Print this Сторінка

Кулик О.Є. Експериментальна перевірка ефективності моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій

УДК 37.014.55: 004.9

Кулик О. Є.,
здобувач ступеня кандидата  педагогічних наук кафедри управління  навчальними  закладами і педагогіки вищої  школи Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, начальник відділу освіти,  молоді та спорту Чаплинської районної державної  адміністрації Херсонської області

 

Рецензент:  Рябова З.В.,
завідувач кафедри управління навчальними закладами і педагогіки  вищої школи  Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук

 

Експериментальна перевірка ефективності моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій

 

У статті описано експериментальне дослідження із перевірки ефективності моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій. Представлено проведення педагогічного експерименту на  підготовчому, концептуально-діагностичному, формувальному та узагальнювальному  етапах.

Результати  дослідження показали, що запропонований механізм управління якістю надання освітніх послуг  сприяє підвищенню педагогічної майстерності вчителів та якості навчання учнів.

Ключові слова: експеримент, емпіричні методи дослідження, модель, факторно-кваліметрична модель, дефініція.  

                   

Постановка проблеми. Підвищення якості надання освітніх послуг, а отже, забезпечення  високої  якості освіти на основі впровадження інформаційних технологій  у процеси управління навчальним закладом, навчання й виховання особистості є актуальною проблемою сьогодення. Розроблені концепції, моделі, науково-теоретичні положення, спрямовані на цілеспрямоване перетворення й удосконалення педагогічної практики, потребують апробації, перевірки і практичного підтвердження під час дослідно-експериментальної роботи.

Метою статті є опис основних етапів апробації моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами  на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Виклад основного матеріалу. Експеримент (від. лат. experimentum – випробування, дослід) за філософським тлумаченням – це метод пізнання, який допомагає в межах умов, що контролюються та керуються, досліджувати явища дійсності [1].  Завдання його впровадження – перевірити запропоновані гіпотези та теоретичні припущення – у ролі критерію істинності наукового пізнання.

Нами  було проведено педагогічний експеримент, який відносять до емпіричних методів  дослідження, безпосередньо пов'язаних із педагогічною практикою, що забезпечують збирання, накопичення,  фіксацію, класифікацію та узагальнення вихідного матеріалу. 

Організація експериментального дослідження здійснювалася на основі методологічних положень експериментальної педагогіки, психології та соціології, викладених у працях А. Баскакова, Г. Воробйова,  Б. Гершунського, В. Журавльова, Н. Кузьміної, В. Міхєєва, Дж. Гласса та Дж. Стенлі, С.Сисоєвої, Є. Шорохової та ін. [2–11]. У роботах учених розкривається сутність педагогічного експерименту як науково поставленого досліду, спостереження досліджуваного педагогічного явища у спеціально створених та у природних умовах (навчально-виховний процес у навчальних закладах Чаплинського району Херсонської області). 

Для проведення дослідження було розроблено та затверджено програму експерименту з теми "Експериментальна перевірка моделі управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій".

Мета  експерименту – перевірка гіпотези про те, що впровадження зазначеної моделі позитивно вплине на зміст, організаційні форми і методи здійснення та управління навчальним процесом, підвищить мотивацію педагогічних працівників до формування інформаційної компетентності та широкого впровадження інформаційних технологій у професійній діяльності, що сприятиме   підвищенню  якості надання освітніх послуг і, як результат, якості освіти.

Експериментальною базою дослідження стали 21 навчальний заклад (7 шкіл становили експериментальну групу (Чаплинський район) і 14 закладів освіти були розділені на дві контрольні групи (одна група –  школи Чаплинського району;  інша – школи з різних районів). У дослідженні взяли участь 21 керівник навчальних закладів,  420 вчителів, 2200 учнів; загалом до процесу дослідження було залучено 2641 особу. Суттєвим в організації та проведенні педагогічного експерименту було те, що йому надано системного характеру за ознаками: цілеспрямованість, поліструктурність, варіативність, керованість та критеріальність, – що забезпечило підвищення ефективності роботи з керівними та педагогічними кадрами. Завдяки цьому дослідницька робота передбачала не лише функціонування творчих груп і проведення відкритих уроків, пошук й оприлюдненню педагогічного досвіду, а включала прогностичне обґрунтування відповідних компонентів управлінського та  навчально-виховного процесу. Це здійснювалося завдяки вивчення стану навчання, рівня знань учнів із предметів (електронні журнали), анкетування й бесід з учителями, учнями, адміністрацією та батьками навчальних закладів.

