Смагіна Т. М. Карта реалізації компетентнісного потенціалу в освітньому процесі

УДК 37.091.12:005.336.2

Смагіна Т. М.,
завідувачка кафедри методики викладання навчальних предметів комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради, кандидат педагогічних наук

 

Карта реалізації компетентнісного потенціалу в освітньому процесі

 

У статті розглянуто зміст компетентнісного потенціалу освітнього процесу, обґрунтовано актуальність його створення та реалізації в освітньому процесі. Охарактеризовано, проаналізовано та доповнено понятійну систему. Визначено структурні компоненти карти компетентнісного потенціалу. Виявлено і прописано дескриптори відповідно до структурних складових компетентності. Визначено технологічний акцент у конструюванні компетентнісного уроку.

Ключові слова: компетентність, ключова компетентність, компетентнісний підхід, освітній процес, карта компетентнісного потенціалу, дескриптори.

 

Постановка проблеми. В умовах постмодерного суспільства його характерною рисою стає поліпарадигмальність, що безпосередньо знаходить відображення в розвитку сучасної освіти. У педагогічній науці активізується пошук методів для успішної реалізації освітніх реформ, що призводить до необхідності перегляду деяких постулатів класичної педагогіки, зумовленого змінами в системі освіти й освітньому середовищі.

У зв'язку з цим, на наш погляд, стає актуальним пошук такого наукового підходу до дослідження конкретного об'єкта, який дозволив би врахувати всю множинність сучасних умов його розвитку або поліпарадигмальність. Тому проблема синтезу різних моделей наукової раціональності виходить на перший план.

Зміна знаннєвої парадигми навчання на компетентнісну обумовлена нагальними потребами модернізації сучасної освітньої системи, орієнтацією на нові світові стандарти й вимогами до виміру українського освітнього простору.

У компетентнісній парадигмі ключовим є не інформованість учня (предметне знання перестає бути самоціллю й виконує підпорядковану, орієнтувальну роль), а вміння вирішувати конкретні проблеми.

Власне поняття «компетентнісна освіта» виникло в США у процесі вивчення досвіду роботи відомих учителів і стало результатом численних спроб аналізу практичного досвіду педагогів. Уже наприкінці 80-х – на початку 90-х років минулого століття були спроби визначити компетентності як певний освітній результат. Сьогодні, попри деякі розбіжності в підходах, фахівці США визначають три основних компоненти в компетентнісній освіті: це формування знань, умінь і цінностей особистості [1].

Загальновідомо, що будь-яке поняття набуває визначеності тільки в системі понять. Понятійна система, яку використовуватимемо для створення карти компетентнісного потенціалу, складається з таких основних понять, як «компетентність», «компетентнісний підхід», «предметна компетентність», «ключова компетентність», «компетентнісний потенціал», «наскрізні змістові лінії», «освітній процес».

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Теорія компетентнісного підходу в освіті розроблялася і представлена у працях як зарубіжних учених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена, так і вітчизняних. Теоретичні питання та перспективи реалізації компетентнісного підходу в середовищі української освіти досліджували вчені І. Бех, Н. Бібік, Л. Ващенко, І. Єрмаков, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачева та ін. Практичні аспекти цього питання розкрили в роботах російські вчені І. Агапов, В. Болотов, А. Вербицький, І. Зимняя, Е. Зеєр, А. Хуторський, С. Шишов та ін.

Конкретні питання формування предметних, ключових і загальнопредметних компетентностей досліджували українські науковці Р. Арцишевський, Т. Бакка, П. Вербицька, З. Возна, О. Кучер, Т. Ладиченко, О. Муляр, А. Нікітін, В. Оржеховський, О. Охредько, О. Пометун, С. Позняк, Т. Ремех, С. Рябов, Т. Смагіна, К. Чорна та ін.

Проблема компетентнісного підходу характеризується як відносно досліджена, але публікацій досліджень про процедури і механізми практичного застосування результатів поки не вистачає.

