Print this Сторінка

Потапчук Т.В. Методичні аспекти вдосконалення процесу формування  національно-культурної ідентичності студентів вищих педагогічних навчальних закладів

УДК: 159.923.2-057.875                     

Потапчук Т. В., 
координатор з виховної роботи "Музично-педагогічної освіти" Рівненського державного гуманітарного університету, доктор педагогічних наук, професор

 

Методичні аспекти вдосконалення процесу формування  національно-культурної ідентичності студентів вищих педагогічних навчальних закладів

 

У статті виокремлено соціально-економічні, педагогічні, психолого-педагогічні, регіональні особливості, що обумовлюють методичні рекомендації та мають ураховуватися для забезпечення ефективності формування національно-культурної ідентичності студентів.

Ключові слова: методичні аспекти, студенти, соціально-економічні, педагогічні, психолого-педагогічні, регіональні особливості.

 

Актуальність дослідження. Національно-культурна ідентичність особистості становить сукупність національних і культурних цінностей, почуттів, уявлень, поглядів, ідей, завдяки яким індивід усвідомлює свій історично зумовлений соціально-культурний локалітет у системі етнодиференційованого людства. Це усвідомлене прийняття особистістю відповідних норм і зразків поведінки, ціннісних орієнтацій, поглядів і мови, розуміння свого "Я" з позиції усталених характеристик, прийнятих у певній етнічній групі, виявлення лояльності до них. Національно-культурна ідентичність виявляється в самоототожненні себе з національно-культурними зразками та стереотипами суспільства; основним психологічним механізмом її формування є уподібнення.

Національно-культурну ідентичність студентів доцільно розглядати у трьох аспектах: як соціально-психологічний результат когнітивно-емоційних, конативних та ціннісних процесів ідентифікації студента з національною спільнотою; як мотиваційно-когнітивне ядро національної самосвідомості особистості та як надзвичайно важливий компонент у структурі загальної соціальної ідентичності особистості, невід’ємну частину "Я-образу" студента.

Національно-культурна ідентичність студентів – це складне системне особистісне утворення, що об’єднує національні та культурні цінності, почуття, уявлення, погляди, ідеї, зразки поведінки і формується засобами індентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності у вищих навчальних закладах.

Постановка проблеми. Комплексне формування національно-культурної ідентичності студентів на основі їх включення в ідентифікаційно спрямовану навчально-виховну діяльність у сучасних умовах функціонування вищої освіти характеризується проявом елементів формалізму, а саме – пріоритетом форми над змістом у певних видах навчально-виховної діяльності. Зокрема, мають місце такі явища: порушення теоретико-методологічних основ реалізації системного підходу до планування та організації навчально-виховного процесу, включаючи спостереження, аналіз і оцінку його ефективності; пріоритет словесних методів національної освіти ("механічна" трансляція інформації) над наочними і практичними, масових форм педагогічної організації національної освіти над індивідуальним підходом, окремих національно-освітніх програм над комплексним підходом (наприклад, введення навчального курсу "Національно-культурна ідентичність" у навчальні плани всіх факультетів ВПНЗ); приглушення ініціативи й самостійності студентів викладачем.

Таким чином, з метою вдосконалення національної освіти необхідним є виконання низки вимог соціального, педагогічного, психологічного характеру тощо. Відповідно, для їх виявлення нами визначено можливі об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення тих чи інших складнощів у національній системі освіті, а саме:

соціально-економічні: економічна нестабільність у країні; відсутність у викладачів та батьків сформованої громадянської позиції щодо тієї ролі, яку відіграє в долі нашої країни, планети, людської цивілізації національна освіта взагалі та національна самоосвіта зокрема; падіння життєвого рівня, стимулювання споживчого ставлення до культури; криза державних інститутів виховання; фінансування системи освіти за залишковим принципом; недостатнє навчально-методичне й матеріальне забезпечення; відсутність нормативно-правової бази національної освіти; дефіцит підготовлених викладачів вищої категорії, невідповідність  тимчасової соціально-педагогічної ситуації рівню їхньої практичної підготовки; низька матеріальна забезпеченість, падіння престижу професії викладача; фемінізація і старіння педагогічних кадрів;

 демографічні та соціальні: підвищення рівня соціальної напруженості в суспільстві; скорочення чисельності населення та зміна його статево-вікової структури; міграція населення в пошуках роботи із віддалених регіонів у центральні; етнічні проблеми в суспільстві; погіршення фізичного та психічного здоров’я  студентів;