Експериментальна програма включала чотири взаємопов’язаних етапи: підготовчий етап (вересень 2012 – серпень 2013 р.), концептуально-діагностичний етап (вересень 2013 р. – серпень 2014 р), формувальний етап (вересень 2014 р. – серпень 2015), узагальнювальний етап (вересень 2015 р. – червень 2016 р.).

Протягом першого – підготовчого – етапу було вивчено і проаналізовано зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на якість освіти та управління якістю надання освітніх послуг на основі ІТ, інформатизацію навчальних закладів, формування єдиного інформаційного освітнього простору школи (ЄІОПШ), методологічні та теоретичні засади їх існування й розвитку. Також було здійснено аналіз основних дефініцій, пов’язаних із проблемою дослідження, та на цій основі визначено специфіку діяльності з управління закладом освіти, мета якого –  отримання максимально можливої якості надання освітніх послуг. Проведено  спостереження за управлінською діяльністю керівників закладів, а також здійснено  інтерв’ювання, анкетування, опитування, тестування й бесіди з ними за розробленими авторськими методиками (зокрема, із визначення мотиваційних факторів підвищення інформаційної компетентності та  труднощів у здійсненні професійної діяльності, комунікативних якостей керівників ЗНЗ; запровадження ІТ в управління ЗНЗ тощо). Було досліджено стан інформаційного забезпечення управління  загальноосвітнім  навчальним закладом, мета якого – з’ясувати стан обізнаності керівників закладів і їхніх заступників з особливостями використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі, управлінні навчальним закладом.

Також одночасно  вивчався досвід кращих учителів та управлінців освіти з Ужгороду, Черкас, Бахчисараю, Львова, Харкова, Севастополя  та інших регіонів України (Одеської, Дніпропетровської, Рівненської і Херсонської областей) щодо практичного застосування конкретного мережевого програмового забезпечення  для управління  ЗНЗ.

Під час другого – концептуально-діагностичного, пошукового – етапу  було проаналізовано та вивчено наявне на освітянському ринку мережеве  програмове  забезпечення, доцільність його використання у складі ЄІОПШ  для управління якістю надання освітніх послуг; стан сформованості й цілісності спроектованого ЄІОПШ для управління навчальним закладом, створено ЄІОПШ.

Із метою отримання об’єктивних даних щодо результатів навчально-виховного процесу в кожному навчальному закладі вивчено результати участі учнів в олімпіадах, різноманітних усеукраїнських і міжнародних предметних конкурсах, захисті науково-дослідницьких учнівських робіт у МАН України, отримано дані щодо навчання випускників навчальних закладів у вищих навчальних закладах.

Саме на етапі концептуально-діагностичного експерименту особливе значення має дослідницька робота, пов’язана з вивченням рівня знань, умінь і навичок учнів, апробацією й оцінюванням перспективного досвіду колег, упровадженням наукових досягнень, тому нами було започатковано систему збирання, зберігання і поширення творчого доробку вчителів у формі мультимедійного супроводу уроків, збереження яких проводилось  на сервері екосистеми "Моя школа", хмарному сервері Skay dravy та системі Wiziq. Отже, було створено передумови для проведення формувального педагогічного експерименту.

У ході третього – формувального – етапу проводилась основна частина експерименту – упроваджувався створений на попередніх етапах ЄІОПШ для управління навчальним закладом. За допомогою прогностичного підходу було отримано й опрацьовано дані формувального експерименту, розроблено рекомендації щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управління навчальним закладом і, як наслідок, в управління якістю надання освітніх послуг.

Під час узагальнювального етапу експерименту оцінено отримані результати, тобто перевірено й обґрунтовано результати формувального експерименту щодо впровадження моделі управління якістю надання освітніх послуг на основі ІТ, результативність та якість освітнього процесу за допомогою факторно-критеріальної моделі якості надання освітніх послуг загальноосвітнім навчальним закладом на основі ІТ.