Метою статті є аналіз, узагальнення та виявлення дескрипторів для можливості створення карти реалізації компетентнісного потенціалу в освітньому середовищі.

Виклад основного матеріалу. Поняття «карта» звично використовується у просторовому розумінні й пов’язане з географією. Так, у геодезичному енциклопедичному словнику [2] поняття «карта» визначено як побудоване в картографічній проекції зменшене, узагальнене зображення поверхні Землі, поверхні іншого небесного тіла чи позаземного простору, що відображає розташовані на них об'єкти в певній системі умовних позначень.

Але нас більше цікавить «карта понять» як інструмент інтерактивного навчання, що є ієрархічно організованою мережевою діаграмою, яка відображає структуру знань у певній предметній області [3]. Така карта складається із вузлових точок (кожна з яких позначена певним поняттям), які пов'язані лініями, що фіксують співвідношення цих понять у напрямку від загального до конкретного.

Тому пропонуємо вживати поняття «карта компетентнісного потенціалу» як докладний опис або систему вузлових точок (дескрипторів), пов'язаних лініями, що фіксують співвідношення цих понять у напрямку від загального до конкретного та впливають на кінцевий результат сформованості компетентностей учня / учениці після закінчення освоєння освітньої програми.

Дескриптор (у нашому дослідженні) – це лексична одиниця (слово, словосполучення) інформаційно-пошукової мови, яка служить для опису основного смислового змісту документів [4].

Таким чином, карта компетентнісного потенціалу стає методичним інструментом учителя для конструювання алгоритму компетентнісно-орієнтованого уроку з урахуванням предметних, ключових компетентностей та наскрізних змістових ліній на основі дескрипторів і можливих механізмів їх формування.

Насьогодні пропонуємо загальну структуру карти компетентнісного потенціалу.

У перспективі вона може бути доповнена й розширена за допомогою різноманітних додатків, аналітичних таблиць, прикладами компетентнісно-орієнтованих завдань тощо.

Визначаємо, що компетенісний потенціал – це сукупність можливостей освітнього процесу для формування компетентностей особистості. Тому компетентнісний потенціал освітнього процесу розглядаємо у вигляді кількох структурних компонентів (рис. 1).

 

Рис.1. Компетентнісний потенціал освітнього процесу

 

Наголошуємо, що карта компетентнісного потенціалу має бути багатофункціональною і практичною. Системоутворювальною одиницею представленої карти має стати визначення понять структурних компонентів з акцентом на їх структурі, що включає відповідні складові: предметні компетентності, ключові компетентності, наскрізні змістові лінії, дескриптори.

У процедурі оновлення навчальних програм у 2017 році було узгоджено реалізацію та формування предметних компетентностей [8]. Вважаємо, що питання узгодженості формування наскрізних знань, цінностей, ставлень, умінь і навичок потребує детальнішого дослідження.

Системний підхід підводить до розуміння узагальненої структури компетентності й виявлення об’єднувальних елементів – дескрипторів, які стануть системоутворювальними одиницями нашої карти.

В українському освітньому просторі із прийняттям Закону України «Про освіту» [5] у 2017 році завершилися дискусії відносно формулювання понять, які використовуються в освітньому процесі: компетентність, ключова компетентність. Маємо нормативний документ, у якому чітко визначено, що компетентність – це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

У чинному Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти [6] поняття «ключова компетентність» визначено як спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти в різних сферах життєдіяльності й належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

Також маємо законодавчо структуровані й визначені ключові компетентності та спільні для всіх компетентностей уміння, якими мають оволодіти учні.

Із упровадженням Концепції Нової української школи [7] в освітній процес для підсилення значущості ключових компетентностей було введено поняття «наскрізні змістові лінії»:

• «Екологічна безпека та сталий розвиток»;
• «Громадянська відповідальність»;
• «Здоров'я і безпека»;
• «Підприємливість та фінансова грамотність».  

