Print this Сторінка

Бугайова Т.І. Вплив соціального фону на результати педагогічного прогнозування

Бугайова Т.І.,
кандидат пед. наук, старший викладач кафедри педагогіки та управління навчальними закладами Університету менеджменту освіти НАПН України

 

Рецензент: Коляда М. Г.,
завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, доцент

 

Вплив соціального фону на результати педагогічного прогнозування

 

У статті розглядаються проблеми впливу соціального фону на результати педагогічного прогнозування. Показано, що фонове соціальне оточення відіграє домінуючу роль у конкретних педагогічних процесах і явищах, тому має першорядне значення у прогнозуванні педагогічних об’єктів.

Ключові слова: педагогічний прогноз, процес прогнозування, прогнозний соціальний фон, ментальний досвід.

 

Постановка проблеми. Будь-якій людині властиве бажання уявляти, що може бути в майбутньому, а тим більше педагогу, який не відразу відчуває і бачить результати своєї професійної діяльності. Уміння передбачати не тільки результати своєї роботи, а й способи досягнення поставлених навчально-виховних цілей, управлінські дії і чинники, що впливають на ці процеси, є актуальною проблемою сучасної педагогіки. У сьогоденні спроможність передбачати і прогнозувати результати педагогічних явищ, процесів та об’єктів і здатність ефективно впливати на них – питання, що досліджується в педагогічній науці. Тому перед науковцями-теоретиками, практиками сфери освіти (учителями, викладачами, майстрами виробничого навчання, методистами, управлінцями різних категорій) постає потреба усвідомлення можливостей впливу людини на розвиток освітніх процесів, з'ясування особливостей функціонування певних навчальних і виховних систем,  взаємодії їх елементів; осмислення впливу об’єктивних факторів на освітні процеси, на  педагогів і на тих, кого навчають.

Аналіз досліджень і публікацій. Теоретична основа теми дослідження визначається сукупністю історично закріплених ідей у галузі професійної педагогічної освіти, педагогічного прогнозування. Такими вважаємо розроблення питання педагогічного прогнозування (О. С. Бєлкін, Б. Л. Вульфсон, О. М. Гєндін, Б. С. Гершунський, Л. М. Грибова, І. К. Журавльов, Е. Г. Костяшкин, В. О. Кутьєв, І. Я. Лернер, В. О. Сітаров, М. М. Скаткін), розгляд окремих питань застосування прогнозування в освітньому процесі (С. Є. Бакулєв, В. І. Баландін, Т. В. Димова, Є. П. Єфремов, В. М. Іванов) та інші.

Прогнозування (грецьке "prognosіs" – передбачення) розуміють як укладання прогнозів, тобто ймовірних суджень щодо стану функціонування об’єктів у найближчому та віддаленому майбутньому [1]. Тобто це процес створення прогнозу; власне прогноз – це передбачення, пророкування майбутнього стану чи розвитку об’єкта прогнозування з тим, щоб ним ефективно керувати або одержати від нього якусь корисність для прийняття позитивного рішення. У широкому сенсі слова під прогнозом розуміють систему обґрунтованих уявлень про можливий стан об’єкта і про способи його розвитку в майбутньому (або – в минулому). Будь-яке прогнозування покликане відповісти на запитання: "Що буде, якщо… ?" і "Що треба зробити, щоб… ?".

Метою статті є розкриття ролі соціального фону в педагогічному прогнозуванні. До завдань статті відносимо виявлення причин (соціального фону), які впливають на навчальний і виховний процеси та явища і які варто розглядати як реалізацію культурно-історичних та особистісно-індивідуальних цінностей, що відбиваються в ментальності нації та індивідуалізмі людини.

Виклад основного матеріалу. У розробленні педагогічного прогнозу зовнішнім умовам, зовнішньому середовищу функціонування об’єкта прогнозування повинно приділятися не менше уваги, ніж внутрішнім чинникам.

