Print this Сторінка

Гуменюк І.Б. Удосконалення рефлексивних умінь учителя англійської мови як засіб керування власним професійним розвитком

УДК 371.146                                                           

Гуменюк І. Б.,
викладач кафедри методики викладання навчальних предметів Комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради

Рецензент: Шуневич О. М.,
доцент кафедри методики викладання навчальних предметів Комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради, кандидат педагогічних наук

 

Удосконалення рефлексивних умінь учителя англійської мови як засіб керування власним професійним розвитком

 

У статті, присвяченій проблемі рефлексивної діяльності вчителя англійської мови, актуалізовано важливість рефлексії у професійному безперервному вдосконаленні вчителів. Розглянуто можливості розвитку рефлексивних умінь учителів англійської мови під час проходження курсів підвищення кваліфікації на основі  мікронавчання. Проаналізовано рефлексивні інструменти аналізу педагогічної діяльності з метою самовдосконалення й саморозвитку педагогів.

Ключові слова: рефлексія, рефлексивні інструменти, безперервне професійне вдосконалення, мікронавчання.

 

Постановка проблеми. Сучасне суспільство потребує висококваліфікованих фахівців зі знанням іноземної мови, професіоналів, здатних апробувати нове і прогресивне, готових до засвоєння та впровадження нових ідей, самопізнання та самооцінки. Лише вчитель, який здатний до аналізу своєї діяльності, саморозвитку, самовдосконалення як особистості і професіонала, може реалізувати нововведення та інновації, знаходити нестандартні способи вирішення професійних завдань, виявляти гнучкість у прийнятті рішень, сприяти самореалізації особистості учня, тобто досягати успіху. Тому нині наявний запит на вчителя, який  постійно здійснює  рефлексію, оскільки такий фахівець – вдумливий, систематично аналізує, досліджує свій досвід у процесі професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Рефлексія є предметом дослідження багатьох наук: філософії, психології, педагогіки тощо.  Ще в ХVII  столітті англійський філософ Дж. Локк уперше використав поняття "рефлексія", маючи на увазі процес (також досвід), за допомогою якого відбувається накопичення та отримання нових ідей.

У науці здійснено теоретичні й експериментальні дослідження сутності, видів рефлексії, рефлексивної культури вчителя, а також процесу формування і становлення професійної рефлексії педагогів (А. Бізяєва [1], Г. Дегтяр [3], М. Заброцький [4], С.  Максименко [10; 11], О. Кононко [8] та ін.).  Так,  Г. Дегтяр вважає, що “рефлексивна культура – це інтегративне, динамічне утворення особистості, що містить комплекс рефлексивних знань і вмінь, способів самопізнання, самооцінки й передбачає формування налаштування до ціннісного ставлення до професійної діяльності та щодо розвитку професійних особистісних якостей” [3, c. 49]. На думку М. Заброцького, рефлексія є “механізмом, завдяки якому особистість отримує здатність до самоорганізації. Чим більш розвинуті рефлексивні здібності, тим більше можливостей для розвитку і саморозвитку знаходить особистість. Рефлексивні здібності є тими, котрі у принципі забезпечують умови для саморозвитку, самокорекції, впливаючи загалом на розвиток особистості та становлення її відносин зі світом” [4, c. 24]. О. Кононко розглядає рефлексію як здатність особистості, яка  зростає, навчається усвідомлювати свої особливості [8].

На думку плеяди вчених (М. Заброцький, С. Кондратьєва, Ю. Кулюткін, С. Максименко та ін.), педагогічна діяльність є рефлексивною за своєю суттю, а рефлексивна діяльність – це важлива складова професійної компетентності.

Термін "рефлексія" (від піздньолатинського "reflexion") означає звернення назад, відображення, бачення себе очами іншого, ніби зі сторони. У довідниковій літературі рефлексія тлумачиться як "1. Самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом. 2. В ідеалістичній філософії –відображення, а також дослідження процесу пізнання" [2, с. 1028]. Тому рефлексію можна трактувати як джерело пізнання свого "Я", внутрішнього світу особистості,  власного потенціалу, здібностей і можливостей.

Метою статті є розкриття необхідності розвитку та вдосконалення рефлексивних умінь учителів англійської мови під час проходження курсів підвищення кваліфікації на основі рефлексивних інструментів. 