Оволодіння компетентностями може бути забезпечене в освітньому процесі, побудованому на системі науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості на основі формування та застосування її компетентностей [7; 8].

У проведеному нами в 2007 році дослідженні «Формування громадянської компетентності учнів у процесі навчання правознавства» [6] дійшли висновку, що у структурі компетентності доцільно виокремлювати когнітивний, ціннісний і діяльнісно-процесуальний компоненти.

Беручи до уваги результати дослідження та врахувавши нормативне визначення результатів навчання (знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити й виміряти, та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів [5]), пропонуємо за основу компетентності взяти такі структурні складові:

• знання (когнітивна складова);
• цінності (емоційно-мотиваційна складова);
• уміння, навички, способи мислення (діяльнісно-процесуальна складова).

Відповідно до цього на основі декомпозиції складових ключових компетентностей і наскрізних змістових ліній визначаємо дескриптори для процесуального забезпечення карти реалізації компетентнісного потенціалу.

Визначені нами дескриптори для зручності структуруємо у три таблиці відповідно до структурних складових компетентності.

Розглянемо когнітивну складову (знання), її структурні складові, дескриптори й технологічний аспект карти реалізації компетентнісного потенціалу (табл. 1).

Таблиця 1

Когнітивна складова компетентності

Структурні складові		Дескриптори	Технологічний акцент
Когнітивна складова (знання) компетентності	Знання про інтеграцію предметних знань на рівень міжпредметних	Використовує термінологію різних галузей знань	Когнітивно спрямовані методи, прийоми, технології, що дозволяють об'єднувати природні, суб'єктивно-психологічні й раціональні можливості особистості в одне ціле за допомогою взаємопов'язаних дій, обговорень, роздумів, а також  самоконтролю. Це методи, які  дозволяють розкрити процесуальні аспекти інтелекту, сприяють виявленню й розвитку індивідуальних здібностей учнів. Наприклад, лекція з презентацією, робота з текстом-джерелом, співпраця й робота в малих групах, експертні групи, зупинки із завданнями, проєктна діяльність
		Виявляє, відбирає й об'єднує фрагменти знань, що належать до різних наукових предметів або галузей практичної діяльності
	Знання про пошук, аналіз, систематизацію й методи оцінювання інформації	Застосовує знання про інформацію  (інформаційні процеси)
		Використовує інформаційні технології в різних сферах життєдіяльності
		Застосовує знання й навички самостійної діяльності в системі Інтернет
		Швидко засвоює та згадує інформацію
		Вивчає, запам'ятовує й застосовує нові технології і процедури
	Знання про комунікацію	Ставить і досягає цілі в комунікації
		Реалізує знання способом практичних дій
		Розмірковує, самоконтролює, взаємодіє з іншими людьми, навколишнім середовищем
	Знання концепції сталого розвитку	Знає основні принципи побудови безпечного існування людства з урахуванням економічних, соціальних та екологічних аспектів
		Володіє основними відомостями про сучасні світові тенденції щодо сталого розвитку людства
	Знання щодо людини, громадянина та їх ідентичності	Володіє основними положеннями в галузі прав людини, може назвати їх, за потреби класифікувати
		Знає основні принципи громадянського суспільства
	Знання про здоровий спосіб життя	Володіє основними поняттями про здоровий спосіб життя, важливість його дотримання
		Знає, як впливають зовнішні та внутрішні чинники на здоров’я людини
		Знає основні підходи до  раціонального харчування
		Знає основні ознаки фізичного, соціального, психологічного й духовного здоров’я
	Знання про підприємливість і фінансову грамотність	Знає, що таке фінанси, гроші та їх види
		Розуміє зміст понять «заощадження»,  «накопичення»
		Знає, що таке сімейний бюджет та які є види  витрат і доходів

 

Так само змоделюємо емоційно-мотиваційну складову (цінності), її структурні складові, дескриптори й технологічний аспект карти реалізації компетентнісного потенціалу (табл. 2).

