Print this Сторінка

Осадчий І.Г. Організаційно-методологічні засади підвищення кваліфікації педагогічних працівників за сертифікованою пролонгованою формою навчання

Осадчий І.Г.,
ректор Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти», доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник

 

Організаційно-методологічні засади підвищення кваліфікації педагогічних працівників за сертифікованою пролонгованою формою навчання

 

У статті актуалізовано питання вдосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників, керівників закладів та установ освіти. Із метою врахування запитів педагогів, їх керівників і роботодавців, ефективного використання наявних ресурсів, реалізації принципів системності, науковості, наступності, ефективності й результативності процесу неперервного навчання запропоновано підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів за сертифікованою пролонгованою формою навчання, розкрито організаційно-методологічні засади такого професійного розвитку фахівців зазначеної категорії. Презентовано положення про підвищення кваліфікації педагогічних працівників за сертифікованою пролонгованою формою навчання в системі регіональної післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта, підвищення кваліфікації, сертифікована пролонгована форма навчання, організаційно-методологічні засади.

 

Актуальність проблеми. В епоху переходу навчальних закладів і територіальних систем освіти до інноваційного типу розвитку, коли в кожній «точці» або «зоні» системи перехід на якісно вищий рівень функціонування є об’єктивно затребуваним і технологічно можливим, зростає роль професіоналізму педагогічних працівників, їх керівників, який перетворюється в один із головних і, що важливо, практично невичерпний ресурс еволюційних та революційних процесів удосконалення освіти як цінності, інституції, процесу й результату. Важливо враховувати, що простим інформуванням у царині підвищення професіоналізму суб’єктів освітньої діяльності не можна обмежуватися. Має бути забезпечене цілеспрямоване навчання персоналу з чіткою фіксацією сформованих компетентностей, що потребує активної участі тих, хто навчається, та системності, науковості й неперервності навчання.

Наявна система підвищення кваліфікації педагогічних працівників, керівників закладів та установ освіти впродовж останнього десятиліття реагує на ці виклики впровадженням у закладах післядипломної освіти (інститутах, академіях) водночас з оновленими за змістом фаховими курсами з очною формою навчання й інших видів освітньої діяльності за заочною, очно-заочною, дистанційною формами, наприклад, курсів підвищення кваліфікації із проблеми або ж накопичувальної системи підвищення кваліфікації, яка реалізується на основі фіксації здобутків педагогів (зокрема й навчання) у міжатестаційний період у спеціальних залікових книжках тощо.

Напрям удосконалення діяльності закладів післядипломної освіти завдяки урізноманітнення власного внутрішнього освітнього простору, безумовно, є прогресивним і науково обґрунтованим, але через «замкненість» система не забезпечує розв’язання основних проблем організації якісної неперервної освіти педагогів повною мірою. Усе більш очевидною та гострою стає проблема «відірваності» або ж «віддаленості» педагогічних працівників, їх керівників та роботодавців (місцеві органи управління освіти) від процесу формування змісту неперервного навчання, відбору викладачів (лекторів) та педагогів-практиків як носіїв ефективного досвіду роботи, місця навчання, залучення різноманітних ресурсів тощо. Водночас, і це легко спрогнозувати, після відмови педагогів від навчання в закладах післядипломної освіти процес підвищення їхньої кваліфікації швидко втратить якості системності, науковості, неперервності.

Урахувавши зазначене, вважаємо, що наукову проблему як концепцію знання про незнання можна сформулювати у вигляді запитання: «Якими мають бути організаційно-методологічні засади нових форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, щоб у них були реалізовані як спільна спрямованість зусиль та інтеграція запитів педагогічного працівника, його керівника і роботодавця, ефективне використання наявних ресурсів, так і принципи системності, науковості, наступності, ефективності й результативності процесу неперервного навчання персоналу?»

Розв’язок проблеми будемо шукати за допомогою моделювання форм підвищення кваліфікації з наближенням навчання до місця роботи педагога, але з обов’язковою сертифікацією навчальних занять щодо їх якості, пролонгованості освітнього процесу – його «розгорнення» в часовому вимірі.

Мета дослідження – розкриття змісту організаційно-методологічних засад підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за сертифікованою пролонгованою формою навчання.

