УДК 378.14:37.013.3

Чернобай К. Ю.,

аспірантка кафедри правознавства Харківського національного педагогічного університету  імені Г.С.Сковороди

Рецензент: Бережна С.В.,
директор Інституту українського козацтва Харківського національного педагогічний університету  імені Г.С.Сковороди,
доктор філософських наук, доцент

Рейтинги вищих навчальних закладів як складова моніторингу якості професійної освіти

Конкуренція між вищими навчальними закладами сприяє підвищенню якості освіти. Істотним також є вплив рейтингів вищих навчальних закладів на якість освіти та успішність навчального закладу.

Ключові слова: рейтинги вищих навчальних закладів, якість освіти.

Моніторинг якості педагогічної освіти є важливим елементом розвитку та вдосконалення освіти. У науковій літературі немає однозначного визначення поняття "якість освіти". Розрізняють два аспекти якості освіти:  один відображає зовнішні, а  інший – внутрішні чинники, що характеризують освітній процес, його результати і систему освіти загалом [2]. Як внутрішні аспекти розглядають відповідність нормам, стандартам, специфікації, а як зовнішні – відповідність якості освіти запитам споживача [2].

Інструментом і допоміжним засобом оцінювання якості освіти є рейтинги вищих навчальних закладів [2]. “Світові рейтинги університетів відображають рівень вищої освіти та її якість у різних країнах” [4, с. 10] і “поступово починають здобувати визнання серед академічних діячів як ефективний механізм оцінювання економічної якості та репутації” [3, c. 63].

Метою роботи є аналіз використання рейтингових систем та їх вплив на якість вищої освіти.

Виклад основного матеріалу. Питанню рейтингів вищих навчальних закладів присвячена незначна кількість наукових робіт. Серед дослідників, які вивчають це питання, – Я.Садлак, С.Курбатов,  А.Кашин, Т.Олендр, В.Іванов, О.Дудко, С.Шевченко та С.Ніколаєнко. Однак у їхніх працях чітко не визначено позицію щодо питання рейтингів вищих навчальних закладів як складової моніторингу якості освіти.

Водночас всесвітні рейтинги університетів мають істотний вплив на  суспільну думку. І хоча нині наявні критика цих рейтингів, обговорення методики оцінювання того чи іншого рейтингу, їх вплив є безперечним. Коментарі щодо них дають перші особи країн, поява цих рейтингів викликає інтерес преси та керівників університетів. Так, коментуючи у Facebook рейтинг "Academic Ranking of Word Universities" Прем'єр-міністр Ізраїлю Б.Нетаніягу зазначив: "Цей рейтинг доводить, що безпрецедентний вклад нашого уряду в ізраїльську вищу освіту приносить результати. Ми вкладаємо 7 мільярдів шекілей в університети, в центри передових досліджень, в повернення видатних ізраїльських та єврейських учених, які працюють за кордоном, і наші старання приносять результати" [1].

Президент України В.Янукович у 2010 році поставив завдання перед вищою освітою, щоб 3-5 українських вищих навчальних закладів увійшли до світових рейтингів у найближчий час. Свої коментарі щодо виконання завдання президента дав Міністр освіти України Д.Табачник [9]. На зібранні з теми “Можливості для інтеграції українських ВНЗ у міжнародний рейтинг Times-QS” заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Т.Фініков наголосив: “Сьогодні представленість вітчизняних українських ВНЗ на міжнародній арені є одним із завдань української вищої школи. Перед усім тому, що можливість “бути оціненими” порівняно із зарубіжними партнерами дійсно безцінна” [11].

Отже, від всесвітніх рейтингів залежить престиж навчального закладу у світі, його майбутнє, перспективи і, відповідно, доходи. Зрозуміло, що у боротьбі за високі позиції у світових рейтингах посилюється боротьба між навчальними закладами, що, у свою чергу, сприяє конкуренції та уможливлює покращення якості освіти у вищих навчальних закладах. Найкращі студенти обирають вищі навчальні заклади, у яких забезпечується високий рівень якості освіти, і навпаки.

 Нині найбільш впливовими міжнародними рейтингами є "Academic Ranking of Word Universities" (Академічний рейтинг світових університетів), "THE World University Ranking", "QS World University Rankings" та "Ranking Web of World Universities".

