Дем’яненко О.О. Технологія оцінювання навчальних досягнень учнів з літератури

Дем’яненко О.О.
проректор з питань зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, кандидат педагогічних наук

Технологія оцінювання навчальних досягнень учнів з літератури

Сучасний процес навчання літератури у школі характеризується оновленням методів оцінювання навчальних результатів, з-поміж яких –критеріальні (зокрема й факторно-критеріальні моделі),  нормоорієнтовані (т.з. "рейтингові") та вербальні. Пріоритетність їх використання на уроках, у науково-дослідній чи позанавчальній діяльності учнів з літератури, а також комбінування з метою підвищення якості вивчення предмета є вивченими недостатньо.

У статті розглядаються питання взаємозв’язку методів оцінювання та ефективності навчальної діяльності школярів з літератури.  

Ключові слова: компетентнісний підхід, технологічність оцінювання, рейтингова система оцінювання, вербальне оцінювання, кваліметричне (критеріальне) оцінювання, комбінована контрольна робота. 

Постановка проблеми. Одним із важливих завдань шкільної літературної освіти, визначених у сучасних нормативних документах і чинних програмах, є спрямування навчально-виховного процесу на формування компетентного, творчо мислячого читача, здатного до самостійної аналітико-інтерпретаційної роботи з літературним твором у широкому історико-культурному контексті. За такого підходу об’єктами першочергової уваги є текст літературного твору як "іманентна сутність", а також образ читача, який образно та критично сприймає прочитане з огляду на власний життєвий досвід, мовну, читацьку, інтерпретаційну та інформаційну компетентності [9].

З-поміж проблем, що потребують вирішення за умов переходу освіти до режиму розвивального навчання,  постає питання педагогічного контролю як ключового компонента навчально-виховного процесу. Адже його результатом є оцінювання навчальної успішності, що визначає співвіднесеність діяльності учнів із вимогами певної педагогічної моделі й освітньої парадигми в цілому. На етапі оновлення літературної освіти обговорюється можливість формування ефективних способів оцінювання навчальних досягнень учнів, які забезпечать здатність до "емоційної рефлексії" та цілісне сприйняття художнього твору.  

Отже, оптимальність цілеспрямованого вибору методів оцінювання, як традиційних, так і інноваційних, – тобто технологізація оцінювання є актуальною проблемою навчання літератури у школі. 

Аналіз останніх досліджень. Аналізуючи окреслену проблему, варто зауважити про багатогранність розгляду її дослідниками – у філософсько-освітньому й дидактичному, порівняльно-педагогічному та психологічному, методичному аспектах [5; 7; 10-13 та ін.].

Зокрема, значну групу представили розвідки, у яких досліджено функції контролю та оцінювання в навчально-виховному процесі, вимоги щодо формування знань, умінь і навичок, методи навчального контролю, види робіт для оцінювання навчальної успішності в умовах традиційної системи освіти (І.Кулібаба, І.Лернер, Є.Перовський, М.Скаткін, С.Руновський та ін.). У  цих працях розкрито методику проведення різнотипного контролю знань, класифікованого за ознаками мети, міри охоплення, періодичності проведення тощо. Поступово формувалася думка про те, що практика традиційного навчання не завжди спиралася на об’єктивні методи педагогічного діагностування й не здатна виявити динаміку змін у якості засвоєння вивченого. Висловлювалося твердження про важливість застосування методик кількісного формулювання педагогічних закономірностей, необхідність урахування психологічних факторів (особистість учня і педагога у процесі навчання) тощо.

Інші дослідники проблеми навчального контролю та оцінювання (Б.Ананьєв, Л.Божович та ін.) звернули увагу на мотиваційний та виховний компонент контрольно-оцінювальної діяльності, вказуючи на актуальність понять "рефлексія", "самооцінка".

