Print this Сторінка

Білецька І.О. Контроль навчальних досягнень студентів у процесі вивчення лексикології англійської мови

Білецька І. О.,
завідувач кафедри теорії та практики іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор педагогічних наук, доцент

 

Контроль навчальних досягнень студентів у процесі вивчення лексикології англійської мови

 

Статтю присвячено проблемі контролю й оцінювання як обов’язкових компонентів професійного навчання; розкрито можливості цього важливого елемента навчального процесу у стимулюванні активності студентів – майбутніх учителів іноземної мови – під час оволодіння однією з теоретичних дисциплін іноземної мови – лексикології.

Ключові слова: професійна підготовка, контроль, оцінювання, навчальні досягнення, майбутній учитель іноземної мови, лексикологія англійської мови.

 

Постановка проблеми. Однією з важливих проблем сучасної педагогічної науки є підвищення професіоналізму вчителя, його оптимальної підготовки до професійної діяльності в умовах ХХІ століття. Переосмислення ставлення до вивчення іноземних мов передбачає обов’язкові принципові зміни у професійній підготовці вчителів  відповідного фаху. 

Основні вимоги до професійності вчителів – це ґрунтовні знання гуманітарних і природничих наук; знання предмета, який викладається, та навичок і вмінь, якими повинні оволодіти учні; знання структури, змісту академічної програми й допоміжних ресурсів до неї; знання загальних і специфічних методик викладання предмета й оцінювання успішності учнів; усвідомлення полікультурного (расовий, етнічний, соціальний та економічний аспекти) підходу до роботи в навчальному середовищі; знання психологічних і фізіологічних аспектів розвитку людини; знання, навички й уміння, готовність до їх широкого застосування для всебічного розвитку учня.

Аналіз останніх публікацій. Різні аспекти підготовки вчителів іноземних мов стали предметом вивчення багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, а саме: роль учителя у процесі реформування освіти (М. Велш, Д. Фліндерс, М. Хардмен та ін.); професійний розвиток педагога (В. Бейярд, Д. Бек, Дж. Берне, С. Вілсон та ін.); знання, уміння й навички педагога (Д. Леггет, Дж. Лейнхарт, Л. Ля Рос, С. Хол та ін.); діяльність учителя-початківця (Н. Бідюк, Л. Вільямс, Дж. Каверт, В. Кеннеді, М. Комз, М. Радишевськ,  Ф. Фейген, Р. Флоуден, Ф. Фуллер, Л.  Черній та ін.); педагогічна практика (Н. Вінніцки, К. Кемпбел, Дж. Калдехед, Д. Лістон, В. Хантер та ін.).

 Мета статті. Оскільки контроль та оцінювання є обов’язковим компонентом навчання, розглянемо можливості цього важливого елемента навчального процесу у стимулюванні активності студентів – майбутніх учителів іноземної мови – у процесі оволодіння однією із теоретичних дисциплін іноземної мови – лексикологією.

Виклад основного матеріалу. Насамперед зазначаємо, що в сучасній теорії педагогіки наявні різні підходи  до визначення понять у цій науково-педагогічній галузі. Усвідомлюючи, що проблема контролю навчальних досягнень студентів, незважаючи на чисельні наукові праці, потребує самостійного дослідження (особливо зважаючи на введення в навчальний процес вищої школи кредитно-модульної системи організації навчання), проаналізуємо основні методологічні позиції перевірки та оцінювання знань.

Поняття "контроль" розуміють як виявлення, вимір та оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається [4]. Перевірка є компонентом (засобом) контролю та означає виявлення й вимірювання рівня якості знань, обсягу праці студента. Саме перевірка забезпечує зворотний зв’язок між викладачем і студентом, отримання педагогом об’єктивної інформації про рівень оволодіння студентами навчальним матеріалом, їх здатність самостійно здобувати знання. “Оцінювання” й “оцінка” як складові контролю за навчальною діяльністю студентів співвідносяться як процес і результат: оцінювання – це вимірювання рівня знань, умінь і навичок; оцінка – кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається. Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді “… оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчального процесу за певний період, причин його неефективного функціювання” [3].