педагогічні: ситуативність і неоднозначність педагогічних впливів; використання суто директивних методів в організації та управлінні національною освітою, які не передбачають культурне виховання у викладанні навчальних дисциплін, що великою мірою зумовлюється чинними концептуальними настановленнями (метою, завданнями, змістом) національної освіти; недосконалість змісту національної освіти, зумовлена програмними настановленнями, орієнтованими на прагматичну цінність культури; низький рівень національно-культурної компетентності педагогічних кадрів, зокрема, у методологічному аспекті (недостатність у викладачів певних знань основ аксіології, етики, філософії, соціології національної  освіти); відсутність у цілому цілісної концепції виховання сучасної національно та культурно спрямованої особистості; відсутність єдиних програм із формування особистості студентів; непідготовленість викладачів працювати у змінних умовах соціального середовища, світоглядного хаосу в суспільстві, коли потрібно використовувати нові освітні та виховні технології; неповнота і вузькість національної проблематики у змісті освіти; організація пізнання навколишнього середовища у відриві від нього самого – за малюнками, схемами, моделями, за допомогою власної уяви;

психолого-педагогічні: відсутність розуміння викладачами й батьками значення глибинних внутрішніх механізмів розвитку особистості для реалізації національно-освітніх програм, а також значення психолого-педагогічного потенціалу самої культури в розвитку особистості студентів у навчально-виховному процесі ВПНЗ; відсутність розуміння неабиякого значення культури, необхідність її збереження не тільки заради майбутніх поколінь, а заради її цілісності, неповторності та унікальності; здійснення взаємодії викладачів і студентів з культурою в парадигмі  національної освіти, зазвичай, у суб’єкт-об’єктній логіці; здійснення процесу формування національно-культурної ідентичності у вищих педагогічних навчальних закладах поза умов ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів як детермінанти опанування ними національно-культурними цінностями.

Мета статті – розроблення системи рекомендацій, яка допомогла б викладачам вищих педагогічних навчальних закладів підвищити ефективність ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів як умови формування їхньої національно-культурної ідентичності.

Виклад основного матеріалу. У парадигмі функціонування вищої освіти потрібно не просто передавати (транслювати) певні знання та уявлення студентам, а й розвивати їхнє особистісне (суб’єктне) ставлення до нації, культури. Це зумовлює відповідну культурно зорієнтовану поведінку студентів, а також позитивні умови для опанування ними національно-культурними цінностями. У свою чергу, уникнення перерахованих перешкод передбачає також формування у студентів здатності бути суб’єктами свого власного розвитку (саморозвитку) у майбутній професійній та життєдіяльності.

Подолання перерахованих вище труднощів у національно-освітньому процесі є можливим у разі дотримання сформульованих нами рекомендацій, спрямованих на зміну змісту навчально-виховної діяльності вищих педагогічних навчальних закладів. Тому вважаємо за доцільне обґрунтувати систему рекомендацій, яка допомогла б викладачам вищих педагогічних навчальних закладів підвищити ефективність ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів як умови формування їхньої національно-культурної ідентичності. Розробляючи рекомендації, ураховували найважливіші положення Концепції розвитку освіти в Україні на період 2015-2025 років [1], Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті [2] та інших нормативних документів, зокрема, регіональних, що сприяють удосконаленню процесу формування національно-культурної ідентичності студентів. Пропоновані рекомендації включають:

  • управлінський аспект, спрямований на вдосконалення та створення оптимальної структури керування ідентифікаційно спрямованою навчально-виховною діяльністю студентів у системі національної освіти на рівні органів управління освітою регіону, міста (району), певного навчального закладу;
  • змістовий аспект, що передбачає підвищення рівня сформованості національно-культурної ідентичності студентів різних вікових груп за допомогою включення їх в ідентифікаційно спрямовану  навчально-виховну діяльність;
  • методичний аспект, який зумовлює вдосконалення процесу формування національно-культурної ідентичності студентів в умовах ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності.