"Academic Ranking of Word Universities" був розроблений спеціалістами Інституту вищої освіти Шанхайського університету; це оцінювання відбувається  щорічно. У цьому рейтингу використовуються шість індикаторів якості освіти:

• кількість випускників, лауреатів Нобелівської або Філдсівської премій (10%);
• кількість співробітників, лауреатів Нобелівської або Філдсівської премій (20%);
• кількість найбільш цитованих дослідників у 21 категорії (20%);
• кількість статей, опублікованих  у журналах Nature або Scince (20%);
• індекси цитування наукових статей для природних та гуманітарних наук Інституту наукової інформації (Science Citation Index и Social Sciences Citation Index (20%);
• розмір університету [12].

Рейтинг "THE World University Ranking" належить науковому журналу "THE" і презентується щорічно. Варто зазначити, що вищі навчальні заклади, які публікують менше 200 наукових статей щороку, до рейтингу не включаються. У цьому рейтингу використовується 13 індикаторів якості:

• співвідношення кількості міжнародних студентів до загальної кількості студентів (2,5%);
• співвідношення кількості міжнародних викладачів до загальної кількості викладачів (2,5%);
• співвідношення кількості наукових публікацій у міжнародному співавторстві до загальної кількості наукових робіт (2,5%);
• репутація досліджень (18%);
• співвідношення прибутковості досліджень та кількості викладачів (6%);
• співвідношення опублікованих наукових статей до кількості викладачів та науковців (6%);
• індекс цитування (ті ж самі індекси, що і в "Академічному рейтингу світових університетів" на основі бази даних Thomson Reuters’ Web of Science) (30%);
• прибутковість інновацій (2,5%);
• репутація університету, якість навчання (15%);
• співвідношення кількості викладачів та студентів (4,5%);
• співвідношення викладачів, які мають наукові звання, до їх загальної кількості (6%);
• співвідношення студентів, які мають вчені звання, до їх загальної кількості (2,25%);
• рівень доходів викладачів та науковців (орієнтуючись  на доходи в регіоні) (2,25%) [6].

"QS World University Rankings" – англійський рейтинг, що здійснюється щорічно з метою оцінювання вищих навчальних закладів за шістьма критеріями:

• академічна репутація (думка студентів) (40%);
• репутація навчальних закладів серед роботодавців (20%);
• співвідношення студентів та викладачів (20%);
• індекс цитування з урахуванням кількості викладачів (база даних Scopus) (20%);
• співвідношення міжнародних факультетів із загальною кількістю (5%);
• співвідношення міжнародних студентів із загальною кількістю (5%) [15].

Для прикладу, інший рейтинг – іспанський – "Ranking Web of World Universities" – здійснюється двічі на рік. Для цього оцінювання використовуються Інтернет-показники, розміщені на сайтах університетів. Для складання рейтингу використовують чотири показники:

• присутність (загальна кількість проіндексованих Majestic SEO та ahreft сторінок на сайті навчального закладу) (20%);
• вплив (кількість унікальних зовнішніх посилань на офіційному сайті навчального закладу за даними пошукової системи Google) (50%);
•  відкритість (кількість проіндексованих у пошуковій системі сторінок у певних форматах, таких, як pdf, doc, docx та інші) (15%);
• якість (наукові статті, опубліковані авторами навчального закладу в журналах, проіндексованих бібліометричною базою SCOPUS, що входять до складу 10% статей, найбільш цитованих у своїх наукових галузях за версією Scimago Group)(15%) [14].

Звичайно, нами розглянуто лише окремі найавторитетніші та найвідоміші  світові рейтинги вищих навчальних закладів. Загалом спроб розробляти всесвітні рейтинги вищих навчальних закладів багато, як і методик оцінювання навчальних закладів. Так, у 2007 році  "Ecole nationale superieure des mines de Paris" розробив свій рейтинг вищих навчальних закладів, спрямований на презентацію успішності випускників вищих навчальних закладів у професійному плані, – "Professional Ranking of World Universities". Об’єктом цих досліджень є виконавчі директори найуспішніших компаній світу, дані про яких  беруться з рейтингу журналу "Fortune" – "Fortune Global 500". На цій основі аналізується, які університети закінчили виконавчі директори кожної з цих компаній, а потім, залежно від кількості навчальних закладів, проставляється рейтинг університету (якщо виконавчий директор закінчив один університет – 1 бал нараховується цьому університету, якщо 2 університети або в компанії 2 виконавчих директора – по 0,5 бала кожному університету). Чим більша кількість випускників університету є виконавчими директорами провідних компаній, тим вищий рейтинг посідає університет [13].

