Print this Сторінка

Мартиненко С.А. Фахова компетентність: психолого-педагогічний аспект

УДК 37.013.77-047.22

Мартиненко С.А.,

аспірантка кафедри педагогіки Донбаського державного педагогічного університету

Рецензент: Цвєткова Г.Г.,

викладач кафедри педагогіки Донбаського державного педагогічного університету, кандидат педагогічних наук, доцент

 

Фахова компетентність: психолого-педагогічний аспект

 

У статті обґрунтовано існування різних підходів до розкриття значення категорії "фахова компетентність" у сучасній психолого-педагогічній літературі: як основи професійного становлення спеціаліста, як складової професіоналізму фахівця і як системи загальних компетентностей сучасної особистості – та визначено зміст цих напрямів наукового психолого-педагогічного пошуку.

 

Ключові слова: компетентність, компетенція, фахова компетентність, професійне становлення, професіоналізм.

 

Постановка проблеми. Одним із провідних напрямів психолого-педагогічних досліджень ХХІ ст. є вивчення особистості фахівця, особливостей його розвитку у професійній  діяльності: мотиви вибору певного виду трудової діяльності, якісні психофізіологічні зміни у представників різного фаху, вплив професійної діяльності на формування "Я-концепції", досягнення людиною професійної зрілості, набуття працівником певного рівня професійної (фахової) компетентності. У зв'язку з цим набуває актуальності вивчення змісту основних психолого-педагогічних підходів, що розкривають сутність категорії "фахова компетентність".

Аналіз останніх досліджень. Вивчення професіоналізму особистості в здійснювали В.Сластьонін, В.Толочек, А.Маркова, Е.Симанюк та інші. Плеяда науковців у галузі психології і педагогіки досліджувала проблеми сутності, змісту, складових компонентів і видів професійної компетентності: Є.Зєєр, Ю.Кустов, К.Абульханова-Славська, Л.Анциферова, Т.Кудрявцев, Є.Клімов, О.Карпенко та інші. Компетентнісний підхід до навчання, виховання і формування особистості професіонала є предметом наукових досліджень Н.Кічук, О.Павленко, О.Приходченко, В.Кричевської, Л.Фурсенко, Т.Новікової, Л.Карпової, В.Байденко та інших.

Метою статті є визначення змісту основних напрямів сучасних психолого-педагогічних досліджень категорії "фахова компетентність" та  сутності цієї категорії у контексті різних наукових підходів.

Виклад основного матеріалу. У сучасній психолого-педагогічній науці виокремлено наукові  підходи до вивчення поняття "професійна компетентність" ("фахова компетентність"), у яких ця дефініція розглядається  як складова:

− професійного становлення (психологи Н.Левітов, Ю.Поваренков, О.Фонарьов, К.Абульханова-Славська, Л.Анциферова, Е.Зеєр, Т.Кудрявцев, Є.Клімов та ін.);

− професіоналізму (психологи А.Реан, Е.Симанюк, В.Сластьонін, А.Маркова, І.Сиромятніков, В.Толочек, Н.Кузьміна, В.Бодров, Я.Коломинський, О.Деркач, В.Зазикін та ін.);

− системи загальних компетентностей сучасної особистості (педагоги Н.Кічук, О.Павленко, Л.Карпова, В.Байденко, В.Лозовецька, Д.Іванов, О.Гура, А.Вербицький, О.Овчарук та ін.).

Розглянемо зазначені підходи більш детально. Так, О.Борисова, К.Гуревич, Н.Левітов, Л.Анциферова переконані, що професійне становлення особистості необхідно вивчати з точки зору формування психофізіологічних і психологічних особливостей, "необхідних і достатніх суб’єкту для досягнення високої продуктивності праці" [1, с. 21]. Фахова  компетентність фахівця трактується ними як спосіб прояву внутрішнього особистісного потенціалу, поштовх до усвідомленого саморозвитку, своєрідний двигун особистісного прогресу. Як досить впливовий фактор професійного становлення розглядається власне професійна діяльність, що потребує розвитку конкретних професійно важливих якостей, які є основою створення такої особистісної комплексної системи, як фахова компетентність.

У межах наукової роботи Ю.Поваренкова поняття "професійне становлення особистості" визначено як системний і безперервний процес, що детермінується комплексом зовнішніх і внутрішніх чинників та реалізується за допомогою різних психологічних механізмів [2]. Автор вважає, що професіоналізація є поєднанням цілісного процесу професійного становлення особистості і набуття нею професійної зрілості.