Метою контролю під час вивчення лексикології [7] є визначення якості засвоєння студентом навчального матеріалу, ступеня відповідності вмінь і навичок цілям та завданням навчальної дисципліни. Зазначена мета конкретизується такими домінантними завданнями контролю:

  • виявити готовність студентів до сприймання, усвідомлення й засвоєння нових лексикологічних знань;
  • отримати інформацію про характер самостійної роботи у процесі вивчення курсу лексикології;
  • визначити ефективність організаційних форм, методів і засобів навчання;
  • з’ясувати ступінь правильності, обсягу, глибини засвоєння студентами знань, умінь і навичок з лексикології.

За умови дотримання педагогами вимог щодо організації контролю навчальних досягнень студентів має реалізовуватися низка функцій, кожна з яких тим чи іншим чином пов’язана з цілісним процесом навчання. Однак зауважуємо, що для досягнення мети на усіх етапах навчання необхідно здійснювати той чи інший вид контролю. Указуємо, що в дослідженнях учених виокремлено види контролю залежно від такого:

  • дидактичної мети й місця застосування в навчальному процесі (попередній, поточний, тематичний, періодичний, підсумковий, самоконтроль);
  • способів здобуття інформації у процесі контролю (усний, письмовий, графічний);
  • засобів, які використовуються під час контролю і самоконтролю (машинний і безмашинний);
  • форми організації контролю (індивідуальний, груповий, ущільнений або комбінований).

Оскільки вказані аспекти теорії контролю навчальних досягнень студентів ґрунтовно висвітлюються в педагогічних дослідженнях, зосередимо увагу на специфіці здійснення контролю знань студентів із лексикології.

У процесі засвоєння студентами курсу лексикології об’єктом контролю насамперед є теоретичні знання. Учені переконливо доводять, що особливістю фахових дисциплін, що забезпечують професійну підготовку майбутніх учителів іноземної мови, є їх специфічний зміст, який структурує такі складові: лексичні утворення, групи й системи, поняття. Знання із лексикології мають інтегрований характер, тому вони є складним об’єктом контролю.

Крім контролю теоретичних знань, важливо об’єктивно оцінити і здатність студента використати їх на практиці. Охарактеризуємо структурні компоненти вміння [5]. Такими складовими визначено:

  • предмет діяльності – елементи навколишнього середовища, що суб’єкт має до початку своєї діяльності та які підлягають трансформації у продукт;
  • засіб діяльності – об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що звично називають "знаряддям праці", і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління;
  • процедура діяльності – технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформація про спосіб діяльності фіксується у вигляді програми або алгоритму на певних матеріальних носіях;
  • умови діяльності – характеристика оточення суб’єкта у процесі діяльності (соціальні умови, просторові та часові чинники);
  • продукт діяльності – те, що створено у процесі праці.

Структурний аналіз уміння дозволяє враховувати всі змістові елементи предметної сфери, оволодіння якими потрібно перевірити й оцінити в тих, хто навчається. Зокрема, систему професійної мови – поняття, терміни, визначення, позначення; основи (засади) предмета професійної діяльності – властивості, явища, факти, спостереження, твердження тощо; відношення (сутності сторін і зв’язків) професійної діяльності – закони, закономірності, концепції, співвідношення, принципи, правила, гіпотези, теорії, моделі, залежності (зокрема аналітичні, графічні та логічні), структури тощо; причинно-наслідкові алгоритми діяльності – послідовності дій, процедури, правила прийняття рішень, поведінки, алгоритми, зокрема алгоритми розв’язування технічних задач, доведення теорем тощо [6].

Висвітливши особливості об’єктів контролю у процесі оволодіння студентами курсом лексикології, розглянемо методи перевірки та оцінювання результатів навчання майбутніх учителів іноземної мови. Досвід організації навчання у ВНЗ дозволяє стверджувати: правильний, обґрунтований вибір викладачем способів контролю успішності навчання забезпечує ефективне формування пізнавальної активності студентів, їх здатностей продуктивно здійснювати навчально-пізнавальну діяльність.