Результати дослідження. Рефлексія забезпечує розкриття та реалізацію професійних можливостей під час формулювання й вирішення творчих завдань, що виникають у практичній діяльності. Рефлексивний компонент професійної діяльності уможливлює формування педагогом індивідуального стилю, досягнення адекватної професійно-особистісної самооцінки, прогнозування й аналіз результатів своєї праці та вдосконалення професійної діяльності. Учитель під час професійно-педагогічної підготовки, зазначає І. Зимняя, насамперед повинен "уявити, осмислити різні об’єкти цієї підготовки, побачити ступінь своєї відповідності вимогам і специфіці педагогічної діяльності та спланувати програму професійного самовдосконалення" [6, с. 55].

У професійній діяльності вчителя настає момент, коли він починає аналізувати й думати не тільки про те, що він робить, але і як він діє. Серед учителів англійської мови, які навчалися на курсах підвищення кваліфікації в Житомирському ОІППО, було проведено анкетування, яке показало, що більшість іх них уперше звернулася до рефлексії, коли опинялися у проблемній ситуації, наприклад, у викладанні, у пов'язаній із низьким рівнем успішності учнів, після виникнення конфлікту з дітьми, колегами, адміністрацією тощо. Результати засвідчили, що в таких випадках 38% опитаних звернулися за допомогою до своїх колег, 36% – ще раз проаналізували ситуацію, 14% звинуватили інших у своїх проблемних взаємовідносинах з учнями, колегами, із довколишнім середовищем і лише 12% після аналізу вдалися до планування подальшої діяльності з метою покращення стану питання, пошуку компромісних рішень. Тобто не всі вчителі мають достатній рівень рефлексивних умінь, розуміють, що саморозвиток учителя, професійне вдосконалення неможливе без самопізнання, самооцінки, без володіння вмінням знаходити способи вирішення професійних завдань, без рефлексії.

Здатність учителя до рефлексії – це фактор і спосіб його особистісного зростання як професіонала. Тому можна стверджувати, що рефлексія має вагому розвивальну функцію: учитель пізнає себе, стає більш уважним, критичним, вимогливим  відносно себе та інших. Оволодіння рефлексією як здатністю до критичного самоаналізу дає можливість педагогові краще усвідомлювати індивідуальні особливості, допомагає визначати цілі,  адекватні можливостям.

Серед факторів, що найбільшою мірою заважають педагогам у розвитку рефлексивних умінь, вони назвали несформованість умінь самоаналізу й самооцінювання, труднощі у визначенні цілей та плануванні свого професійного розвитку, відсутність інтересу до цієї проблеми, обмеженість у часі, небажання постійно займатися нескінченим аналізом своїх дій та страх перед критикою колег.

Більшість респондентів для керування власним професійним розвитком обирала обмін досвідом з іншими вчителями на курсах підвищення кваліфікації, семінарах, вивчення досвіду роботи інших учителів, спостереження за уроками колег, роботу з методичною, науковою літературою, Інтернет-ресурсами. Водночас як негативний показник розглядаємо такий результат: майже 72% вчителів добровільно не погоджуються із відвідуванням колегами їхніх уроків, що передбачає подальший аналіз та обговорення з метою професійного розвитку фахівця; ніхто з молодих учителів не веде щоденника самоаналізу.

У вимогах до освітньо-кваліфікаційних рівнів учителів англійської мови, визначених у "Програмі післядипломної педагогічної освіти вчителів іноземних мов" (спільний проект МОН, молоді та спорту України і Британської Ради в Україні), рекомендованої Міністерством освіти і науки України, визначено, що  складовою професійної діяльності спеціалістів першої, вищої категорії (старший учитель, учитель-методист) є керування власним професійним розвитком, що означає таке: педагоги "демонструють компетентність у використанні власного досвіду для оцінювання та адаптації всього нового відповідно до власного розуміння ефективної діяльності, слугують прикладом професійної майстерності для інших учителів як у якості викладання, так і в здатності до безперервного навчання, можуть суміщати роботу викладача-тренера та вчителя, діляться досвідом, ведуть семінари з фахового вдосконалення,  мають чіткі цілі щодо професійного розвитку та шляхів їх досягнення, заохочують учителів до рефлексії та оцінки власної діяльності. Спеціалісти другої категорії погоджуються на відвідування власних уроків колегами задля свого професійного розвитку. Молоді спеціалісти не тільки вдосконалюють фахову майстерність шляхом дискусій та спостереження за роботою інших учителів, а також уміють визначати цілі, планувати свій професійний розвиток для досягнення поставленої мети, здатні до рефлексії власного професійного розвитку та діють відповідно до результатів самоаналізу" [12, с. 14–17].