Виклад основного матеріалу. На основі вивчення наукових джерел і результатів діяльності Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» впродовж констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня з теми «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників за сертифікованою пролонгованою формою навчання» (науковий керівник Осадчий І.Г., наказ департаменту освіти і науки Київської ОДА від 11.11.2016 № 370 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня з теми «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників за сертифікованою пролонгованою формою навчання») було з’ясовано, що у професійній спільноті педагогів сформувалася об’єктивна затребуваність переходу від використання «закритого» освітнього простору закладу післядипломної освіти до розбудови «відкритих» систем підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Основними організаційно-методологічними засадами підвищення кваліфікації педагогічних працівників за сертифікованою пролонгованою формою навчання (далі – СП-форма навчання) є такі:

  • наявність мережевої (сіткової) структури, складниками якої є регіональний заклад післядипломної педагогічної освіти, місцеві органи управління освіти (району, громади, міста), територіальні (район, громада, місто) методичні кабінети/центри, навчальні заклади та установи освіти, педагоги, а також вищі навчальні заклади та наукові установи, органи влади, громадські організації та окремі громадські діячі тощо;
  • урахування освітніх запитів педагогів, які навчаються в системі підвищення кваліфікації, їхніх керівників (директорів, завідувачів навчальних закладів), роботодавців (місцеві органи управління освітою), а також вимог державної (МОН України) та регіональної (обласні департаменти освіти і науки) політики в галузі освіти у формуванні змісту навчання, яке стає неперервним;
  • залучення до викладання змісту навчання за СП-формою до 50% фахівців, які не працюють у регіональному закладі післядипломної освіти;
  • проведення навчання за СП-формою на базі одного або кількох навчальних закладів територіальної одиниці (громади, міста, району);
  • організація навчання за СП-формою забезпечується місцевим органом управління освіти (територіальним методичним кабінетом/центром);
  • фінансове забезпечення навчання за СП-формою здійснюється регіональним закладом післядипломної педагогічної освіти за рахунок коштів обласного бюджету;
  • координація навчальної діяльності за СП-формою навчання, затвердження програм освітньої діяльності, контроль якості навчання, сертифікація комплексних навчальних занять, видача документів про навчання здійснюється регіональним закладом післядипломної педагогічної освіти;
  • зміст навчання за СП-формою відображається в соціально-гуманітарному (10-20% обсягу годин), професійному (20-30% обсягу навчальних годин), фаховому (40-60% обсягу навчальних годин) та діагностико-аналітичному (10% обсягу навчальних годин) модулях та реалізується під час сертифікованих навчально-методичних заходів (далі – СНМ-заходи) тривалістю 4-8 академічних годин, які мають одну або кілька інтегративних тем і проводяться як сукупність таких видів занять, як лекція, семінарське або практичне заняття, тренінг, конференція тощо;
  • неперервне навчання за СП-формою здійснюється впродовж 5 років, охоплює весь міжатестаційний період учителя і складає 150 академічних годин (5 кредитів);
  • допускається збільшення/зменшення кількості навчальних годин у кожному з чотирьох модулів упродовж конкретного навчального року за умови відповідного зменшення/збільшення кількості навчальних годин упродовж наступних років.

Рамку програми освітньої діяльності за СП-формою навчання представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Рамка програми освітньої діяльності за СП-формою навчання

 

№ з/п

Назва модуля

Кількість навчальних годин

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

  1.  

Соціально-гуманітарний

3-6

3-6

3-6

3-6

3-6

  1.  

Професійний

6-9

6-9

6-9

6-9

6-9

  1.  

Фаховий

8-18

8-18

8-18

8-18

8-18

  1.  

Діагностично-аналітичний

3

3

3

3

3

Кількість СНМ-занять

4-6

4-6

4-6

4-6

4-6

Усього навчальних годин/кредитів

30/1

30/1

30/1

30/1

30/1

 

 

Організація підвищення кваліфікації за СП-формою навчання передбачає реалізацію таких етапів:

