Безкоровайна Л.В. Система профе сійної підготовки майбутніх фахівців із туризмознавства у вищих навчальних закладах

Безкоровайна Л.В., 
докторант кафедри туризму Запорізького національного університету, кандидат педагогічних наук, доцент

Рецензент: Клопов Р.В.,
професор кафедри фізичної культури і спорту Запорізького національного університету, доктор педагогічних наук, професор

Система професійної підготовки майбутніх фахівців із туризмознавства у вищих навчальних закладах

Здійснено теоретичне обґрунтування системи професійної підготовки майбутніх фахівців із туризмознавства у вищих навчальних закладах, доведено актуальність і своєчасність обраного питання. Автор аналізує основні елементи й особливості означеної системи, подає висновки та перспективні дослідницькі напрями.

Ключові слова: майбутній фахівець із туризмознавства, туризм, система професійної підготовки, вища освіта.

Постановка проблеми дослідження. Швидкий і динамічний розвиток туристичної галузі зумовлює вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців цього напряму у вищих навчальних закладах України. Сучасне суспільство потребує формування в майбутнього фахівця системи професійно значущих знань із туризму, розвитку особистісних творчих якостей, здатності ефективно й самостійно застосовувати у практичній туристичній діяльності професійні знання, уміння й навички, а також вільного й успішного володіння сучасними інформаційними технологіями.

Провідною ланкою в галузі туризму є менеджер, тобто його знання й уміння, психологія, особистісні та професійні здатності, до яких нині пред'являється все більше вимог. Оскільки туризм має ринкові форми функціонування, ринок праці потребує професіоналів, які володіють специфічними технологіями і програмними продуктами, знаннями щодо просування туристичних послуг, комунікативно-психологічними особливостями спілкування з клієнтами. Також важливим є креативний, творчий підхід до виконання професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зважаючи на проблематику дослідження, важливою є думка Л. Виготського [3], що саме творча діяльність людини робить її творінням, зверненим у майбутнє, створює його та змінює власне теперішнє. Аналізуючи творчий підхід менеджерів-економістів до професійної діяльності, Т. Коваль [8] стверджує, що основою професійної творчості є внутрішні мотиваційні чинники (інтерес і любов до роботи, бажання знайти цікаве рішення у складній професійній ситуації, прагнення впровадити інновації у професійну діяльність з метою підвищення її ефективності тощо) та сформовані професійно значущі якості, здібності та вміння, такі, як творчість мислення, здатність до творчості, пізнавальної діяльності, творчої самостійності, фантазії, уяви, до творчих та оригінальних рішень, винахідливості, креативні вміння вирішувати професійні завдання. С. Сисоєва [14] вказує, що творчі процеси взаємозумовлені діалектними закономірностями, а їх результатом є не лише створення об’єктивно чи суб’єктивно нових матеріальних об’єктів, а й зрушення у психологічному розвитку особистості, у розвитку її мотивів, характерологічних особливостей і творчих умінь, які сприяють успіху у творчій діяльності.

Творчість – це розумова і практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження й перетворення матеріального світу або духовної культури [6]. О. Кульчицькою та В. Моляко [10] виокремлено такі властивості творчої особистості: спрямований інтерес до певної галузі знань, обраний напрям діяльності; зосередження на творчій діяльності, високий рівень працездатності; підпорядкованість творчості духовній мотивації; стійкість, непоступливість у творчості, упертість; захоплення роботою.

Щодо проблеми дослідження важливою також вважаємо думку, що провідною якістю творчої особистості є прагнення до оригінальності, до нового, заперечення звичного, а також високий рівень знань, умінь аналізувати явища, порівнювати їх, стійкий інтерес до певної роботи, порівняно швидке та легке засвоєння теоретичних і практичних знань у певній галузі, систематичність і самостійність діяльності [12]. Таким чином, ураховуючи думки вчених, з’ясували, що основними властивостями творчої особистості майбутнього фахівця з туризмознавства є такі: сміливість думки, схильність до ризику; уміння долати інерцію мислення; фантазія; здатність до уявлень; проблемне бачення; здатність виявляти суперечності; уміння переносити знання і досвід у нові ситуації; незалежність; альтернативність; гнучкість мислення;  самоуправління, самоаналіз.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.  З’ясовано, що в галузі туризму вирішальну роль відіграє професійний рівень комунікативності менеджерів (це займає близько 80% робочого часу) і, відповідно (згідно з експертною оцінкою керівників туристичних організацій), відсутність комунікативних умінь співробітників призводить до істотного зниження ефективності роботи туристичного підприємства [13]. Це зумовлює потребу формування в майбутніх фахівців із туризмознавства професійно значущих комунікативних умінь, що є безперечним ресурсом розвитку конкурентоспроможності підприємств сфери туризму.