Результати реалізації на практиці розробленої нами програми формування національно-культурної ідентичності показують, що підвищення ефективності її формування у студентів в умовах ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності має активізувати роботу за такими напрямами:

а) на рівні Департаменту вищої освіти МОН України:

  • націоналізація регіональних освітніх програм, що реалізуються в закладах різних форм власності та рівнів акредитації;
  • цілеспрямоване й послідовне оновлення змісту національної освіти з урахуванням регіональних, національно-культурних, етнічних особливостей тощо;
  • реалізація програм громадянської і педагогічної просвіти батьків як психолого-педагогічної допомоги;
  • систематичне проведення курсів підвищення кваліфікації викладачів із питань національної освіти студентів у цілому та організації ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів зокрема;
  • підвищення відповідальності роботодавців за дотримання трудового законодавства в частині повної та своєчасної оплати праці, реалізації соціальних гарантій працівників освіти і студентів;

б) на рівні міського (районного) управління освіти:

  • забезпечення формування у студентів ставлення до Культури, Людини, Суспільства, Нації і Держави як до найвищих цінностей;
  • створення позитивних умов для відповідального ставлення студентів до навчання в освітніх установах усіх форм власності та рівнів акредитації;
  • здійснення батьками контролю за діяльністю вищих педагогічних навчальних закладів щодо забезпечення конституційного права їхніх дітей на отримання фахової освіти;
  • створення позитивних умов для творчого зростання, своєчасної перепідготовки викладачів і психологів вищих педагогічних навчальних закладів;
  • забезпечення соціально-економічних умов для пріоритетного ставлення до системи вищої освіти в районі (стимулювання недержавних інвестицій у систему освіти, зокрема надання податкових та інших пільг для юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у розвитку певного вищого педагогічного навчального закладу).

Змістовий і методичний аспекти виховних заходів з метою підвищення ефективності ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів як умови формування в них національно-культурної ідентичності мають  актуалізуватися в діяльності вищих педагогічних навчальних закладів. Сутність змістового аспекту зумовлена підвищенням рівня сформованості національно-культурної ідентичності студентів, включених в ідентифікаційно спрямовану навчально-виховну діяльність. Методичний аспект спрямований на вдосконалення наукового підходу до процесу ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів; його реалізація передбачає покращення методичної підготовки викладача, поглиблення його знань, умінь і навичок, упровадження інноваційних педагогічних технологій.

На основі аналізу даних, отриманих нами після формувального етапу експерименту, виокремлено особливості соціально-економічного, психологічного, організаційно-педагогічного, регіонального характеру, які мають ураховуватися під час реалізації представлених рекомендацій щодо забезпечення ефективності формування національно-культурної ідентичності студентів.

Соціально-економічні особливості обумовлюють такі рекомендації: оновлення системи національної освіти на основі забезпечення її зв’язку з реальною соціальною ситуацією; урахування суспільних потреб з метою формування національно-культурної ідентичності студентів; залучення студентів до національно-культурних досліджень свого регіону, у процес прийняття рішень щодо взаємопов’язаного соціально-національного розвитку особистості студента і культури та, у зв’язку з цим, підвищення значущості національно-культурних традицій і національно доцільних прийомів господарювання різних народів та етнічних груп, сприяння усвідомленню національного та культурного взаємозв’язку в парадигмі сучасного світу; становлення і розвиток постматеріальної системи цінностей, заснованої на усвідомленому обмеженні суто споживчого підходу до навколишнього світу, упровадженні демократичних цінностей (гуманізм, свобода, творчість, моральність, діалог і співробітництво з природою, самореалізація, якість культурного життя, розуміння власної ролі в культурі, відповідальності за її позитивний розвиток, усвідомлення місця людства на Землі і у всій світовій системі).

Педагогічні особливості означають упровадження інновацій у вищих педагогічних навчальних закладах та передбачають: реалізацію ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності як засобу формування національно-культурної ідентичності студентів; розроблення й систематичне вдосконалення науково та навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення тощо (включаючи кваліфікацію викладачів, випуск відповідної наукової і навчально-методичної продукції); підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів, їх навчання з метою ефективної організації ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності; розширення національно-культурної проблематики у змісті вищої освіти загалом; розвиток усіх підсистем освітньої системи міста, регіону, навчальних закладів та забезпечення їх координаційного зв’язку; управління навчально-виховним процесом з урахуванням варіативних національно-освітніх програм, різних рівнів акредитації вищих педагогічних навчальних закладів, що їх реалізують; забезпечення ефективної інноваційної діяльності вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації і форм власності у змісті, методах, формах і технологіях організації навчально-виховного процесу на різних вікових етапах студентів і у психолого-педагогічному керуванні ним; педагогічна організація процесу пізнання студентами культури в умовах різних видів і форм ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності, максимальне їх розширення й оптимальне впровадження в навчально-виховний процес; педагогічна організація безпосереднього контакту студентів із соціокультурним світом на всіх етапах навчально-виховного процесу, зокрема в ідентифікаційно спрямованій навчально-виховній діяльності для реалізації усіх її функцій.

