Print this Сторінка

Пастовенський О., Ренькас Б. Примірне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти

УДК 373.1:373.5(477)

Пастовенський О.,
проректор з науково-методичної роботи Комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»,  доктор педагогічних наук;

Ренькас Б., 
методист лабораторії впровадження освітніх інновацій Комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», кандидат педагогічних наук

 

Примірне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти

 

У статті проаналізовано особливості побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти.

Визначено поняття «внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти». Запропоновано вид документа, у межах якого структуровано та охарактеризовано основні компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти.

Ключові слова: внутрішня система забезпечення якості освіти, якість освіти, заклад загальної середньої освіти, Примірне положення.

 

Постановка проблеми. У статті 41 Закону України «Про освіту» [1] передбачено, що в закладах освіти має функціонувати внутрішня система забезпечення якості освіти. Однак поняття «внутрішня система забезпечення якості освіти» (далі – ВСЗЯО) не визначено ні в згаданому законі, ні в інших нормативно-правових актах, ні в «Рекомендаціях до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (М. Бобровський, С. Горбачов, О. Заплотинська) [2].

Водночас досить поширеним є визначення системи управління якістю, яка в більшості джерел трактується як сукупність взаємопов’язаних та/або взаємодіючих елементів організації, які дають змогу спрямовувати та контролювати діяльність організації щодо якості [3].

Тому за аналогією внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу загальної середньої освіти будемо розглядати як множину взаємопов’язаних та/або взаємодіючих елементів закладу освіти, які дають змогу спрямовувати та контролювати його діяльність щодо забезпечення якості освіти.

На цій підставі запропоновані в статті 41 Закону України «Про освіту» складники внутрішньої системи забезпечення якості освіти можемо розділити на дві групи. До однієї віднесено складники, що спрямовують діяльність закладів освіти (далі – ЗО) на забезпечення якості освіти (стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти; систему й механізми забезпечення академічної доброчесності; забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, зокрема й для самостійної роботи здобувачів освіти; забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування тощо). До іншої – складники, що контролюють діяльність ЗО щодо забезпечення якості освіти (оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти тощо).

Конкретне наповнення змістом зазначених складових пропонуємо здійснювати з урахуванням положень законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» [4]; наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» [5], «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (М. Бобровський, С. Горбачов, О. Заплотинська) тощо.

Зважаючи на зазначене, пропонуємо Примірне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти (далі – Примірне положення).

Представлене Примірне положення є загальним документом, у якому відображені не всі особливості закладів загальної середньої освіти, зокрема щодо політики та процедур, критеріїв, правил і процедур оцінювання, механізмів упровадження ВСЗЯО тощо.

На основі зазначеного Примірного положення кожен заклад освіти може розробити власне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ЗЗСО, доповнивши його необхідними матеріалами з урахуванням особливостей функціонування закладу.

 

СХВАЛЕНО

педагогічною радою ЗЗСО

Протокол № ___

від ________       року

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора ЗЗСО

від  _____ № _____

________________

             (підпис)

 

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти

І. Загальні положення

Примірне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ЗЗСО (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» тощо.

У процесі розроблення Примірного положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (М. Бобровський, С. Горбачов, О. Заплотинська).

Внутрішня система забезпечення якості освіти в ЗЗСО розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО базується на таких принципах:

  • автономія закладу освіти;
  • академічна доброчесність;
  • академічна свобода;
  • гнучкість та адаптивність системи освітньої діяльності;
  • гуманізм;
  • забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, зокрема й за ознакою інвалідності;
  • демократизм;
  • державно-громадське управління;
  • доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
  • людиноцентризм, дитиноцентризм;
  • постійне вдосконалення освітньої діяльності;
  • свобода вибору видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
  • урахування впливу зовнішніх чинників;
  • цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗЗСО є гарантування якості освіти; формування довіри громади до ЗЗСО; постійне й послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в ЗЗСО покладається на директора ЗЗСО.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:

  • політика і процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • система й механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

ІІІ. Політика та процедури забезпечення внутрішньої системи

забезпечення якості освіти

Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:

3.1. створення системи й механізмів забезпечення академічної доброчесності;

3.2. забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

3.3. забезпечення наявності необхідних ресурсів у закладі освіти для організації освітнього процесу;

3.4. створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

3.5. запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

3.6. застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження й коригування результатів освітньої діяльності.

3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності (див. розділ ІV)

3.2. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Для ефективного управління ЗЗСО має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

  • сучасна мережа Інтернет;
  • технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
  • ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
  • єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
  • доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти, веб-сайти, блоги педагогів);
  • інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні й телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

3.3. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

ЗЗСО для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:

  • Державним стандартом загальної середньої освіти;
  • типовими освітніми програми;
  • статутом закладу освіти;
  • стратегією розвитку закладу освіти;
  • річним планом роботи закладу освіти;
  • освітньою програмою закладу освіти;
  • штатним розписом закладу освіти;
  • календарно-тематичним плануванням;
  • методиками й технологіями організації освітнього процесу;
  • методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
  • системою матеріального та морального заохочення;
  • планами підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

3.4. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

  • організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість і зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку під час пересування в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються);
  • облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
  • забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
  • застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання);
  • створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття із практичним психологом, учителем-логопедом, учителем-дефектологом, учителем-реабілітологом);
  • адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розроблення індивідуальної програми розвитку);
  • реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
  • здійснення психолого-педагогічного супроводу формування в дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості в суспільстві.

