Print this Сторінка

Большукіна А. В. Експериментальна перевірка ефективності моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах

Большукіна А. В.,
аспірантка Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" Національної академії педагогічних наук України

 

Рецензент: Рябова З. В.,
завідувач кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор

 

Експериментальна перевірка ефективності моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах

У статті представлено експериментальну перевірку ефективності моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах, розглянуто етапи технології впровадження моделі, розкрито створення факторно-критеріальної субмоделі розвитку ДНЗ за принципами кваліметричного підходу.

Ключові словапедагогічний експеримент, модель управління, адаптивні засади, технологічний підхід, факторно-критеріальна модель.

 

Постановка проблеми. Реформування національної системи освіти спричинило потребу оновлення діяльності навчальних закладів. Одним із компонентів модернізації освітньої галузі є дослідно-експериментальна робота.

Педагогічне дослідження – це процес і результат діяльності, спрямованої на одержання нових знань про закономірності навчання, виховання та розвитку особистості, про структуру, теорію, методику й технологію організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, методи і прийоми здійснення.

Дослідно-експериментальна робота в навчальному закладі – це поєднання пошуку найбільш ефективної педагогічної системи на основі дослідної роботи, розроблення програми експерименту та її реалізації, включаючи і процес удосконалення масової педагогічної практики на основі отриманих результатів експерименту.

Педагогічні дослідження спрямовуються переважно на вивчення актуальних педагогічних проблем, пов’язаних із предметною діяльністю особистості, яка розвивається, та на експериментальну апробацію нових педагогічних технологій.

Предметом особливої уваги експериментальної роботи має бути організація та проведення педагогічного експерименту, який характеризується обґрунтованим вибором експериментальних і контрольних груп, достатньою тривалістю, правильним визначенням статистичної вибірки.

Ефективність застосування розробленої моделі управління розвитком ДНЗ на адаптивних засадах перевірялась у ході експерименту.

Аналіз останніх досліджень. У науковій літературі, присвяченій управлінню в освіті, детально описано різні типи моделей та розкриті способи їх побудови. Ґрунтовними дослідженнями з питань моделювання освітніх процесів є роботи таких авторів: І. Булах [2], Г. Єльникової [3], В. Кальней, О. Локшиної, Т. Лукіної [4], І. Маслікової, В. Маслова [5], В. Олійника [8], В. Пікельної [10], Н. Шведової, С. Шишова, Є. Чернишової [12] та ін.

Ураховуючи положення зазначених праць, у процесі побудови моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах використовували кілька етапів моделювання.

1. Формулювання мети створення моделі. Метою створення моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах є підвищення результативності навчального процесу,  узгодження стратегічних цілей освіти, цілей навчального закладу, особистісних цілей і мотивів учасників навчального процесу, забезпечення взаємопристосування керуючої підсистеми із самоуправлінням керованих підсистем дошкільного навчального закладу. Саме такий підхід сприятиме створенню конкурентоспроможного дошкільного навчального закладу та забезпечить позитивну динаміку його розвитку.

2. Виділення основних компонентів моделі управління розвитком ДНЗ на адаптивних засадах і встановлення між ними зв’язків. Цей процес здійснювався на основі аналізу наукових джерел, присвячених питанням моделювання освітніми процесами. Останні дослідження з питань управління соціально-педагогічними системами доводять, що доцільно виділити такі компоненти моделі управління дошкільним навчальним закладом на адаптивних засадах, як цільовий, теоретико-змістовий, процесуально-технологічний та рефлексивно-коригувальний.

3. Побудова ідеальної моделі стану об’єкта управління. Для побудови ідеальної моделі стану об’єкта управління варто використовувати певну технологію. Технологією адаптивного управління є моніторинг; його механізмом – факторно-критеріальне моделювання.

