Print this Сторінка

Марфинець Н.В. Методологічні підходи до моделі реалізації змісту літературного краєзнавства в сучасній школі

УДК 372.882 (477. 87): 001.8

Марфинець Н.В.,
здобувач кафедри психології та педагогіки ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Рецензент:

М.В.Опачко,
доцент кафедри психології та педагогіки ДВНЗ "Ужгородський національний університет", кандидат педагогічних наук

 

Методологічні підходи до моделі реалізації  змісту літературного краєзнавства в сучасній школі

 

У статті теоретично обґрунтовано основні методологічні підходи до моделі реалізації змісту літературного краєзнавства в сучасній школі: цілісний, системний, синергетичний, культурологічний, особистісно-орієнтований, діяльнісний.

Ключові слова: шкільне літературне краєзнавство, модель реалізації змісту, методологічні підходи.

 

Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку освіти шкільне літературне краєзнавство  актуалізує необхідність осмислення й обґрунтування нових концептуальних підходів до реалізації змісту навчання. Це зумовлює потребу врахування не тільки закономірностей розвитку вітчизняної педагогічної теорії і практики, основ філософської і психологічної науки, вимог до національної системи освіти, але і сучасних провідних тенденцій розвитку методології педагогічної науки. Розв'язанню цієї проблеми сприятиме розроблення базових методологічних підходів до функціонування системи літературно-краєзнавчої діяльності. Розглянемо особливості реалізації цілісного, системного, синергетичного, культурологічного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного підходів у навчанні на прикладі моделі реалізації змісту літературного краєзнавства в загальноосвітній школі. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій з теми. Зазначені вище підходи розглядають у працях педагоги та психологи: цілісний підхід як метод дослідження – Р.Андертон, Т. Ільїна, А. Куракін, М.Нейл, Л. Новікова, К. Плиско; системний – Б. Гершунський, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, І. Підласий, Е. Юдін; синергетичний – В. Андрущенко, В. Буданов, І. Зязюн, О. Князєва, С. Курдюмов, В. Лутай;  культурологічний – Дж. Бенкс, В. Біблер, В. Доманський, Л. Екстранд; особистісно-орієнтований – І. Бех, О. Савченко, С. Гончаренко, І. Якиманська, В. Мадзігон;  діяльнісний – Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубинштейн, В.Сластьонін, Н.Тализіна, Е.Юдін. У той же час питання реалізації методологічних підходів до впровадження змісту літературного краєзнавства в сучасній школі залишається невирішеним; цим і обумовлена актуальність порушеної у статті проблеми.

Фомулювання цілей статті. Мета статті – теоретичне обґрунтування методологічних підходів  до побудови моделі реалізації змісту літературного краєзнавства в загальноосвітній школі.

Виклад основного матеріалу. Важливою методологічною підставою для організації  ефективної літературно-краєзнавчої діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах є  найбільш інтегрований сучасний підхід, за якого система розглядається як комплекс матеріальних систем і структур, – цілісний підхід (холізм). У педагогічній науці цей підхід розглядається передусім  як показник, ознака системи (Т. Ільїна, А. Куракін, Л. Новікова та ін.) та  розкривається за допомогою інтеграції, що передбачає об'єднання частин у ціле та підпорядкування їх цілому на основі внутрішніх міжсистемних зв’язків.

Основою цього підходу є категорія цілого, яка в цьому випадку охоплює не тільки систему шкільного літературного краєзнавства, але і весь навчально-виховний процес загальноосвітньої школи. Цілісність – найбільш повна характеристика системи реалізації змісту літературного краєзнавства, оскільки на основі планомірно і системно організованої літературно-краєзнавчої діяльності відбувається становлення цілісної особистості. У зв’язку з цим цілісний підхід розуміється як система підходів – системного, синергетичного, культурологічного, аксіологічного, особистісно орієнтованого, діяльнісного. Реалізація кожного із зазначених підходів, зважаючи на властиві йому функції, забезпечить уникнення безсистемності, фрагментарності, однобічності у вивченні літератури рідного краю. Тому літературно-краєзнавча діяльність має стати органічною складовою сучасної шкільної літературної освіти учнів.

