Print this Сторінка

Сергієнко Т.М. Обґрунтування критеріїв ефективності процесу соціально-педагогічної профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів

УДК 37.013.78                                                                        

Сергієнко Т.М.,
старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, аспірант Харківської академії культури

 

Рецензент: Пішун С.Г., 
доцент кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат педагогічних наук, доцент

 

 

Обґрунтування критеріїв ефективності процесу соціально-педагогічної профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів  вищих військових навчальних закладів

 

Визначено критерії оцінювання ефективності профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів.

Ключові слова: дезадаптація, критерії, морально-нормативний критерій, поведінковій критерій, комунікативний критерій.

 

Постановка проблеми. Розбудова молодої сучасної української держави характеризується багатьма суперечливими соціальними процесами у всіх сферах буття українського суспільства. Однією із таких сфер є військова, у якій упродовж останніх двадцяти років триває реформування силових структур, зокрема Збройних Сил України. Змістом реформування стало не лише суттєве скорочення особового складу, а й пошук оптимальної системи підготовки офіцерських кадрів, тобто навчання та виховання курсантів у вищих військових навчальних закладів відповідно до сучасних вимог.

Постійні якісні та кількісні зміни у військовій сфері формують у курсантської молоді багато суперечливих оцінок щодо їхнього місця у військовій організації. Особлива увага військових педагогів і психологів приділяється курсантам молодших курсів, які нещодавно опинились у військовому середовищі і певною мірою є депривованими щодо середовища цивільного. На жаль, далеко не всі студенти молодших курсів здатні адаптуватись до нових для них умов військового середовища через особистісні, соціальні та педагогічні проблем. Тому процес адаптації вищевказаної категорії військовослужбовців характеризуються дезадаптивними проявами, небезпечність яких полягає в ризику опинитись у стійкому дезадаптивному стані, що заважає курсантові ефективно виконувати поставлені завдання. У зв'язку з цим, вважаємо, необхідною є системна робота не лише командирів та вихователів, але й референтних осіб – батьків, близьких та організацій, – які сприяють зміцненню обороноздатності держави. Потрібна також відповідна робота щодо соціально-педагогічної профілактики дезадаптації курсантів вищих військових навчальних закладів та оперативне визначення не лише самих курсантів з проблемами адаптації, але й експлікація глибини цих проблем. Отже, нині актуальною є потреба обґрунтування критеріїв ефективності процесу соціально-педагогічної профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів.

Аналіз досліджень та публікацій. У педагогічній науці поняття "критерій" (від грецького kriterion – засіб для судження) трактується як "ознака, на підставі якої здійснюється оцінка, класифікація або визначення будь-чого; міра судження явища" [1, с. 149]. Проблема обґрунтування та визначення критеріїв адаптації (соціалізації) військовослужбовців різних категорій набула певного розвитку у роботах вітчизняних і зарубіжних науковців В.В. Рютіна, М.Г. Горліченко, Н.М. Івашко, Л.В. Войтович та інших [2; 3; 4; 5].

Так, М.Г. Горліченко та В.В. Рютін у процесі дослідження педагогічних умов адаптації курсантів до навчання у вищих військових навчальних закладах обґрунтовували та визначили критерії адаптованості курсантів до навчання, що відповідають усім основним видам їх навчальної діяльності: дидактичний, професійний, соціально-психологічний, побутовий, суспільно-політичний [2; 3].

У праці Н.М. Івашко в дослідженнях проблеми адаптації курсанта до освітнього середовища військового навчального закладу визначено зовнішній та внутрішній критерії адаптивності курсантів [4]. Зовнішній критерій, на думку науковця, розкриває відповідність актуального розвитку курсанта вимогам та очікуванням освітнього середовища вищого навчального закладу, а внутрішній –  самооцінювання курсантом вимог та очікувань освітнього середовища вищого військового навчального закладу. Дослідницею установлено такі рівні адаптації курсантів: дезадаптація, задовільна адаптація, успішна адаптація.

