Print this Сторінка

Пастовенський О. В. Особливості реалізації функцій управління освітою в умовах розвитку освітніх систем

УДК 37.07:005.4

Пастовенський О. В.,
заступник директора з науково-методичної роботи комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради, доктор педагогічних наук

 

Особливості реалізації функцій управління освітою в умовах розвитку освітніх систем

 

У статті досліджено особливості реалізації функцій управління освітою в умовах розвитку освітніх систем. Зроблено висновок, що для підвищення ефективності управління в освітніх системах з делегованими повноваженнями громадським структурам доцільно делегувати функції управління третього рівня, у "м’яких" системах – функції другого фазового рівня, у системах з мережевою взаємодією – функції другого системного рівня, у синергетичних системах – функції управління першого рівня.

Ключові слова: освітня система, ефективність, фаза розвитку, функція управління, делегування, фазовий рівень, системний рівень.

 

Постановка проблеми. В умовах активних соціально-економічних трансформацій у державі, модернізації освітньої сфери важливим є розроблення нових моделей управління галуззю, упровадження ефективних функцій і методів управлінської діяльності в освіті. Водночас дотепер специфіка реалізації функцій управління в освітніх системах в умовах їхнього розвитку вивчена недостатньо.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблеми вдосконалення управлінської діяльності в соціальних, зокрема й освітніх, системах досліджували вітчизняні й зарубіжні вчені: В. Авер’янов, М. Альберт, В. Афанасьєв, В. Бондар, Л. Ващенко, Л. Г’юлік, Л. Даниленко, Г. Єльникова, Л. Карамушка, Н. Коломінський, Ю. Конаржевський, Г. Кунц, М. Лукашенко, І. Мангутов, О. Мармаза, В. Маслов, М. Мескон, С. О’Доннел, В. Пікельна, М. Поташник, В. Симонов, П. Третьяков, А. Файоль, Ф. Хедоурі, Є. Хриков, Г. Чорний, Р. Шакуров, Т. Шамова, В. Шаркунова та ін.

Метою статті є аналіз особливостей реалізації функцій управління освітою в умовах розвитку освітніх систем.

Виклад основного матеріалу. Функції управління тривалий період є одним з основних об’єктів аналізу в теорії управління як науковців, так і управлінців-практиків. Тому нині існує значна кількість визначень поняття "функція управління", яке дослідники трактують по-різному: як вид або сферу діяльності суб’єкта управління; частину або складову управлінської діяльності; форму, у якій проявляється вплив процесу управління; суспільно необхідний спосіб дії органу управління; дію суб’єкта управління, що відповідає стадії управлінського циклу тощо [1].

У нашому дослідженні функції управління розуміємо як відносно виокремленні напрямки управлінської діяльності, що характеризуються якісною однорідністю дій і цільовою спрямованістю [2].

Науковці класифікують функції управління за такими показниками: рівнем управління (функції управління макрорівня, мезорівня, мікрорівня); тривалістю управлінської дії (дискретні й безперервні функції управління); місцем функцій у процесі управління (загальні та спеціальні функції управління) тощо.

У наукових дослідженнях найбільше уваги приділяється аналізу загальних (універсальних, основних) функцій управління, що виокремлюються на основі виділення фаз (етапів, стадій) управлінської діяльності; при цьому різні дослідники по-різному визначають кількість і зміст зазначених функцій [1]. Так, В. Трапезніков виділяє 3 загальні функції управління: вивчення керованого об’єкта, визначення стратегії управління, реалізації вибраної стратегії; Г. Фрон – 4 функції: прогнозування, планування, організації, координації; А. Файоль – 5 функцій: передбачення, організації, розпорядництва, погодження, контролю; А. Омаров – 6 функцій: прогнозування, планування, координації, організації, контролю, обліку; Л. Г’юлік – 7 функцій: планування, організації, роботи з персоналом, оперативного керівництва, контролю, звітності, складання бюджету; Г. Шахназаров – 10 функцій: збирання  інформації, її оцінювання, виявлення проблеми, підготовки проекту рішення, прийняття рішення, організації, поточного контролю, регулювання, перевірки виконання, оцінювання результатів тощо.