  1. Оформлення заявки на підвищення кваліфікації за СП-формою навчання із зазначенням бажаного змісту навчання за запитом педагога, його керівника (директора, завідувача навчального закладу) та роботодавця (керівника місцевого органу управління освіти) і направлення її до регіонального закладу післядипломної педагогічної освіти.
  2. Розроблення програми освітньої діяльності за СП-формою навчання (на 5 років або ж на кожен рік окремо) та навчально-тематичного плану на перший рік навчання (після його завершення – на кожен наступний). Завдання цього етапу виконує випускна кафедра регіонального закладу післядипломної педагогічної освіти, яка забезпечує підвищення кваліфікації відповідної категорії педагогів з урахуванням державної та регіональної політики у сфері освіти.
  3. Розроблення сукупності СНМ-заходів (тривалість одного – 4-8 акад. год) і направлення їх до регіонального закладу післядипломної освіти за 2 місяці до дати проведення для одержання сертифікату на відповідність програмно-методичним та організаційним вимогам (тематика занять, обсяг навчальних годин, наявність у складі лекторів не менше половини науково-педагогічних працівників і методистів регіонального закладу післядипломної педагогічної освіти, участь педагогів-практиків, які володіють ефективними педагогічними технологіями, наявність матеріально-технічної бази, організаційне забезпечення тощо). Завдання цього етапу виконують місцеві органи управління освіти (територіальні методичні кабінети/центри) після отримання навчально-тематичного плану на рік.
  4. Організація місцевим органом управління освіти (територіальним методичним кабінетом/центром) СНМ-заняття (за наявності сертифікату відповідності) після укладання закладом післядипломної педагогічної освіти з лекторами (викладачами) цивільно-правових угод на погодинну оплату їх праці.
  5. Оформлення відомості про участь педагогів у СНМ-заході, оригінал якої передається до регіонального закладу післядипломної педагогічної освіти, та внесення записів до залікових книжок педагогів.
  6. Усі наступні СНМ-заходи готуються та проводяться в порядку, передбаченому в п.1-5.
  7. Прийняття випускною кафедрою рішення про завершення навчання конкретної групи педагогів і подання його ректору регіонального закладу післядипломної освіти. Етап виконується після надходження до регіонального закладу післядипломної педагогічної освіти відомості про проведення останнього СНМ-заходу та залікових книжок педагогів.
  8. Оголошення випуску групи педагогів і вручення свідоцтва про проходження навчання. Результати цього етапу оформлюються наказом ректора регіонального закладу післядипломної педагогічної освіти на підставі рішення випускної кафедри про завершення навчання.

З урахуванням організаційно-методологічних засад та алгоритму організації підвищення кваліфікації за СП-формою навчання, досвіду інноваційної діяльності у цій сфері [1] розроблено Положення про підвищення кваліфікації педагогічних працівників за СП-формою навчання.

 

ПОЛОЖЕННЯ
про підвищення кваліфікації педагогічних працівників за сертифікованою пролонгованою формою навчання

 

1. Загальні положення

1.1. Положення про підвищення кваліфікації педагогічних працівників (далі – Положення) за сертифікованою пролонгованою формою навчання (далі – СП-форма навчання) в Комунальному вищому навчальному закладі Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» (далі – Академія) регламентує систему організаційних заходів, спрямованих на реалізацію змісту підвищення кваліфікації відповідно до освітніх програм, стандартів (державних, галузевих, навчального закладу) та визначає порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчальних закладів незалежно від форм власності й підпорядкування на основі їхньої участі в сертифікованих навчально-методичних заходах (далі – СНМ-заходах) міжатеста­цій­ного періоду.
1.2. Положення розроблено відповідно до чинного законодавства України про освіту, Статуту Академії та Положення про організацію курсів підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів у Академії.
1.3. Положення поширюється на педагогічних працівників, які мають першу та вищу кваліфікаційні категорії, педагогічне звання «старший учитель», «старший вихователь», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист» та виявили бажання підвищувати кваліфікацію за СП-формою навчання.
1.4. Питання, які виникають у процесі реалізації СП-форми навчання, вирішуються в робочому порядку наказами ректора Академії.
1.5. Фінансування витрат, пов’язаних із СП-формою навчання, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством України, а також за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб.