Заслуговують на увагу в контексті нашого дослідження критерії ефективності профілактики дезадаптації курсантів-прикордонників, запропоновані Л.В. Войтовичем у його дослідженні [5], в основі обґрунтувань яких – компетентний підхід, а саме: професійної компетенції, соціальної компетенції та аутокомпетенції.

Наведені підходи щодо визначення критеріїв адаптації військовослужбовців не повною мірою розкривають соціально-педагогічну проблематику адаптації курсантів, але є підґрунтям для обґрунтування та визначення критеріїв ефективності соціально-педагогічної профілактики дезадаптації курсантів.

Виклад основного матеріалу. У вказаних вище дослідженнях із визначення  критеріїв адаптації зосереджено увагу на тих, що відображають особистісні характеристики курсанта, військового середовища та характеристики цивільного середовища, що, безперечно, має вплив на процес адаптації курсанта молодшого курсу вищого військового навчального закладу.

У процесі обґрунтування та визначення критеріїв ефективності профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів ВВНЗ дотримуємося принципу відповідності кожного критерію можливому джерелу, що провокує дезадаптацію курсанта.

На наш погляд, саме недосконалі соціально-психологічні характеристики курсанта можуть провокувати його дезадаптацію. У такому твердженні виходимо зі специфіки досліджуваного контингенту та звертаємо увагу на нервово-психічну стійкість, яка суттєво впливає на поведінку курсанта. Курсанти молодших курсів вищих військових навчальних закладів мають багато загальних характеристик. По-перше, це вікові особливості: вік цих курсантів складає 17-20 років; це той віковий період, коли психофізіологічна основа особистості набула певної сформованості, однак соціальний статус особистості проходить активну стадію формування. Фахівці медичної сфери підтверджують, що навіть у 17-18 років особистість молодої людини (юнака) може переживати пубертатні кризи, що має свій вплив на особливості прояву особистісних психологічних рис.

Курсантський підрозділ – це колектив, який за своїми статевими ознаками є моностатевим: чоловічим. У ньому переважають цінності чоловічого порядку: сила, сміливість, самостійність, мужність та інші, тобто такі, що дозволяють виявити самовираження за допомогою певних фізичних іспитів. Життєвий досвід курсантів молодших курсів обмежений певними соціальними інститутами: сім’єю, школою (дуже рідко ПТУ або технікумом). Практично всі досліджувані неодружені, досвід спілкування з дівчатами характеризується лише короткими та рідкими зустрічами, досвіду сумісного проживання практично ніхто не має.

Вплив негативних факторів як військового, так і цивільного середовища формує високий ризик порушення нервово-психічної діяльності курсантів, що приводить до поведінкових порушень молодих військовослужбовців. Визначення нервово-психічної нестійкості в нашому дослідженні здійснюється з урахуванням здатності особистості курсанта компенсувати психологічні втрати. Тобто нервово-психічна стійкість розуміється нами як рівень адаптивних можливостей особистості курсанта – як здатність курсанта молодшого курсу досягати адаптаційного стану залежно від мінливих умов впливу військового й цивільного середовища. Очевидним є те, що нервово психічна стійкість курсантів проявляється у їхніх конкретних діях під час виконання певних завдань як у повсякденній службовій діяльності, так і в поведінці за межами вищого військового навчального закладу. До курсантів ставиться низка вимог як до військовослужбовця, які викладені у Статуті внутрішньої служби. Таким чином, нервово-психічну стійкість, яка проявляється у девіантній поведінці курсантів, визначаємо як один із критеріїв оцінювання дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів –  поведінковий критерій.

