Print this Сторінка

Пастовенський О. В. ЗВЗ-аналіз освітніх систем

УДК 37.07:005.4

Пастовенський О. В.,
заступник директора з науково-методичної роботи комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради, доктор педагогічних наук

 

ЗВЗ-аналіз освітніх систем

У статті досліджено особливості ЗВЗ-аналізу освітніх систем, який дає можливість визначити основні збурення освітніх систем на основі розгляду зв’язків внутрішніх компонентів систем із зовнішніми структурами, що взаємодіють з ними.

Запропонована модернізаційна матриця дає можливість запланувати відповідні системні зміни, що мають реалізовуватися завдяки збільшенню міри різноманітності освітніх систем та/або міри їхніх взаємодій із зовнішніми структурами.

Ключові слова: освітня система, збурення, компенсація, модернізація, ЗВЗ-аналіз.

 

Постановка проблеми. В умовах суспільно-економічних трансформацій у державі, реформування соціальної сфери важливим є дослідження способів модернізації освітніх систем (ОС). Проте дотепер методики аналізу проблем і можливостей розвитку освітніх систем з урахуванням їхніх особливостей та характеру взаємодій із зовнішніми структурами розроблені недостатньо.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Науковцями запропоновано різні підходи до аналізу ефективності організацій в умовах ринкових відносин: SNW-аналіз, Gap-аналіз, PEST-аналіз, PESTLE-аналіз, PRESTCOM-аналіз, аналіз п’яти сил Портера, АВС-аналіз тощо.

Одним з найвідоміших методів стратегічного аналізу є SWOT-аналіз, де розглядаються зв’язки між внутрішніми сильними і слабкими сторонами організації, зовнішніми можливостями та загрозами, результати якого використовуються для розроблення відповідних стратегій розвитку.

Основи стратегічного аналізу досліджували І. Ансофф, Ж. Бовер, Дж. Вествуд, В. Гут, С. Дибб, П. Дойль, К. Ендрюс, К. Крістенсен,  Ж.-Ж. Ламбен, Е. Лернед, М. Портер, А. Томпсон, А. Дж. Стрікленд, А. Чендлер, Л. Балабанова, Т. Головко, Г. Завгородня, М. Ковальчук, Н. Куденко, А. Наливайко, К. Редченко, С. Сагова, В. Терещенко, І. Фаріон, Р. Фатхутдінов, А. Юданов та ін.

Однак у зв’язку з особливостями функціонування освітніх систем на сучасному етапі та їхніх зв’язків із зовнішніми структурами застосування зазначених методів аналізу до ОС не завжди є ефективним.

Метою статті є розроблення методики аналізу освітніх систем, що ґрунтується на основі виявлення актуальних збурень зазначених систем і здійсненні відповідних змін.

Виклад основного матеріалу. Під системою науковці розуміють множину елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, яка утворює певну цілісність, єдність [1].

Зазначаємо, що освітня система, як будь-яка інша, характеризується певною мірою різноманітності (кількість різних елементів системи, їхніх станів і зв’язків між ними) [2] та мірою взаємодії із зовнішніми структурами, що розглядаємо як кількість різних елементів зовнішніх систем, які взаємодіють із зазначеною ОС, їхніх станів і зв’язків із нею [3].

Очевидно, що функціонування освітньої системи значною мірою залежить від кількості й інтенсивності збурень, які діють на неї. Збурення трактуються як чинники, що впливають на ефективність системи; їх розподіляють на внутрішні та зовнішні, негативні (зменшують ефективність ОС) й позитивні (збільшують ефективність ОС). Будемо позначати види збурень відповідно літерами: в, з, н, п.

У. Ешбі сформулював для систем важливий закон "необхідної різноманітності", у якому вказано, що система може ефективно функціонувати лише тоді, коли має здатність змінюватися у відповідь на можливі збурення [1, с. 32].

