Чалій Л. В.,
старший викладач кафедри теорії і методики викладання фізичного виховання Рівненського державного гуманітарного університету
Рецензент: Кіндрат В. К.,
професор кафедри теорії і методики викладання фізичного виховання Рівненського державного гуманітарного університету, кандидат педагогічних наук
Сучасний стан проблеми формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму
У статті проаналізовано результати анкетування студентів спеціальності "Фізичне виховання". Виявлено стан формування окремих аспектів готовності майбутнього вчителя фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму.
Ключові слова: учитель фізичної культури, позакласна робота, готовність, туризм.
Постановка проблеми. Метою Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року "Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація" визнано "…формування в суспільстві умов до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя для формування здоров'я громадян як найвищої соціальної цінності в державі" [6]. Як способи досягнення цієї цілі запропоновано такі: модернізацію в навчальних закладах системи фізичного виховання, яке має бути органічно поєднано з іншими компонентами здорового способу життя; сприяння впровадженню всеукраїнськими спортивними федераціями в навчальний процес та позакласну роботу з фізичного виховання в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах популярних серед дітей та молоді видів спорту (розроблення методичних рекомендацій, покращення матеріально-технічного забезпечення тощо) та серед іншого – облаштування безпечних маршрутів для пішохідного, велосипедного, водного туризму [6].
Проблема оздоровлення різних категорій громадян є також об'єктом досліджень науковців. Так, Г. Панченко [3] стверджує, що тільки фахівець із високим рівнем сформованості сучасних знань, умінь, навичок організації та проведення позаурочної роботи оздоровчої спрямованості здатен виправити ситуацію. О. Абдуліною [1] як головний недолік підготовки сучасних майбутніх фахівців визначено розрив між теоретичними знаннями й навичками їх практичного використання. У працях С. Драголєва, О. Жданової розкрито спільність завдань фізичного виховання та туристичної діяльності, що, зокрема, можуть підсилювати та активізувати їх взаємодію.
Проблеми туристської підготовки педагога сучасної школи розглядали також вітчизняні дослідники й учені, як-от: О. Дмитрук, В. Серебрій, О. Тодоренко, Ю. Щур та інші. Економічні та психологічні аспекти туристсько‑краєзнавчої діяльності – предмет досліджень плеяди науковців (О. Артюшенко, Т. Васильєв, Т. Галенко, М. Горбенко, Л. Герасимчук, Т. Кириченко, Б. Лой, В. Мовчан, А. Самолюк, І. Смирнов, М. Шульга та ін.). Оскільки туризм є базовим компонентом масової фізичної культури і спорту (В. Жолдак), серед різноманітних засобів виховання й навчання чільне місце має дитячо-юнацький туризм (М. Колеснікова, М. Борисюк), а прості та організаційні форми туристсько-краєзнавчої діяльності сприяють реалізації завдань фізичного виховання (Б. Пангелов), багато дослідників вивчають можливості якісного підвищення рівня туристської підготовки вчителя.
Однак у працях сучасних науковців і дослідників недостатньо розкрито питання готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму, що є однією із потреб сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.
Метою статті є дослідження сучасного стану готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму на основі анкетування студентів спеціальності "Фізичне виховання".
Виклад основного матеріалу. У листі МОН України "Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра" (від 06.12.2007 за N 1/9-736) зазначено: "…враховуючи необхідність якісної підготовки педагогічних працівників до роботи в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах, забезпечення їх готовності до викладання не менше ніж двох шкільних предметів та проведення позашкільної роботи, навчання майбутніх педагогів здійснюється за поєднаними напрямами, спеціальностями і спеціалізаціями" [2]. Зокрема, за напрямом підготовки 6.010201 “Фізичне виховання” серед додаткових спеціалізацій визначено такі: “організатор туристичної роботи” та “організатор спортивно-масової роботи”. У Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти” (від 29 квітня 2015 р. № 266) підготовка учителя фізичної культури здійснюється за кодом спеціальності 014 та має найменування “Середня освіта (за предметними спеціалізаціями)” [4]. Вищі навчальні заклади готують бакалаврів фізичного виховання, що можуть одержати різну кваліфікацію: "бакалавр фізичного виховання та спорту", "учитель фізичної культури", "практичний психолог у сфері фізичної культури та спорту", "організатор спортивно-оздоровчого туризму" та ін.