Науковий пошук визначення критеріїв оцінювання дезадаптації військовослужбовців, на нашу думку, повинен ґрунтуватися на  певному підході, в якості визначаємо діяльнісний. На основі цього підходу можна проаналізувати функціонування військової сфери, яка через свою специфічність має й відповідні особливі критерії оцінювання. Так, відомо, що військова діяльність характеризується жорсткими вимогами до військових людей: носіння відповідної форми одягу (заборона її порушення), особливості віддання та виконання розпоряджень, наказів (суворий контроль за їх якісним виконанням), підлеглість, яка передбачає чітке виконання наказу, тощо. Якісне виконання службових і бойових завдань державними військовими формуваннями можливе лише за умов суворого та точного виконання вимог військових статутів, інших законів України. За суттю, це –  військова дисципліна, поняття якої чітко визначене у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України.

Дисциплінованість курсанта проявляється у його відповідній поведінці: дотриманні форми одягу, виконанні розпорядку дня, правил взаємовідносин між військовослужбовцями, дотриманні дисципліни строю та інших вимог, що спрямовують діяльність курсанта молодшого курсу до дотримання військової дисципліни.

Водночас відзначаємо, що будь-яке порушення військового порядку за статутними вимогами визначається як порушення військової дисципліни, наслідком чого є застосування дисциплінарних санкцій до порушника. Це може бути як зауваження або догана, так і покарання у вигляді позачергових нарядів або позбавлення звільнення у місто на вихідні. Стає очевидно, що порушення військової дисципліни курсантом свідчить про невідповідність моральних норм майбутнього військового нормативним вимогам військового середовища.

Не менш важливим показником дезадаптації курсанта є невисокий рівень успішності в навчанні. Безумовно, процес навчання у вищому військовому навчальному закладі має багато особливостей: високий рівень психофізіологічних навантажень, вартова служба, польові виходи, відірваність від занять через наряди тощо. Це зумовлює  високі вимоги щодо суворого дотримання дисципліни курсантом у навчанні, підтримання якості навчання на високому рівні. Дуже часто отримані курсантом оцінки за дисциплінами впливають на загальну оцінку курсантського підрозділу, що формує відповідальність курсанта за загальний результат. Прагнення курсанта до високих результатів у навчанні є значним показником подолання дезадаптивних проявів та свідчить про просоціальність курсанта. Тому визначаємо морально-нормативний критерій ефективності процесу профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів.

Характеризуючи умови життєдіяльності курсантів, зауважуємо на певній замкненості військових колективів підрозділів, навчальних груп курсантів, де особливо проявляються комунікативні якості молодого військовослужбовця, його здатність будувати свої взаємовідносини з товаришами підрозділу, адекватно сприймати імперативні вимоги командирів та начальників, без психологічних втрат усвідомлювати необхідність підлеглості молодшим командирам, однакових за віком. Особливістю комунікації курсанта молодшого курсу є жорстка регламентація розкладу дня, що обмежує вільне спілкування з рідними, близькими та друзями, навіть по телефону. Таке спілкування можливе лише у короткі перерви між заняттями та у вільний час, термін якого обмежений.

Уже протягом перших місяців перебування у вищому військовому навчальному закладі в юної людини відбувається злам стереотипів. Коло референтних осіб розширюється, до нього включаються нові друзі та командири. З останніми курсант навчається особливому порядку взаємовідносин, які базуються на жорстких військових принципах субординації, тобто такої підлеглості, яка передбачає чітке виконання наказу. Це виконання обмежене часом та передбачає відповідну доповідь. Звернення до начальників відбувається за військовим званням, лише у позаслужбовий час вимоги військових статутів дозволяють звертатися курсантам до командира за ім’ям та по батькові, однак таке звернення використовується надзвичайно рідко.

Вихід курсантів молодших курсів у місто відбувається, зазвичай, у вихідні дні – в суботу та неділю за визначеною чергою. У звільненні можуть перебувати не більш 30% курсантів підрозділу; воно жорстко обмежене часом, а запізнення вважається суворим порушенням військової дисципліни.

