УДК 174. 37.17
завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарних предметів КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти", кандидат педагогічних наук
Культурологічна підготовка педагога до формування етичної культури учнів основної школи у процесі навчання гуманітарних предметів
У статті розкрито систему культурологічної підготовки педагогів у системі післядипломної освіти до формування етичної культури учнів основної школи у процесі навчання суспільно-гуманітарних предметів у контексті інноваційних процесів реформування освіти.
Ключові слова: культура, етична культура, формування етичної культури, розвиток особистості.
Постановка проблеми. Сучасна інформаційна епоха розкриває принципово нові сторони людської сутності, а саме: людина – інтелектуальна, комунікативна, інформаційна, така, яка живе за принципово новими моделями взаємодії. Це зумовлює важливість розуміння сутності індивідуума: саме морально-духовний аспект особистості свідчить про принципову особливість її життєдіяльності й тим самим визначає пріоритети розвитку сучасної освіти.
Реформування української школи спричинене її інтеграцією у світовий освітній простір і передбачає модернізацію змісту освіти, розвиток духовного потенціалу особистості в умовах демократичного поступу українського суспільства. Проблеми культурного розвитку особистості, формування її моральності й духовності – нині одні з найбільш актуальних. Адже культура – це певний рівень розвитку суспільства, який характеризує форми людських взаємин, саму людину як суб’єкт діяльності. В її основі – духовне начало, тому культура є джерелом морального становлення поколінь і формування моральної особистості. Рівень розвитку морально-етичного світогляду, гуманне ставлення однієї людини до іншої, прояв дружби, поваги, любові відіграють роль рушійної сили її розвитку.
У ХХ столітті виникла актуальна потреба формування людини не лише підготовленої до життя, яка засвоїла достатню кількість зразків життєдіяльності, а людини культури. Цією обставиною і зумовлена увага освіти до формування людини культурної, гуманної, етичної.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженнях відомих філософів, соціологів, психологів, культурологів, педагогів посилюється тенденція до вивчення людини як суб’єкта етичної діяльності. Значний внесок у теорію формування моральності школярів зробили такі науковці, як І.Бех, Є.Бондаревська, В.Клепіков, І.Мар’єнко, І.Харламов, А.Шемшуріна, Н.Щуркова та інші. Ними розроблено й систематизовано питання методології та методики морального виховання учнів у процесі позакласної й позашкільної діяльності, представлено систему закономірностей і принципів організації виховного процесу. Окремі праці присвячені вихованню учнів у процесі навчання предметів гуманітарного напряму: етики, історії, української літератури (О.Данилевська, О.Пометун, Г.Токмань, В.Шуляр та ін.). Разом із тим питання підготовки вчителя до діяльності з формування етичної культури учнів досліджено недостатньо.
Актуальність дослідження. Реалізація актуальних освітніх пріоритетів передбачає підготовку педагогів до вирішення нових завдань: створення сприятливих умов для гармонійного розвитку особистості; підготовку школярів до життя в умовах модернізації суспільства; формування світогляду учнів на основі пріоритету загальнолюдських цінностей; виховання моральної особистості на рівні культури. Зміст гуманітарних предметів вміщує достатній потенціал виховних можливостей, які варто використовувати у процесі навчання. Водночас у науковій літературі майже немає праць, у яких аналізувалася б проблема формування етичної культури учнів основної школи у процесі навчання гуманітарних предметів. У зв’язку з цим вирішення цієї проблеми набуває особливої гостроти, що й обумовлює актуальність її дослідження.
Метою статті є представлення системи культурологічної підготовки педагогів у системі післядипломної освіти до формування етичної культури учнів основної школи у процесі навчання суспільно-гуманітарних предметів у контексті інноваційних процесів реформування освіти.
Викладення основного матеріалу. Аналіз стану навчально-виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах переконливо свідчить про відсутність системи формування етичної культури школярів, в основі якої – пріоритет культури, моральності та загальнолюдських цінностей. Досвід показує, що більшість учнів середнього шкільного віку зазнають труднощів у визначенні чинників, що впливають на прийняття етичного рішення, оцінювання моральності вчинку. На основі анкетування школярів зроблено висновок, що підліткам складно визначити зміст таких понять, як "гуманність", "духовність", "культура", "етика"; в основному їх визначення мають описовий характер. Результати спостереження і опитування педагогів також свідчать про відсутність чіткого та ясного розуміння сутності культурологічних понять, необхідних для здійснення ефективної роботи з формування етичної культури школярів, що вплинуло на визначення теми дослідження.