3.5. Запобігання і протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в ЗЗСО передбачає:

  • розроблення й оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
  • розроблення й оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання і протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розроблення й оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • розроблення й оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

3.6. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження й коригування результатів освітньої діяльності

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

  • система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • система самооцінювання якості педагогічної й управлінської діяльності;
  • система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Методи збирання інформації:

  • аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо);
  • опитування:
  • анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);
  • інтерв’ю (із педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування); 
  • фокус-групи (із батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);
  • моніторинг:
  • навчальних досягнень здобувачів освіти;
  • педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);
  • спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні й буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збирання інформації:

  • пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів, фінансування закладу освіти, кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
  • анкети (для педагогів, учнів, батьків);
  • бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).

IV. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

4.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.

4.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного й підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  • посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності та джерела інформації.

4.3. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗЗСО можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • відмова у присвоєнні кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;
  • відмова у присвоєнні педагогічного звання;
  • позбавлення присвоєного педагогічного звання;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

4.4. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у ЗЗСО визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що визначаються документами ЗЗСО та не суперечать чинному законодавству).

5.1. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20 серпня 2018 року  № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу в Новій українській школі»).

5.2. Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному й підсумковому (тематичному й завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27 серпня 2019 року № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

5.3. Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21 серпня 2013 року  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

  • із предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
  • з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

  • із предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

5.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21 серпня 2013 року  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями та способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота та ін.).

5.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою (шкалою); його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13 квітня 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів із предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

5.6. Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в ЗЗСО, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07 грудня 2018 року № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України  від 18 лютого 2019 року № 221).

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Індикатори оцінювання та методи збирання інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатка 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (М. Бобровський, С. Горбачов, О. Заплотинська).

6.1. Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, реалізація сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники впроваджують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (мультимедійні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання й розвитку.

1.6. Педагогічні працівники використовують засоби інформаційно-комунікаційних технології в освітньому процесі.

6.2. Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, зокрема й щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.

6.3. Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють із батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв'язок.

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

6.4. Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час педагогічної й наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Індикатори оцінювання та методи збирання інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатка 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (М. Бобровський, С. Горбачов, О. Заплотинська).

7.1. Вимога 1. Наявність стратегії розвитку й системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У закладі освіти річне планування й відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання в належному стані будівель, приміщень, обладнання.

7.2. Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їхніх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

7.3. Вимога 3. Ефективність кадрової політики й забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального й морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

7.4. Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. У режимі роботи закладу освіти й розкладі занять ураховуються вікові особливості здобувачів освіти відповідно до їхніх освітніх потреб.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

7.5. Вимога 5. Формування й забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти реалізує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

VIIІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збирання інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.

Дані щодо процедури й результатів оцінювання мають узагальнюватися, зокрема в таблицях, прикладом яких є наведена нижче таблиця «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл. 1), де передбачені такі змістові графи.

2. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

  • освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
  • система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, упровадження формувального оцінювання тощо);
  • педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування й реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
  • управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

3. Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 2 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево).

4. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

5. Методи збирання інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збирання інформації (аналіз документів, опитування, спостереження, моніторинг) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

6. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

7. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (потребує покращення); четвертий (низький).

8. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямоване на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.

 

Таблиця 1

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

№ з/п

Компоненти напряму оцінювання

Періодичність оцінюва-ння

Відповідальні за оцінювання

Методи збирання інформації та інструментарій

Форми узагальнення інформа-ції

Рівень оцінювання

Управлінське рішення

1

2

3

4

5

6

7

8

  1.  

Освітнє середовище

 

 

 

 

 

 

 

Облаштування території закладу

 

 

 

 

 

 

 

Стан приміщення закладу

 

 

 

 

 

 

 

Дотримання повітряно-теплового, питного режиму, стан освітлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

Система оцінювання здобувачів освіти

 

 

 

 

 

 

 

Оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень

 

 

 

 

 

 

 

Здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти,

 

 

 

 

 

 

 

Упровадження формувального оцінювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

Педагогічна діяльність педагогічних працівників ЗО

 

 

 

 

 

 

 

Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів

 

 

 

 

 

 

 

Використання засобів ІКТ в освітньому процесі

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток педагогіки партнерства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

Управлінські процеси ЗО

 

 

 

 

 

 

 

Затвердження стратегії розвитку ЗО

 

 

 

 

 

 

 

Здійснення річного планування відповідно до стратегії

 

 

 

 

 

 

 

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

  1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
  2. Бобровський М. В. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти / Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О. – К. : Державна служба якості освіти, 2019. – 240 с.
  3. Системи управління якістю [Електронний ресурс] – Режим доступу : https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/546/sistemi-upravlinnya-yakistyu.
  4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80.
  5. Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0250-19/sp:head.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5974