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні й визначенні ключових складових системи професійної підготовки майбутніх фахівців із туризмознавства у вищих навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Успішний розвиток туристичної індустрії визначається якістю професійної підготовки фахівців, здатних витримати конкуренцію на ринку праці у сфері туристично-екскурсійної діяльності [16].

Н. Кокшаровою [9] виокремлено такі домінуючі види професійної діяльності менеджера з туризму: формування туристичного продукту (розроблення туристичного маршруту, вибір країни, визначення міст і готелів); розроблення екскурсійних маршрутів, визначення об’єктів для огляду; вивчення й аналіз туристичної індустрії (готелів та інших засобів розміщення, об’єктів пізнавального, ділового, оздоровлювального, спортивного призначення); вивчення та аналіз діяльності конкурентів, які надають туроператорські й турагентські послуги (проведення маркетингу); просування та реалізація туристичного продукту (реклама, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках); організація туристичних інформаційних центрів. Приєднуємося до думки вченої та зазначаємо, що у процесі виконання означених видів діяльності висококваліфікований фахівець обов’язково має продемонструвати компетентність, тобто виявити певні компетентності. Отже, одним з актуальних питань є визначення професійного профілю підготовки майбутнього фахівця з туризмознавства.

Професійний профіль фахівців визначається предметно-спеціалізованими компетенціями, які необхідно розробляти на основі взаємодії вищих навчальних закладів і роботодавців. Визначають три основних складники, на яких повинна базуватися розумна активність із проектування та побудови професійного зростання [7]: орієнтування в можливих варіантах програми фізичних і психічних сил людей, різновидів професії; явища психічної регуляції (включаючи саморегуляцію) індивідуальних і групових суб’єктів трудової діяльності, стійкі якості, притаманні їм; основні способи встановлення взаємної відповідності сформованих вимог професій до людей та їх якостей.

У науковій літературі [15] зміст поняття «професіограма» визначено як описово-технологічну характеристику різних видів професійній діяльності, зроблену за певною схемою для вирішення певних завдань, та  виокремлено низку типів професіограм: інформаційні, орієнтовно-диіагностичні, конструктивні, методичні, діагностичні. На практиці в основному використовуються інформаційні з метою надання короткого і змістовного визначення професії, якостей, особистих здібностей.

Нами визначено декілька принципових відмінностей фахівців із туризмознавства від представників інших професій: професійна компетентність у сфері туризму; творча обдарованість, високий рівень розвитку професійних здібностей: організаторських, комунікативних, педагогічних, – а також якостей, які дають можливість працювати у сфері «людина-людина», емоційна чуйність, артистизм; високі духовно-моральні якості; доброзичливість і чуйність до людей, гуманізм, полікультурність, порядність, чесність, інтелігентність, етичність, обізнаність.

На жаль, нині наявна проблема підготовки фахівців соціально-культурного сервісу і туризму. Вона полягає у відмінностях розуміння викладачами і роботодавцями кваліфікаційних вимог і функції фахівців [12]. Спостерігається також неузгодженість сучасних вимог і рівня підготовки фахівців у сфері сервісу й туризму [12] за такими показниками:

• вимоги суспільства до фахівця і готовність випускників до забезпечення цих вимог (рівень сформованості необхідних професійних компетенцій фахівців);
• потреби населення в отриманні високоякісних послуг і нездатність підприємств сервісу й туризму задовольнити їх через невисокий рівень підготовки персоналу;
• вимоги освітнього стандарту та недостатня розробленість у вітчизняній педагогічній науці теоретичних і методичних положень щодо питань професійної підготовки і професійних компетенцій фахівців.

Відзначаємо, що досягнення оптимального співвідношення між теоретичною і практичною підготовкою фахівців із туризмознавства можливе на основі взаємовигідного співробітництва освітніх установ та підприємств туристичної галузі, а також використання позитивного досвіду в управлінні та обміну інформацією. Зважаючи на це, імпонує думка щодо найбільш ефективних форм такої взаємодії [17], а саме: цільової підготовки студентів для роботи на певних підприємствах; участі менеджерів компаній у навчальному процесі та роботі атестаційних комісій; проведенні майстер-класів, професійних конференцій, ярмарок вакансій; організації конкурсів іменних стипендій; надання місць для проходження практики та кураторства; корпоративних форм взаємодії.