 

2. Мета та завдання навчання за СП-формою

2.1 Метою навчання педагогів за СП-формою, які атестуються на відповідність першій і вищій кваліфікаційним категоріям, педагогічному званню «старший учитель», «старший вихователь», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», є гарантування їхнього неперервного розвитку, забезпечення академічної свобо­ди й академічної мобільності в набутті професійних і фахових компе­тент­ностей, посилення конкурентноспроможності регіональної системи освіти.
2.2. Основні завдання навчання за СП-формою:
2.1.1. Розвиток професійних і фахових компе­тент­ностей педагогічних працівників закладів освіти.
2.1.2. Забезпечення високої якості післядипломної освіти, ефективного функціонування та координації діяльності єдиного науково-методичного простору щодо організації неперервної освіти педагогічних працівників на рівні шкільної, районної, міської та обласної методичних служб.
2.1.3. Перехід від рекурентної до неперервної освіти педагогічних працівників на основі їхньої участі в СНМ-заходах протягом п’яти років.
2.1.4. Забезпечення можливості навчання педагогічних працівників за індивідуальною освітньою програмою, що сформована на основі вимог і побажань замовників і сприяє їхньому саморозвитку й підвищенню професійних і фахових компетентностей.
2.1.5. Стимулювання прагнення педагогів до самовдосконалення та самореалізації.
2.1.6. Вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду педагогів-майстрів в освітньому просторі регіону, області.

 

3. Характеристика навчання за СП-формою

3.1. СП-форма є академічно мобільною формою навчання педагогічних працівників закладів освіти за накопичувальною системою, яка діє в атестаційний період.
3.2. Підвищення кваліфікації для зазначених у Положенні категорій педагогічних працівників відбувається протягом міжатестаційного періоду таким чином, щоб упродовж 5 років набрати 150 аудиторних годин (5 кредитів).
3.3. Навчання здійснюється методичними та науково-педагогічними працівниками Академії за активної участі в СНМ-заходах педагогічних працівників – слухачів курсів, а також із широким залученням (до 50% складу лекторів) працівників інших вищих навчальних закладів, наукових установ, органів управління освітою, громадських організацій, громадських діячів тощо.
3.4. Результати навчальної роботи слухача за СП-формою навчання обліковуються в заліковій книжці встановленого зразка.
3.5. Загальну координацію роботи та сертифікацію навчально-методичних заходів, а також облік сертифікатів здійснює відділ неперервної освіти та сертифікації Академії.
3.6. Результати навчання за СП-формою враховуються в загальну кількість годин і фіксуються у свідоцтві про навчання на курсах підвищення кваліфікації становленого зразка.

 

4. Зміст та організація навчання за СП-формою

4.1. Навчання за СП-формою здійснюється за власним бажанням педагогів зазначених категорій відповідно до поданого замовлення на базі місцевого органу управління освіти (територіального методичного кабінету/центру) або навчального (навчальних) закладу відповідної території.
4.2. Педагогічні працівники, які атестуються на відповідність вищій і першій кваліфікаційним категоріям, педагогічному званню «старший учитель», «старший вихователь», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психо­лог-методист», «керівник гуртка-методист», у процесі навчання на курсах підвищення кваліфікації за СП-формою зміст суспільно-гуманітарного, професійного, фахового та діагностико-аналітичного модулів програми освітньої діяльності опановують під час участі в СНМ-заходах регіонального та обласного рівнів.
4.3. До структури СНМ-заходів можуть входити такі види навчальних занять:

  • лекція;
  • практичне (тренінгове), інтерактивне аудиторне заняття;
  • семінарське заняття;
  • конференція;
  • самостійна робота.

4.4. Кожен із СНМ-заходів готується працівниками місцевого органу управління освіти (територіального методичного кабінету/центру) та методичними й науково-педагогічними працівниками Академії після проходження сертифікації в Академії, яку здійснює випускна кафедра.
4.5. Організаційні дії щодо проведення СНМ-заходу, до якого входять забезпечення інформування про проведення заходу, організація приїзду слухачів, підготовка приміщень, документації тощо, здійснює відповідний місцевий орган управління освіти (територіальний методичний кабінет/ценр).
4.6. Після успішного проведення СНМ-заходу слухачеві, який брав участь у ньому, робиться запис у його залікову книжку та заповнюється відомість.
4.7. Облік необхідних для зарахування годин, забезпечення відповідності тематики СНМ-заходів програмі освітньої діяльності здійснює відділ неперервної освіти і сертифікації Академії.
4.8. Управління самостійною роботою слухачів СП-форми підвищення кваліфікації здійснюється координатором (тьютором) навчальної групи, до якої зараховано педагогічного працівника для проход­ження навчання, наданням методичної та консуль­тативної допомоги, в особистому спілкуванні в реальному й віртуальному режимах.
4.9. Участь слухача в установчих заняттях та в екзаменаційній сесії є обов’язковою.