Питання теорії і практики формування етичної культури учнів ЗНЗ розглядали дослідники Е.Силяєва, В.Клепіков, А.Шемшуріна та інші. На основі аналізу наукових визначень поняття "етична культура" робимо висновок про багатоплановість і неоднозначність цього явища. Так, А. Шемшуріна розглядає етичну культуру як "усвідомлену сформованість та гуманістичну спрямованість ціннісних орієнтацій, духовних потреб і мотивів поведінки в способі життєдіяльності, основою якого є служіння життю, людині, прогресу" [7, с. 11]. Основою етичної культури науковець вважає гуманістичну систему виховання, побудовану на джерелах етичного знання про людину (праці філософів, етичні традиції народної педагогіки, духовне багатство творів мистецтва, моральний потенціал релігійних учень). Ключовим компонентом у визначенні етичної культури автор вважає ціннісні орієнтації особистості, які втілюють у собі сукупність життєво значущих визначальних моральнісних смислів як еталонів належного. Визначення етичної культури, на думку автора, відрізняється своєю світоглядною основою, оскільки в його основі – традиційно сформований особистістю індивідуальний досвід морально цінних відносин людини.
В.Клепіков етичну культуру розуміє як "існування культурно-моральнісного простору, який створюється за рахунок постійних і напружених зусиль людини за допомогою моральних норм і традицій, понять і символів, і виявляється в духовно-моральних станах, миттєвостях моральнісного катарсису і морально орієнтованому способі життя" [1, с. 21]. В основі етичної культури особистості закладена її моральна культура, яку автор розуміє як “органічний синтез морально орієнтованих цінностей, вироблених людством і засвоєних індивідом” [1, с. 21].
Визначення В.Клепікова, який насамперед наголошує на постійній участі людини у формуванні власного етичного простору, на наш погляд, більш точно відображає сутність поняття.
Ураховуючи вищезазначене, етичну культуру визначаємо як інтегральну якість особистості, яка включає етичні знання, уміння і навички, досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу, людей і самого себе, етичну поведінку, в основі яких – активна участь особистості, її суб’єктна роль у самопізнанні і самоформуванні. Отже, у запропонованому визначенні акцентуємо увагу на особистісному аспекті поняття "етична культура".
Перспектива розвитку моральності й духовності особистості учня передбачає передусім саморозвиток, самовдосконалення, самореалізацію, спрямовані на розвиток потенційної моральності індивіда, мета яких – не лише відтворення нинішніх соціальних відносин, а насамперед їх творчий розвиток і збагачення. У цьому контексті розглянемо декілька визначень поняття "розвиток".
В Українській радянській енциклопедії поняття "розвиток" трактується як "специфічний процес зміни, результатом якого є виникнення якісно нового, поступальний процес сходження від нижчого до вищого, від простого до складного" [5, с. 426].
І.Підласий у теорії педагогіки визначає сутність розглядуваного терміна як "процес кількісних і якісних змін в організмі" [4, с. 72]. Результатом розвитку є становлення людини як біологічної і соціальної істоти. Соціальний розвиток знаходить своє виявлення у психічному, духовному, інтелектуальному зростанні людини.
Важливу роль у розумінні і тлумаченні поняття "розвиток" відіграють дослідження психології. Аналіз психологічної та педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що учень основної школи вже є сформованою особистістю, у зв’язку з чим необхідно розглянути сутність і цього поняття. Отже, у психології є різні підходи до його тлумачення: особистість розглядається як система стійких рис індивіда; "діяльнісне "Я" суб’єкта"; суб’єкт персоналізації; унікальна система особистісних смислів та ін." [6, с. 175].
Характерною властивістю особистості є її становлення у процесі розвитку як носія свідомості й самосвідомості. Проблема розвитку особистості є однією із ключових у педагогічній теорії і практиці. У дослідженнях виокремились три підходи до розуміння цього феномена і переважання певних факторів у протіканні цього процесу: біологічний, соціологічний біосоціальний. Сучасна педагогічна наука розглядає особистість як єдине ціле, у якому біологічне невіддільне від соціального [4]. Разом із тим вирішальну роль у розвитку особистості відіграють соціально-психічні чинники: мотиви, цілі, інтереси.
Моральний розвиток людини є продуктом її психічного, духовного і соціального розвитку [6]. Як зазначають психологи, моральний розвиток особистості характеризується такими психічними явищами, як моральна саморегуляція (володіння особистістю вміннями регуляції власної поведінки на основі моральних норм), моральна стійкість (сформованість стійких моральних переконань на основі засвоєних моральних принципів), притаманність моральних почуттів (повага, співчуття, емпатія та ін.).