Професіоналізм туристичного менеджера оцінюється за двома складовими: здатністю керувати та володінням загальними даними про пропоновані послуги [16]. Майбутньому менеджеру з туризму важливо добре володіти однією або двома іноземними мовами, мати хороші знання з географії та країнознавства, технологій бронювання послуг, а також щодо юридичних основ діяльності для того, щоб у майбутній діяльності вміти укладати договори із клієнтами та вирішувати конфліктні ситуації. Цьому фахівцеві потрібні вміння користуватися спеціалізованими комп’ютерними програмами, пошуковими системами, володіти хоча б первинними навичками з техніки продажу туристичного продукту [6]. Поділяючи цю думку, вважаємо, що велике значення для майбутнього фахівця з туризмознавства мають також такі особистісні якості: комунікативність, стресовитривалість, артистизм, відповідальність, доброзичливість.

У професійній підготовці майбутніх фахівців вищих навчальних закладів водночас із оволодінням іноземною мовою зважають на формування так званих «soft skills», тобто гнучкості, здатності працювати в колективі, самостійності, уміння вирішувати професійні завдання, витривалості, мобільності, а також культурної та інтеркультурної компетентностей [1].

Як стверджує В. Єгоров [6], важливо, що дехто з викладачів вищих навчальних закладів має найвіддаленіше уявлення про практичний аспект майбутньої діяльності своїх студентів, погано знає питання організаційно-структурних і функціонально-технічних основ тих туристичних і готельних підприємств, для праці в яких здійснюється підготовка фахівців; дехто погано орієнтується у змінах у галузі туризму та законодавства і не враховує це в навчанні. Погоджуємося з цією думкою автора і вважаємо, що вагомими у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців із туризмознавства мають бути спостереження, вивчення і врахування оновлення та змін нормативно-правових вимог, законів, актів, на основі яких складаються нові правові взаємозв’язки в галузі туризму.

Зазначаємо, що в межах Світової організації торгівлі (СТО), членом якої Україна є від 2008 року, «туризм і послуги, пов’язані з подорожами», увіходять до послуг, що класифіковано в рамках 12 секторів [2]. Основні принципи й положення цієї організації закріплені Генеральною угодою з торгівлі послугами (ГАТС).

Формування професійно компетентного працівника галузі туризму потребує розвитку всіх складових особистісного і професійного потенціалу майбутнього фахівця з туризмознавства: пізнавального, ціннісного, творчого, комунікативного, соціального, що обумовлює сформованість основного мотиву розвитку потенціалу особистості – потреби в самоконтролі, самоаналізі, самодіагностиці, саморозвиткові та самореалізації.

Майбутній фахівець із туризмознавства має бути підготовлений до виконання професійних функцій, визначених у Національному Класифікаторі професій ДК 003:2010 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 серпня 2016 року № 1328) [5]. Структурно у класифікаторі визначено низку вимог до працівників індустрії туризму: найменування основних посад; необхідний рівень освіти; посадові обов’язки, які відповідають кваліфікаційному рівню; перелік ключових навичок і знань, необхідних для виконання кожного посадового обов’язку.

Висновки з дослідження й перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. Таким чином, на основі теоретичного підґрунтя і власного досвіду із проблеми дослідження підтверджено актуальність і доцільність висвітлених проблемних питань. Професійну підготовку майбутніх фахівців із туризмознавства у вищих навчальних закладах розглядаємо як цілісну, відкриту, мобільну, інтеграційну, багаторівневу педагогічну систему. Установлено, що наявні декілька принципових відмінностей фахівців із туризмознавства від представників інших професій: професійна компетентність у сфері туризму; творча обдарованість, високий рівень розвитку професійних здібностей: організаторських, комунікативних, педагогічних, – а також якостей, які надають можливість працювати у сфері «людина-людина», емоційна чуйність, артистизм; високі моральні якості; доброзичливість і чуйність до людей, гуманізм, полікультурність, порядність, чесність, інтелігентність, етичність, обізнаність.

Формування професійно компетентного працівника галузі туризму потребує розвитку всіх складових особистісного і професійного потенціалу майбутнього фахівця з туризмознавства: пізнавального, ціннісного, творчого, комунікативного та соціального.

Подальші дослідження вбачаємо у вивченні критеріїв ефективності готовності майбутніх фахівців із туризмознавства до професійної діяльності.