4. Визначення способу вимірювання результату. Для визначення способу вимірювання результату необхідно використовувати технологію моніторингових досліджень: установлення критеріїв відбору інформації та способу (засобу) оцінювання й фіксації отриманих даних для збереження та подальшого їх використання й отримання певних результатів, їх аналізу й коригування наявного стану об’єкта управління. Провідним аспектом діяльності є розроблення і графічне оформлення кваліметричних моделей діяльності суб’єктів навчального процесу.

5. Визначення процесу реалізації моделі та засобів узагальнення результатів її застосування. Процес реалізації моделі, отримання результатів, їх інтерпретація здійснюється на основі діагностуванням стану об’єкта управління.

6. Побудова моделі. Унаслідок проведених заходів створено (формалізовано) модель управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах.

Основою управління навчальним закладом на адаптивних засадах є діагностування ефективності управлінського впливу за визначеними напрямами та взаємоузгодження претензійної інформації, що надходить від об’єкта до суб’єкта управління. Діагностування, зазвичай, здійснюється за допомогою побудованої в навчальному закладі системи контролю. Процес такого контролю включає визначення напрямів діагностування, установлення критеріїв результативності реалізації кожного напряму, порівняння досягнутих результатів із визначеними критеріями, аналіз отриманих даних і висновки у вигляді прийняття управлінського рішення [6].

Таким чином, діагностування як система внутрішнього контролю, побудована в навчальному закладі, відповідає на низку питань: чого треба досягти (яка мета)?, що відбувається (який стан)?, чому так відбувається (причини відхилення)?, що треба зробити для виправлення становища (прийняття управлінського рішення)? А можливість провести замірювання стану керованого об’єкта є основним в управлінні соціально-педагогічними системами взагалі, дошкільним навчальним закладом зокрема.

Метою статті є  представлення експериментальної перевірки ефективності моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах, висвітлення етапів технології реалізації моделі, розгляд факторно-критеріальної субмоделі розвитку ДНЗ за принципами кваліметричного підходу.

Виклад основного матеріалу. В управлінській діяльності під час проведення аналізу, зазвичай, виходять за межі традиційного порівняння отриманих результатів та еталонних показників. Аналіз здійснюється для виявлення причин відхилень результатів контролю стану об’єкта управління від запланованих або попередніх результатів, а також для виявлення сильних і слабких сторін функціонування об’єкта управління з метою корекції подальшого його розвитку.

Як уже зазначалося, у процесі діагностування суб’єкт управління отримує інформацію. Якщо заміри відбуваються постійно, то інформація накопичується за певний проміжок часу. Інформація повинна бути проаналізована, динаміка показників – вивчена, систематизована, критично оцінена, проіндексована й узагальнена у вигляді концепції розвитку об’єкта управління, тобто інтерпретована.

Після аналізу та інтерпретації результатів формулюються висновки, приймається управлінське рішення щодо корекції стану розвитку суб’єктів управління дошкільним навчальним закладом.

Після проведених замірів необхідно здійснити оприлюднення результатів діагностування, яке відіграє роль зворотного зв’язку, необхідного для успішності впливів на суб’єкт управління.

Отже, характеризуючи дошкільний навчальний заклад як відкриту соціально-педагогічну систему, для успішності його діяльності необхідно управляти ним як системою, а для забезпечення ефективності управління – мати уявлення про процес управління, його зміст, методи, які використовуються, тощо. Дієвим засобом, що забезпечує ефективність управління, є побудова певної моделі.

Саме технологічний підхід до реалізації моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах забезпечить ефективність і результативність діяльності закладу.

Таким чином, перехід системи управління дошкільним навчальним закладом до технологічного підходу зумовлено необхідністю зменшення негативного впливу навколишнього середовища й забезпечення сприятливих умов розвитку закладу.

Першим етапом технології реалізації моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах є створення факторно-критеріальної субмоделі розвитку ДНЗ, що створюється за принципами кваліметричного підходу.