Таблиця 2

Емоційна-мотиваційна складова компетентності

 

Структурні складові		Дескриптори	Технологічний акцент
Емоційно-мотиваційна складова (цінності)	Здатність усвідомлювати себе громадянином держави, громадянська позиція	Проявляє ініціативу й самостійність у  соціальній діяльності	Особистісно орієнтовані технології, які передбачають створення спільного аксіологічного простору та моделювання ситуацій для активізації суб’єктної позиції учасників освітнього процесу, їх самовизначеності, саморегуляції, розвитку креативності й індивідуальності. Наприклад, методи, що розвивають уяву, ґрунтуються на емоціях і переживаннях учня, а також створюють нагоду до дії: драма, моделювання, рольова гра, «Асоціативний кущ», ментальні карти
		Висловлює  власну точку зору із  приводу подій, що відбуваються у країні
		Проявляє громадянський обов'язок і громадянську відповідальність; визначає власну позицію в суспільстві
		Усвідомлює потребу захищати права і власні інтереси, не порушуючи прав інших
		Вимогливо ставиться до влади
		Демонструє оцінні судження щодо шанування прав людини
		Поважає традиції та культурну спадщину своєї країни
	Здатність брати на себе відповідальність	Дотримується встановлених правил, поважає себе та інших
		Доводить свою позицію власним прикладом
		Бере на себе відповідальність у складних ситуаціях
	Здатність сприймати правове поле держави	Демонструє максимальну готовність і мобільність
		Позиціонує себе як соціально й політично активну особистість із високою правовою культурою
		Правильно  вживає основні правові поняття, позитивно реагує на їх реалізацію
	Здатність до ініціативності та саморозвитку	Здійснює та планує практичну й пізнавальну діяльність за власною ініціативою
		Демонструє потреби і здатності до саморозвитку й мобільності
		Ураховує зворотний зв'язок щодо своєї діяльності
	Здатність оцінювати ситуації, пов’язані зі сталим розвитком	Оцінює фактори, що впливають на сталий розвиток суспільства
		Усвідомлює проблеми, які стоять перед суспільством і які можуть бути вирішені на основі реалізації й дотримання принципів сталого розвитку
		Розрізняє основні аспекти діяльності, що мають вплив на сталий розвиток
	Здатність усвідомлювати важливість здорового способу життя та небезпеки для нього	Виявляє зацікавленість проблемами здоров’я та здорового способу життя
		Має потребу збереження і зміцнення власного здоров’я та здоров’я тих, хто поряд
		Демонструє позитивні емоції під час занять оздоровлювальної фізичної культури, виявляє намагання бути здоровим, бажання загартовуватися тощо
	Здатність усвідомлювати себе фінансово грамотним громадянином, особою з підприємливими рисами	Активізує внутрішні мотиви, що спонукають підприємливі якості
		Розвиває лідерські ініціативи, підприємливість, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі
		Усвідомлює підприємницькі цінності: свободу вибору, самореалізацію, ощадливість, толерантність, чесність

 

У такий же спосіб структуруємо діяльнісно-процесуальну складову (уміння, навички, способи мислення), її структурні складові, дескриптори й технологічний аспект карти реалізації компетентнісного потенціалу (табл. 3).