До вирішення проблеми технологізації оцінювання у ІІ пол. ХХ століття долучилися С.Архангельський, В.Беспалько, Т.Ільїна, Н.Тализіна та інші [10]. У їхніх працях розглянуто кількісно-якісні аспекти оцінювальної діяльності, вказано на можливість використання інформаційно-статистичних методів вимірювання навчальних досягнень школярів.  Завдяки виголошеним тезам було більш чітко сформульовано якісні параметри навчальної діяльності школярів та її результатів, розроблено методики контролю знань (покладені в основу т.з. комбінованих контрольних робіт, укладених за рівнями та з урахуванням освітніх компетенцій). 

У цей період активно вивчався світовий досвід оцінювання якості шкільної освіти; при цьому було піддано аналізу як змістові, так і технологічні  його параметри.

На сучасному етапі розвитку теорії і практики педагогічного оцінювання в Україні зовнішнє незалежне тестування стає найважливішою складовою контрольно-оцінювальної системи, що виконує роль головної функції моніторингу якості освіти [5].

До фундаментальних праць з основ тестології американських дослідників (Н.Гронлунд, А.Анастазі та ін.) долучилися дослідники Росії та України (В.Аванесов, І.Булах, А.Майорова, Є.Леонова, Н.Пастушенко та ін.), спрямовуючи оцінювально-контрольну діяльність на розроблення й використання тестів навчального призначення [1-4; 8 та ін.]. Для досягнення кожним учнем поставлених освітніх завдань активно використовується систематика Б.Блума, що дає можливість чітко формулювати критерії оцінки якості знань та об’єктивно оцінити компетентність суб’єкта навчання.

Таким чином, тестування нині визнається як один із найбільш сучасних та об’єктивних методів педагогічного діагностування і навчального контролю.

Мета і завдання статті. Представлений матеріал є спробою систематизації контрольно-оцінювальних параметрів (зміст, принципи, моделі, методи, різновиди, форми навчального контролю) в їх взаємозв’язку, що сприятиме підвищенню ефективності навчальної діяльності школярів із літератури та об’єктивності її оцінювання.  

Виклад основного змісту.  Проведемо порівняльний огляд описаних у літературі методів виявлення рівня знань і вмінь школярів. Найчастіше перевірка знань учнів з літератури відбувається у таких формах: усна (т.з. "усне опитування"); письмова (у вигляді письмової роботи); комбінована (залік, співбесіда чи інтерв’ювання); тестова. Іноді використовують також анкетування як додатковий спосіб оцінювання результативності та успішності навчання. Зазначимо лише, що така форма контролю оцінюється вербально, дає можливість визначити не стільки рівень знань, а здебільшого – якість читання (у значенні "розуміння прочитаного"), мотивацію навчання, ставлення до предмета тощо.

Усне опитування є традиційною і найдавнішою формою проведення навчального оцінювання з літератури. Цей метод є важливим для виміру рівня сформованості комунікативних навичок, розвитку мовлення, здатності учня вести навчальну дискусію тощо. Проте воно є найбільш суб’єктивним, адже відсутні чіткі критерії оцінювання, у ньому не дотримано принципів валідності (повноти охоплення змісту вивченого) і надійності. У такому разі неможливо виміряти повноту і системність засвоєних учнем знань.

Письмова робота є не менш поширеним інструментом вимірювання навчальних досягнень у письмові формі (твору, есе, відповіді на запитання тощо). При цьому забезпечується більша об’єктивність, є можливість проаналізувати рівень сформованості навичок письмового мовлення, зрілості та самостійності мислення школяра. Разом із тим інтерпретація даних є все ще суб’єктивною. Фактично, усне завдання виконується у письмовій формі, тому залишається відкритим питання "валідності" змісту викладеного. Цей спосіб контролю може бути використаний у вимірюванні рівня пізнавального розвитку (знання тексту, теоретичних питань, біографічного контексту тощо), навичок критичного мислення (структурування викладеного, рівень проблемності), грамотності.

Варто зауважити, що найсучаснішою формою письмової роботи, ураховуючи міжнародний освітній досвід, є есе як коротка форма письмової перевірки рівня осмислення проблеми, вміння висловлювати оригінальну думку. Формулювання та оголошення чітких інструкцій для учнів у написанні есе, аналіз виконаних робіт з урахуванням чітких вимог – спосіб підвищення об’єктивності методу оцінювання. У цьому сенсі цікавими є висновки дослідника О.Ратушняка [14, с. 173-180] щодо правил написання старшокласниками проблемних есе на уроках світової літератури. Автор дає жанрове визначення учнівським творам – "есе-рукавичка", – доповнюючи загальні рекомендації щодо написання творчої роботи чітким алгоритмом її виконання.

