентів, необхідних для здійснення професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку.

Ключові слова: соціальний працівник, професійна діяльність, готовність, професійна підготовка, заклади соціального обслуговування, люди похилого віку.

 

Постановка проблеми. Нині зросла потреба у фахівцях за напрямом підготовки "Соціальна робота", що  задекларовано в Законі України "Про соціальні послуги" (2003). Професійне становлення соціального працівника є складним процесом, зумовленим специфічним характером самої професії, різноманітними процесами розвитку як особистості, так і суспільства в цілому.

В останні роки з’явилася низка праць, у яких безпосередньо чи у зв’язку із вивченням інших проблем досліджуються питання професійної підготовки соціальних працівників. Рівень готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності досліджували такі вчені, як Т. Аветісян, Т. Голубенко, Н. Горішна, І. Зимняя, В. Камаєва, А. Капська, А. Мудрик, О. Плахотнік, К. Рейда, Р. Санжаєва, Н. Сейко, С. Товщик, О. Тополь, Л. Тюптя, Т. Яркіна та інші. Деякі аспекти управління діяльністю закладів обслуговування людей похилого віку розкриті в наукових роботах Н. Гусака, Н. Кабаченка, В. Назарука, К. Савчук, О. Савчук, Л. Скоропада, Л. Чорній [2]. Ґрунтовне дослідження проблем професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у вищих навчальних закладах України здійснено в дисертації О. Карпенко [1]. Проте у працях цих авторів недостатньо висвітленні питання готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування населення, зокрема людей похилого віку. Саме тому важливим є дослідження стану готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку.

Метою статті є розкриття результатів моніторингу стану готовності майбутніх соціальних працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах України, до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку.

Виклад основного матеріалу. Поняття "готовність майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку" розуміємо як інтегративне особистісне утворення, яке характеризується мотиваційно-ціннісною орієнтацією на здійснення системи соціальних заходів щодо сприяння, підтримки й реалізації соціальних послуг, що здійснюються в соціальних інституціях на різних рівнях реалізації соціальної політики держави, а також професійно-орієнтованими знаннями, вміннями і навичками та особистісними якостями, спрямованими на подолання чи пом’якшення життєвих труднощів, підтримку соціального статусу та повноцінної життєдіяльності людей, які досягли пенсійного віку і припинили щоденну професійну діяльність.

Нині професійну підготовку майбутніх фахівців із соціальної роботи здійснюють класичні та педагогічні університети. Аналіз даних інформаційної системи "Конкурс" виявив, що підготовку фахівців соціальної роботи за напрямом підготовки 6.130102 "Соціальна робота" станом на 01.09.2013 року здійснює близько 60 вищих навчальних закладів державної та недержавної форм власності. Загальний ліцензійний обсяг набору на денну форму навчання становить близько 2400 осіб. Серед кваліфікацій, які присвоюються випускникам після закінчення навчання, найпоширенішими є "Бакалавр соціальної роботи", "Соціальний працівник".

З метою моніторингу стану готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку здійснено анкетування 347 студентів вищих навчальних закладів України, зокрема 55 студентів Донбаського державного педагогічного університету, 54 студенти Запорізького національного університету, 50 студентів Національного університету "Львівська політехніка", 28 студентів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 80 студентів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 40 студентів Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", 40 студентів Луцького інституту розвитку людини Університету "Україна".

Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що серед 347 студентів 88,8% опитаних вважають доцільним здійснювати у вищих навчальних закладах України підготовку майбутніх соціальних працівників, готових і здатних здійснювати професійну діяльність у закладах соціального обслуговування людей похилого віку; 4,3% – не вважають доцільним здійснювати підготовку таких фахівців; 6,9% респондентів було важко відповісти на поставлене питання. Отже, переважна більшість респондентів вважає доцільним здійснювати у вищих навчальних закладах України підготовку майбутніх соціальних працівників, готових до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку.

Наступне запитання анкети мало на меті з’ясувати, чи розуміють студенти сутність поняття "готовність до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку". Відповіді респондентів свідчать про те, що 59,9% опитаних розуміють зміст цього поняття правильно; 37,2% – розуміють частково; 2,3% – не розуміють; 0,6% студентів важко відповісти на запитання. Отже, більшість опитаних розуміє сутність зазначеного поняття.

Відповіді студентів на запитання "Як Ви вважаєте, наскільки Ви підготовлені до здійснення професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку?" показали, що лише 3,2 %  студентів вважать себе повністю підготовленими до такої діяльності; переважна більшість опитаних вважають себе лише частково підготовленими до здійснення професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку (65,7%). 1/4 респондентів (21,9%) вказують, що є не підготовленими до такої діяльності; 9,2 % опитаних не змогли відповісти на поставлене запитання. Отже, нині у вищих навчальних закладах України існує проблема підготовки майбутніх фахівців, готових і здатних здійснювати свою професійну діяльність у закладах соціального обслуговування людей похилого віку, адже лише 3,2% студентів вважать себе повністю підготовленими до здійснення соціальної роботи із клієнтами геронтологічної групи.

