Григор’єва О.В. Проблеми та перспективи впровадження освітніх округів у сільській місцевості

Григор’єва О.В.,

доцент кафедри методики викладання базових дисциплін  Інституту післядипломної  педагогічної освіти Чернівецької області, кандидат біологічних наук, доцент

Проблеми та перспективи впровадження освітніх округів у сільській місцевості

У статті представлено результати дослідно-експериментальної роботи з організації інноваційної діяльності освітнього округу.

Ключові слова: готовність до діяльності, інноваційна діяльність, проектно-цільове проектування, освітній округ.

Постановка проблеми.  27 серпня 2013 року Колегією Міністерства освіти і науки України затверджено нову Концепцію профільного навчання  в старшій школі, яка почне діяти від 2018 року. У документі зазначено, що формою організації профільного навчання, яка найбільш повно реалізує його мету й завдання, є освітні округи (ОО). Їх діяльність дозволяє забезпечити доступ учнів до максимально широкого комплексу освітніх послуг на основі ефективного використання можливостей окремих освітніх установ, а також закладів культури, фізичної культури і спорту, підприємств і громадських організацій.

Виклад основного матеріалу. У межах Чернівецької області натепер організовано роботу 41 округу, що дає певні позитивні результати. Наприклад, на базі Хотинського освітнього округу діє регіональний експериментальний майданчик "Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості". У вересні 2013 було завершено ІІ етап дослідно-експериментальної роботи (концептуально-діагностичний) з проблеми "Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу в умовах сільської місцевості" на базі Хотинського освітнього округу Хотинського району Чернівецької області.

Мета дослідження – розкриття результатів формування організаційно-педагогічних умов створення освітнього округу в умовах сільської місцевості.

Отже, завданнями другого етапу експерименту дослідно-експериментальної роботи були:

•   діагностика готовності адміністрації, педагогічного колективу загальноосвітнього навчального закладу до співробітництва та соціального партнерства;
•   організація роботи над проектами щодо впровадження інновацій у систему роботи освітнього округу.

Для успішного виконання поставлених завдань впродовж першого етапу (2012-2013 н.р.) було здійснено таке:

•   створено творчі групи за п'ятьма напрямами роботи (управління ОО, методична, виховна робота, дошкілля та початкова школа, психологічний супровід ОО);
•  організовано роботу творчих груп;
•   розроблено модель роботи освітнього округу [1];
•   на основі моделі створено Програму діяльності Хотинського освітнього округу на 5 років (затверджена наказом відділу освіти Хотинської РДА від 16.11.2012 № 360).

Для діагностики готовності педагогів до інноваційної діяльності в умовах округу було розроблено анкету на основі моделі готовності В.І. Уруського [2;  3], яка включає три компоненти: мотиваційно-операційний, змістовно-операційний, оцінно-рефлексивний

Оцінювання наявних умов та перешкод щодо впровадження інноваційної діяльності в умовах освітнього округу здійснювалося за двома відповідними запитаннями з обрахуванням середньої оцінки та відсотків вибору певної відповіді. За всіма показниками було здійснено порівняння відповідей респондентів до початку першого експериментального періоду та після його завершення.

Учасниками опитування стали педагоги, які працюють у навчальних закладах Хотинського освітнього округу – усього 34 особи.

На основі діагностики готовності до інноваційної діяльності вчителів освітніх закладів, які є суб’єктами Хотинського освітнього округу,  було виявлено, що вони мають недостатній рівень розвитку готовності до діяльності в умовах інноваційного середовища.

На рис. 1 та 2 представлено результати аналізу мотиваційно-орієнтаційого компонента готовності до інноваційної діяльності. Зниження потреби у творчій активності та відзначення вчителями неузгодженості особистих цілей педагогічної діяльності із цілями освітнього округу є негативним показником. Можна припустити, що у процесі організації діяльності округу за останні два роки вчителі втратили довіру до експерименту.