Водночас у дослідженнях О. Соколової доведено, що "рівень професійної готовності майбутніх фахівців фізичного виховання не задовольняє потреб сучасних загальноосвітніх шкіл; … однією з проблем є низький рівень володіння студентами вміннями та навичками з туристичної діяльності" [5].
Ураховуючи особливості позакласної роботи з туризму та наявні підходи до тлумачення поняття "готовність", сутність поняття "готовність майбутнього вчителя фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму" визначаємо як інтегровану якість особистості, що передбачає сформовану позитивну мотивацію до майбутньої педагогічної діяльності в позанавчальний час, підґрунтям якої є особистісні якості та сукупність професійних знань, умінь, навичок, практичного досвіду з питань організації позакласної роботи з туризму та бажання досягти високих результатів у туристичній діяльності й вихованні шкільної молоді засобами туризму.
Для виявлення вихідного рівня сформованості компонентів готовності майбутнього вчителя фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму нами було проведено педагогічне спостереження, бесіди, анкетування студентів.
Анкетування охоплювало студентів чотирьох вищих навчальних закладів України, які навчаються за спеціальністю "Фізичне виховання". Респондентами стали 131 студент Житомирського державного університету ім. Івана Франка, 94 студенти Рівненського державного гуманітарного університету, 87 студентів Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки та 62 студенти Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука – усього 374 особи.
Відповіді на запитання "Чи потрібно, на Вашу думку, здійснювати у вищому навчальному закладі підготовку майбутнього вчителя фізичної культури до позакласної роботи з туризму?" розподілилися таким чином: 88,24% опитаних відповіли схвально і погодились, що потрібно готувати майбутнього вчителя фізичної культури до позакласної роботи з туризму, але 8,82% респондентів визначили, що не бачать в цьому сенсу, і 2,94% студентів не змогли визначитися (рис. 1).
Результати відповідей на запитання "Наскільки Ви задоволені наявним навчально-методичним забезпеченням, необхідним для формування готовності до організації позакласної роботи з туризму?" показали, що переважна більшість опитаних (237 осіб; 63,37%) частково задоволена. Тих, хто повністю задоволений, виявилась невелика кількість – 84 особи (22,46%), незадоволених – 23 особи (6,15%). Серед студентів було 30 респондентів (8,02%), які обрали варіант "важко відповісти".
Опитування студентів про особливості організації позакласної роботи з туризму показало, що практично половина респондентів (167 осіб; 44,65%) не може відповісти на запитання "Чи володієте Ви знаннями про особливості організації позакласної роботи з туризму у загальноосвітньому навчальному закладі?". Позитивну відповідь дали 29,41% опитаних, а 25,94 % не знають особливостей організації позакласної роботи з туризму в загальноосвітньому навчальному закладі.
Рис. 1. Розподіл відповідей студентів, опитаних, чи потрібно здійснювати у вищому навчальному закладі підготовку майбутнього вчителя фізичної культури до позакласної роботи з туризму
За результатами анкетування виявлено, що повністю підготовленими до використання засобів і застосування методів туризму в майбутній професійній діяльності вважають себе лише 14,17% опитаних, проте є значний відсоток тих, хто вважає себе частково підготовленими – 76,47%. Отже, наявні потенційні можливості для активізації туристської підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму.