Кваліметрична модель – це розроблена норма об’єкта з якісно-кількісними характеристиками, що дозволяє в математизованій формі розкрити ступінь  реального стану й розвитку об’єкта. Ця технологія розроблена Г. Дмитренком і адаптована до управління освітніми процесами науковою школою Г. Єльникової.  Урахувавши напрацювання науковців,  нами було розроблено   кваліметричну модель "Кваліметрична модель якості надання освітніх послуг загальноосвітнім навчальним закладом на основі ІТ" з метою оцінювання якості роботи навчальних закладів із надання освітніх послуг  на основі  ІТ. У розробленні  факторно-критеріальної моделі  керувались алгоритмом, запропонованим Г. Єльниковою [12] (табл. 1).

Таблиця 1

Кваліметрична модель якості надання освітніх послуг загальноосвітнім навчальним закладом на основі ІТ

Параметр

Вагомість – m

Фактор – Ф

Вагомість – m

Критерії 2.2

Вагомість – V

Коефіцієнт відповідності – К

Значення коефіцієнта відповідності

Часткова оцінка критеріїв

Часткова оцінка факторів

Часткова оцінка параметрів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1.Якість  управління ЗНЗ на основі ІТ.

 

 

 

Створення моделі  управління навчальним закладом  на основі ІТ2. Функ.2

0,25

1. Створення  єдиного інформаційно- освітнього простору на основі ІТ

 

0,30

1. Упровадження в систему роботи школи мережного програмового засобу

0,09

К1

0,00

0

0,00

0,00

 

 

2. Створення  електронних баз для супроводу управлінської діяльності

0,08

К2

0,00

0

3. Робота школи  з дистанційного навчання, консультування

0,09

К3

 

0,00

 

0

 

4.Проведення заходів у режимі онлайн

0.08

К4

 

 

5. Створення медіатеки

0.08

К5

 

 

6. Використання ІТ для ведення бухгалтерського обліку

0.08

К:

 

 

7.Запровадження  електронного контролю за відвідуванням  із СМС-повідомленням батьків

0.08

 

К7

 

 

8. Ведення електронних журналів

0.08

К8

 

 

9. Ведення електронних щоденників

0.09

К9

 

 

10.Упровадження безготівкового розрахунку за харчування

0.0

К10

 

 

11. Ступінь використання електронної пошти  в роботі з батьками

0.08

К11

 

 

12. Використання  електронної пошти в управлінській діяльності

0.08

К12

 

 

2. Фінансове забезпечення ЄІОПШ

0,20

13. Створення простору  на  платному програмовому засобі

0,14

К13

0,00

0

0,00

14. Створення простору на безкоштовному  програмовому  засобі

0.18

К14

0,00

 

15. Забезпечення  фінансування Інтернету

0.15

К15

 

 

16. Забезпечення фінансування  сайту  ЗНЗ

0.15

К16

 

 

17. Виділення коштів на поповнення і відновлення  комп’ютерної техніки

0.18

К17

 

 

 

 

18.Ступінь забезпеченості ЗНЗ електронними підручниками, програмовими засобами, віртуальними лабораторіями,  енциклопедіями та ін.

0.16

К18

 

 

 

3. Ступінь

регулювання якості

освітнього процесу

0,25

19. Ступінь регулювання професійної діяльності вчителів за наслідками атестації

0,31

К19

0,00

0

0,00

20. Ступінь використання  ІТ в управлінні освітнім процесом

0,35

К20

0,00

0

21.  Рівень застосування моніторингових процедур для регулювання освітнього процесу (змісту, плану-вання, діяльності вчителів і учнів, ступеня забезпечення результату) на основі кваліметричних моделей

0,34

К21

0,00

0

 

 

4.Створення  комп’ютерно-го шкільного парку

0,25

22.Наявність комп’ютерного класу для  учнів старшої школи

0,07

К22

0,00

0

0,00

23. Наявність комп’ютерного класу для  учнів школи

0,09

К23

0,00

0

24. Наявність кабінету інформаційних технологій

0,08

К24

0,00

0

25.Наявність комп’ютерів  у навчальних кабінетах ЗНЗ

0,09

К25

0,00

0

26. Наявність комп’ютера  в учительській кімнаті

0,08

К26

0,00

0

27. Наявність комп’ютера  в адміністрації школи

0,08

К27

0,00

0

28. Наявність комп’ютерів у бібліотеці школи 

0,07

К28

0,00

0

29.Наявність Інтернету в навчальних класах

0.09

К29

 

 

30. Наявність Інтернету в бібліотеці

0.08

К30

 

 

31.Наявність Інтернету в методичному кабінеті

0.08

К31

 

 

32.Наявність Інтернету в медичної сестри та завідувача госп. та ін.