Психолого-педагогічні особливості зумовлюють такі рекомендації: активне залучення студентів до ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності, яка має культурологічну зорієнтованість; психолого-педагогічну підготовку викладача до ефективного здійснення навчально-виховної діяльності; формування індивідуального стилю діяльності викладача, його рефлексивно-аналітичних умінь і творчої активності в цілях інноваційної підготовки до формування національно-культурної ідентичності студентів; попередження елементів формалізму в ідентифікаційно спрямованій навчально-виховній діяльності (самостійне визначення викладачем того, якою мірою реалізація задуманих ним ідей впливає на формування національно-культурної ідентичності студентів; зважання на особливості формування національно-культурної ідентичності студентів та вдосконалення цього процесу у разі потреби).

Регіональні особливості передбачають урахування викладачем такого: соціально-культурного та історичного досвіду регіону, його соціально-економічних, культурних і національних особливостей, зокрема вивчення основних нормативно-правових документів як теоретико-методологічної бази розвитку освіти у країні загалом та національно-культурної ідентичності як її складника; методології, теорій, технологій, змістової частини національної освіти на основі інтеграції загальнокультурних, загальнодержавних і регіональних факторів; геополітичного змісту життя певного регіону як частини України; духовно-моральних та історико-культурних традицій регіону, які сформувалися в умовах історичного розвитку української державності; впливу регіональної національно-культурної ситуації (сприятливої чи несприятливої) на творчо-пізнавальну активність студентів у навчально-виховному процесі, організацію ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності (що регулюється викладачем); культурного життя регіону України, його потреби в юному поколінні, яке матиме високий рівень розвитку національно-культурної ідентичності; регіональних соціально-демографічних умов (зростання чи зменшення щільності населення, здоров’я населення), які впливають на кількість і розміщення вищих педагогічних навчальних закладів у тій чи іншій місцевості; впливу умов на творчо-пізнавальну активність студентів і на вибір організаційних форм ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності (регульованої викладачем); регіональних етнічних, історико-національних та національно-культурних особливостей способу життя населення регіону як форми прояву його національно-культурної ідентичності, громадянської самосвідомості та як синтезу природних умов життєдіяльності й соціальних (етнопсихологічних та національно-культурних) чинників; забезпечення застосування студентами знань у повсякденній діяльності, включаючи правила поведінки в соціумі, навколишньому середовищі, адаптацію до умов існування власної нації, культури, оцінювання господарської діяльності та етнічної ситуації, яка склалася у місцевості; розвиток міжрегіонального співробітництва наукового, теоретико-методологічного, практичного, методичного характеру щодо національного виховання студентів.

Висновки. Зазначаємо, що рекомендації, адресовані керівникам різних рівнів системи української освіти, сформульовані в управлінському, змістовому й методичному аспектах, спрямовані на забезпечення ефективної організації ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів у парадигмі національного виховання, зважаючи на соціально-економічні, педагогічні, психологічні й регіональні особливості. При цьому навчально-виховний процес у вищих педагогічних навчальних закладах має бути орієнтований на формування національно-культурної ідентичності студентів загалом та національно-культурної спрямованості особистості зокрема.

 

Список використаних джерел

  1. Концепція розвитку освіти в Україні на період 2015-2025 років : проект (неофіційний документ) від 24. 10. 2014 /  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT1078.html
  2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Педагогічна газета. –  2001. –  №7. –  С. 2-7.
  3. Про позашкільну освіту : Закон України від 22.06.2000 № 1841-111 зі змінами і доповненнями, внесеними від 07.12.2000 № 2120-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://iitzo.gov.ua/pozashkilna-osvita/normatyvno-pravova-baza-pozashkilnoji-osvity/.

 

Потапчук Т. Методические аспекты совершенствования процесса формирования национально-культурной идентичности студентов высших педагогических учебных заведений

В статье определены социально-экономические, педагогические, психолого-педагогические, региональные особенности, которые обуславливают методические рекомендации и должны быть учтены в формировании национально-культурной идентичности студентов.

Ключевые слова: методические аспекты, студенты, социально-экономические, педагогические, психолого-педагогические, региональные особенности.

 

Potapchuk, Tatiana. Methodological Aspects of Improving the Process of Formation of National and Cultural Identity of Students of Higher Pedagogical Educational Establishments

The article presents the methodological aspects that highlight the socio-economic, pedagogical, psychological, educational, regional characteristics that should be considered to ensure the effectiveness of the formation of national and cultural identity of students.

Key words: methodical aspects, students, socio-economic, pedagogical, psychological, educational, regional peculiarities.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3653