Таблиця 3

Діяльнісно-процесуальна складова компетентності

Структурні складові		Дескриптори	Технологічний акцент
Діяльнісно-процесуальна складова (уміння, навички, способи мислення)	Уміння висловлювати власну думку усно й письмово	Оперує правилами, за допомогою яких комунікативні одиниці вибудовуються в осмислені пропозиції	Діяльнісно-орієнтовані технології: методи, що зосереджуються на вміннях критичного мислення, умовиводах, аналізі, оцінюванні й узагальненні фактів: «Мозковий штурм», SWOT-аналіз, ПНЦ (переваги, недоліки й те, що цікаве), лекція із презентацією, робота з текстом-джерелом; методи, що сприяють формуванню відповідальності, проведенню й оцінюванню вибору, а також ухваленню рішень із повним усвідомленням наслідків: «дерево ухвалення рішень», методи дискусії (дебати, «Шість капелюхів», «Критерійний покер», дискусія, метаплан)
		Планує комунікативну поведінку, передає інформацію у взаємопов’язаних, логічних та аргументованих висловлюваннях
		Здійснює комунікацію з учасниками спільної діяльності за допомогою мови й соціокультурних знань для досягнення конкретних завдань
	Здатність співпрацювати з іншими людьми	Виділяє головне, систематизує інформацію й діє
		Володіє знаннями й необхідною інформацією для обміну ідеями з іншими людьми
		Вислуховує і прагне зрозуміти співрозмовника в ході обміну інформацією
	Уміння критично й системно мислити	Аргументовано викладає свою позицію
		Установлює відмінності, визначає протиріччя
		Обґрунтовує свою позицію
		Діагностує позицію іншого
		Конструктивно сприймає заперечення
	Уміння конструктивно керувати емоціями	Розпізнає й розуміє власні емоції
		Керує почуттями
		Позитивно взаємодіє з іншими людьми
		Розуміє, що відчувають інші
		Має внутрішню мотивація
	Креативність	Вирішує проблеми абсолютно новим, неординарним способом
		Виявляє нестереотипне мислення
		Володіє прийомами гнучкості та адаптивності
		Уміє генерувати велику кількість ідей
		Розглядає проблеми або ситуації по-нового
	Уміння оцінювати ризики та приймати рішення	Виявляє причини конфлікту на основі аналізу
		Передбачає конфліктну ситуацію, прогнозує способи подолання
		Вирішує конфлікти
	Уміння розв'язувати проблеми	Формулює судження, адекватні обставинам
		Розуміє проблеми і приймає рішення
		Відстоює й захищає свою точку зору
	Уміння застосовувати ідеї сталого розвитку в повсякденному житті	Проводить розрахунки індексних показників сталого розвитку
		Користується основним набором індикаторів сталого розвитку
		Орієнтується в сучасних методиках визначення техногенної, екологічної, економічної та соціальної безпеки людини
		Використовує принципи сталого розвитку для вирішення конфліктів між різними інтересами суспільства та окремої людини чи групи в конкретних практичних ситуаціях
	Уміння щодо здорового способу життя	Уміє оцінювати стан свого здоров’я за допомогою різних методів
		Укладає рекомендації з дотриманням рухового раціону,  обґрунтовує здоровий режим харчування
		Чергує розумову та фізичну активність
		Володіє навичками особистої гігієни
	Уміння щодо підприємливості та фінансової грамотності	Володіє практичними навичками в розв’язанні фінансових питань
		Уміє співвідносити інтереси з бюджетом
		Уміє заощаджувати і планувати перспективи
		Здатен презентувати себе та свої ідеї

 

Виявлений нами перелік дескрипторів ключових компетентностей і наскрізних змістових ліній посилює прикладний, практичний характер компетентнісного потенціалу предметного навчання. Завдяки вдалого підбору учителем конструктора дескрипторів до компетентнісно-орієнтованих завдань уроку компетентність стає гнучкою одиницею результативності навчання.

Особливої значущості набувають дескриптори – індикатори умінь, – що дозволяють учню напрацювати алгоритм дій для нових, невизначених, інколи проблемних ситуацій.

Висновки. Отже, створення карти реалізації компетентнісного потенціалу в освітньому процесі перетворює сталі одиниці компетентнісного підходу в гнучкі методичні інструменти для вчителя. Тому алгоритм підготовки компетентнісно-орієнтованих завдань є перспективним напрямком подальших напрацювань із цієї тематики.