Рис. 1. Потреба у творчій діяльності (мотиваційно-орієнтаційний компонент) педагогічних працівників – суб’єктів Хотинського освітнього округу

Рис. 2. Оцінка цільової спрямованості педагогічних працівників, суб’єктів Хотинського освітнього округу, в умовах роботи в освітньому окрузі (мотиваційно-орієнтаційний компонент)

Другий компонент готовності до інноваційної діяльності – змістовно-орієнтаційний – відзначається зростанням самооцінки власних технологічних можливостей педагогами та зниженням оцінки щодо поінформованості про хід упровадження інновацій (рис. 3, 4). Отже, за час функціонування Хотинського освітнього округу частина педагогів, задіяних в експерименті, переконались у достатності своїх знань для інноваційної діяльності в нових умовах; проте вони потребують більше інформації про хід упровадження інновації. Можна припустити, що готовність до роботи в освітньому окрузі не реалізувалась такою мірою, як цього очікували педагоги. Вважаємо, що до такого негативного результату могло призвести гальмування управлінської діяльності: директори шкіл за відсутності перспектив розвитку об’єднання освітніх закладів припинили інформаційно-роз’яснювальну роботу з педагогічними колективами.

Рис. 3. Самооцінювання володіння технікою педагогічних та управлінських інновацій в умовах роботи в освітньому окрузі (змістовно-операційний компонент) суб’єктами Хотинського освітнього округу

Рис. 4. Рівень поінформованості про експериментальну діяльність зі створення освітнього округу (змістовно-операційний компонент) педагогічних працівників, суб’єктів Хотинського освітнього округу

Указані зміни знаходять відображення у визначенні функцій змістовно-операційного компонента.

Отже, операційна готовність педагогів до інноваційної діяльності проявляється у вмінні визначати найбільш ефективні прийоми і способи впровадження інновацій та в оптимальному впровадженні освітніх технологій, методик тощо. Натомість педагоги Хотинського освітнього округу, високо оцінюючи свої професійні можливості, відмічають недостатню поінформованість, що є негативним фактором у формуванні їх готовності до експерименту з організації діяльності ОО.

Діагностика оцінно-рефлексивного компонента готовності до інноваційної діяльності в умовах ОО вказує на зниження у вчителів усвідомлення творчої спрямованості цього виду діяльності та зниження бажання мобілізувати свої ресурси на досягнення поставлених цілей.

Рис. 5. Ставлення до експериментальної роботи зі створення освітнього округу (оцінно-рефлексивний компонент) педагогічних працівників, суб’єктів Хотинського освітнього округу

Негативне ставлення педагогів до експерименту може бути тимчасовим явищем, пов’язаним із гальмуванням упровадження інновацій, оскільки причиною сповільнення в роботі часто вважають принципову неможливість у сучасних умовах здійснити модернізацію та ускладнення і без того складної роботи вчителя.

Отже, готовність до інноваційної діяльності педагогів у Хотинському освітньому окрузі за перші два роки експерименту знизилась. Проте варто відзначити зростання кількості вчителів, які мають активну позицією щодо участі в експерименті, та підвищення професійної самооцінки педагогів щодо своїх технологічних можливостей. Такі результати пояснюються змінами умов, у яких здійснюється експеримент. Як видно з таблиці 5, фінансування ОО та організація його діяльності оцінюються педагогами на другому етапі експерименту значно нижче, ніж на його початку. Всі інші умови залишились незмінними. Ураховуючи реальний стан ситуації в окрузі, можна стверджувати, що проблеми з фінансуванням його діяльності вчителі пов’язують із нерегулярним забезпеченням транспортування учнів, а організаційні проблеми – із відсутністю координатора ОО.

Таблиця 5

Оцінювання якості умов інноваційної діяльності в навчальних закладах

Аналіз результатів, представлених у таблиці 6, показує, що педагоги, задіяні в експерименті, на другому етапі відчувають перевантаження, причиною чого  вважаємо невирішені питання організації діяльності округу. Окрім цього, учителі не відчувають підтримки, допомоги, стимулювання у процесі впровадження інновацій, наявна проблема з виявом лідерства, тобто результати опитування розкривають небажання педагогів займати лідерські позиції  в реалізації завдань експерименту.