Таким чином, аналіз демонструє значні розбіжності в поглядах науковців як у класифікації, так і у визначенні змісту функцій управління. Проте в умовах сучасних кардинальних суспільних трансформацій актуальним є аналіз особливостей реалізації зазначених функцій у різних соціальних системах.

У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано, що сучасні освітні системи для забезпечення ефективності мають розвиватися за синергетичним сценарієм від жорсткої системи (СЖ) до системи з делегованими управлінськими повноваженнями (СДП), "м’якої" системи (СМ), системи з мережевою взаємодією (СМВ) і синергетичної системи (СС): СЖ → СДП → СМ → СМВ → СС. Зазначаємо, що в жорсткій системі управління здійснюється лише керівною підсистемою; у системі з делегованими повноваженнями частина управлінських повноважень делегується органам самоврядування закладу; у "м’якій" системі основні управлінські дії керівна підсистема узгоджує з органами самоврядування; у системі з мережевою взаємодією до прийняття управлінських рішень залучається широке коло громадських структур; у синергетичній системі активну участь в управлінні беруть усі її підсистеми [3].

Також нами доведено, що з розвитком освітніх систем характер реалізації функцій управління, що визначається рівнем взаємодії підсистеми управління освітою із громадськими структурами, змінюється від директивного до консультативного, узгоджувального, мережево-консультативного та інтеграційно-узгоджувального [4].

Крім того, як зазначалося вище, у процесі розвитку освітніх систем частина управлінських функцій передається їхнім органам самоврядування. Проаналізуємо особливості делегування функцій управління громадським структурам освітніх систем. Для цього на основі виокремлення основних фаз управлінської діяльності в освітніх системах виділимо такі загальні функції управління: діагностувальну (аналіз і визначення відповідності освітньої системи державним стандартам освіти й освітнім запитам соціуму); моделювальну (моделювання очікуваного стану освітньої системи та розроблення плану діяльності щодо його реалізації); організаційну (забезпечення необхідних умов і ресурсів, реалізація плану дій з упровадження розробленої моделі освітньої системи); контрольну (контроль за відповідністю результатів діяльності розробленій моделі освітньої системи); коригувальну (коригування моделі й плану дій, ресурсного забезпечення, реалізація скоригованого плану дій) [5].

Виокремленні таким чином функції назвемо загальними функціями управління першого рівня [1].

Вважаємо, що на початкових фазах розвитку освітніх систем жодну з таких функцій делегувати громадським структурам недоцільно, оскільки зазначені структури у зв’язку з відсутністю в них управлінського досвіду ефективно здійснювати складну управлінську діяльність не спроможні.

Тому виділимо в цих функціях менші за обсягом фази (блоки) управлінської діяльності й виокремимо на цій основі певні "мікрофункції", які назвемо загальними функціями управління другого фазового (2-p, де p – скорочення від англ. phase – фазовий) рівня.

Інформацію щодо загальних функцій управління першого і другого фазових рівнів подаємо в таблиці 1.

Таблиця 1

Інформація щодо загальних функцій управління першого і другого фазових рівнів

Загальні функції управління 1 рівня

Фази загальних функцій управління 1 рівня

Загальні функції управління

2‑p рівня

Діагностувальна

Аналіз внутрішньої інформації щодо відповідності результатів діяльності освітньої системи державним стандартам освіти

Діагностувально-інформаційна

Спільний із зацікавленими структурами аналіз спроможності освітньої системи виконання освітніх запитів соціальних груп