Робота з туризму в позаурочний час передбачає не лише заняття теоретичного характеру, але обов’язково й активні форми її проведення: прогулянки, екскурсії, походи. Зауважимо, що перші туристські подорожі організовуються переважно в межах своєї області. Саме знаннями про туристські можливості свого краю повинні володіти студенти. Розподіл відповідей респондентів на запитання "Чи володієте Ви знаннями про туристські ресурси свого краю?" показав, що 15,76% респондентів стверджують, що знають туристські ресурси свого краю, 66,31% – недостатньо знайомі з можливостями рідного краю, 10,96% – взагалі не володіють знаннями про малу батьківщину. Серед опитаних було 26 осіб (6,95%), які не змогли визначитися з відповіддю.
Основою туризму одностайно визнано одноденні походи, тому було з'ясовано, чи готові майбутні вчителі фізичної культури до такої форми туристської роботи. Розподіл відповідей щодо володіння необхідними навичками організації одноденних походів з учнівською молоддю виглядає таким чином: 50% (187 осіб) респондентів вважає себе готовими до проведення одноденних походів, що є дуже позитивим показником; 35,03% студентів ще недостатньо підготовлені; лише 12,30% опитаних визнали свою безпорадність у цьому питанні та 2,67% (10 осіб) не змогли дати конкретної відповіді.
Учитель, який практикує одноденні походи, обов’язково в перспективі буде організовувати подорожі з ночівлею в польових умовах. Це є підсумком позаурочної роботи протягом навчального року й передбачено програмами роботи всіх туристсько‑краєзнавчих об’єднань учнівської молоді. Відповіді на запитання щодо організації та проведення мандрівок із ночівлями мають такий розподіл: 50% опитаних – частково підготовлені, 35,29% респондентів вважають себе повністю підготовленими. Як видно з наведених показників, питання підготовки до мандрівки з ночівлею потребують додаткової роботи викладачів.
У сучасних умовах активно розвивається змагальний туризм, багато регіонів України включає такі змагання до програми шкільних спартакіад. Тому вчитель фізичної культури (як організатор шкільних команд із видів спорту) має навчитися готувати учнівську молодь і дітей до змагань із туризму. Позитивну відповідь про володіння навичками організації змагань із видів туризму дали 36 студентів (9,63%), оптимістично налаштовані 57,75% респондентів (володіють, але недостатньо). Критичним вважаємо показник, що кожен четвертий опитаний не готовий до такого виду позаурочної роботи (рис. 2). Подібний розподіл відповідей спостерігається на запитання про володіння знаннями туристського спорядження, що використовується в походах та на змаганнях із техніки різних видів туризму: позитивні відповіді дали майже 80% студентів, меншим є відсоток тих, хто не має знань про туристське спорядження (рис. 2).
Рис. 2. Розподіл відповідей студентів про володіння навичками організації змагань із видів туризму (верхня діаграма за числом 1) та володіння знаннями про туристське спорядження (нижня діаграма за числом 2)
Уміння підготувати шкільну команду до змагань із туризму студенти оцінили так: лише 13,9% опитаних готові повноцінно забезпечити підготовку шкільної команди до змагань із туризму, а 43,85% недостатньо підготовлені до цього. Отже, відсоток тих, хто не зможе забезпечити якісну підготовку до змагань, є значним.
Шкільний туризм потребує ґрунтовної підготовки щодо правил і вимог до безпечної організації туристських заходів. Таке важливе питання не залишилося поза увагою викладачів та студентів. У ході опитування було виявлено великий відсоток тих, хто володіє потрібними знаннями щодо правил та вимог безпечного туризму – 41,38%, однак 51,87% опитаних потребують додаткових знань, тому що їх підготовка недостатня. Відсутні знання з техніки безпеки в 2,67% опитаних, а 3,48% не змогли відповісти на це запитання.