Вважаємо, що впроваджувати зміст літературного краєзнавства у сучасній загальноосвітній школі необхідно на основі базового методологічного підходу – системного (Р. Андертон, Дж. Майлсон, М. Нейл, Ю. Бабанський, Б. Гершунський, С. Гончаренко, І. Зязюн, Т. Ільїна, В. Кремень, І. Підласий та ін.). Системний підхід – це спосіб теоретичного та практичного дослідження, за якого кожний об'єкт розглядається як система [5]. В Українському педагогічному словнику системний підхід трактується як “напрям у спеціальній методології науки, завданням якого є розробка методів дослідження й конструювання складних за організацією об’єктів як систем. Системний підхід у педагогіці спрямований на розкриття цілісності педагогічних об’єктів, виявлення в них різноманітних типів зв’язків та зведення їх у єдину теоретичну картину” [3, с. 305].  Отже, цей підхід дає можливість розглядати досліджуваний об’єкт – шкільне літературне краєзнавство – як цілісну множину елементів у сукупності відношень і зв’язків між ними, у взаємозв’язку та взаємозумовленості з іншими об’єктами, тобто розглядати об’єкт як систему, яка є універсальним інструментом об'єднання диференційованих, ієрархічно побудованих елементів у єдине ціле. При цьому потрібно враховувати, що в основі цього методологічного принципу – переважання цілого відносно його складових компонентів, безперервний перехід від загального до часткового. Це  дозволяє розглядати шкільне літературне краєзнавство з точки зору його структури, змісту, функцій, системних (внутрішніх і зовнішніх) зв’язків. Системне бачення   дидактичної категорії "літературне  краєзнавство"   є особливо цінним, оскільки дозволяє виділити компоненти як складові, аналізувати численну різноманітність зв’язків і відносин між ними, взаємопідпорядковувати елементи системи, кваліфіковано контролювати процес літературно-краєзнавчої діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі.

Таким чином, модель реалізації змісту літератури рідного краю згідно цього підходу реалізується як цілісна система, компонентами якої є суб’єкти навчальної діяльності (учні), мета, зміст навчання, організаційні форми, методи, засоби і результат літературно-краєзнавчої діяльності. Властивості цієї системи не можна зводити до суми властивостей і якостей елементів, що входять до її складу, оскільки кожна складова системи літературно-краєзнавчої діяльності має якості, які втрачаються, якщо відділити її від системи [1].

Абсолютно закономірним у розробленні моделі реалізації змісту літературного краєзнавства є застосування одного з найбільш перспективних міждисциплінарних підходів – синергетичного (В. Андрущенко, В. Буданов, І. Зязюн, О. Князєва, С. Курдюмов, В. Лутай та ін.). Синергетика фіксує такі універсальні риси системних утворень, як їх відкритість, організацію, розвиток, цілісність систем, системний ефект, коли на рівні цілісної системи спостерігаються нові системні якості [2]. Основоположник синергетизму Г.Хакен [6] довів, що у процесі переходу від невпорядкованості до порядку в досліджуваних явищах виникає схожа поведінка елементів, що постає певною природною кореляцією частин цілого, відтак, на його думку, феномен синергетики виявляється в сукупному колективному ефекті взаємодії великого числа підсистем, що приводить до утворення стійких структур і самоорганізації складних систем.

Таким чином, синергетичний підхід дозволить розглянути літературне краєзнавство насамперед як складну саморозвивальну, відкриту дисипативну систему, яка  характеризується такими особливостями: відкритістю (творчий характер навчання, пошук, новаторство у змісті, методах, формах тощо); динамічністю (модель безперервно адаптується до умов, що змінюються); автономністю (здатність моделі визначати межі, які дозволяють їй створити свій образ за внутрішніми правилами і протистояти зовнішньому дестабілізуючому тиску). Водночас об'єкт дослідження є системою саморозвитку, яка передбачає стадію флуктації (випадкові відхилення системи від середнього стану), а також фазу біфуракції (розгалуження у процесі руйнування старих структур) у процесі індивідуального розвитку. Тобто цей підхід сприятиме оптимальному функціонуванню системи літературно-краєзнавчої діяльності, забезпечуючи її самооновлення, самоорганізацію, саморозвиток, не порушуючи  при цьому цілісності та  єдності структурних компонентів.

Аналіз сутності, особливостей організації літературно-краєзнавчої роботи дає підстави аналізу доцільності реалізації культурологічного підходу у здійсненні цього процесу (Дж. Бенкс, В. Біблер, Л. Екстранд). Методологія цього підходу цінна тим, що на його основі визначаються основні регулятиви побудови літературно-краєзнавчого змісту. У вивченні творів літератури  рідного краю реалізація цього підходу забезпечує врахування різних контекстів: соціально-політичного, філософського, етнографічного, релігійного тощо;  відтворення силового поля культури рідного краю, спираючись на комплексну взаємопов’язаність творів суміжних мистецтв; розгляд шкільного літературного краєзнавства як сукупності культурних компонентів на широкому загальнокультурному фоні. Водночас сформовані культурологічні уявлення повинні характеризуватися не фрагментарністю і поверховістю, а системністю, повнотою, об’єктивністю  з метою повноцінного розуміння учнями світу культури в усіх виявах.

Модель реалізації змісту літературного краєзнавства в контексті культурологічного підходу як методологічного включає такі ідеї [4]:

  • засвоєння комплексу знань про цінності, вірування, звичаї, традиції, мову, досягнення культури, що є властивими рідномовному оточенню;
  • розгляд тексту як тексту культури зі своєю "біографією", кодами, знаками, символами, образами, архетипами, мотивами;
  • відображення кожним конкретним текстом певного типу свідомості, духовного, соціально-психологічного клімату своєї епохи;
  • втілення у шкільному літературному краєзнавстві культурологічної інтерпретації, тобто тлумачення художнього тексту як культурного космосу;
  • ознайомлення з моделями світу і образом людини у творах художньої літератури рідного краю.