З точки зору О.Фонарьова, професійне становлення – це частковий випадок становлення особистості у процесі життєдіяльності [3]. Тобто особистість сама себе перетворює упродовж життя і внаслідок такого процесу змінює та удосконалює свою професійну діяльність.

Вивчаючи науковий доробок Ю.Поваренкова, О.Фонарьова, дійшли висновку, що професійна (фахова) компетентність як складова професійного становлення формується протягом життя у конкретній професійній діяльності на основі психологічних особливостей особистості працівника.

Отже, у межах зазначеного підходу фахова компетентність спеціаліста відображає якість проходження його професійного становлення, розкриває особливості внутрішнього ставлення до обраної професії і характеризує оновлення і збагачення "Я-концепції" працівника щодо усвідомлення себе як кваліфікованого фахівця. Фахова компетентність є невід’ємною складової становлення особистості професіонала, оскільки, по-перше, надає зазначеному процесу змістовного забарвлення; по-друге, забезпечує конкурентоспроможність спеціаліста на ринку праці. Завершенням процесу професійного становлення особистості є набуття нею професіоналізму.

Представники сучасної психологічної науки (А.Реан, Е.Симанюк, В.Сластьонін, А.Маркова, І.Сиромятніков, В.Толочек, Н.Кузьміна, В.Бодров, Я.Коломинський, О.Деркач, В.Зазикін та інші) розуміють поняття "фахова компетентність особистості" як  близьке за змістом до поняття "професіоналізм".

Психолог І.Сиромятников розглядає професіоналізм як сукупність особистісних характеристик людини, необхідних для ефективного виконання професійної діяльності [4]. Автор обґрунтовує, що професіоналізм – це психологічна складова того, що може бути сформовано у процесі професіоналізації особистості. А фахова компетентність, на думку І.Сиромятникова, є індивідуальною характеристикою рівня відповідності фахівця професійним вимогам.

Науковець В.Бодров стверджує, що рівень розвитку фахової компетентності є показником професійної майстерності фахівця, індикатором професіоналізму [5]. Отже, професійна компетентність – дієвий чинник визначення професійної придатності працівника, основа для усвідомленого саморозвитку за рахунок фахової діяльності. 

Психологи А.Реан і Я.Коломинський  у процесі наукових пошуків дійшли висновку, що рівень професіоналізму фахівця безпосередньо залежить від ступеня сформованості фахової компетентності. Дослідники довели існування взаємозв’язку між творчістю особистості та професіоналізмом;  при цьому творчість, на думку авторів, – це "мислення у найвищій його формі, яке виходить за межі того, що необхідно для розв’язання… задачі відомими способами" [6, с. 123]. Отже, в умовах високого рівня професіоналізму працівника творчість виникає як продовження або оновлення професійної діяльності.

Професійна компетентність є основою постійного саморозвитку протягом всього життя, а здатність до ефективної саморегуляції під час професійної діяльності, зазначає С.Пальчевський [7], – підґрунтя для формування професійної компетентності. Отже, внутрішня мотивація до плідної фахової діяльності і рефлексія є базою для професійного розвитку особистості, накопичення фахової компетентності, становлення особистості професіонала, творчої і натхненної професійної діяльності.

Таким чином, у  процесі теоретичного аналізу праць І.Сиромятникова, А.Реана, С.Пальчевського, Я.Коломинського, В.Бодрова та інших  нами було виокремлено спільні й відмінні складові у тлумаченнях понять "професійна компетентність" і "професіоналізм", які трактують як сукупність таких якостей працівника, що насамперед зумовлюють процес його професійного становлення і постійно оновлюються відповідно до особистісного розвитку фахівця. Водночас наявність високого рівня фахової компетенції є необхідною, але недостатньою умовою професіоналізму особистості. Так, людина із конкретним набором професійних умінь і навичок, маючи тенденцію до саморозвитку, може не володіти професіоналізмом у випадку відсутності психічних якостей, що забезпечують її занурення у трудову діяльність.

Окрім цього, особистісні якості, що є складовими фахової компетентності і професіоналізму, знаходяться у різних площинах: професійна компетентність забезпечує гармонійне буття людини у сфері колективу, де вона працює, а професіоналізм, у свою чергу, становить підґрунтя для створення плідної програми на все життя, задає напрям для подальшого самовдосконалення.