Отже, для забезпечення ефективного функціонування освітньої системи потрібно виявити актуальні збурення та здійснити відповідні зміни зазначеної системи (компенсувати збурення). Аналіз ОС з метою виявлення їхніх збурень і визначення відповідних змін назвемо ЗВЗ-аналізом освітніх систем.

Для виявлення збурень освітніх систем виокремимо основні компоненти ОС та визначимо зовнішні системи, із якими вона перебуває у відносинах і зв’язках.

Відповідно до Закону України "Про освіту" [4] система освіти – це сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Крім того, на нашу думку, до складу освітніх систем (як і до будь-яких інших соціальних систем) потрібно включати також процеси (освітній, управлінський тощо) та ідеї (Концепція "Нова українська школа" тощо).

Серед зовнішніх систем, що можуть впливати (негативно чи позитивно) на освітні системи, виділимо такі: державні органи (Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство освіти і науки України, місцеві державні адміністрації, суди, правоохоронні органи тощо); органи місцевого самоврядування; систему охорони здоров’я; фізкультурно-спортивну сферу; систему культури; громадські об’єднання; приватні (бізнесові) структури; релігійні організації; політичну систему (демократизація, децентралізація влади, глобалізація тощо); економіку (ВВП, зайнятість населення, потреби ринку праці тощо); фінансову сферу (наповненість бюджету, заробітна плата, інфляція тощо); соціальну систему (етнічні, демографічні фактори; зростання патріотизму, впливу ЗМІ та соціальних мереж; криза інституту сім’ї; інклюзія; гендерна політика тощо); науку і технології; навколишнє природне середовище тощо.

Саме у відносинах і зв’язках компонентів освітньої системи один з одним та із зовнішніми системами проявляються як негативні, так і позитивні збурення. Тому аналіз зазначених відносин і зв’язків дає змогу виявити актуальні збурення ОС. Наприклад, аналіз зв’язків освітян та учнів дає можливість виокремити проблему авторитарності педагогічних впливів; закладів освіти й місцевого самоврядування – неоптимальності освітніх мереж; учнів і системи охорони здоров’я – зниження рівня здоров’я школярів; учнів і сфери культури – зниження читацького інтересу дітей; учнів і технологій – зростання рівня володіння школярами ІКТ (внутрішні збурення); педагогів і фінансової системи – невисокого рівня заробітної плати освітян; управлінського процесу і політичної системи – недостатньої ефективності адміністративно-територіальної реформи; управлінського процесу і громадських організацій – несформованості освітніх мереж; учнів і соціальної системи – посилення впливу асоціальних факторів (зовнішні збурення) тощо.

Для полегшення процесу виокремлення збурень зафіксуємо основні компоненти освітньої системи у крайньому лівому стовпчику спеціальної таблиці, а зовнішні системи, що мають зв’язки з ОС, – у крайньому правому стовпчику. У стовпчику між ними для кожного компонента освітньої системи будемо фіксувати збурення, виявлені у процесі аналізу його зв’язків із кожним компонентом лівого стовпчика та з кожним елементом правого стовпчика. Оцінимо вагу збурень (рівень їхнього впливу на ефективність освітньої системи) у балах таким чином: незначний вплив – 1 б.; помітний вплив – 2 б.; вагомий вплив – 3 б.; потужний вплив – 4 б. Тоді актуальні збурення ОС та їхні короткі характеристики можна відобразити в матриці збурень освітньої системи так, як це наведено в таблиці 1, де дужками {} позначається множина (збурень, показників); i, j, …, k = 1, 2, … .

Таблиця 1

Матриця збурень освітньої системи

Компоненти  освітньої системи

Збурення

Характеристики збурень

Зовнішні

системи

Внутрішнє/Зовнішнє

Позитивне/

Негативне

Вага збурення

(1-4 б.)

S1

{A1i}

в/з

п/н

1i}

← Z1

S2

{A2j}

в/з

п/н

2j}

← Z2

Sm

{Amk}

в/з

п/н

mk}

← Zm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

← Zn

Для прикладу, коротко проаналізуємо за допомогою наведеної матриці основні збурення системи загальної середньої освіти на сучасному етапі розвитку галузі (таблиця 2).