На основі принципів кваліметричного підходу якість предмета чи об’єкта розглядається як сукупність його властивостей і представляється як ієрархічна сукупність. Провідною властивістю цієї сукупності є спроможність до використання, яка враховується з точки зору задоволеності конкретних суспільних та особистих потреб споживачів. Для виокремлення властивостей необхідно зробити декомпозицію об’єкта чи предмета завдяки виділенню факторів і їх критеріїв.

Роботу творчих груп із розроблення кваліметричної моделі розвитку дошкільного навчального закладу можливо організувати,  використовуючи сутність методу "Брейнштормінг". Члени творчих груп у ході мозкового штурму обговорюють виділення ієрархічної сукупності властивостей якості розвитку дошкільного навчального закладу за принципами "круглого столу". Усі ідеї, пропозиції щодо розв’язання проблеми фіксуються, обробляються, після цього підбиваються підсумки: узагальнені результати оформлюються у відповідну математичну (факторно-критеріальну) модель.

Для успішності роботи групам можна запропонувати певний алгоритм щодо розроблення моделі, в основі якого – "нормативна модель". За Г. Єльниковою [10], нормативна модель (стандарт, еталон, або норма-зразок) – це модельне представлення ідеалу об’єкта, де зібрані всі внормовані вимоги до його цілей, завдань, структури, діяльності, продукту цієї діяльності тощо. На підґрунті загальної структури діяльності необхідно визначити характерні її показники (основа стандарту). Алгоритм має такий вигляд:

  1. Визначити мету діяльності навчального закладу. Декомпозувати її, установити параметри (напрями) цієї діяльності.
  2. Установити фактори, розкриваючи кожний напрям за допомогою часткових цілей конкретної управлінської структури.
  3. Укласти критерії, розкриваючи вимоги до кожного з них та враховуючи потреби виконавців.
  4. Визначити вагомість кожного параметра, фактора, критерію,  використовуючи метод Дельфи (або метод експертної оцінки, або ранжування).
  5. Оформити модель діяльності (стандарт) у вигляді факторно-критеріальної (кваліметричної) моделі.

За основу обговорення експертам можна запропонувати роботи з питань розроблення кваліметричних моделей із різних аспектів діяльності дошкільного навчального закладу таких учених, як О. Ануфрієва [9], Г. Єльникової [3], Р. Назарян [11], З. Рябової [11] та ін.

Унаслідок роботи творчих груп отримується факторно-критеріальна субмодель розвитку дошкільного навчального закладу, яка складається з параметрів, факторів, критеріїв, їх вагомості.

Таким чином, для визначення результативності необхідно визначити рівень досягнення цілей діяльності дошкільного навчального закладу.

Головною метою діяльності закладу є надання якісних освітніх послуг, спрямованих на розвиток особистості дитини. Результативність діяльності закладу встановлюється на основі сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій до початку навчання у школі [1]. Результат діяльності дошкільного навчального закладу досягається завдяки  забезпеченню якості організації навчально-виховного процесу. Саме такий підхід обґрунтовує використання факторно-критеріальної моделі стану навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі.

У результаті створено субмодель, яка складається з таких факторів: кадрове забезпечення дошкільного навчального закладу; навчально-методичне забезпечення НВП; матеріально-технічне забезпечення ДНЗ; організація та здійснення НВП; результативність НВП. Кожний із цих факторів розкривається відповідними критеріями, наприклад, перший фактор "Кадрове забезпечення дошкільного навчального закладу" має такі критерії: комплектування ДНЗ педагогічними кадрами, їх якісний склад; заходи адміністрації ДНЗ щодо покращення якісного складу педагогічних кадрів; підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, адміністрації; рівень організації атестації педагогічних кадрів.

Наступним етапом упровадження технології управління розвитком дошкільного навчального закладу є адаптація до використання кваліметричних субмоделей за різними напрямами: якість діяльності завідувача ДНЗ, вихователя-методиста, вихователя ДНЗ та ін. Провідними моделями щодо визначення результативності діяльності дошкільного навчального закладу є такі: загальний рівень розвитку (життєвої компетентності) вихованців; рівні морального та розумового розвитку вихованців; рівень фізичного розвитку вихованців ДНЗ; стан підготовки й адаптації випускників у ЗНЗ.