У сучасній педагогічній науці значне місце посідає підхід розгляду професійної компетентності фахівця як провідної компетентності особистості. Його представники розрізняють зміст і сутність понять "компетентність" і "компетенція": М.Ільязова, А.Вербицький, О.Ларіонова, І.Сергєєв, Д.Іванов, К.Віаніс-Трофименко, Г.Лісовенко, В.Лозовецька, Л.Лукянова, Л.Козак, Л.Паламарчук та інші.

Проаналізуємо зміст наукових розроблень представників зазначеного підходу як основу для подальшого ґрунтовного визначення змісту фахової компетентності в сучасному педагогічному просторі. Так, науковець Н.Банько [8] принципову різницю між поняттями "компетенція" і "компетентність" визначає в тому, що "компетенцію" вважає інституціональним поняттям, що відображає статус особистості, а "компетентність" – функціональним.

Приєднуємося до думки Д.Іванова, що в сучасній педагогічній науці не існує єдиного тлумачення дефініцій "компетентність" і "компетенція". Кожен автор у  науковій роботі надає ґрунтовне визначення зазначеним поняттям, пояснює їх зміст, виокремлює спільні і відмінні характеристики [9].

Педагоги В.Лозовецька, Л.Козак, Л.Лук’янова, Л.Паламарчук, досліджуючи проблему формування професійної (фахової) компетентності сучасного фахівця, визначили три характеристики компетентного спеціаліста: ефективність праці, безперервний професійний саморозвиток, мобільність і гнучкість. Учені розглядають професійну компетентність, як "інтегративну якість, яка включає рівень оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, а також особистісну компетентність, яка виявляється перш за все у комунікативності, творчості і креативності" [11, с. 7]. Взагалі, на думку науковців, компетентний фахівець – це професіонал, здатний до плідної праці в соціально-економічних умовах, які постійно оновлюються.

У процесі визначення змістовних компонентів поняття "фахова компетентність" дослідники І.Ільїна, Л.Алесєєва, Н.Шаблигіна, Н.Карнаух, Ю.Варданян акцентують увагу на різних складових цієї педагогічної категорії: знання, досвід, якість особистості, професіоналізм.

Таким чином, педагогічний доробок І.Ільїна, Л.Алесєєва, Н.Шаблигіна, Н.Карнаух, Ю.Варданян, М.Ільязової, А.Вербицького, О.Ларіонової,   І.Сергєєва, Д.Іванова, К. Віаніс-Трофименко, Г.Лісовенко, В.Лозовецької, Л.Лукянової, Л.Козак та інших  містить дослідження професійної (фахової) компетентності як складової системи компетентностей сучасної особистості. Наукове бачення поняття "фахова компетентність" обмежується розумінням останнього як сукупності теоретичних і практичних знань, прийомів і методів роботи, що забезпечують якісне виконання трудової діяльності. У такому випадку, фахова компетентність може складатися із системи компетенцій відповідно до специфіки обраного фаху.

Висновки.  У процесі теоретичного аналізу наукового доробку провідних фахівців сучасної психології і педагогіки нами було обґрунтовано існування різних напрямів дослідження фахової компетентності, а саме: як основи професійного становлення спеціаліста, складової професіоналізму особистості, системи загальних компетентностей сучасної особистості.

Під час вивчення наукового досвіду психологів О.Борисової, К.Гуревич, Н.Левітова, Л.Анциферової, Ю.Поваренкова, О.Фонарьова та інших нами було доведено, що категорію "фахова компетентність" розуміють у змістовному контексті професійного становлення особистості. Отже, у такому випадку фахова компетентність є насамперед дієвим чинником професійного розвитку працівника та, водночас, індикатором особливостей процесу становлення фахівця. Зміст зазначеного підходу полягає в  такому: визначенні сутності категорій "професійне становлення" і "фахова компетентність"; аналізі специфіки їх розуміння в сучасному науковому просторі; визначенні дієвих чинників формування професійно компетентного спеціаліста у процесі фахової діяльності.

Представниками сучасної психології (А.Реан, Е.Симанюк, В.Сластьонін, А.Маркова, І.Сиромятніков, В.Толочек, Н.Кузьміна, В.Бодров, Я.Коломинський, О.Деркач, В.Зазикін та ін.) об’єктом власних наукових пошуків обрано поняття  "фахова компетентність", яке трактується як  близьке за змістом до іншого – "професіоналізм". У межах цього наукового напряму  визначено смислове навантаження категорій "фахова компетентність" і "професіоналізм", спільні й відмінні характеристики зазначених категорій; обґрунтовано природу виникнення професіоналізму особистості;  виявлено взаємозв’язок між професіоналізмом фахівця і його професійною компетентністю. Таким чином,  у  межах цього підходу фахова компетентність розглядається як комплексна характеристика суб’єкта праці, а професіоналізм – як його інтегральна якість.