Іншою, часто вживаною в сучасній шкільній практиці,  є комбінована форма  – залік, інтерв’ю чи співбесіда. Такий контроль дещо нагадує усне опитування, проте відрізняється від нього тим, що заліку передує ретельне планування бесіди, підготовка її за планом. Контроль може відбуватися як в усній, так і письмовій формі; його мета – одержання інформації про особистість респондента: знання і поведінку, мову та ораторські вміння, рівень володіння матеріалом, самостійність мислення, емоційно-особистісне ставлення до проблеми тощо. 

Тестування як метод педагогічної діагностики увійшло в методику і практику викладання літератури відносно нещодавно – з початку 90-х років ХХ століття. Від інших методів оцінювання воно вирізняється своєю масштабністю (може здійснюватися перевірка значного об’єму вивченого, є одночасною для великої кількості суб’єктів навчання), водночас – лаконічністю, економією часу. Цей метод оцінювання передбачає чітку відповідність завдань поставленим цілям, наявність умови та варіантів відповідей.

Тести розподіляються за ознакою "способу інтерпретації результатів" на нормоорієнтовані та критеріальні. Нормативні – це тести, дані респондентів яких зіставляються між собою, тобто один тестований  отримує результат у зіставленні з групою інших. Нормативне оцінювання  існує для складання порівняльного рейтингу, оскільки інтерпретація результатів прив’язується до норми – групи респондентів. Воно дає можливість відстежити успішність, виміряти індивідуальні успіхи, порівняти учнів.

Критеріальні тести визначають ступінь досягнення поставленої навчальної мети кожним досліджуваним. Вони є найбільш популярними, оскільки оцінюють виконання завдань за принципом "все або нічого". Такий тест забезпечує перевірку компетентності досліджуваного, визначення прогалин у здобутих знаннях, порівняння результату із запланованим. Завдання до критеріального тесту добираються різних рівнів складності з метою оцінювання результату виконання, що вимірюється у відсоткових показниках.

Обидва способи формування тестів є цінними, проте маємо визнати, що у процесі навчання більш ефективним є критеріальне оцінювання.

За цими ознаками тести зовнішнього незалежного оцінювання є нормативними, оскільки дають можливість відстежити успішність випускників системи загальної середньої освіти, виміряти індивідуальні успіхи, порівняти учасників. Водночас процес підготовки учасників до нього засобами використання демонстраційних зразків, виконання тестів навчального призначення після завершення вивчення навчальної теми чи розділу є критеріально зорієнтованим. У цьому контексті важливо усвідомлювати "критеріальну" мету пробного тестування, коли його учасник самостійно перевіряє роботу й оцінює її у відсоткових показниках правильного виконання завдань. 

Створення тестів навчального призначення передбачає знання педагогом основ закономірностей формулювання тестових завдань, укладання тесту та правил проведення тестування. Тому важливо усвідомити його специфіку як "наукового методу дослідження" і переваги у здобутті якісної інформації про рівень навчальних досягнень школярів. Пам’ятаємо, що використання тестів підкорено певним вимогам: об’єктивність, надійність вимірів, апробованість, відповідність принципам "зіставлення" результатів з очікуваннями,  освітні вимоги тощо [8]. Вагомими ознаками тесту є також валідність (повнота охоплення змісту вивченого) і системність контролю, структурованість (тест як певна структура з чітко визначеною кількістю завдань для виміру якісних показників).