Поняття "формування особистості" розуміється як "процес зміни особистості в ході взаємодії її з реальною дійсністю, поява фізичних і соціально-психологічних новоутворень у структурі особистості і, у зв’язку з цим, зміна зовнішніх проявів (форми) особистості, завдяки якій вона існує для інших людей" [2; 3, с. 369-370].
Отже, формування етичної культури особистості – це процес і результат психосоціальних змін особистості дитини, який передбачає ознаки морального розвитку (етичні знання, етичні ідеали, моральні переконання, моральна саморегуляція, моральні почуття, моральна поведінка).
З метою теоретико-методологічної і методичної допомоги педагогам у формуванні етичної культури учнів у системі післядипломної педагогічної освіти у Харківській області 2008 року було ініційовано експеримент з формування етичної культури школярів засобами уроків етики. У 2010 році він був переорієнтований і спрямований на підготовку педагогів до проведення експериментальної роботи з учнями у процесі формування етичної культури учнів у процесі навчання суспільно-гуманітарних предметів.
Сутність експерименту полягала у створенні ефективної системи роботи з підготовки вчителів до формування етичної культури учнів. Створена система є структурою, що складається з декількох блоків; в її основі – визначені напрями оновлення процесу підготовки вчителів: когнітивний, методичний, психологічний.
На діагностичному етапі експерименту відбулося анкетування педагогів щодо їхньої культурологічної підготовки, володіння поняттєвим апаратом етики. Опитувальник, запропонований учителям гуманітарних предметів, включав таке завдання: розкрити сутність визначень етичних понять, які використовуються у змісті навчальних програм гуманітарних предметів. Аналіз результатів показав, що правильно визначили суть понять 17% учителів, частково правильно – 47%, неправильно (визначення не відповідає сутності поняття) – 36% респондентів. З них учителі етики показали такі результати: правильні відповіді дали 18%, частково правильні – 54%, неправильні – 28%. Серед усіх опитуваних широке тлумачення поняття "щастя" показали 13%, вузьке (обмежене межами сімейних стосунків) – 87% опитаних учителів (рис. 1).
Рис 1. Узагальнені результати анкетування учителів із визначення етичних понять, які використовуються у змісті навчальних програм з гуманітарних предметів
У другій анкеті вчителям було запропоновано відповісти на запитання про методику формування етичної культури учнів на уроках гуманітарних предметів. 56% учителів відповіли, що таке формування має здійснюватися за допомогою інтерактивних форм і методів навчання, 14% – репродуктивного та евристичного методів, 30% вважали, що у формуванні етичної культури учнів на уроках гуманітарних предметів мають використовуватися всі методи навчання з перевагою інтерактивних методів.
У зв’язку з цим було прийняте рішення активізувати когнітивну підготовку вчителів гуманітарних предметів. Когнітивний блок підготовки включав напрям оновлення змісту навчання за філософською, культурологічною, аксіологічною складовими.
Отже, у межах методичного блоку було ґрунтовно розкрито такі питання: педагогічні інновації у сфері методики навчання й виховання учнів; засоби інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні; організація і технологія проведення педагогічного експерименту; особливості вивчення предметів гуманітарного циклу з метою формування етичної культури школярів. Психологічна підготовка вчителя полягала в опануванні сучасних освітніх підходів до роботи з учнями підліткового віку, методів впливу на учнів, сприяння їхній творчості для етичного розвитку особистості, формування етичної культури підлітків.
Особливе місце в системі підготовки педагога займав філософсько-культурологічний напрям, який реалізувався у змісті програм спецкурсів, завдання яких – професійна підготовка вчителя до формування етичної культури школярів. Так, було підготовлено програми тематичних спецкурсів "Викладання предмета "Етика" у 5-6-х класах загальноосвітньої школи", "Християнська етика в українській культурі", "Православна культура Слобожанщини". Програма останнього відповідно до актуальності проблеми впровадження регіонального компонента у змісті навчальних програм розроблена у 2010 році і спрямована на посилення культурологічної складової змісту освіти.
У ході експерименту в межах розробленої системи підготовки вчителів упроваджувалися інноваційні форми навчання, спілкування й діяльності. Для прикладу, ТТК – інтерактивне спілкування тимчасового творчого колективу учителів, які беруть участь в експериментальній роботі. Засідання педагогів плануються відповідно до потреби, але не менше, ніж два рази на рік. У процесі роботи вирішуються актуальні питання, висуваються ідеї щодо вирішення проблеми.
Застосовувалися також тренінги – особлива форма організації навчання, що включає проведення вправ та виконання групових завдань навчально-виховного характеру; навчання груповим формам організації роботи; виконання завдань пошукового характеру; практикуми – проведення практичних робіт із підготовки міні-проектів; онлайн-спілкування (чати), спрямовані на спілкування в системі "викладач – учитель" з метою з’ясування й уточнення незрозумілих питань; вебінари – семінари в режимі он-лайн, спрямовані на підбиття підсумків певних етапів експериментальної діяльності.