Водночас як позитивні тенденції варто розглядати збільшення кількості педагогів, які знають і вважають обґрунтованою стратегію розвитку округу, та зменшення кількості тих, хто вважає, що їм не вистачає теоретичних знань. Отже, існує потреба систематичного інформування вчителів про нововведення в освіті та їхній вплив на діяльність округу в подальшому.

Таблиця 6

Оцінювання значення перешкод в інноваційній діяльності педагогів в умовах експерименту зі створення освітнього округу (% вибору)

Реалізація Програми діяльності округу показала певну результативність та загострення проблеми організації управління освітнім округом в існуючих умовах (нормативно-правова база та матеріально-технічні умови). Так, на педагогічній раді освітнього округу, на якій розглядалися підсумки першого року впровадження Програми діяльності ОО, було вказано, що започатковано роботу або реалізовано 36 завдань із визначених 92, що становить 39%.

Найбільшою проблемою визнано  створення організаційно-педагогічних умов діяльності освітнього округу, а саме:

•   упровадження посади координатора освітнього округу;
•   забезпечення перевезення школярів (паливно-мастильні матеріали та педагог супроводу).

Діяльність Хотинського освітнього округу як моделі освітнього округу показує, що нефункціонування окремих її складових (зокрема, організаційно-педагогічних умов діяльності ОО) значною мірою гальмує реалізацію всіх організаційних і педагогічних завдань.

У частині методичного забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання Програми діяльності Хотинського освітнього округу вдалося реалізувати лише незначну частину поставлених завдань. Такі результати зумовлені неможливістю впровадження посади координатора.

Завдання дошкільної, початкової шкільної ланок і психологічного супроводу діяльності округу виконані більшою мірою.

Висновки. Отже, готовність до інноваційної діяльності педагогічних працівників за два роки експериментальної діяльності знизилась у частині мотиваційно-орієнтаційного та оцінно-рефлексивного компонентів. Змістовно-орієнтаційний компонент показує зростання впевненості педагогів у своїх професійних можливостях у роботі в освітньому окрузі.

Програма діяльності Хотинського освітнього округу виконана на 39%. Найбільші проблеми виникли щодо управлінсько-організаційної складової, що викликано відсутністю нормативно-правового забезпечення діяльності координатора округу, педагогічного персоналу для супроводження транспортування учнів, а також безперебійного фінансування перевезень у межах округу.

Нині в умовах експерименту розроблено базову модель оцінювання діяльності освітнього округу та розпочато її апробацію на базі Хотинського освітнього округу.

Завданнями наступного етапу експерименту як наслідків упровадження попереднього, є такі:

• сприяння реалізації всіх завдань управління у структурі округу;
• залучення ПНЗ до активної роботи у структурі округу;
• апробація критеріїв оцінювання діяльності освітнього округу;
• розроблення критеріїв оцінювання діяльності ПНЗ в системі округу;
• організація співпраці з ВНЗ тощо.

Список використаних джерел

1. Григор’єва, О.В. Моделювання організаційно-педагогічних умов створення освітнього округу в умовах сільської місцевості [Текст] / О.В. Григор’єва // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти : науково-методичний журнал. – Чернівці : Черемош, 2012. – Випуск 9. – С. 86-91.
2. Григор’єва, О.В. Готовність педагогічних працівників до інноваційної діяльності в умовах освітнього округу [Текст] / О.В.Григор’єва / Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти : науково-методичний журнал. – Чернівці : Черемош, 2012. – Випуск 10. – С. 16-24.
3. Уруський, В.І. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності [Текст] : методичний посібник / В.І. Уруський.  − Тернопіль : ТОКІППО, 2005. − 96 с.

Григорьева Е.В. Проблемы и перспективы создания образовательных округов в сельской местности

В статье представлены результаты экспериментальной работы по организации инновационной деятельности образовательного округа.

Ключевые слова: готовность к деятельности, инновационная деятельность, проектно-целевое проектирование, образовательный округ.

Hryhoriyeva, O.V. Problems and Prospects of an Educational District in  Rural Areas

The results of the research and experiential work on innovative activity of educational district.

Key words: readiness to work, innovation, design and target design, educational district.