 

Список використаних джерел

1. Смагіна Т. М. Формування громадянської компетентності учнів у процесі навчання правознавства : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2007. 267 с.
2. Геодезичний енциклопедичний словник / за ред. Володимира Літинського. Львів : Євросвіт, 2001. – 668 с. URL: http://www.geograf.com.ua/glossary/termini-i-ponyattya-z-galuzi-kartografiji-geodeziji-gravimetriji-topografiji/karta.
3. Вікіпедія : Вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki /Мапа_думок.
4. Вікіпедія :   Вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Дескриптор.
5. Про освіту : Закон України. Відомості Верховної Ради. 2017. № 38-39.  URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
6. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти : затверджений Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392. URL: http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards/.
7. Наскрізні змістові лінії. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/naskrizni-zmistovi-liniyi.
8. Суспільствознавчі предмети. 5-11 кл. : навчальні програми, інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2019/2020 н. р. / укладач Р. І. Євтушенко. Харків : Ранок, 2019.

 

 

Смагина Т.М. Карта реализации компетентностного потенциала в образовательном процессе

В условиях постмодернистского общества его характерной чертой становится полипарадигмальнисть, что непосредственно находит свое отображение и в развитии современного образования. В педагогической науке активизируется поиск методов для успешной реализации образовательных реформ. Это приводит к необходимости пересмотра некоторых постулатов классической педагогики, что обусловлено современными изменениями в системе образования и образовательной среде.

В связи с этим, на наш взгляд, становится актуальным поиск такого научного подхода к исследованию конкретного объекта, который бы позволил учесть всю многогранность современных условий его развития или полипарадигмальность.

Изменение знаниевой парадигмы в образовании на компетентностную обусловлена ​​назревшими потребностями модернизации современной системы образования с ориентацией на новые мировые стандарты и требования к оценке украинского образовательного пространства.

В компетентностной парадигме на первое место выступает не информированность ученика (предметное знание перестает быть самоцелью и выполняет подчиненную, ориентировочную роль), а умение решать конкретные проблемы.

Предлагаемая нами карта компетентностного потенциала становится методическим инструментом учителя для конструирования алгоритма компетентно-ориентированного урока с учетом предметных, ключевых компетентностей и сквозных содержательных линий на основе дескрипторов и возможных механизмов их формирования.

Созданный нами перечень дескрипторов ключевых компетентностей и сквозных содержательных линий является усилителем прикладного, практического характера компетентностного потенциала предметного обучения.

Ключевые слова: компетентность, ключевая компетентность, компетентностный подход, образовательный процесс, карта компетентностного потенциала, дескрипторы.

 

Smagina, Taisa. Map of Realization of Competence Potential in the Educational Process

In postmodern society, its characteristic feature is polyparadigm, which is directly reflected in the development of modern education. In pedagogical science, the search for methods for the successful implementation of educational reforms is intensifying. This leads to the need to revise some postulates of classical pedagogy, due to changes in the education system and educational environment.

In this regard, in our opinion, it becomes important to find such a scientific approach to the study of a particular object, which would take into account the multiplicity of modern conditions of its development or polyparadigm.

The change of the knowledge paradigm to learning for competence paradigm is due to the urgent needs of modernization of the modern educational system with a focus on new world standards and requirements for measuring the Ukrainian educational space.

In the competency paradigm the student's awareness is not in the first place (subject knowledge ceases to be an end in itself and plays a subordinate, indicative role), but the ability to solve specific problems.

Our proposed map of competency potential becomes a teacher's methodological tool for constructing an algorithm of competency-oriented lesson, taking into account the subject, key competencies and cross-cutting content lines based on descriptors and possible mechanisms for their formation.

And the list of descriptors of key competencies and cross-cutting content lines discovered by us is a strengthening of the applied, practical nature of the competence potential of subject learning.

Key words: competence, key competence, competence approach, educational process, map of competence potential, descriptors.