За таких умов спілкування курсантів можливе лише з товаришами, яких курсант бачить щоденно, та, час від часу, з батьками і близькими, які, за можливістю, приїжджають до сина. Як бачимо, виникає проблема референтної деривації, що теж є одним із чинників дезадаптивних станів. Отже,  визначаємо комунікативний критерій ефективності процесу профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів, який, на наш погляд, є суттєвим та впливовим.

Молода людина, яка вступила до ВВНЗ, має свій особистісний життєвий досвід. Його нервово-психічна стійкість є результатом унікальних поєднань індивідуально-психологічних характеристик, які або сприяють подоланню дезадаптивних станів, або навпаки – погіршують цей стан до критичного рівня. Зазначаємо, що військово-професійна діяльність курсанта характеризується не лише багатьма екстремальними обставинами, складними професійними обов’язками, відсутністю особистого досвіду, знаходженням у замкнених військових колективах, а й спрямована на формування підпорядкованості особистих інтересів колективним.

Досвід молодої людини, яка щойно стала військовим, залежно від якісного характеру соціального оточення у цивільному житті також по-різному впливає на характер адаптивних процесів особистості курсанта у військовому середовищі ВВНЗ. Кожен із курсантів отримав певне виховання у своєму цивільному житті. Інститути та агенти соціалізації – сім’я, школа та інші – вже сформували певний рівень адаптивності курсанта.

Висновки. Таким чином, приходимо до висновків, що критерії ефективності процесу профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів відповідають джерелам, які провокують дезадаптацію курсантів молодших курсів ВВНЗ.

Як ефективні для процесу профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів визначаємо три критерії: поведінковий критерій, морально-нормативний критерій, комунікативний критерій.

 

Список використаних джерел

  1. Коджаспирова, Г.М. Словарь по педагогике /  Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров. – М. : ИКЦ "МарТ"; Ростов-на-Дону : Издательский центр "МарТ",2005. – 448 с.
  2. Рютін, В.В. Педагогічні умови соціалізації військовослужбовців строкової служби : дис. … канд. пед. наук : 13.00.05 "Соціальна педагогіка" / Віталій Васильович Рютін. – Луганськ : Луганський національний педагогічний ун-т ім. Т.Г. Шевченка, 2006. – 216 с.
  3. Горліченко, М. Г. Педагогічні умови адаптації курсантів до навчання у вищих військових навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Марина Григорівна Горліченко. – Одеса : Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського, 2004. – 21 с.
  4. Ивашко, Н.Н. Адаптация курсантов к образовательной среде ВУЗа ФСИН России : автореф. дисс.  на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Наталья Николаевна Ивашко. – Новокузнецк : ГОУ ВПО "Кузбасская государственная педагогическая академия", 2009. – 20 с.
  5. Войтович, Л.В. Профилактика и преодоление дезадаптации курсантов младших курсов в педагогическом процессе Института ФСБ России пограничного профиля : дисс. … канд. пед. наук : 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Леонид Васильевич Войтович. — Хабаровск . ГОУ ВПО "Хабаровский пограничный институт федеральной службы безопасности Российской Федерации", 2006. – 228 с.

 

Сергиенко Т. Н. Обоснование критериев эффективности процесса социально-педагогической профилактики дезадаптации курсантов младших курсов высших военных учебных заведений

Определены критерии оценивания эффективности профилактики дезадаптации курсантов младших курсов высших военных учебных заведений.

Ключевые слова: дезадаптация, критерии, морально-нормативный критерий, поведенческий критерий, коммуникативный критерий.

 

Serhiienko, T. M. Justification of the Process Criteria of Social and Educational Preventing Students’ Maladjustment of Higher Military Educational Institutions

The author tried to make an attempt to define the criteria of assessment maintenance of the first and second year's students’ maladjustment of higher military educational institutions.

Key words: maladjustment, criterion, moral and normative criterion, behavioural criterion, communicative criterion.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=1110