На жаль, поки що, за результатами 2012 року, українських ВНЗ немає ані в рейтингу "Academic Ranking of Word Universities", ані "THE World University Ranking", ані "QS World University Rankings", а в рейтингу "Ranking Web of World Universities" найвищу сходинку займає Київський національний технічний університет – 713 місце; серед педагогічних вищих навчальних закладів до рейтингу потрапили Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова – 1709 місце, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького – 3959 місце, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов – 4945 місце, Бердянський державний педагогічний університет – 4981 місце, Кіровоградський педагогічний університет – 5574 місце, Уманський педагогічний університет – 6204 місце, Тернопільський педагогічний університет імені Володимира Гнатюка – 6740 місце, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського – 8979 місце, Донбаський державний педагогічний університет – 9001 місце, Криворізький педагогічний інститут – 9037 місце, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка – 10554 місце, Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка –10760 місце, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського – 13144 місце, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди – 13744 місце, Сумський державний педагогічний університет – 15154 місце [8].

Оскільки питання якості освіти та, відповідно, рейтингів навчальних закладів є важливим і значимим, в Україні також існують національні рейтинги вищих навчальних закладів, найавторитетнішими серед яких є рейтинг Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Топ – 200 Україна" та "Компас".

Рейтинг "Компас" розроблений компанією СКМ та Благодійним фондом Р.Ахметова; він базується на судженнях роботодавців про здобуті знання і набуті здатності випускників. На сайті рейтингу наголошено, що його мета – оцінювання вищих навчальних закладів за рівнем якості освіти в них; це проводиться за такими показниками:

• задоволеність випускників ВНЗ отриманою освітою і можливість застосування її у трудовій діяльності (10%);
• сприйняття роботодавцем якості освіти в українських ВНЗ (31%);
• сприйняття експертами якості освіти в українських ВНЗ (29%);
• співробітництво між ВНЗ та компаніями-роботодавцями (30%) [5.

Рейтинг "Топ – 200 Україна" розробляє Центр міжнародних проектів "Євроосвіта"; його було створено в 2003 році за ініціативи та підтримки Науково-дослідного інституту прикладних інформаційних технологій Кібернетичного центру НАН України з використанням методик, накопичених ЮНЕСКО. Для складання рейтингу використовуються такі показники:

• кількість штатних співробітників, обраних академіками НАН України (20%);
• кількість штатних співробітників, обраних член-кореспондентами НАН України (8%);
• кількість штатних співробітників, обраних академіками державних галузевих академій наук (Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецьких наук України) (5%);
• кількість професорів серед штатних співробітників ВНЗ (2%);
• кількість доцентів серед штатних співробітників ВНЗ (0,4%);
• кількість докторів наук серед штатних співробітників ВНЗ (1,75%);
• кількість кандидатів наук серед штатних співробітників ВНЗ (0,3%);
• кількість штатних співробітників, нагороджених державними преміями (в галузі науки і техніки, премією ім. Т.Г. Шевченка тощо) (1,5%);
• кількість патентів на винаходи, промислові зразки, корисні моделі, отриманих ВНЗ за попередній рік (0,05%);
• кількість студентів, переможців та призерів міжнародних олімпіад (конкурсів) (8%);
• кількість студентів, переможців та призерів загальноукраїнських олімпіад (конкурсів) (1%);
• співвідношення кількості магістрів до кількості бакалаврів і спеціалістів (6%);
• масштаб ВНЗ, рівень розвитку його навчальної і наукової бази (11%);
• кількість закордонних студентів (6%);
• членство навчального закладу в міжнародних асоціаціях університетів (2,3%);
• членство навчального закладу у Великій хартії університетів (1,5%):
• членство навчального закладу в Євразійській асоціації університетів (1,3%);
• членство навчального закладу в мережі університетів країн Чорноморського регіону (0,5%);
• членство навчального закладу в Міжнародній асоціації університетів (МАУ) (0,4%);
• експертне оцінювання якості підготовки (15%);
• інформаційне забезпечення (5%) [5].

Рейтинг Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Національна система рейтингового оцінювання вищих навчальних закладів" проводиться в межах реалізації заходів Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Цей документ спрямовано на виконання Указу Президента України № 926/2010 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні", плану-графіка реформ за напрямом "Реформа освіти". Координатором та розробником проекту є Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зазначений рейтинг відрізняється тим, що проводиться за різними галузями (класичні та приватні університети; технічні університети; університети охорони здоров’я; університети економіки, фінансів, управління, підприємництва; педагогічні, гуманітарні, фізичного виховання та спорту; університети культури, мистецтва, дизайну; університети права, правоохоронної діяльності, цивільного захисту; аграрні). Для побудови рейтингу використовуються такі критерії:

• індекс міжнародної активності (20%);
• індекс якості контингенту студентів (21%);
• індекс якості науково-педагогічного персоналу (19%);
• індекс якості науково-дослідної та науково-технічної діяльності (20%);
• індекс ресурсного забезпечення (20%) [7].