Будь-яка факторно-критеріальна модель (наприклад, кваліметрична модель розвитку ДНЗ) включає такі складові: "вагомість параметрів" (М), "вагомість факторів (m)" та "вагомість критеріїв (v)", значення яких виводиться за методом Дельфи на підставі проведених замірів пріоритетності напрямів діяльності навчального закладу. Зазначені вагомості є змінними як наслідок зміни пріоритетів учасників навчально-виховного процесу.

За методом Дельфи всім учасникам експертного оцінювання пропонується зробити ранжування параметрів (факторів, критеріїв) розвитку дошкільного навчального закладу. Наприклад, за параметром "Умови розвитку дошкільного навчального закладу" виділено шість факторів. У визначенні їх вагомості експертам пропонується оцінити їх за шестибальною шкалою. Далі експерти виставляють бали таким чином: найвагомішому, на їх погляд, параметру ставлять 6 балів, менш вагомому, але важливому – 5, і так до одиниці, якою позначається (на їх погляд) найбільш несуттєвий параметр.

Подальшими кроками в технології реалізації моделі розвитку дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах є робота із субмоделями. За їх допомогою здійснюється оцінювання стану об’єкта (предмета), тобто здійснюється часткова оцінка критеріїв застосуванням методу експертного оцінювання. Оцінювання здійснюється на основі виставлення балів; при цьому може використовуватися будь-яка шкала оцінювання.

Разом із тим модель управління розвитком дошкільного навчального закладу має адаптивні засади. Зазначене обумовлює залучення до оцінювання виконавців (учасників навчально-виховного процесу) і забезпечує об’єктивність отримання інформації про стан об’єкта управління.

Розглянемо заповнення часткової оцінки прояву критеріїв субмоделі стану навчально-виховного процесу, наприклад, критерії, які деталізують
 фактор "Здійснення навчально-виховного процесу". До оцінювання як експерти залучаються вихователі групи, вихователь-методист, завідувач дошкільного навчального закладу, батьки дітей. Зазначимо, що залучення таких груп учасників навчально-виховного процесу до оцінки діяльності ДНЗ є умовним: експертами можуть бути всі, хто виявив бажання здійснити оцінювання. Разом із тим обов’язково повинні бути безпосередні виконавці  –  ті, хто здійснює цей вид діяльності.

Кожному експерту пропонується визначити рівень організації навчального середовища; потім визначені бали зводяться й за принципами кваліметричного підходу переводяться в частку одиниці.

В умовах сьогодення для автоматизації та полегшення розрахунків використовують комп’ютерну підтримку із застосуванням табличного редактора Excel. Це пов’язано з автоматизацією побудови діаграм, які наочно відображають результати та розкривають динаміку розвитку.

Технологія використання моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах передбачає коригування стану об’єкта після аналізу та інтерпретації даних, отриманих у ході оцінювання діяльності закладу за напрямами. Ураховуючи провідні роботи науковців, зазначаємо, що вагомою в досягненні позитивної динаміки розвитку об’єкта управління в соціально-педагогічних системах є робота з персоналом.

Систематично перед педагогічним персоналом дошкільного навчального закладу постають різні питання, як-от: необхідність самостійного нестандартного вирішення педагогічних проблем; постійне ускладнення змісту освіти (упровадження оновленого Базового компонента дошкільної освіти); потреба використання ресурсів інформаційного освітнього середовища тощо. Вирішення зазначених завдань пов’язане з необхідністю безперервного підвищення майстерності педагога, що є пріоритетним завданням адміністрації дошкільного навчального закладу в контексті стратегічної мети його розвитку й потреб закладу [7].

У сучасних організаціях професійне навчання є комплексним неперервним процесом, який включає кілька взаємопов'язаних етапів, що забезпечують постійний розвиток професіоналізму персоналу.