Важливим етапом у подальшому дослідженні проблеми оцінювання результатів навчальної успішності є обґрунтування поняття "навчальне проектування", зокрема – на уроках літератури (В.Паламарчук, О.Пєхота, С.Сисоєва, А.Ситченко та ін.). Навчальний проект, стверджують дослідники, є продуктом модельованого навчання, яке від "традиційного" відрізняється тим, що учні мають змогу самостійно конструювати власну діяльність, орієнтуючи її на реальний результат [12; 15 та ін.]. Навчальна проектна технологія  нині вважається перспективною й слугує вдосконаленню видів навчального контролю, максимально спроектованих, спеціально організованих (для прикладу, рекомендації В.Паламарчук до виконання літературно-творчих завдань з поступовим згортанням педагогічного керування процесом).

Очевидно, технологізацію оцінювання навчальної діяльності учнів із літератури потрібно визнати позитивним явищем, характерним для сучасної педагогічної системи. Оптимальне й цілеспрямоване поєднання різних методів навчання з урахуванням усіх технологічних параметрів може сприяти вирішенню завдань компетентнісно орієнтованої освітньої парадигми (табл. 1):

Таблиця 1

Технологія оцінювання навчальної діяльності учнів у процесі вивчення літератури

На нашу думку, оптимальним у роботі сучасного вчителя-словесника є оптимальне поєднання різних форм контролю з урахуванням мети та формулювання очікуваних результатів і правильне їх використання у навчально-виховному процесі.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У ході запровадження інноваційної для освіти України моделі оцінювання навчальних досягнень учнів системи загальної середньої освіти є потреба в більш ретельному ознайомленні педагогів із сучасними методами оцінювання, зокрема – тестуванням, їх перевагами щодо інших методик педагогічного оцінювання. При цьому в процесі вивчення літератури перевага має надаватися освоєнню відкритих форматів тестових завдань, спрямованих на виявлення здатності учнів інтерпретувати літературний твір (у яких умова завдання стосується безпосередньо тексту твору чи його художніх образів, потребує короткої чи розгорненої відповіді).

Отже, реалізація мети формування читацької компетенції школярів на уроках світової літератури потребує розв’язання завдань розвивального характеру – навчання школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів на основі їх зіставлення із творами української літератури, іншими художніми творами, комплексного розвитку мовлення і мислення учнів. Усе це має бути відображено в системі контрольно-діагностичних процедур, спрямованих на виявлення та об’єктивне оцінювання рівня навчальних досягнень школярів з літератури. Тож завдання мають формуватися на основі такого:

• порівняння та зіставлення літературних фактів, творів, художніх образів і деталей тощо;
• аналізу образної тканини художнього твору, художньо-виражальних засобів у ньому;
• установлення логічних зв’язків у творі та виокремлення важливих для осмислення авторського задуму подій;
• розуміння літературних фактів і вміння їх проаналізувати, інтерпретувати, оцінити, використовуючи аргументи на підтвердження власної позиції;
•   використання елементів художньої (чи наукової – літературознавчої, лінгвістичної тощо) творчості, дослідження, пошукової діяльності тощо.

Значну увагу необхідно приділити аналізу ступеня розвитку в учнів загальної здатності планувати і створювати алгоритм власної навчально-творчої діяльності; робити висновки та аргументувати свій вибір; добирати додатковий матеріал для аналізу тощо [3].         

У зв’язку з цим останнім часом обговорюється питання неможливості використання стандартизованих тестів з метою оцінювання результатів сформованості важливих функціональних (предметних) компетентностей. Раціональним механізмом вирішення подібних освітніх завдань визнається портфель індивідуальних освітніх досягнень – "портфоліо" школяра [6; 15 та ін.]. Звісно, відсутність чіткого стандарту, наявність лише рекомендацій щодо форми учнівського портофоліо та внутрішнього наповнення є значним недоліком, що викликає суб’єктивний підхід до оцінювання портфоліо у прийнятті важливих рішень.

Тож актуальним об’єктом сучасних досліджень у навчанні літератури є портфоліо й есе як нетрадиційні інструменти оцінювання навчальних результатів учнів.