Серед цих рейтингів вищі педагогічні заклади освіти України займають різні місця; зведені результати рейтингів цих ВНЗ у 2012 році представляємо в таблиці 1.

Таблиця 1

Зведені результати рейтингів педагогічних ВНЗ України за 2012 рік

Висновки. Таким чином, доходимо висновку,  що більшість вищих навчальних закладів активно змагається за місця в українських рейтингах освіти. Той факт, що багато навчальних закладів представлено у декількох рейтингах, свідчить про зацікавленість навчальних закладів в участі в рейтингах та досягненнях високих результатів.

Українські ВНЗ мають мало досвіду участі у рейтингових змаганнях, тому національні оцінювання є доброю платформою для тренувань, щоб, покращуючи якість освіти та змагаючись у межах нашої держави, гідно вийти на світову арену, зайняти високу позицію у світових рейтингах. Водночас постійний моніторинг якості освіти у вигляді рейтингів буде стимулювати вищі навчальні заклади та пришвидшить розвиток системи вищої освіти.

Перспективу дослідження вбачаємо в детальному аналізі моніторингових систем вищих навчальних закадів.

Список використаних джерел

1. Адміністрація зовнішньої торгівлі Міністерства промисловості, торгівлі і праці Ізраїлю [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://itrade.gov.il/ukraine/?p=644.
2.  Аннєнкова, І.П. Моніторинг якості освіти в умовах кредитно-модульної ситеси організації навчального процесу : навчальний посібник / І.П.Аннєнкова, Є.Л. Стрельцов, М.В. Ткаченко; відп. ред. проф., заслужен. діяч науки і техн. України Є.Л.Стрельцов. – Одеса : Одеський національний університет, 2011. – 182 с.
3. Ван Дайк Н. Двадцять років ранжування університетів / Ван Дайк Н. // Вища школа. – 2006. – № 5-6. – С. 48-66.
4. Олендр Т.М. Рейтинги высших учебных заведений как инструмент отображения качества образования высшего образования / Т.М. Олендр // Наукові записки. Серія "Педагогіка". – 2010. – № 1. – С. 9-15.
5. Отчёт о результатах проекта "Компас-2012"  [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.yourcompass.org/about/methodology.php.
6. Рейтинг "Компас-2012" [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.yourcompass.org/workwithqs/.
7. Рейтинг педагогічних, гуманітарних і фізичного виховання  та спорту МОНМС України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://euroosvita.net/index.php/?category=4&id=2013.
8. Рейтинг українських навчальних закладів у Webometrics  2012  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.webometrics.info/en/search/Rankings/ukraine.
9. Табачник назвав найпрестижніші українські виші  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tsn.ua/ukrayina/tabachnik-nazvav-nayprestizhnishi-ukrayinski-vishi.html.
10.  Топ – 200 Україна 2012 "  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://euroosvita.net/index.php/?category=3&id=1660.
11. У Києві відбувся медіа-ланч про можливість інтеграції українських ВНЗ у міжнародний рейтинг Times-QS [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.osvita.org.ua/news/47051.html.
12.  Academic Ranking of Word Universities   [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.shanghairanking.com/ARWU-Methodology-2012.htmlм.
13.  Professional Ranking of World Universities   [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mines-paristech.eu/About-us/Rankings/professional-ranking/.
14.  Ranking Web of World Universities  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.webometrics.info/.
15.  QS World University Rankings  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/methodology-simple-overview-qs-world-university-rankinм.
16.  World University Ranking  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings/2012-13/world-ranking/methodology.

Чернобай, К.Ю. Рейтинги высших учебных заведений, как составляющая мониторинга качества профессионального образования

Конкуренция между высшими учебными заведениями способствует повышению качества образования. Существенным также есть влияние рейтингов высших учебных заведений на качество образования и успешность учебного заведения.

Ключевые слова: рейтинги высших учебных заведений, качество образования.

Chernobay, K.U.  Ratings of Higher Schools as Component  of Monitoring of Guiltily of Trade Education

 Exactly a competition between higher educational establishments will be instrumental in upgrading education, therefore influence of ratings of higher educational establishments on quality of education in them is very great. On authoritativeness of ratings his influence depends on public opinion. Success of educational establishment depends on the results of ratings.

Key words: ratings of higher educational establishments, quality of education.