 

5. Педагогічний контроль

5.1. Облік відпрацьованих педагогами годин за СП-формою навчання проводиться координатором (тьютором), фіксується ним у заліковій книжці та передається до відділу неперервної освіти і сертифікації Академії для прийняття рішення про видачу свідоцтва про проходження курсів підвищення кваліфікації.
5.2. У разі невиконання 150-годинного аудиторного навчання за СП-формою до чергової атестації слухач повинен виконати програму освітньої діяльності з підвищення кваліфікації в повному обсязі з іншою групою слухачів Академії або ж за індивідуальним планом.
5.3. Координатору (тьютору) враховуються години науково-методичного супроводу навчання категорії педагогічних працівників, зазначеної в Положенні, у його сумарне педагогічне навантаження.

 

6. Прикінцеві положення

6.1. Контроль за дотриманням вимог цього Положення покладається на першого проректора Академії.
6.2. Це Положення затверджується Вченою радою Академії і вводиться в дію наказом ректора.
6.3. Зміни та доповнення до Положення вносяться в установленому порядку.

 

Висновки.

  1. Запровадження відкритих систем навчання персоналу, зокрема підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за СП-формою навчання, дозволили наблизити освітній процес до місця роботи педагога, забезпечити його системність, науковість і неперервність, а також залучити нові ресурси на різних рівнях системи освіти країни.
  2. Запровадження підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за СП-формою навчання передбачає розроблення положення про сертифікацію СНМ-заходів, форми заявки для навчання за СП-формою, залікової книжки слухача курсів підвищення кваліфікації за СП-формою навчання та інших документів, які стануть предметом подальших наукових пошуків.

 

 

Список використаних джерел

  1. Осадчий І.Г. Вектори модернізації закладу післядипломної педагогічної освіти у сферах навчального, наукового і методичного забезпечення діяльності та інноваційного розвитку системи освіти регіону / Іван Осадчий // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2015. – №6. – С. 6–17.

 

 

Осадчий И.Г. Организационно-методологические основы повышения квалификации педагогических работников за сертифицированной пролонгированной формой обучения

В статье актуализирован вопрос усовершенствования системы повышения квалификации педагогических работников, руководителей учреждений образования. С целью учета потребностей педагогов, их руководителей и работодателей, эффективного использования ресурсов, реализации принципов системности, научности, последовательности, эффективности и результативности процесса непрерывного образования предложено повышение квалификации учителей и руководящих кадров за сертифицированной пролонгированной формой обучения, раскрыто организационно-методологические основы такого вида профессионального развития специалистов обозначенной категории. Представлено положение о повышении квалификации педагогических работников за сертифицированной пролонгированной формой обучения в системе регионального последипломного образования.

Автором сделан вывод, что внедрение открытых систем обучения персонала, в частности повышения квалификации за сертифицированной пролонгированной формой обучения, позволило приблизить процесс образования к месту работы педагога, обеспечить системность, научность и непрерывность его обучения и развития, а также использовать новые ресурсы на разных уровнях системы образования страны.

 

Ключевые слова: последипломное педагогическое образование, повышения квалификации, сертифицированная пролонгированная форма обучения, организационно-методологические основы.

 

Osadchiy, I.H. Organizational and Methodological Principles of the Certificated Prolonged Form of Pedagogical Staff Training

The subject of improving of the system of in-service training for teachers, heads of schools and other educational institutions is actualized in the article.

Taking into account requests of teachers, their managers and employers, efficient use of resources, implementation of systematic principles, continuity, efficiency and effectiveness of lifelong learning of the pedagogical staff and school administrators, in-service training according to the certified prolonged form, is proposed by the author. Besides, the article reveals the organizational and methodological principles of the professional development of the above mentioned categories of specialists. The Principles of the in-service pedagogical staff training according to the certified prolonged form in the system of regional postgraduate education are also presented.

The author has concluded that the implementation of the opened staff training systems, in particular in-service pedagogical staff training according the certified prolonged form of study, makes possible to approach the educational process to the place of the teacher's work, provide systematic, scientific and continuity of the process of his/her lifelong learning and development, and involve new resources on different levels of the national educational system.

 

Key words: postgraduate pedagogical education, in-service training, certified prolonged form of training, organizational and methodological principles.

 

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4291