Основними методами перевірки й оцінювання навчальних досягнень студентів у процесі вивчення лексикології англійської мови вважаємо такі: спостереження за навчальною діяльністю студентів; усне опитування; письмовий контроль; практичний контроль; тестовий контроль. Розглянемо їх особливості.

Для своєчасної корекції навчання студента, вибору продуктивної методики організації навчальної діяльності педагогу вкрай важливо мати результати спостереження за навчальною діяльністю студентів. Спостерігаючи за навчальною роботою студентів на лекціях і практичних заняттях з лексикології, їх ставленням до виконання навчальних завдань, викладач розуміє, наскільки оптимально здійснюється навчальний процес кожного,  якими мотивами керується студент у власній пізнавальній діяльності, як проходить процес становлення особистості майбутнього фахівця. Саме постійне спостереження за навчанням має, перш за все, діагностичне й виховне значення: уміло використовуючи цей метод, викладач не тільки виявляє фактори, що гальмують процес оволодіння лексикологічними знаннями, а й організовує оптимальний трудовий режим і дисципліну. Індивідуальні та групові консультації, бесіди зі студентами в позааудиторний час сприяють постійному відстеженню відхилень від норм в оволодінні курсом лексикології, формуванню на цій основі рекомендацій щодо переведення об’єкта на якісно вищий щабель фахової підготовки.

Важливу роль у виявленні навчальних досягнень студентів з теоретичних дисциплін іноземної мови, зокрема лексикології, відводиться усному контролю – найбільш поширеному методу в навчальній практиці. Усна перевірка знань може застосовуватися в різних дидактичних ситуаціях: під час навчальних занять, в індивідуальній консультативній роботі зі студентами, у ході відпрацювання студентом пропущених занять тощо. Залежно від особливостей навчального матеріалу та поставленої мети запитання можуть ставитися до всієї академічної групи (фронтальне опитування) або до окремих студентів, якщо викладач хоче перевірити, наприклад, самостійність мислення, розуміння студентом явища, процесу, його сумлінність у виконанні самостійних завдань тощо.

Зауважуємо, що метод усного опитування з усього розмаїття способів контролю знань найбільш критикувався і критикується через такі чинники: значну витрату навчального часу; необ’єктивність оцінки через вплив таких факторів, як попередня інформація про успішність студента, темп відповіді, її контрастність на фоні відповідей одногрупників та ін.; пасивне спостереження більшої частини групи за ходом заняття під час опитування.

За дослідженнями науковців, усне опитування сприяє активному самостійному оволодінню знаннями, продукуванню у студентів власного способу мислення і дії за дотримання таких методичних правил:

  1. Запитання мають бути конкретними, сформульованими чітко і зрозуміло. 
  2. Під час перевірки знань із теми варто дотримуватися певної системи у постановці запитань, коли запитання на відтворення знань (репродуктивні) поступово змінюються такими, що потребують знань і вмінь у дещо змінених умовах (реконструктивні), а ті, у свою чергу, створюють основу для залучення студентів до творчої діяльності.  
  3. Викладач має формулювати запитання так, щоб студенти залучалися до розумового пошуку, пояснювали, висловлювали самостійну думку, а не просто репродукували інформацію з конспекту чи посібника.
  4. Опитування окремих студентів потрібно проводити так, щоб за їхньою відповіддю слідкувала вся група: одні відповідають, а решта слухає відповіді, оцінює правильність міркувань, за необхідності, доповнює, виправляє висловлені судження (як за вимогою викладача, так і за власним бажанням). Тобто в ході усного опитування потрібно створити атмосферу продуктивної навчальної роботи, високої пізнавальної активності, напруженої уваги, творчого піднесення.

На відміну від усного опитування, за письмового контролю є можливість одночасно перевірити результати навчально-пізнавальної діяльності студентів однієї чи декількох груп. Крім того, як зазначає М. Фіцула [11], результати перевірки зберігаються, отже, є змога з’ясувати деталі та неточності у відповідях. Незаперечним є той факт, що письмові контрольні роботи можна з вищою об’єктивністю оцінити, ніж відповіді студентів за усного опитування.