Результати опитування щодо залежності ефективності професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку від формування компетентності соціального працівника в питаннях соціальної роботи з людьми похилого віку є такими: 68,9% респондентів вважають, що залежить; 23,6% – залежить частково; 2,9% – не залежить; 4,6% опитаним було важко відповісти. Отже, більшість опитаних студентів вважають, що ефективність професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку залежить від формування компетентності соціального працівника в питаннях соціальної роботи з людьми похилого віку.

За допомогою наступного блоку запитань анкети мали на меті з’ясувати, чи володіють респонденти знаннями, необхідними для ефективного здійснення професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку. Так, результати показали, що лише 20,7% студентів володіють знаннями про сутність, мету, принципи, завдання, методи та технології соціальної роботи із людьми похилого віку;  61,4% – володіють недостатньо; 12,7% – не володіють; 5,2% опитаним важко відповісти.

Щодо системи знань про основні напрями розвитку соціальної політики і соціального захисту людей похилого віку в Україні варто зауважити: лише 16,1% студентів повністю володіють такими знаннями; 57,6% – володіють недостатньо; 17,6% опитаних не володіють; 8,6% не змогли відповісти на поставлене запитання.

Опитування студентів щодо засвоєння знань про систему установ та закладів, що надають соціальну допомогу та соціальні послуги людям похилого віку, виявило такі результати: 35,2% респондентів володіють інформацією; 48,4% – володіють недостатньо; 12,1% опитаних засвідчили відсутність таких знань; 4,3% – важко відповісти.

Щодо знань студентів про особливості соціальної роботи з людьми похилого віку в спеціалізованих стаціонарних і амбулаторних закладах, то отримали такі результати: лише 17,3% респондентів володіють такими знаннями; 49% – володіють недостатньо; 28% – не володіють; 5,8% опитаних не змогли відповісти (рис. 1).

104

Рис. 1.1. Розподіл відповідей студентів, опитаних щодо особливостей соціальної роботи з людьми похилого віку в системі установ та закладів, що надають соціальну допомогу та соціальні послуги людям похилого віку (у %)

Аналіз відповідей студентів, чи володіють вони знаннями про юридичні, медичні, етичні та інші аспекти діяльності соціальних закладів для людей похилого віку свідчать, що 24,5% респондентів – володіють; 56,8% – володіють недостатньо; 11,8% – не володіють; 6,9% опитаним важко відповісти.

Отже, аналізуючи відповіді студентів на блок запитань щодо того, чи володіють вони необхідними знаннями для здійснення ефективної соціальної роботи з людьми похилого віку, можна дійти висновку, що студенти в цілому недостатньо володіють знаннями про сутність, мету, принципи, завдання, методи та технології соціальної роботи із людьми похилого віку; основні напрями розвитку соціальної політики і соціального захисту людей похилого віку в Україні; систему установ та закладів, що надають соціальну допомогу та соціальні послуги людям похилого віку; особливості соціальної роботи з людьми похилого віку в спеціалізованих стаціонарних і амбулаторних закладах; юридичні, медичні, етичні та інші аспекти діяльності соціальних закладів для людей похилого віку.

На основі наступного блоку запитань анкети мали на меті з’ясувати, чи володіють респонденти вміннями й навичками, необхідними для здійснення професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку.

Аналізуючи відповіді студентів про те, чи володіють вони вміннями застосовувати на практиці нормативно-правові акти з питань надання соціальних послуг людям похилого віку, можемо стверджувати, що 7,2% респондентів володіють повністю; 49,9% – володіють недостатньо; 30,8% опитаних не володіють; 12,1% студентів важко відповісти.

Відповіді опитаних дозволяють констатувати, що лише 19,3% респондентів володіють уміннями визначати правовий статус, чинники соціальної дезадаптації, проблеми та потреби людей похилого віку; 42,9% – володіють недостатньо; 22,8% опитаних не володіють; 15% студентів не змогли дати відповідь.

Важливо було з'ясувати, наскільки студенти володіють уміннями проводити консультування з питань соціально-правової політики держави стосовно людей похилого віку. Результати опитування показали, що значна частина респондентів недостатньо (35,7%) або зовсім (33,1%) не володіє такими знаннями. Лише 16,4% опитаних дали ствердну відповідь; 14,7% студентів важко відповісти.