Діагностувально-комунікаційна

Інтеграційне діагностування стану та проблем освітньої системи

Діагностувально-інтеграційна

Моделювальна

Формулювання мети й цілей діяльності освітньої системи

Моделювально-цільова

Формування факторів і критеріїв оцінювання результатів діяльності освітньої системи

Моделювально-критеріальна

Моделювання очікуваного стану освітньої системи та окреслення основних напрямків дій

Моделювально-спрямувальна

Визначення необхідних структур, виконавців та етапів діяльності

Моделювально-структурна

Визначення ресурсів для досягнення цілей

Моделювально-ресурсна

Розроблення плану діяльності

Моделювально-планувальна

Оприлюднення моделі та плану діяльності

Моделювально-комунікаційна

Організаційна

Підготовка структур та окремих осіб-виконавців, визначення їхніх повноважень, налагодження комунікації

Організаційно-структурна

Конкретизація та деталізація цілей, етапів, форм і методів діяльності

Організаційно-декомпозиційна

Забезпечення ресурсів та умов (правових, психологічних, матеріальних, технічних, фінансових) для реалізації плану діяльності

Організаційно-ресурсна

Регламентація діяльності, установлення комунікації з партнерськими структурами

Організаційно-регламентаційна

Мотивація (стимулювання) учасників діяльності

Організаційно-мотиваційна

Регулювання діяльності з реалізації розробленого плану

Організаційно-регулювальна

Контрольна

Формулювання мети й цілей контролю

Контрольно-цільова

Організація контрольних груп

Контрольно-організаційна

Реалізація контрольних операцій

Контрольно-операційна

Аналіз результатів контролю, укладання рекомендацій щодо коригування діяльності

Контрольно-аналітична

Оприлюднення результатів контролю, рекомендацій щодо коригування діяльності

Контрольно-комунікаційна

Коригувальна

Коригування моделі, критеріїв оцінювання результатів, напрямів діяльності та плану дій

Коригувально-моделювальна

Коригування структур та/або заміна окремих виконавців, доведення до працівників змісту змін, їхнє додаткове стимулювання

Коригувально-структурна

Покращення ресурсного забезпечення й умов діяльності

Коригувально-ресурсна

Координація й регулювання діяльності з реалізації скоригованого плану дій

Коригувально-операційна

На нашу думку, подальше дослідження функцій управління в цьому напрямку є недоцільним, оскільки під час спроби ще більшої деталізації фаз управлінської діяльності буде втрачено наукову основу для аналізу зазначених процесів.

Водночас зауважуємо, що в підсистемах освітньої системи (педагогічний/науково-педагогічний колектив, класи/групи, бібліотека, їдальня тощо) виділені нами фази управлінської діяльності (діагностувальна, моделювальна, організаційна тощо) є значно меншими за обсягом від аналогічних функцій в освітній системі й реалізуються вони з урахуванням особливостей зазначених підсистем. Ці специфічно здійснювані в освітніх підсистемах "мікрофункції" розглядаємо як загальні функції управління другого системного (2‑s) рівня.

У функціях 2‑s рівня також можна виокремити відображені в таблиці 1 фази управлінської діяльності (аналіз внутрішньої інформації, інтеграційне діагностування стану та проблем підсистеми, розроблення плану дій, регулювання діяльності з реалізації плану, реалізація контрольних операцій тощо). Виділені на цій основі "мікрофункції" трактуємо як загальні функції управління третього системно-фазового (3‑sp) рівня.

Аналогічний результат отримаємо, якщо функції 2‑p рівня, відображені в таблиці  1 (діагностувально-інформаційна, діагностувально-комунікаційна, діагностувально-інтеграційна, моделювально-цільова, моделювально-критеріальна тощо), будуть специфічно реалізовуватися в освітніх підсистемах (класи/групи, бібліотека, їдальня тощо). Такі "мікрофункції" вважаємо загальними функціями управління третього фазово-системного (3‑ps) рівня.