Для того, щоб допомогти вчителям англійської мови розвинути рефлексивні вміння, на практичних заняттях із методики викладання предмета на курсах підвищення кваліфікації їм пропонувалося виконання комунікативних завдань. У такій навчальній діяльності враховується їх власний досвід, розкривається зміст організаційно-педагогічної діяльності вчителя на уроці, а також удосконалюється здатність рефлексії здобутого досвіду. Особлива увага приділяється рефлексії щодо власної фахової діяльності на основі самооцінювання та співпраці з іншими вчителями, подоланню усталених стереотипів щодо ролі вчителя в навчально-виховному процесі як ретранслятора інформації, усвідомленню власної ролі як організатора процесу навчання, де особлива увага зосереджена на учнях та їх навчальних досягненнях. Основна мета такого навчання – мотивація педагогічних працівників до використання ефективних інструментів професійного розвитку з урахуванням їх індивідуальних особливостей і специфіки їхньої професійної діяльності, а саме:

  • аналізу власної педагогічної діяльності;
  • спостережень, оцінювання та аналізу уроків інших учителів;
  • спостереження та аналізу власних уроків (фрагментів уроків);
  • моделювання проблемних ситуацій та визначення способів їх вирішення;
  • визначення цілей і планування свого професійного розвитку для досягнення поставленої мети;
  • обміну досвідом з іншими вчителями;
  • оцінювання та адаптації всього нового відповідно до власного розуміння ефективної діяльності;
  • мікронавчання (учитель у ролях учня, учителя, спостерігача);
  • методу рефлексивних уроків;
  • складання програми власного професійного розвитку;
  • розвитку вмінь щодо онлайн-освіти;
  • ведення щоденника самоаналізу як основи рефлексивного досвіду;
  • створення електронного вчительського портфоліо тощо.

Практика показала, що коли вчителям пропонується така форма розвитку рефлексивних умінь, як мікронавчання на курсах підвищення кваліфікації, лише 22-23% педагогів на початку роблять це із задоволенням і бажанням. Але після проведення мікронавчання, коли вчителі демонструють свої професійні вміння, аналізують власну педагогічну діяльність, обміняються досвідом із колегами, спостерігають за роботою інших учителів, а також моделюють – виконують різні, зазначені вище ролі, – вони глибше пізнають себе як особистість і як суб’єкт професійної діяльності, що стимулює їх до самоаналізу та осмислення себе як професіонала. Так, виконуючи ролі учнів, учителі отримують ґрунтовне уявлення про роль і діяльність вчителя на уроці. Тобто аналіз уроку очима "учня", учителя і спостерігача дає можливість усім проаналізувати та оцінити свої дії, відношення, почуття, погляди, використовуючи всі можливі рефлексивні інструменти. На відміну від звичайного уроку, який учитель проводить у школі, у мікронавчанні педагог має унікальну можливість отримати зворотний зв'язок про свою діяльність від своїх "учнів-колег", колег-спостерігачів у режимі "зараз і тут". Це активізує рефлексивні процеси, розвиває рефлексивні навички, здатності, спонукає до професійного зростання вчителя, мотивує його і робить  більш упевненим, досвідченим, компетентним. Після проведення мікронавчання майже 97% учителів мали бажання зробити це ще раз.

Таким чином, рефлексивне ставлення вчителя до себе як до суб’єкта професійно-педагогічної діяльності є основою розвитку педагогічної рефлексії як необхідної умови професіоналізму. Учитель стає досвідченим, коли він має знання, практичний досвід, навчається, переймає передовий досвід своїх колег. Водночас тільки тоді, коли він навчиться досліджувати, аналізувати, перебудовувати свою роботу, вирішувати проблемні питання, він стане професіоналом. Учитель, якій практикує рефлексивний аналіз своїх дій, планує свої дії, демонструє більш раціональну поведінку, швидше досягає поставленої мети.

Висновки. Отже, рефлексивна компетентність педагога розглядається як складова професійної і має вагоме значення для його безперервного професійного вдосконалення. Формування рефлексивної компетентності в післядипломній освіті вчителів можливе за умови  цілеспрямованої та систематичної роботи, яка сприяє:

  • підвищенню власної професійної майстерності;
  • позитивному ставленню до викликів і змін;
  • розвитку творчої активності педагога;
  • упевненості у власних професійних знаннях і вміннях;
  • підвищенню мотивації вчителя до самоосвіти, самовдосконалення;
  • усвідомленню труднощів у педагогічній діяльності та розвитку здатності їх уникнення або усунення за допомогою різних рефлексивних інструментів з урахуванням індивідуальних особливостей педагогів і специфіки їхньої професійної діяльності;
  • визначенню чітких цілей щодо професійного розвитку і способів їх досягнення;
  • розвитку вмінь прогнозувати результати своїх професійних дій; адаптувати, доповнювати або змінювати навчальний план, програму, форми й методи навчання відповідно до конкретних умов для досягнення результату
  • розвитку вмінь узагальнювати свій досвід та адаптувати кращі надбання колег у практичній діяльності.