0.08

К32

 

 

33.Наявність мультимедійних комплексів, проекторів, презенторів, інтерактивних дошок

0.08

К33

 

 

2.Якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу Р-2

0.24

5. Рівень науково-методичного забезпечення освітнього процесу

0,50

34. Рівень створення системи науково-методичної роботи у школі з використанням сучасних досягнень педагогічної науки на основі ІТ

0,08

К34

0,00

 

0,00

35.Наявність умов для участі вчителів ЗНЗ у веб-конференціях, засіданнях районних методичних об’єднаннях в режимі онлайн

0,09

К35

0,00

 

 

36. Наявність банку освітніх та управлінських технологій на основі ІТ у шкільному методичному кабінеті

0,08

К36

0,00

0

37. Наявність банку адре-сатів використання ІТ в управлінській та навчальній діяльності у  країні та за рубежем

0,08

К37

0,00

0

38. Створення механізму інформування та ознайомлення з технологіями, які використовуються в освітній та управлінській практиці закладів та установ загальної середньої освіти на основі ІТ

0,09

К38

0,00

0

39. Сприяння авторам у виданні навчально-методичної літератури для засвоєння варіативної частини державного плану загальної середньої освіти

0,08

К39

0,00

0

40. Ведення педагогами електронних портфоліо

0.08

К40

 

 

41. Участь учителів у районному та обласному конкурсі електронних портфоліо

0.08

К41

 

 

42. Навчання вчителів за дистанційними формами навчання

0.08

К42

 

 

43.Ведення педагогами електронних конспектів уроків

0.09

К43

 

 

44. Відповідність атестації педагогічних кадрів ЗНЗ Положенню про атестацію

0.09

К44

6.Формування інформаційної культури учасників навчального процесу

  0.50   

45.Наявність у педагогів сертифікату "100% ІКТ"

0.08

К45

 

 

 

46. Наявність у педагогів  сертифікату   " Intel – навчання для майбутнього"

0.08

К46

 

 

47. Наявність  у педагогів сертифікату "Вчителі  в онлайн"

0.08

К47

 

 

48. Наявність  у педагогів сертифікату   "Партнерство у навчанні"

0,08

К48

0,00

0

 

49.Наявність  у педагогів сертифікату "Хмарні технології"

0.07

К49

 

 

 

50.Наявність  у педагогів  інших сертифікатів

0.07

К50

 

 

 

51. Участь педагогів у конкурсі на кращу розробку конспекту уроку з використанням ІКТ

0.08

К51

 

 

 

52. Ступінь використання педагогами  електронної пошти у професійній  діяльності

0.08

К52

 

 

 

53. Ступінь використання програми  Skypе у професійній діяльності

0.08

К53

 

 

 

54. Проведення педагогами уроків у дистанційній школі району

0.08

К54

 

 

 

55. Ведення сайту, блогу

0.08

К55

 

 

 

56. Друкування в електронних виданнях

0.08

К56

 

 

 

57. Створення електронних засобів навчання

0.08

К57

 

 

 

3. Якість здійснення освітнього процесу – Р3

0,26

7. Рівень забезпечення змісту

загальної середньої освіти

0,24

58. Ефективність використання варіативної складової навчальних планів

   0,50

К58

0,00

0

0,00

59. Наявність введення за останні 3 роки нових навчальних дисциплін, факультативів та спецкурсів, що відповідають освітнім потребам школярів

0,50

К59

0,00

0

 

8. Рівень професійної діяльності вчителів

0,26

60. Середньовиважений рівень професійної діяльності вчителів ЗНЗ

1,00

К60

0,00

0

 

9. Рівень навчальної діяльності учнів

0,24

61. Якісний показник рівня навченості учнів

0.13

К61

0,00

0

 

62. Відсоток учнів, які мають навчальні досягнення на високому рівні

0.15

К62

 

 

 

63. Кількість призерів районних предметних олімпіад та МАН

0.18

К63

 

 

 

64. Кількість призерів обласних і всеукраїнських предметних олімпіад та МАН

0.22

К64

 

 

 

65. Кількість учнів, які навчаються за кордоном, зокрема й дистанційно

0.14

К65

 

 

 

66. Наявність учнів, які отримують стипендію Президента

0.16

К66

 

 

 

10. Рівень навчальних досягнень випускників

0,26

67. Якісний показник рівня навченості випускників

0.20

К67

0,00

0

 