Очевидно, що загальні функції управління 3‑sp і 3‑ps рівнів співпадають, тому розглядаємо їх як функції 3 рівня, опускаючи нижні індекси.

Зв’язок загальних функцій управління фазового й системного рівнів на прикладі контрольної функції в закладі загальної середньої освіти відображено на рис. 1.

Рис. 1. Зв’язок контрольних функцій управління фазового й системного рівнів у закладі загальної середньої освіти

 

Узагальнену інформацію щодо зв’язку загальних функцій управління освітніми системами фазового й системного рівнів відображено в таблиці 2.

Таблиця 2

Зв’язок загальних функцій управління освітніми системами фазового й системного рівнів

 

Системи

Функції

Загальні функції управління системного рівня

Загальні функції управління фазового рівня

Освітня система

Загальні функції управління 1 рівня

Загальні функції управління 2‑p рівня

Підсистеми

освітньої системи

Загальні функції управління 2‑s рівня

Загальні функції управління 3 рівня

 

Проведений аналіз дає можливість дослідити специфіку реалізації загальних функцій управління в умовах розвитку освітніх систем та участі громадських структур у цих процесах.

Ураховуючи, що в жорсткій освітній системі не напрацьовано досвіду здійснення управлінських дій громадськими структурами, для забезпечення ефективності управління на початковій стадії розвитку освітньої системи з делегованими повноваженнями зазначеним громадським структурам доцільно передавати виконання лише окремих фаз управлінської діяльності в її підсистемах, тобто загальних функцій управління третього рівня. Наприклад, батьківському комітету школи можна доручити здійснення контрольно-операційної функції щодо дотримання якості харчування в шкільній їдальні; методичним об’єднанням учителів, учкому й читацькому клубові – діагностувально-комунікаційної функції щодо роботи бібліотеки закладу тощо.

У "м’якій" освітній системі, де основні управлінські дії керівна підсистема узгоджує з органами самоврядування і де напрацьовано досвід виконання управлінських функцій третього рівня, громадським структурам доречно доручати реалізацію окремих фаз управлінської діяльності в освітній системі в цілому, тобто делегувати їм функції управління другого фазового рівня. Наприклад, раді спортивного клубу варто доручити здійснення організаційно-регламентаційної функції під час проведення учнівської спартакіади в закладі освіти; батьківському комітету – реалізацію контрольно-комунікаційної функції щодо результатів моніторингу рівня знань учнів; методичним об’єднанням учителів – контрольно-операційної функції у здійсненні гурткової роботи з учнями тощо.

В освітній системі з мережевою взаємодією, де до прийняття управлінських рішень на основі мережевих консультацій залучається широке коло громадських структур, органи самоврядування мають значний досвід виконання управлінських повноважень. Тому для підвищення ефективності управління у відповідних освітніх підсистемах громадським структурам варто делегувати реалізацію управлінських функцій другого системного рівня. Наприклад, учкому школи й раді спортивного клубу можна повністю передати здійснення контрольної функції в 5–8 класах щодо фізкультурно-оздоровлювальної діяльності учнів (визначення мети й цілей контролю, формування контрольних груп, здійснення контролю, аналіз результатів, надання пропозицій тощо); учнівському й батьківському комітетам та раді спортивного клубу – організаційну функцію у проведенні змагань у початкових класах закладу тощо.

І, нарешті, у синергетичній освітній системі, де активну участь в управлінні беруть усі її підсистеми, громадським структурам доречно делегувати окремі фази управлінських дій у закладі загалом, тобто виконання функцій управління першого рівня. Наприклад, методичним об’єднанням учителів, учнівському й батьківському комітетам варто передати організаційну й коригувальну функції у проведенні предметних тижнів та олімпіад, загальношкільних свят; раді спортивного клубу, методичному об’єднанню вчителів фізичної культури й учкому – планувальну, організаційну й коригувальну функції у проведенні спортивних змагань і спартакіад тощо.