 

Таблиця 2

Матриця збурень системи загальної середньої освіти

Елементи

освітньої системи

Збурення

В/З

П/Н

Вага

(1-4 б.)

Зовнішні системи (елементи систем)

Зміст освіти (ДСО, освітні програми, навчальні плани, підручники тощо)

Відставання змісту освіти від інновацій;

в

н

2

Державні структури

переважання "знаннєвого" підходу;

в

н

3

Місцеве самоврядування

перевантаження навчальних програм;

в

н

2

збільшення варіативності навчання

в

н

3

Заклади освіти

Погіршення освітніх мереж;

в

н

3

Система охорони здоров’я

старіння матеріальної бази;

в

н

3

розвиток енергозберігальних технологій

з

н

2

Учні/вихованці

Зниження мотивації дітей до навчання;

в

н

4

Фізкультурно-спортивна сфера

посилення впливу асоціальних факторів;

з

н

1

Система культури

зниження рівня здоров’я дітей;

в

н

3

належне володіння дітьми ІКТ

в

н

2

Освітяни

Низька заробітна плата освітян;

з

н

4

Громадські об’єднання

збільшення середнього віку педагогів;

в

н

3

Релігійні організації

зменшення відсотка педагогів-чоловіків

в

н

2

Батьки (представники) учнів/вихованців

Зниження виховної ролі сім’ї;

з

н

3

Приватні (бізнесові) структури

погіршення матеріального стану сімей;

з

н

2

високий % батьків, які працюють за кордоном

з

н

3

Органи управління освітою

Низький рівень співпраці із громадами;

в

н

4

Зв’язок і транспортна мережа

невисока технологізація органів управління;

в

н

2

формалізм у роботі органів управління

в

н

3

Громадське самоврядування закладів освіти

Відсутність реальних повноважень;

в

н

3

Економіка (ВВП, динаміка зайнятості, потреби регіонального ринку праці тощо)

залежність від органів управління освітою;

в

н

2

пасивність учасників освітнього процесу;

в

н

2

відсутність досвіду співпраці в управлінні

в

н

1

Установи науково-методичної, ресурсної, інформаційної підтримки освіти тощо

Недостатня орієнтованість на освітній процес;

в

н

3

Фінансова система (наповненість бюджету, заробітна плата, інфляція тощо)

значний формалізм у методичній роботі;

в

н

2

застаріла система підвищення кваліфікації;

в

н

3

недостатня підтримка інноваційних методик

в

н

2

Громадські організації, що діють у сфері освіти

Відсутність реальних прав;

в

н

3

Політична система (демократизація, децентралізація влади, глобалізація, зростання соціального капіталу тощо)

невисока активність громадян;

з

н

3

несформованість мережевих зв’язків

з

н

2

Нормативно-правові освітні акти

Адміністративно-територіальна реформа;

з

п

3

застарілість галузевого закону;

з

н

4

несформованість нормативної бази ЗСО

в

н

3

Освітній процес

Низький рівень формування компетентностей;

в

 

н

 

3

 

Соціальна система (етнічні, демографічні фактори; глобалізація; зростання патріотизму, впливу ЗМІ; криза інституту сім’ї; трудова міграція, бідність; інклюзія; боулінг; гендерна політика тощо)

домінування авторитарної педагогіки;

в

н

3

шаблонність форм і методів навчання;

в

н

3

недостатній рівень вивчення іноземних мов;

в

н

2

зниження читацького інтересу дітей;

в

н

2

повільне впровадження інклюзії

в

н

2

Управлінський процес

Низький рівень співпраці управлінських структур;

в

 

н

 

4

 

повільний розвиток автономії закладів ЗСО;

в

н

3

непрозорість управлінських рішень;

в

н

4

неефективність сучасних стратегій розвитку

в

н

2

Концепція "Нова українська школа"

Недосконалість освітнього простору;