68. Відсоток випускників, які здали ЗНЗ на 190-200 балів

0.40

К68

 

 

 

69. Відсоток випускників, які склали ЗНЗ на 170-189 балів

0.20

К69

 

 

 

70. Відсоток випускників, які здобули  срібну та золоту медалі

0.20

К70

 

 

 

4. Якість результатів  надання освітніх послуг:

– Р4

0,25

11. Рівень са-мовизначення випускників ЗНЗ

0,50

71. Кількість випускників школи, які працюють

0,20

К71

0,00

0

0,00

72. Кількість випускників школи, які продовжують навчання у ВНЗ

0,30

К72

0,00

0

73. Кількість випускників школи, які не вчаться і не працюють

0,10

К73

0,00

0

74. Кількість випускників, які навчаються за кордоном

0.40

К74

 

 

12. Рівень розкриття адаптаційних можливостей учнів

0,50

75. Ступінь впливу ЗНЗ на адаптацію випускників у ринкових умовах

0,50

К75

0,00

0

0,00

76. Прогнозування корекційних впливів для зміни ситуації на користь зменшення невизначеності випускників ЗНЗ

0,50

К76

0,00

0

Загальна оцінка в частках одиниці

1,00

 

1,00

 

0,00

1,00

0,00

1,00

 

0,00

       

Кваліметричну модель було апробовано в навчальних закладах; після цього до неї було внесені певні корективи.

Обрахунки після кожного виміру  проводилися  за допомогою комп’ютерної програми у кожній школі та для кожної із експериментальних і контрольних груп. Їх результати узагальнено у вигляді таблиць та діаграм. Програма надає можливість  отримувати результати за параметрами, факторами кожного параметра і критеріями кожного фактора. Як приклад, у табл. 2 показано оцінку параметрів під час одного із вимірів.

Таблиця 2  

Оцінка параметрів за кваліметричною моделлю

Параметри – Р

 Експериментальні школи        

 Контрольні школи

 

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

7

1. Створення моделі  управління навчальним закладом  на основі ІТ Р-1

0,25

0,19

0,20

0,14

0,17

0,10

0,21

0,07

0,14

0,10

0,09

0,08

0,10

0,08

2. Якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу Р-2

0,24

0,15

0,18

0,13

0,10

0,10

0,18

0,06

0,11

0,09

0,06

0,06

0,07

0,08

3. Якість здійснення освітнього процесу Р-3

0,11

0,08

0,14

0,07

0,04

0,07

0,11

0,07

0,14

0,07

0,07

0,12

0,07

0,08

4. Якість результатів  надання освітніх послуг Р-4

0,16

0,12

0,07

0,14

0,09

0,13

0,14

0,06

0,10

0,08

0,13

0,08

0,10

0,10

Загальна оцінка в частках одиниці

0,75

0,55

0,58

0,48

0,40

0,40

0,64

0,26

0,50

0,34

0,35

0,33

0,33

0,34

 

На основі отриманих результатів було зроблено висновки: загальна  оцінка діяльності навчальних закладів за кваліметричною моделлю у всіх  експериментальних закладах є вищою, ніж у контрольних. В обрахунку середньої арифметичної оцінки в часках одиниці встановили, що в експериментальних закладах вона становить 0,542, а в контрольних – лише 0,35, що на 35% менше від експериментальних.

Аналізуючи кожен параметр у загальному вигляді, визначили, що середній арифметичний показник параметра "Створення моделі управління навчальним закладом на основі ІТ(Р-1)" в експериментальних закладах становить 0,18, а у контрольних – 0,09, тобто вдвічі менше від експериментальних. Ця  різниця  показує, що значна кількість керівників навчальних закладів не усвідомлює необхідності управління навчальним закладом на основі ІТ, а також не має знань  щодо процесу її створення.

Середній показник параметра "Якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу (Р-2)" в експериментальних закладах становив 0,15, а у контрольних – лише 0,075, тобто вдвічі менше. Отже, упровадження інформаційних технологій в управління експериментальними навчальними закладами безпосередньо впливає і на зміну науково-методичного забезпечення освітнього процесу. Саме цей параметр оцінює якісні зміни у професійному зростанні педагогів, що відбувається завдяки впровадженню ІТ у навчальний процес.