Список використаних джерел

1. Булах, І.Є. Історія розвитку та сучасний стан педагогічної тестології [Текст] / І.Є.Булах. – К. : ЦМК МОЗ України, 1994. – 21с.
2. Гронлунд Норман, Е. Оцінювання студентської успішності [Текст] : практичний посібник / Е. Норман Гронлунд – К. : Навчально-методичний центр "Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні", 2005. – 312 с.
3. Дем’яненко, О.О. Про методи оцінювання навчальних досягнень школярів з літератури і тести навчального призначення [Текст] / О.О. Дем’яненко // Зарубіжна література. – 2008. – №9. – С. 12-14.
4. Дем’яненко, О.О. Тестові завдання та їх використання на уроках [Текст] / О.О. Дем’яненко // Всесвітня література. – 2002. – №10. – С.54-55.
5. Дичківська, І.М. Інноваційні педагогічні технології [Текст] : навчальний посібник / І.М.Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 218 с.
6. Загвоздкін, В.К. Портфель індивідуальних навчальних досягнень – щось більше, ніж просто альтернативний спосіб оцінки [Текст] / В.К.Загвоздкін // Шкільні технології. – 2004. – №3. – С. 32-36.
7. Игненкамп, К. Педагогическая диагностика [Текст]; пер. с нем. / К.Ингенкамп. – М. : Педагогика, 1991. – 240 с.
8. Конструювання тестів. Курс лекцій [Текст] : навч. посібник / Л.О.Кухар, В.П.Сергієнко. – Луцьк, 2010. –  С.82-96.
9. Концепція літературної освіти (затверджено наказом МОН України від 26.01.2011 №58) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-331EB9DAC35A0/list-9cbf2d9326 .
10. Михайлычев, Е.А. Тесты и опросные методики в педагогической диагностике за рубежом во ІІ половине ХХ века. Типология тестов и тенденции их разработки [Текст] / Михайлычев Е.А., Карпова Г.Ф., Леонова Е.Е. // Педагогическая диагностика. – 2007.  – №4. – С.3-6.
11. Назарова, Т.С. Педагогические технологии : новый этап эволюции? [Текст] / Т.С.Назарова // Педагогика. – 1997. – №3. – С.23-28.
12. Паламарчук, В.Ф. Як виростити інтелектуала [Текст] / В.Ф.Паламарчук. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2000. – 152 с.
13. Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам [Текст] / под ред. И.Я. Лернера. –  М. : Педагогика, 1972. – 240 с.
14. Ратушняк, О.М. Формування інтерпретаційної компетентності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури : дис… канд. пед. наук : 13.00.02 [Рукопис] / Ратушняк Олександр Михайлович. –– К. : Інститут педагогіки АПН України, 2009. – 231 c.
15. Ситченко, А. До поняття навчального проектування на уроках літератури [Текст] [Електронний ресурс] / А.Ситченко. – Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/article1/1877.html.

Демьяненко Е.А. Технология оценивания образовательных достижений (учебных успехов) учащихся по литературе

Процесс обучения литературе в современной школе  характеризуется использованием различных методов оценивания образовательных достижений, среди них – критериальные (в том числе факторно-критериальные модели), нормоориентированные (т.н. "рейтинговые") и вербальные. Приоритетность их использования на уроках, в научно-исследовательской или внеклассной деятельности школьников по литературе, а также комбинирование с целью повышения качества изучения предмета еще недостаточно рассмотрены.

В данной статье рассматриваются вопросы взаимосвязи методов оценивания и эффективности учебной деятельности школьников по литературе.  

Ключевые слова: компетентностный подход, технологичность оценивания, рейтинговая система оценивания, вербальное оценивание, квалиметрическое (критериальное) оценивание, комбинированная итоговая робота. 

Demyanenko, E. Technology of Assessment of the Students' Achievements in Literature

The process of literary learning in the modern school is characterized by using of different assessment methods of educational achievements, including criteria-referenced assessment, normative references lists and verbal evaluation. The goal of their using on the lessons, in the students’ literary researching or extra-curricular activities, as well as combining them in order to improve the quality of the subject learning has not been studied.

The problems of interrelation between these methods and the results of the students’ literary learning are discussed in this article.

Key words: competence-based slant, technology of assessment, rating system assessment, verbal evaluating, criteria-referenced assessment, comprehensive test.