Зведену інформацію щодо загальних функцій управління, які делегуються громадським структурам у різних фазах розвитку освітніх систем, відображаємо в табл. 3.

Таблиця 3

Загальні функції управління, що делегуються громадським структурам у різних фазах розвитку освітньої системи

 

Фази розвитку освітньої системи

Характер реалізації функцій управління освітніми системами

Функції управління, що делегуються громадським структурам

Жорстка система (СЖ)

Директивний

Система з делегованими повноваженнями (СДП)

Консультативний

Загальні функції управління 3 рівня

"М’яка" система (СМ)

Узгоджувальний

Загальні функції управління 2‑р рівня

Система з мережевою взаємодією (СМВ)

Мережево-консультативний

Загальні функції управління 2‑s рівня

Синергетична система (СС)

Інтеграційно-узгоджувальний

Загальні функції управління 1 рівня

 

Висновки та перспективи подальших досліджень. Викладений матеріал дає підстави стверджувати, що для підвищення ефективності управління в освітніх системах із делегованими управлінськими повноваженнями громадським структурам доцільно делегувати функції управління третього рівня, у "м’яких" системах – функції управління другого фазового рівня, у системах із мережевою взаємодією – функції управління другого системного рівня, у синергетичних системах – функції управління першого рівня.

Водночас подальших досліджень потребує проблема делегування громадським структурам освітніх систем спеціальних функцій управління.

 

Список використаних джерел

  1. Чорний Г. М. Управління : семасіологічний і функціональний аналіз / Чорний Г. М., Ястреб М. П., Нестеров І. Г. – К. : НУБіП України, 2009. – 82 с.
  2. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В. Б. Аверьянов. – К. : Наукова думка, 1979. 150 с.
  3. Пастовенський О. В. Синергетичний сценарій розвитку ефективних освітніх систем / О. В. Пастовенський // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2016. – Вип. 2(84). – (Серія "Педагогічні науки"). – С. 102–106.
  4. Пастовенський О. В. Релятивне управління ефективними освітніми системами / О. В. Пастовенський // American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research. – 2018. – № 1(8). – С. 72–76.
  5. Пастовенський О. В. Еволюція управлінського циклу в умовах розвитку освітніх систем / О. В. Пастовенський // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2017. – Вип. 5(91). – (Серія "Педагогічні науки"). – С. 77–82.

 

Пастовенский А. В. Особенности реализации функций управления образованием в условиях развития образовательных систем

В статье исследованы особенности реализации функций управления образованием в условиях развития образовательных систем. Сделан вывод, что для повышения эффективности управления в образовательных системах с делегированными полномочиями общественным структурам целесообразно делегировать функции управления третьего уровня, в "мягких" системах – функции второго фазового уровня, в системах с сетевым взаимодействием – функции второго системного уровня, в синергетических системах – функции управления первого уровня.

Ключевые слова: образовательная система, эффективность, фаза развития, функция управления, делегирование, фазовый уровень, системный уровень.

 

PastovenskyiO. V. The Peculiarities of Implementation of Educational Management Functions in the Conditions of Development of Educational Systems

The peculiarities of implementation of educational management functions under the conditions of educational systems development are investigated.

It is noted that in the initial stages of the development of educational systems, it is inappropriate to delegate general management functions of the first level to public structures since these structures are not able to perform complex management activities due to the lack of relevant experience.

At the same time, in the process of research in management activity, smaller blocks are identified and on this basis "microfunctions" are allocated – general functions of management of the second phase level, the second system level and the third level.

The article contains the conclusion that in order to improve the efficiency of managing the educational systems with delegated authorities, it is advisable: to delegate the third-level general management functions to the public structures; in soft systems – the general functions of the second phase level; in the systems with network interaction – the general functions of the second system level; in synergistic systems – the first-level general management functions.

Key words: the educational system, the efficiency, the development phase, a management function, the delegation, the phase level, the system level.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5532