Середній арифметичний показник параметра "Якість здійснення освітнього процессу (Р-3)" як в експериментальних, так і в контрольних закладах становив 0,088, а параметра "Якість результатів надання освітніх послуг (Р-4)" в експериментальних закладах становив 0,121, а у контрольних –  0,0928 (на 24% менше від експериментальних навчальних закладів). Таким чином, результативність навчальних досягнень учнів в експериментальних навчальних закладах, де в управління закладом введено мережеві програмові засоби, зросла. Цей показник підтверджується також перевіркою електронних журналів, які ведуться в експериментальних навчальних закладах, паперових журналів у контрольних навчальних закладах та результатами моніторингу відділу освіти щодо викладання навчальних предметів.

Як приклад, аналіз другого параметра ".Якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу Р-2"  у розрізі його факторів подано у табл. 3 та  діаграмах 1 і 2 (рис. 1).

                                                            Таблиця 3

Аналіз параметра "Якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу"

Якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу 

Р-2

Часткова оцінка факторів

Експериментальні НЗ

Часткова оцінка факторів

Контрольні НЗ

фактор – Ф

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

7

1. Рівень науково-методичного забезпечення освітнього процесу

0,50

0,32

0,43

0,28

0,18

0,23

0,42

0,15

0,24

0,18

0,12

0,14

0,22

0,20

2. Формування інформаційної культури учасників навчального процесу

0,48

0,32

0,30

0,26

0,24

0,18

0,32

0,12

0,20

0,20

0,14

0,10

0,07

0,13

Загальна оцінка в частках одиниці

0,98

0,64

0,73

0,54

0,42

0,41

0,75

0,26

0,44

0,38

0,26

0,23

0,29

0,33

 

 

200

Рис. 1. Аналіз параметра ".Якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу Р-2"  

 

Другий фактор – "Якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу Р-2" – характеризують два параметри – "Рівень науково-методичного забезпечення освітнього процесу" та "Формування інформаційної культури учасників навчального процесу". Загальна оцінка в частках одиниці цього параметра в експериментальних школах становить від 0,24 до 0,98, а у контрольних – від 0,23 до 0,44; середня арифметична оцінка в експериментальних навчальних закладах становить 0,6, а у контрольних – 0,31. Тобто якість науково-методичного забезпечення освітнього процесу в експериментальних навчальних закладах удвічі вища, ніж у контрольних.

Аналіз фактора "Рівень науково-методичного забезпечення освітнього процесу" в експериментальних і контрольних закладах показує, що його оцінка  відповідно становить 0,30 і 0,175. Таким чином, рівень науково-методичного забезпечення  освітнього процесу значно вищий в експериментальних навчальних закладах.

Оцінка фактора "Формування інформаційної культури учасників навчального процесу" в експериментальних  і контрольних освітніх закладах відповідно становить 0,3 і  0,137. Можемо зробити висновок, що інформаційна культура  учасників навчально-виховного процесу значно зросла в експериментальних школах.

Висновки. Таким чином, результати експериментального дослідження показують, що запропонований механізм управління якістю надання освітніх послуг  сприяє підвищенню педагогічної майстерності вчителів та якості навчання учнів. Розроблена модель управління якістю надання освітніх послуг на основі ІТ спрямована на забезпечення становлення особистості випускника, який володіє комплексом сформованих компетентностей, необхідних для успішної інтеграції в інформаційне суспільство. Комплекс заходів, які  проводяться у процесі впровадження ІКТ в управління якістю навчання на кожному етапі обов’язково передбачають спрямованість до учня, забезпечення для нього оптимального рівня організації навчально-виховного процесу, надання можливості  вільного доступу до навчальних ресурсів тощо.

Матеріали, які створюються під час впровадження зазначеної моделі,  використовуються в ЗНЗ району під час проведення круглих столів, конференцій, веб-конференцій,  педагогічних нарад, батьківських зборів тощо.

У ході експериментальної перевірки переконалися, що впровадження  моделі управління якістю освітніх послуг на основі ІТ забезпечує досягнення таких цілей, як:

  • залучення до управлінської діяльності всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;
  • забезпечення наповненості управлінської діяльності конкретним змістом, визначення ролі й завдань кожного суб'єкта управлінської моделі;
  • підпорядкування діяльності всіх рівнів управління для забезпечення успіху та позитивних результатів на функціональному і результативному рівнях;
  • вивільнення часу директора і вчителів для діяльності, спрямованої на розвиток;
  • запобігання адміністративному дублюванню документації, навчально-методичних матеріалів.