Список використаних джерел

1. Бульман Э. Задача будущего – образование / Э. Бульман // Deutshland. –2001. – №1. – С. 53–55.
2. Всемирная торговая организация (ВТО) [Электронный ресурс] //  URL. – Режим доступа : http://www.un.org/ru/wto/. (дата обращения: 17.12.2016).
3. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский. –  С.-Пб. : СОЮЗ, 1997. – 91 с.
4. Генеральна угода про торгівлю послугами : міжнародний документ від 15.04.1994 р. [Електронний ресурс] // URL. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/981_017.  (дата звернення: 18.11.2015).
5. ДК 003:2010. Класифікатор професій : затв. наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 р. № 327 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.08.2012 р. № 923) [чинний від 2015-10-01] [Електронний ресурс] // URL. – Режим доступу : http://www.dk003.com/. (дата звернення: 04.10.2016).
6. Егоров В. Е. Проблемы профессиональной подготовки специалистов в сфере туризма : инновационный подход к их решению [Электронный ресурс] / В. Е. Егоров //  URL. – Режим доступа :  http://viperson.ru/wind.php. (дата обращения: 11.10.2017).
7. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения : учеб. пособие. – 3-е изд., стер. /  Е. А. Климов. – М. : Академия, 2007. – 301 с.
8. Коваль Т. І. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів : монографія / Т. І. Коваль. –  К. : Ленвіт, 2007. – 264 с.
9. Кокшарова Н. М. Ключевые компетенции будущего специалиста в области туризма с точки зрения работодателей г. Читы / Н. М. Кокшарова // Наука и образование без границ : матер. ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. (г. София, 16–27 декабря 2007 г.). – София : Бял ГРАД-БГ ООД, 2007. – С. 79–85.
10. Кульчицкая Е. И. Сирень одаренности в саду творчества /  Е. И. Кульчицкая, В. А. Моляко. –  Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. 316 с.
11. Лук А. Н. Мышление и творчество / А. Н. Лук. – М. : Политиздат, 1976. 144 с.
12. Моляко В. А. Психология творческой деятельности / В. А. Моляко. – К. : Знание, 1978. – 47 с.
13.  И. А. Рудакова. Коммуникативные тренинги как средство профессиональной подготовки студентов туристского вуза : На примере изучения курса «навыки работы с клиентами» : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Рос. междунар. акад. туризма /  Рудакова Ирина Александровна. – М., 2004. – 177 c.
14. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : підручник / С. О. Сисоєва. – К. : Міленіум, 2006. – 346 с.
15. Филипович И. В. Особенности профессиограммы специалиста «гид-сопровождающий» в сфере туризма ) [Электронный ресурс] / И. В. Филипович, М. С. Мартинович // Психолого-педагогические и медико-биологические проблемы физической культуры, спорта, туризма и олимпизма : инновации и перспективы развития : материалы Междунар. науч.-практ. конф. (г. Челябинск, 3–5 мая 2011 г.). – Челябинск : Изд. центр ЮУрГУ, 2011. – 4 с. // URL. – Режим доступа : http://conf-v.narod.ru/Filipovish.pdf. (дата обращения: 27.05.2012).
16. Шанц Е. А. Профессиональная подготовка студентов вузов как целостная педагогическая система / Е. А. Шанц // Теория и практика образования в современном мире : материалы Междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.). – Санкт-Петербург : Реноме, 2012. – С. 383–386.
17. Шпаченко И. А. Инновационная составляющая профессиональной подготовки специалистов для сферы социально-культурного сервиса и туризма / И. А. Шпаченко // Вестник Томского государственного педагогического университета. – Томск : ТГПУ, 2011. – № 2. – С. 74–78.

Бескоровайная Л.В. Система профессиональной подготовки будущих специалистов по туризмоведению в высших учебных заведениях

На основе теоретического анализа рассмотрено профессиональную подготовку будущих специалистов по туризмоведению в высших учебных заведениях как целостную, открытую, мобильную, интеграционную, многоуровневую педагогическую систему. Определены составляющие этой системы, раскрыты ее особенности. Подтверждена актуальность и необходимость предоставленного исследования. Сделаны выводы о необходимости в процессе исследуемой подготовки наблюдения, изучения и учета обновлений и изменений нормативно-правовых требований, законов, на основе которых составляются новые правовые взаимосвязи в области туризма. Определены дальнейшие исследовательские направления.

Ключевые слова: будущий специалист по туризмоведению, туризм, система профессиональной подготовки, высшее образование.

Beskorovaynaya, L.V. The System of Professional Training of Future Masters in Tourism Studies in Higher Education

On the basis of theoretical analysis, the author considers the professional preparation of future masters in tourism studies in higher educational institutions as an integral, open, mobile, integration, multilevel pedagogical system. The components of this system are determined, features are revealed. Confirmed the relevance and necessity of this research. Conclusions are made about the need for monitoring, studying and accounting for updates and changes in regulatory requirements, laws on the basis of which new legal relations in the field of tourism are formed. The author also determined further directions of research.

Key words: future masters in tourism, tourism, vocational training system, higher education.