Підготовка учителів у контексті когнітивного компонента мала на меті уточнення змісту наукових понять, що належать до сфери культури, моралі, етики, збагачення культурологічного тезаурусу педагогів, формування вміння вживати поняття у відповідному контексті, а також їх систематичне використання у процесі формування етичної культури учнів. Насамперед передбачалася робота з поняттєвим апаратом культурологічної складової навчання. Педагоги мали оволодіти науковим визначенням таких понять, як "культура", "етика", "етична культура", "цінності", "розвиток етичної культури". Це, у свою чергу, передбачало володіння викладачами такими якостями, властивостями, здатностями, як екстравертністю, широкою гуманітарною освіченістю, розвиненим дискурсивним мисленням, умінням переконувати, різноманіттям художньо-естетичних і морально-естетичних потреб, багатою ієрархічною системою цінностей та ідей, майстерністю спілкування.
За результатами експериментальної роботи дійшли висновку, що система підвищення кваліфікації має обмежені можливості для підготовки педагогів до формування етичної культури учнів основної школи у процесі навчання суспільно-гуманітарних предметів у контексті інноваційних процесів реформування освіти. Тому вчителі вагому частку цієї роботи повинні здійснювати самостійно у процесі самоосвіти.
Головні висновки. На підставі дослідження нами зроблено висновок, що формування етичної культури учнів основної школи у процесі навчання гуманітарних предметів – це процес і результат вирішення етичних завдань навчального процесу, спрямований на формування у школярів етичної свідомості, моральних цінностей, переконань, емоційно-ціннісного ставлення до світу, моральної поведінки, що здійснюється на основі гуманістичної парадигми і системного підходу до навчання. Експериментальна робота показала, що підготовку педагогів до формування етичної культури можливо і доцільно здійснювати у системі післядипломної освіти, що сприяє підвищенню рівня їхньої культурологічної підготовки.
Перспективи використання результатів дослідження. Подальша робота за матеріалами дослідження передбачає впровадження результатів дослідження у практичну роботу вчителів на основі розроблених у ході експерименту методичних рекомендацій.
Список використаних джерел
- Клепиков, В. Н. Становление этической культуры старшеклассников / В.Н.Клепиков // Воспитание этической культуры детей и подростков : тезисы докладов и сообщений за материалами Второй Всероссийской научно-практической конференции. – М. : РАО, 1998. – С. 21.
- Лозова, В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : навчальний посібник [для студентів пед.. навч. закладів] / В.І.Лозова, Г.В.Троцко. – Харків : ХДПІ ім. Г. С. Сковороди, 1998. – 328 с.
- Педагогика : учебное пособие [для студ. пед. вузов и пед. колледжей] / под ред..П. Пидкасистого. – М. : Пед. общество России, 2000. – 640 с.
- Подласый, И. П. Педагогика : новый курс : учеб. пос. [для студ высш. учеб. завед.] В 2-х кн. / П.И.Подласый. – М. : ВЛАДОС, 2001. – Кн. 1. "Общие основы. Процесс обучения". – 576 с.
- Українська радянська енциклопедія. У 12 т. – К. : Головна редакція української радянської енциклопедії, 1983. – Т. 9. – С. 426.
- Фридман, Л. Ф. Психологический справочник учителя / Л.Ф.Фридман, И.Ю. Кулагина . – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Совершенство, 1998. – 432 с.
- Шемшурина, А. И. Основы этической культуры : книга для учителя / А.И.Шемшурина. – М. : Всероссийский центр художественного творчества, 1998. – 130 с.
Слесик, К. М. Культурологическая подготовка педагога к формированию этической культуры учащихся основной школы в процессе обучения гуманитарным предметам
В статье раскрыта система культурологической подготовки педагогов в системе последипломного образования к формированию этической культуры учащихся основной школы в процессе обучения общественно-гуманитарным предметам в контексте инновационных процессов реформирования образования.
Ключевые слова: культура, этическая культура, ценности, формирование этической культуры, развитие личности.
Slesik, K.M. Cultural Preparation of Teacher to Forming of Ethic Culture of Students Basic School in the Process of Educating to the Humanitarian Objects
In the article the system of cultural preparation of teachers opens up in the system of postdiploma education in the process of realization experimentally of research work from forming of ethics culture for the students of basic school through studies publicly humanitarian objects in the context of innovative processes of reformation of education.
Key words: culture, ethics culture, values, forming of ethics culture, development of personality.