 

Список використаних джерел

  1. Философский энциклопедический словарь / ред. кол. : С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильчев и др. – 2-е изд. – М. : Сов. Энциклопедия, 1989. – 759 с.
  2. Баскаков А. Я. Методология научного исследования : учебное пособие / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. – К. : МАУП, 2002. – 216 с.
  3. Методы педагогических исследований / под ред. А. И. Пискунова, Г. В. Воробьева. – М. : Педагогика, 1979. – 256 с.
  4. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века / Б. С. Гершунский // В поисках практико-ориентированных образовательных концепций. – М. : Совершенство, 1998. – 608 с.
  5. Журавлев В. И. Взаимосвязь педагогической науки и практики / В. И. Журавлев. – М. : Педагогика, 1984. – 176 с.
  6. Методы педагогического исследования : лекции / под ред. В. И. Журавлева. – М. : Просвещение, 1972. – 159 с.
  7. Методы системного педагогического исследования / под ред. Н. В. Кузьминой. – Л. : Издательство Ленингр. ун-та, 1980. – 172 с.
  8. Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике : науч.-метод. пособие [для педагогов-исследователей, математиков, аспирантов и науч. работников, занимающихся вопросами методики педагог. исслед.] / В. И. Михеев. – М. : Высшая школа, 1987. – 200 с.
  9. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стэнли ; [пер.с англ.]. – М. : Прогресс, 1976. – 495 с.
  10. Сисоєва С.О. Педагогічний експеримент у наукових дослідженнях неперервної професійної освіти : навч.-метод. посіб. / С.О. Сисоєва, Т.Є.Кристопчук. – Львів : Волинська обласна друкарня, 2009. – 460 с.
  11.  Методология и методы социальной психологии / отв. ред. Е. В. Шорохова. – М. : Наука, 1977. – 246 с.
  12. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні : монографія /  Єльникова Г. В. – К. : ДАККО, 1999. – 303 с.

 

Кулик Е. Е. Экспериментальная проверка эффективности модели управления качеством оказания образовательных услуг общеобразовательными учебными заведениями на основе информационных технологий

В статье описаны экспериментальные исследования по проверке эффективности модели управления качеством предоставления образовательных услуг общеобразовательными учебными заведениями на основе информационных технологий. Раскрыто проведение педагогического эксперимента на подготовительном, концептуально-диагностическом, формирующем и обобщающем этапах.

Результаты исследования показали, что предложенный механизм управления качеством предоставления образовательных услуг способствует повышению педагогического мастерства учителей и качества обучения учащихся.

Ключевые слова: эксперимент, эмпирические методы исследования, модель, факторно-квалиметричная модель, дефиниции.

                   

Kulyk, OlenaExperimental Verification of Effectiveness of Management Model for Gauley in the Process of Providing Educational Services for Secondary schools on Through ICT

This article is described an experimental research in control of effectiveness of management model for quality in process of providing  educational services for secondary schools on the informational technology base. The object of the experiment to check up the point of view (hypothesis) that using this model will influence positively on the content, organizing forms and methods of realizing and management of educational process, will rise motivation for teachers to form an informative competence and to use information technologies as an aspect in his or her activity and it also assists increasing of quality in educational services. As a result it will improve quality of education.

Experimental program of the research has four connected stages: preparatory, concept-diagnostic, forming and generalizing.

During the first stage outside and inside aspects that influence on the quality of education, management of quality in educational services on the base of IT was studied. Research of information supply for management of a secondary school was carried out too. During the second, searching stage it was studied and analyzed a network program supply on the educational market, advisability its using for management of quality in educational services; condition of formation and integrity of projected before UIESS for management of school and created UIESS.

Research of knowledge, skills and abilities levels of pupils by approbation and estimation prospective experience of colleagues and their scientific achievement was fulfilled on concept-diagnostic stage. It was made up special system of collecting, keeping of teachers’ creative achievements in the form of multimedia lessons which were preserved on the server of ecosystem My school, sky drive and Wizen.

The main part of experiment was done on the forming stage. It was grounded on using UIESS for management of school. It was worked up the data of forming experiment and made up recommendation for using IT in school management and as a result giving higher quality of educational services. The results were appraised on the generalized stage.       

Key words: experiment, empirical research methods, model, factor-qualimetric model, definition.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3949