 У процесі дослідження нами було з’ясовано, що в педагогічній науці розроблено низку питань, пов'язаних із фаховою компетентністю (М.Ільязова, А.Вербицький, О.Ларіонова, І.Сергєєва, Д.Іванова, К.Віаніс-Трофименко, Г.Лісовенко, В.Лозовецька та інші): визначення змістовного наповнення категорій "компетенція", "компетентність", "фахова компетентність"; виокремлення компонентів фахової компетентності, її етапів і специфіки формування в умовах сучасного освітнього закладу; аналіз фахової компетентності спеціаліста як провідної компетентності сучасної людини.  Отже, фахова компетентність у такому контексті – це цілісна система взаємодіючих компетенцій, професійно важливих умінь і навичок, внутрішніх мотивів до професійної діяльності.

Синтезуючи та узагальнюючи зміст проаналізованих підходів, доходимо висновку, що фахова компетентність – це цілісна система  інтелектуальних, практичних, соціально-психологічних знань, умінь і навичок, що створюють підґрунтя для внутрішньої мотивації до саморозвитку і самовдосконалення, філософського розуміння сенсу і значення праці за фахом та її результатів, стимулюють творчий підхід до професійної діяльності. Нами було доведено, що зазначене поняття є ключовим для комплексного розуміння процесу становлення фахівця в сучасній освітній парадигмі.

 

Список використаних джерел

1. Виговська, С.В. Теоретико-методичні засади професійного становлення студенток у вищих навчальних закладах / С.В.Виговська. – К. : НАКККіМ, 2010. – 214 с.

2. Поваренков, Ю.П. Введение в психологию труда : учеб. пособие / Ю.П.Поваренков. – Киров : Изд-во ВятГГУ, 2006. – 134 с.

3. Малкова, Т.М. Професійне становлення особистості (на прикладі вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України) : монографія / Т.М. Малкова. – К., 2012. – 396 с.

4. Бархаев, Б.П. Введение в профессию : учеб. пособие / Б.П.Бархаев, И.В.Сыромятников. – М. :  ВУ, 2003. – 192 с.

5. Бодров, В.А. Психология профессиональной пригодности : учеб. пособие / В.А.Бодров. – М. : ПЕР СЭ, 2001. – 511 с.

6. Реан, А.А. Социальная педагогическая психология / А.А.Реан,  Я.Л.Коломинский. – СПб. : Питер, 2000. – 416 с.

7. Пальчевський, С.С. Акмеологія : навч. посіб. / С.С.Пальчевський. – К. : Кондор, 2008. – 398 с.

8. Банько, Н.А. Формирование профессионально-педагогической компетентности как компонента профессиональной подготовки менеджеров : монография / Н.А.Банько. – Волгоград : ВолгГТУ, 2004. – 275 с.

9. Иванов, Д. Компетентности и компетентностный подход в современном образовании / Д.Иванов. – М. : Чистые пруды, 2007. – 32 с.

10. Татур, Ю.Г. Компетентностный подход в описании результатов и проектирования стандартов высшего профессионального образования / Ю.Г.Татур. – М. : ИЦ ПКПС, 2004. – 200 с.

11. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму : навч.-метод. посібник / за заг. ред. Лозовецької В.Т. – К., 2010. – 382 с.

 

 

Мартыненко С.А. Профессиональная компетентность: психолого-педагогический аспект

В статье обосновано существование разных подходов к раскрытию значения категории "профессиональная компетентность" в современной психолого-педагогической литературе: как основания для профессионального становления специалиста, как составляющей профессионализма специалиста и как системы общих компетентностей современной личности, – а также определено содержание этих направлений научного психолого-педагогического исследования.

 

Ключевые слова: компетентность, компетенция, профессиональная компетентность, профессиональное становление, профессионализм.

 

 

Martynenko, S.A. Professional Сompetence: Psychological and Pedagogical Aspects

In the article existence of three approaches is grounded to opening of value of category "professional competence" in modern psychological and pedagogical literature: as foundation for the professional becoming of specialist; to the constituent of professionalism of specialist; systems of general competences of modern personality. Maintenance of the indicated directions of scientific psychological-pedagogical research is certain.

 

Key words: competence, jurisdiction, professional competence, professional becoming, professionalism.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=527