Висновки. Отже, можна зробити висновок, що для забезпечення стабільного позитивного розвитку дошкільного навчального закладу необхідно створити умови для вдосконалення професіоналізму педагогічного колективу.

Акцентуємо на важливості навчання педагогічних працівників, що має вагомий вплив на позитивний розвиток дошкільного навчального закладу.

Зазначаємо, що впровадження моделі управління розвитком дошкільного навчального закладу на адаптивних засадах є необхідною умовою досягнення максимально позитивної динаміки розвитку закладу. Саме ця технологія дозволяє відстежити та забезпечити високий результат діяльності суб’єктів начально-виховного процесу. Використання табличного редактора Excel створює значні резерви часу завідувачеві дошкільного навчального закладу у процесі оброблення результатів та прийняття управлінських рішень.

 

Список використаних джерел

  1. Базовий компонент дошкільної освіти України (нова редакція) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : mon.gov.uaimages/files/kollegy/kollegy5.doc.
  2. Булах І. Є. Особливості діагностування професійної компетентності викладачів / І. Є. Булах, І. В. Філончук // Вісник післядипломної освіти : збірник наукових праць / ред. кол. : В. В. Олійник (гол. ред.) та ін. – К. : Міленіум, 2005. – Випуск 1. – С. 137–154.
  3. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні : монографія / Г. В. Єльникова. – К. : ДАККО, 1999. – 303 с.
  4.  Лукіна Т. Моніторинг якості освіти : теорія і практика / Тетяна Лукіна. – К. : Шкільний світ, 2006. – 128 с.
  5. Маслов В. І. Моделювання у теоретичній і практичній діяльності в педагогіці / В. І. Маслов // Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – № 1. – С. 3–9.
  6. Моніторингова система освітнього менеджменту. – Харків : Основа, 2005. – Вип. 10(34). – 144 с.
  7. Навчання персоналу :  від теорії до практики [Електронний ресурс] // Право України. – Режим доступу : http://pravo-ukraine.org.ua/blogs/hr/tng/4381-navchannya-personalu-vid-teoriji-do-praktiki.
  8. 9.Оцінювання роботи загальноосвітнього навчального закладу І-го ступеня за кінцевими результатами : Курс лекцій / укл. Ануфрієва О. Л. – К. : Міленіум, 2003. – 32 с.
  9. Пикельная В. С. Теория и методика моделирования управленческой деятельности (школоведческий аспект) : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 / Пикельная В. С. – Кривой Рог, 1993. – 374 с.
  10. РябоваЗ.В. Кваліметричний підхід в управлінні навчальним закладом З. В. Рябова, Р.Т. Назарян // Палітра педагога. – 2005. – № 3. – С.13–15.
  11. Чернышова Е. Р. Концептуальные подходы реализации идеи триумфа личности через ее самоменеджмент / Е. Р. Чернышова // Alma mater (Вестник высшей школы). – 2013. – № 11. – С. 83–88.

 

Большукина А.В. Экспериментальная проверка эффективности модели управления развитием дошкольного учебного заведения на адаптивных принципах

В статье представлена экспериментальна проверка эффективности модели управления развитием дошкольного образовательного учреждения на адаптивных принципах, представлены этапы технологии реализации модели, раскрыто создание факторно-критериальной субмодели развития ДОУ по принципам квалиметрического подхода.

Ключевые слова: педагогический эксперимент, модель управления, адаптивные принципы, технологический подход, факторно-критериальная модель.

 

Bolshukina, A. V. Experimental Verification of the Performance Management Model Development of Preschool Educational Institutions on an Adaptive Basis

The article describes experimental verification of the effectiveness of the model of development of preschool educational institutions on adaptive principles, the stages of technology implementation model, reveals the creating factor and criterion submodels development DOE on the principles qualimetrics approach.

Key words: pedagogical experiment, model control, adaptive framework, technological approach, factor-criterion model.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3447