в

н

3

Навколишнє природне середовище

неналежна сформованість компетентностей;

в

н

4

Наука і технології (інформаційно-комунікаційні технології, соціальні мережі)

повільна реалізація ідей дитиноцентризму;

в

н

3

застаріла структура ЗСО;

в

н

4

недостатня автономізація закладів ЗСО;

в

н

3

низька ефективність системи ППО;

в

н

3

недостатня сформованість цінностей у дітей

в

н

4

Виокремлені за допомогою запропонованої матриці збурення доцільно згрупувати за видами (внутрішні негативні; внутрішні позитивні; зовнішні негативні; зовнішні позитивні) і відстежити у групах за значимістю (вагою), що допоможе визначитися із пріоритетністю управлінських дій щодо компенсації актуальних збурень.

 

Для компенсації згрупованих таким чином збурень плануються відповідні модернізаційні заходи, які можуть реалізовуватися на основі збільшення міри різноманітності освітньої системи та/або міри її взаємодії із зовнішніми структурами [2], що відображено в таблиці 3.

Таблиця 3

Модернізаційна матриця освітніх систем

Вид

збурень

Збурення

Вага збурення

(1-4 б.)

Напрямки модернізації ОС

Вага залишкового збурення

Збільшення міри різноманітності

ОС

Збільшення міри взаємодії ОС із зовнішніми системами

В, н

{Ai}

{ai}

{A1i}

{A2i}

{a′i}

В, п

{Bj}

{bj}

{B1j}

{B2j}

{b′j}

З, н

{Ch}

{ch}

{C1h}

{C2h}

{c′h}

З, п

{Dk}

{dk}

{D1k}

{D2k}

{d′k}

Ефективність модернізаційних заходів

 

Після реалізації запланованих заходів доцільно оцінити вагу залишкових збурень розглянутим способом у балах від 1 до 4, визначити ефективність модернізаційних змін і окреслити подальші дії.

Ефективність модернізаційних заходів пропонуємо обчислити за формулою 1.

                       (1),


де a′i, b′j, c′h, d′k – вага залишкових збурень; i, j, h, k = 1, 2, … .

Наголошуємо, що до участі в розробленні модернізаційних заходів керівництву закладу освіти варто залучати представників засновника, колегіального органу управління, органів громадського самоврядування, піклувальної ради закладу, експертів, приймати управлінські рішення прозоро та з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

Для прикладу, розглянемо фрагмент модернізаційної матриці певного закладу загальної середньої освіти, де працюють чимало педагогів-пенсіонерів, достатнє число педагогів-чоловіків, який має належну кількість комп’ютерів і підготовлених фахівців ІКТ, власну газову котельню тощо. З метою компенсації виокремлених збурень передбачено заходи із залученням до закладу молодих педагогів, студентів і волонтерів, для активізації участі педагогів-чоловіків у позакласній роботі, розширення зв’язків закладу зі спортивно-технічними клубами, військовими частинами та підрозділами Збройних сил України, участі у програмах, проектах, конкурсах, використання енергозберігальних та інформаційно-комунікаційних технологій тощо (таблиця 4).

Таблиця 4

Фрагмент модернізаційної матриці закладу загальної середньої освіти

Вид

збурень

Збурення

Вага збурення

(1-4 б.)

Напрями модернізації

закладу ЗСО

Вага залишкового збурення

Збільшення міри різноманітності закладу ЗСО

Збільшення міри взаємодії закладу ЗСО

із зовнішніми

системами

В, н

Значний середній вік педагогів

3

Призначення на посади в закладі здібних молодих педагогів

Залучення до заходів у закладі студентів, волонтерів

2

В, п

Значний відсоток педагогів-чоловіків

2

Ширше залучення чоловіків-педагогів до позакласної та індивідуальної виховної роботи