 

Список використаних джерел

  1. Бизяева А. А. Психология думающего учителя : педагогическая рефлексия / А. А. Бизяева. – Псков : ПГПИ им. С. М. Кирова, 2004. – 216 с.
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2001 – 1440 с.
  3. Дегтяр Г. О. Роль рефлексії у структурі свідомості особистості / Г. О. Дегтяр // Проблеми становлення інноваційних підходів у сучасній освіті : зб. наук. пр. – Харків : Стиль-Іздат, 2004. – С. 48–52.
  4. Заброцький М. М. Розвиток рефлексивної сфери практикуючого психолога на етапі професійної підготовки : навчальний посібник / М. М. Заброцький, Ю. Г. Шапошникова. – Миколаїв : Іліон, 2012. – 184 с.
  5. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання С. Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2008. – 261 с.
  6. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе / И. А. Зимняя. – М. : Просвещение, 1991. – 222 с.
  7. Кондратьева, С. В. Профессионализм в педагогическом общении / С. В. Кондратьева. – Гродно : Изд-во ГрГУ, 2003. – 330 с.
  8. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості / О. Л. Кононко. – К. : Освіта, 1998. – 255 с.
  9. Кулюткин Ю Н. Психология обучения взрослых / Ю. Н.Кулюткин. – М., 1985. – 185 с.
  10. Максименко С. Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологи) / С. Д. Максименко. – К. : Ваклер, 2000. – 320 с.
  11. Максименко С. Д. Технологія спілкування (комунікативна компетентність вчителя : сутність і шляхи формування) / С. Д. Максименко, М. М. Заброцький. – К. : Главник, 2005. – 112 с.
  12. Програма післядипломної педагогічної освіти вчителів іноземних мов / ред. О. П. Шаленко. – К. : ТОВ "ХІК", 2012. – 391 с.

 

Гуменюк И. Б. Усовершенствование рефлексивных умений учителя английского языка как средство организации его профессионального развития

В статье, посвященной проблеме рефлексивной деятельности учителя английского языка, актуализирован вопрос важности рефлексии в профессиональном беспрерывном усовершенствовании учителей. Рассмотрены возможности развития рефлексивных умений учителей английского языка в период обучения на курсах повышения квалификации. Проанализированы рефлексивные инструменты анализа педагогической деятельности с целью самоусовершенствования и саморазвития.

Автором указано, что рефлексия обеспечивает раскрытие и реализацию профессиональных возможностей при постановке и решении творческих заданий, которые возникают в практической деятельности учителей. Рефлексивный компонент в профессии позволяет педагогу найти свой индивидуальный стиль, достигнуть адекватной профессионально-личностной самооценки, прогнозировать и анализировать результаты своей работы и усовершенствовать свою профессиональную деятельность.

Раскрыто важность развития рефлексивных умений учителей на курсах повышения квалификации путем участия в микрообучении; сущность такого обучения; его влияние на мотивацию использования в своей дальнейшей практике различных рефлексивных инструментов с учетом индивидуальных особенностей и специфики каждого учителя.

Сделано вывод о том, что рефлексивная компетентность является составляющей профессиональной и имеет большое значение для беспрерывного профессионального усовершенствования учителей. Формирование рефлексивной компетентности в последипломном образовании учителей возможно при условии  целенаправленной и систематической работы.

Ключевые слова: рефлексия, рефлексивные инструменты, беспрерывное профессиональное усовершенствование, микрообучение.

 

Gumenyuk, I. The Improvement of Teacher of English Reflective Skills as the Way to Managing own Professional Development

Тhe article is devoted to the problem of teachers of English reflective practice. The importance of reflection for teachers` continuing professional development is underlined. The possibilities of the development of teachers of English reflective skills during their professional development courses are considered and reflective tools for analyzing their teaching practice, self-improvement, self-development are discussed.

The author points that reflection provides discovering and realisation of teachers` professional possibilities when set and solve creative problems in the process of teaching. Reflective component in professional development helps teachers to find their individual style, evaluate personal professional aims, predict, analyse and improve the results of teaching.

The author underlines importance of development of reflective skills in in-service teacher professional development with the help of taking part in microteaching, using different reflective tools according to their individual features in teaching practice, cooperation with colleagues, self-evaluation.

The conclusion about importance of reflective competence as the part of professional competence in the in-service teacher professional development is drawn. The formation of reflective competence is possible on condition that it is a purposeful and systematic work.

Key words: reflection, reflective tools, continuing professional development, microteaching.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4256