Вважаємо, що ефективне функціонування моделі  забезпечить також реалізація особистісно-орієнтованого підходу. Проблему особистісно-орієнтованої педагогіки досліджують І. Бех, О. Савченко, С. Гончаренко, І. Якиманська, В. Мадзігон та інші. С. Гончаренко визначає сутність поняття "особистісно орієнтований підхід" як "послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до свідомого відповідального суб'єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії" [3, с. 243]. Особистісно  орієнтований підхід сприяє усвідомленню учнями себе як особистості, виявленню, розкриттю їхніх потенційних можливостей, розвитку самосвідомості з метою самовизначення, самореалізації та самоутвердження.

Виходячи з цього, у реалізації змісту літературного краєзнавства особистісно-орієнтований підхід забезпечує:

  • визнання учня основним суб’єктом в організації літературно-краєзнавчої діяльності;
  • формування літературно-краєзнавчого змісту з урахуванням як його традиційних компонентів (знань, умінь, навичок), так і досвіду творчої пізнавальної діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу;
  • урахування у змістовому компоненті моделі особливостей мотиваційної сфери та особистого досвіду учня;
  • засвоєння літературно-краєзнавчих знань на основі оптимального поєднання особистісно орієнтованого підходу до навчання із проблемним та творчо-пошуковим способом подання навчальної інформації;
  • створення у навчальному середовищі відповідних умов для природного процесу саморозвитку задатків, творчого потенціалу кожної особистості та розвиток її емоційно-ціннісної сфери.

Оскільки засвоєння літературно-краєзнавчих знань можливе тільки в активній творчій діяльності, у впровадженні змісту літературного краєзнавства потрібно реалізувати діяльнісний підхід, що передбачає:  

  • створення умов для активної позиції суб’єкта діяльності, завдяки чому відбувається свідоме засвоєння літератури  рідного краю;
  • спрямованість комплексу педагогічних методів на організацію інтенсивної літературно-краєзнавчої діяльності, оскільки лише в активній діяльності учні можуть повною мірою засвоїти та осмислити цінності культури рідного краю;
  • упровадження дослідницької і творчої навчальної діяльності;
  • побудову ефективної системи шкільного літературного краєзнавства.

Зазначений підхід реалізується на основі підбору відповідних методів, способів, прийомів, засобів літературно-краєзнавчої діяльності, упровадження інноваційних освітніх технологій. Це зумовлює спрямування літературно-краєзнавчої діяльності не тільки на опанування системи знань, але і формування моральних цінностей та переконань, розвиток пізнавальних, особистісних якостей учнів (творчих, організаційних, комунікативних), поглиблення інтересу до художніх творів митців-краян.

Висновки. Отже, у статті розглянуто основні методологічні підходи до реалізації змісту літературного краєзнавства в сучасній школі.

Детального аналізу потребують питання характеристики інших важливих структурних складових спроектованої моделі.

 

Список використаних джерел

  1. Беспалько, В.П. О возможности системного подхода в педагогике [Текст] / В.П.Беспалько // Советская педагогика. – 1990. – № 7. – С.59-60.
  2. Вознюк, О.В. Розвиток вітчизняної педагогічної думки : синергетичний підхід [Текст] / О.В. Вознюк. –  Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2009. –  184 с.
  3. Гончаренко, С.У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
  4. Доманский, В.А. Литература и культура : Культурологический подход к изучению словесности в школе [Текст] : учебное пособие / В. А. Доманский. – М. : Флинта; Наука, 2002. – 368 с.
  5. Філософський словник / за ред. В.І. Шинкарука. – 2-ге вид., доповн. – К. :  Голов. ред. УРЕ, 1986. – 800 с.  
  6. Хакен, Г. Синергетика  [Текст] / Герман Хакен. – М. : Мир, 1980. – 404 с.

        

Марфинец Н.В. Методологические подходы к модели реализации литературного краеведения в современной школе

В статье теоретически обоснованы методологические подходы к модели реализации содержания литературного краеведения в современной школе: целостный, системный, синергетический, культурологический, личностно-ориентированный, деятельностный.

Ключевые слова: школьное литературное краеведение, модель реализации содержания, методологические подходы.

 

Marfinets, N.V. Methodological Approaches to the Implementation of the Literary Model of Local History in the Modern School

The paper theoretically grounded methodological approaches to the implementation of the contents of the literary model of local history in the modern school: holistic, systemic, synergetic, cultural, student-centered, activity approaches.

Key words: school literary local history, a model of the contents, methodological approaches.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=1463