Письмові роботи  дають можливість студентам ретельно продумувати відповіді, чітко формулювати думки, виявити вміння логічно, послідовно висловлювати самостійні міркування на папері.

Графічна перевірка як метод контролю навчальних досягнень студентів у вивченні лексикології застосовується у таких формах: складання таблиць, побудова діаграм, схем тощо. Ці види робіт переважно виконуються в позааудиторний час, тому за їх результатами можна чітко простежити перебіг процесу формування пізнавальної самостійності студента, виявити рівень сформованості здатностей самостійно виконувати навчальні завдання, розвитку таких якостей, як наполегливість, сумлінність, відповідальність.

Для оцінювання рівня практичної підготовки студентів застосовують метод практичного контролю, що  дозволяє перевірити вміння й навички студентів виконувати вправи, перекладати текст, порівнювати лексичні одиниці тощо. Перевірка та оцінювання практичних умінь і навичок здійснюється за допомогою контрольних завдань, що передбачає виконання студентами певних дій, вправ, завдань. До практичних завдань інколи вводять запитання для теоретичного обґрунтування робіт, які виконуються.

Тестовий контроль є одним з головних методів визначення та оцінювання навчальних досягнень за наслідками певних видів та етапів навчальної роботи, засобом діагностики рівня освітньо-професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів. Крім того, саме виконання тестів на кожному етапі самостійного оволодіння студентом матеріалом теми чи розділу сприяє розвитку його самоконтролю й самооцінювання, самовизначення власних навчальних досягнень. 

Порівняно з традиційними методами перевірки та оцінювання знань перевагами тестового контролю є такі [1]:

  • об’єктивність, простота та формалiзованість процедури оцінювання якості підготовки;
  • простота процедури введення відповіді, незалежність оцінювання від техніки письма;
  • кількісні критерії оцінювання – наявність кількісних показників для визначення повноти та глибини засвоєння матеріалу;
  • чіткість та однозначність формулювання умов тестових завдань, що забезпечує однозначність сприйняття студентами їх змісту;
  • однакові вимоги до знань і вмінь фахівця на основі використання в тесті завдань однакової складності, обсягу та змісту;
  • забезпечення необхідної повноти охоплення знань і вмінь, що контролюватимуться під час перевірки;
  • можливість одночасної перевірки значної кількості студентів;
  • можливість багаторазового повторення умов перевірки для з’ясування змін у рівнях підготовки.

Недоліки тестів полягають у тому, що їх розроблення потребує чимало  часу й зусиль, наявності у розробників високої кваліфікації та досвіду; деякі тести припускають можливість угадування: слухач може забути факти, що потрібно використовувати у відповіді, або згадати їх, переглядаючи перелік можливих відповідей до завдання тесту.

Якість тестових завдань [1] залежить від того, наскільки вони відповідають певним  вимогам. Найбільш важливою з них є валiднiсть тесту: за його допомогою вимірюються саме ті знання, уміння й навички, для виявлення та оцінювання яких він призначений.

Надійність тесту полягає в тому, що наступне виконання тесту одним i тим самим студентом повинно давати практично однакові результати.

Простота тесту – тестові завдання повинні мати чіткі, зрозумілі формулювання та відповідати можливостям студентів, для яких застосовуватимуться.

Таким чином, для того, щоб забезпечити всі функції контролю (освітня, діагностична, виховна, стимулювальна, розвивальна, управлінська), у навчальному процесі потрібно застосовувати комплекс основних методів  перевірки та оцінювання знань студентів із дотриманням усталених вимог. Наприклад, усне опитування найкраще забезпечує виховну й освітню функції систематичного контролю знань, тоді як тестування – найбільш об’єктивний метод.

Варто додати, що реалізація завдань контролю об’єктивно сприяє формуванню самоконтролю особистості.