На основі аналізу відповідей на блок запитань щодо низки професійно важливих знань, умінь і навичок майбутніх учителів фізичної культури з організації позакласної роботи з туризму було зроблено висновки. Отже, підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до позакласної роботи з туризму нині є важливою. Водночас навчально-методичне забезпечення, необхідне для формування готовності до організації позакласної роботи з туризму, – недостатнє. Студенти мають низький рівень обізнаності про особливості такої роботи та практично не знайомі з туристським потенціалом свого регіону. Як позитив зазначаємо, що наявна значна кількість опитаних майбутніх учителів фізичної культури, хто зможе організувати одноденні подорожі та походи з ночівлею, дотримуючись правил техніки безпеки туристських заходів.
Висновки. Проведене анкетування студентів фізкультурних спеціальностей та аналіз їх відповідей показав, що в підготовці студентів – майбутніх учителів фізичної культури – до організації позакласної роботи з туризму є певні труднощі та недоліки, отже, готовність до означеного виду діяльності недостатньо сформована та потребує підвищеної уваги професорсько-викладацького складу.
Перспективи подальших досліджень. Для покращення процесу формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму в подальшому плануємо розробити педагогічний інструментарій оцінювання компонентів готовності.
Список використаних джерел
- Абдулина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдулина. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
- Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра : Лист МОН України від 06.12.2007 за № 1/9-736 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/documents /date_b2/pg_gxcysa/index.htm.
- Панченко Г. І. Проблеми вдосконалення підготовки майбутнього вчителя фізичного виховання до організації та проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в загальноосвітній школі [Електронний ресурс] / Г. І. Панченко. – Режим доступу : http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2011-11/11pgiwgs.pdf.
- Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF.
- Соколова О. В. Дослідження рівня сформованості знань, умінь та навичок зі спортивного туризму в студентів факультету фізичного виховання / О. В. Соколова // Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2013. – № 3. – С. 203–207. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/snsv_2013_3_51.
-
Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року "Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація" : Указ Президента України від 9 лютого 2016 року № 42/2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/422016-19772.
Чалий, Л. В. Современное состояния проблемы формирования готовности будущего учителя физической культуры к организации внеклассной работы по туризму
В статье проанализировано результаты анкетирования студентов специальности "Физическое воспитание". Выявлено состояние отдельных аспектов готовности будущего учителя физической культуры к организации внеклассной работы по туризму.
Автором отмечено низкий уровень у будущих учителей физической культуры знаний об особенностях внеклассной работы по туризму, знаний туристического потенциала своего края, умений работать со школьной командой по туризму. С помощью анкетирования получены данные о достаточно хорошей подготовке студентов к проведению однодневных походов, немного ниже – готовность к походам с ночевкой. Важно отметить, что практически половина опрашиваемых готова безопасно организовать туристические мероприятия.
На основании проведенного анкетирования автором сделано вывод: некоторые аспекты готовности будущих учителей физической культуры к организации внеклассной работы по туризму сформированы недостаточно, поэтому требуют повышенного внимания преподавателей.
Ключевые слова: учитель, внеклассная работа, готовность, туризм.
Chalii, L. V. Current State of the Problem of Formation of Readiness of the Future Teacher of Physical Culture in the Organization of Extracurricular Activities for Tourism
In this article, the results of survey of the students of specialty "Physical education" were analyzed. Also the condition of certain aspects of readiness of the future teacher of physical culture for the organization of extracurricular activities for tourism was revealed. The author notes the low level of future teachers of physical culture's knowledge about the features of extracurricular activities on tourism, tourism potential of their region, and their ability to work with the school team on tourism. Using survey the data on a good preparation of students for one-day hikes (below – the willingness to hike with an overnight stay) were obtained. It is important to note that almost half of respondents are ready to organize tourist activities safely.
Basing on the survey the author concludes that some aspects of the readiness of the future teachers of physical training to the organization of extracurricular activities on the tourism are not enough generated, therefore, they require more attention from teachers.
Key words: teacher, extracurricular activities, readiness, tourism.