Щодо володіння навичками формування налаштувань до планування режиму дня і ведення здорового способу життя із врахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людей похилого віку, то можна стверджувати, що 31,4% студентів володіють такими навичками; 42,7% – володіють, але недостатньо; 17,9% респондентів не володіють; 8,1% опитаних не змогли дати відповідь.

Аналіз наданих відповідей студентів на запитання про володіння вміннями планування індивідуальної роботи з людьми похилого віку свідчать про те, що 18,2% опитаних володіють повністю; 52,4% – володіють недостатньо; 20,2% респондентів не володіють; важко відповісти 9,2% студентів.

Наступне запитання мало на меті з’ясувати, наскільки студенти володіють уміннями реалізовувати програму індивідуальної роботи щодо надання соціальних послуг, соціальної реабілітації, ресоціалізації та інтеграції людини похилого віку. Так, відповіді студентів показали, що 13,8% респондентів володіють такими уміннями; 43,2% – володіють, але недостатньо; 27,4% – не володіють; 15,6% опитаних не змогли відповісти (рис. 2).

Подібним чином розподілилися відповіді опитаних студентів щодо володіння навичками соціального діагностування людей похилого віку: володіють повністю – 16,1% респондентів; володіють, але недостатньо – 40,3%; не володіють – 32,3% опитаних; важко відповісти – 11,2%.

105

 

Рис. 2. Розподіл відповідей студентів про володіння вміннями планувати та реалізовувати індивідуальну роботу з людьми похилого віку (у %)

Занепокоєння викликає той факт, що значна частина студентів (55%) недостатньо володіє вміннями використовувати методи та технології соціальної роботи з людьми похилого віку в процесі професійної  діяльності у відповідних установах. Лише 8,4% респондентів зазначили, що володіють повністю; 20,2% опитаних визнали, що не володіють; 16,4% студентів не могли дати відповіді.

Отже, аналізуючи відповіді опитаних студентів на блок запитань щодо того, чи володіють вони вміннями та навичками, необхідними для здійснення професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку, дійшли висновку, що студенти в цілому недостатньо володіють уміннями застосовувати на практиці нормативно-правові акти з питань надання соціальних послуг людям похилого віку; визначати правовий статус, чинники соціальної дезадаптації, проблеми та потреби людей похилого віку; проводити консультування з питань соціально-правової політики держави стосовно людей похилого віку; планувати індивідуальну роботу з людьми похилого віку; реалізовувати програму індивідуальної роботи щодо надання соціальних послуг, соціальної реабілітації, ресоціалізації та інтеграції людини похилого віку; використовувати методи й технології соціальної роботи з людьми похилого віку в процесі професійної  діяльності у відповідних установах. Варто зауважити, що студенти  недостатньо володіють навичками соціального діагностування людей похилого віку та навичками формування налаштувань до планування режиму дня і ведення здорового способу життя з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людей похилого віку.

Висновки. Таким чином, моніторинг стану готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку, здійснений на основі опитування 347 студентів вищих навчальних закладів України, свідчить про недостатній рівень їх готовності до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в науковому обґрунтуванні, описі та впровадженні моделі формування готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності в закладах соціального обслуговування людей похилого віку.

 

Список використаних джерел

  1. Карпенко О.Г. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників в умовах університетської освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія та  методика  професійної  освіти" / О. Г. Карпенко.- К., 2008.- 44 с.
  2. Управління діяльністю соціальних служб : метод. посібник / [авт. кол. : Н. Гусак, Н. Кабаченко, В. Назарук, К. Савчук, О. Савчук, Л. Скоропада, Л. Чорній] / упор., заг. ред. О. Іванова, Н. Гусак ; ПРООН в Україні, Проект "Підтримка реформи соціального сектору в Україні". – К. : К.І.С., 2013. – 178 с.

 

Павлышина Н.Б. Анализ современного состояния готовности будущих социальных работников к профессиональной деятельности в учреждениях социального обслуживания людей преклонного возраста

В статье осуществлен мониторинг современного состояния готовности будущих социальных работников к профессиональной деятельности в учреждениях социального обслуживания людей преклонного возраста. Проанализированы результаты исследования знаний и умений студентов, необходимых для осуществления профессиональной деятельности в учреждениях социального обслуживания людей преклонного возраста.

Ключевые слова: социальный работник, профессиональная деятельность, готовность, профессиональная подготовка, учреждения социального обслуживания, люди преклонного возраста.

 
Pavlyshyna, N.B. Analysis of the Current State of Readiness of Future Social Workers for Professional Work in Institutions of Social Services for the Elderly
 
In the article it has been monitored the current state of readiness of future social workers for professional work in institutions of social services for the elderly. The results of the research concerning the availability of students’ knowledge and skills necessary for professional activities in institutions of social services for the elderly have been analyzed.

Key words: social worker, professional activities, readiness, training, social service institutions, the elderly.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3304