Висновки. Узагальнюючи висвітлені методичні аспекти контролю за навчальною діяльністю студентів у процесі оволодіння курсом лексикології, робимо висновок: ефективна фахова підготовка майбутнього вчителя іноземної мови можлива за системної організації перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок майбутніх педагогів, коли на всіх етапах контролю (міжсесійний і підсумковий контроль) його види (попередня, поточна, тематична перевірки, семестровий контроль, державна атестацію) реалізуються комплексом методів і форм (усне опитування; письмовий контроль; графічна перевірка; практичний контроль; тестовий контроль; консультація; колоквіум; курсова робота; залік; іспит тощо), спрямованих на  визначення якості засвоєння студентом навчального матеріалу, ступеня відповідності вмінь і навичок цілям та завданням навчальної дисципліни, здатностей опановувати нові теоретичні знання і  набувати практичні навички.

 

Список використаних джерел

  1. Аванесов В. С. Композиция тестовых заданий / В. С. Аванесов. – М. : Центр тестирования, 2002. – 239 с.
  2. Ашеров А. Т. Методи і моделі оцінки педагогічного впливу на розвиток пізнавальної самостійності студентів : монографія / А. Т. Ашеров, В. Г. Логвіненко. – Харків : УІПА, 2005. – 164 с.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003. – 1440 с.
  4. Галузяк В. М. Педагогіка : навчальний посібник / Галузяк В. М., Сметанський М. І., Шахов В. І. – Вінниця : РВВ ВАТ "Вінницька обласна друкарня", 2001. – 200 с.
  5. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997.– 376 с.
  6. Дидактика средней школы : Некоторые проблемы современной дидактики : учеб. пособие [для слушателей ФПК директоров общеобразоват. школ и в качестве учеб. пособия по спецкурсу для студентов пед. ин-тов] / под ред. М. Н. Скаткина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1975. – 319 с.
  7. Лекції з педагогіки вищої школи : навч. посібник / за ред. В. І. Лозової. – Харків : ОВС, 2006. – 496 с.
  8. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах : затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 р. № 161 // Студент і закон. – К. : Четверта хвиля, 1997. – С. 92–115.
  9. Рувинский Л. И. Основы педагогики / Л. И. Рувинский, И. И. Кобыляцкий. – М. : Просвещение, 1985. – 223 с.
  10. Ушинский К. Д. Собрание сочинений / К. Д. Ушинский. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1949. – Т. 6. – 256 с.
  11. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / М. М. Фіцула. – К. : Академвидав, 2006. – 352 с.
  12. Чайка В. М. Основи дидактики. Тексти лекцій і завдання для самоконтролю : навчальний посібник [для студентів вищих педагогічних навчальних закладів] / В. М. Чайка. – Тернополь : Астон, 2002. – 244 с.

 

Билецкая И. А. Контроль учебных достижений студентов в процессе изучения лексикологии английского языка

Статья посвящена проблеме контроля и оценивания как обязательных компонентов профессионального обучения. Раскрыты возможности этого важного элемента учебного процесса в стимулировании активности студентов – будущих учителей иностранного языка – в ходе изучения одной из теоретических дисциплин иностранного языка – лексикологии. К основным методам проверки и оценивания учебных достижений студентов в процессе изучения лексикологии английского языка относим наблюдение за учебной деятельностью студентов, устный опрос, письменный контроль, практический контроль, тестовый контроль.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, контроль, оценивание, учебные достижения, будущий учитель иностранного языка, лексикология английского языка.

 

Biletska, I.O. Student Knowledge Controlee in the Process of English Lexicology Learning

The article is devoted to the problem of controlee and assessment as compulsory components of professional training, the possibility of this important element of educational process in stimulation of future foreign language teachers activity learning one of the theoretical courses of foreign language – Lexicology is analyzed.

The main methods of controlee and assessment of student knowledge and skills in the process of English Lexicology learning include: keeping under observation student educational activity, oral controlee, practical controlee, testing.

Key words: professional training, controlee, assessment, knowledge and skills, future foreign language teachers, English Lexicology.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3718