Розширення зв’язків закладу зі спортивно-технічними клубами, підрозділами ЗСУ

1

З, н

Зростання цін на енергоносії

2

Активне використання енергозберігальних технологій

Участь у місцевих  і державних програмах з енергозбереження

1

З, п

Розвиток ІКТ

3

Ширше використання ІКТ в освітній та управлінській діяльності

Участь в освітніх Інтернет-програмах, проектах, конкурсах

1

Ефективність модернізаційних заходів

Е = 50 %

 

Запроваджені зміни щодо розширення різноманітності зазначеної освітньої системи та її зв’язків із зовнішніми структурами, як видно із фрагменту матриці, сприяли частковій компенсації збурень; при цьому, відповідно до формули 1, ефективність запропонованих модернізаційних заходів складає 50 %. Тому робота в зазначеному закладі загальної середньої освіти щодо компенсації збурень має бути продовжена.

Зазначимо, що ЗВЗ-аналіз освітніх систем достатньо ефективно використовується в закладах, де змінився керівник, у новостворених і реорганізованих закладах освіти, зокрема в опорних закладах ЗСО та освітніх округах тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Запропонований у статті ЗВЗ-аналіз освітніх систем (аналіз ОС з метою виявлення їхніх актуальних збурень і визначення відповідних змін) дає можливість визначити основні збурення ОС на основі розгляду відносин і зв’язків внутрішніх компонентів освітніх систем один з одним та із зовнішніми системами, що взаємодіють з ними.

Для планування заходів щодо компенсації збурень ОС у роботі запропоновано модернізаційну матрицю, яка допомагає спланувати відповідні зміни, що мають реалізовуватися на основі збільшення міри різноманітності освітніх систем та/або міри їхніх взаємодій із зовнішніми структурами.

Ефективність модернізаційних заходів обчислюється за запропонованою у статті формулою. На основі отриманого результату приймається рішення щодо доцільності продовження модернізаційних змін освітньої системи.

Водночас подальших досліджень потребує проблема розроблення оптимальних варіантів модернізаційних змін сучасних освітніх систем на основі наукових підходів.

 

Список використаних джерел

  1. Розанова Л. В. Основы кибернетики : конспект лекций / Л. В. Розанова. – Омск : Изд-во ОмГТУ, 2009. – 60 с.
  2. Шабров О. Ф. Разнообразие как фактор эффективности государственного управления / О. Ф. Шабров // Успехи современного естествознания. – 2004. – № 5. – Приложение 1. – С. 228–231.
  3. Пастовенський О. В. Модернізаційна матриця ефективних освітніх систем / О. В. Пастовенський // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2016. – Вип. 4(86). – (Серія "Педагогічні науки"). –  С. 100–104.
  4. Закон України "Про освіту" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

 

Пастовенский А. В. ВСИ-анализ образовательных систем

В статье исследованы особенности ВCИ-анализа образовательных систем, позволяющего определить основные возмущения образовательных систем на основе рассмотрения связей внутренних компонентов систем с внешними структурами, которые взаимодействуют с ними. Предложенная модернизационная матрица дает возможность спланировать соответствующие системные изменения, которые должны реализовываться способом увеличения степени разнообразия образовательных систем и/или степени их взаимодействий с внешними структурами.

Ключевые слова: образовательная система, возмущение, компенсация, модернизация, ВСИ-анализ.

 

Pastovenskyi, O. V. The DCC-Analysis of Educational Systems

The article deals with the features of DCC-analysis of educational systems, containing the study of these systems for identifying their actual disturbances and planning consequent changes.

The proposed approach in analyzing the relations and connections of the internal components of the educational system with each other and with external systems makes it possible to identify the main internal and external, negative and positive disturbances of the system, which are fixed in a special table.

In order to compensate separate disturbances with the help of the modernization matrix, the corresponding changes in educational systems are planned, being realized by increasing their degree of diversity and/or the degree of their interaction with external structures.

The formula proposed in the article enables to calculate the effectiveness of modernization measures, on the basis of which a decision is made considering the feasibility of further upgrading changes in educational systems.

Key words: the educational system, the disturbance, the compensation, the modernization, the DCC-analysis.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5906