Прогнозний соціальний фон – це сукупність зовнішніх щодо педагогічного об’єкта прогнозування умов, істотних для вирішення завдання прогнозу. На відміну від профільних, фонові дані зазвичай не є предметом дослідження: їх або одержують, замовляючи з інших, досить компетентних джерел, або добирають з наявної наукової літератури, або фіксують у вигляді постулатів чи умов із відповідними застереженнями щодо ступеня їх вірогідності [2].

Розвиваючи питання педагогічного прогнозування, необхідно враховувати всю сукупність соціального фону і того економічного впливу, що постійно діє на нього. Треба зазначити, що аналіз цих проблем виходить далеко за межі педагогічної тематики, розгляд їх переходить у площину соціології, політології, культурології та інших гуманітарних наук, тому проаналізуємо ці питання з позиції наявності зазначених чинників.

Інтенсивна зміна умов життя людей, соціальних ідеалів і критеріїв, за якими суспільство оцінює людей, безпосередньо впливає на освітні процеси, а, отже – на методологію та філософію педагогіки; при цьому аналізуються два основних компоненти: навчання і виховання. Перший зосереджується на формуванні у тих, кого навчають, знань, умінь та навичок предметно-практичної і розумової діяльності, другий – на формуванні соціально-етичної і моральної поведінки та відповідних якостей особистості. Сукупний розгляд навчання, виховання й розвитку у процесі педагогічного прогнозування – це умова успіху цього процесу з огляду на врахування впливу множини чинників навколишнього соціально-економічного середовища.

Система цінностей, яку сьогодні установлює суспільство і держава та закріплює на основі діяльності навчально-виховних закладів та установ, припускає істотний вплив на процес прогнозування і формування пріоритетних якостей людини. Особливий вплив на прогнозування соціального замовлення має сформований у суспільстві ідеал перспективного розвитку особистості та способи й засоби наближення до нього. Соціальний фон і соціальне оточення суб’єкта, задіяного в педагогічному процесі, як внутрішня ієрархічна система соціалізації і професіоналізації одержує свій розвиток за допомогою ефективного прогнозування організації та управління навчально-виховного процесу в різних їх проявах.

Соціальний фон накладає відбиток за допомогою соціального замовлення, яке варто розглядати як реалізацію культурно-історичних та особистісно-індивідуальних цінностей, що відбиваються в ментальності нації та індивідуалізмі людини, яка навчається. Існує нібито два типи педагогічного прогнозування: плоске, що обмежується тільки власними педагогічними законами, закономірностями та принципами, та об’ємне – те, що оперує множиною, точніше, сукупністю даних у вигляді показників, причин і факторів педагогічного явища, розкриваючи при цьому процес прогнозу з погляду різних наук. Наприклад, лінь того, кого навчають, на думку педагога, – це наслідок його недисциплінованості, незібраності, слабовілля, занедбаності. З точки зору  медицини, лінь може бути захисною реакцією організму в ситуаціях небезпеки для його здоров’я і психічного розвитку [3]. У такому "об’ємному" педагогічному прогнозуванні наукове обґрунтування та урахування соціального фону є домінуючим фактором, особливо щодо виховного процесу.

Соціально-виховне середовище є оточенням, яке цілеспрямовано впливає на свідомість і поведінку того, кого навчають, яке формує (виховує) у людини певні якості, переконання, духовно-ціннісні орієнтації та потреби. Тому не враховувати таке середовище (в нашому випадку – соціальний фон) у процесі педагогічного прогнозування було б помилкою.

Головним завданням, яке ставиться дослідником у процесі прогнозування освітніх процесів та явищ, є виявлення спрямованості до формування позитивного соціального фону, що проявляється в позитивній налащтованості дій того, хто поряд, єдності процесів ідентифікації себе зі своєю спільнотою та її членами, за допомогою чого особистість засвоює цінності й традиції людей, які її оточують; виокремлення її в колективі, що сприяє формуванню її індивідуальності.

Зміст "соціалізувального" середовища проявляється не тільки в окремих видах діяльності того, кого ми навчаємо чи виховуємо, але і в особистісній, сімейній, трудовій, неформальній та інших сферах. Соціальний фон містить у собі й політичну складову, обумовлену тим, що освітня політика завжди була відображенням чинної ідеології суспільства, відтворюючи її в концептуальних схемах і теоріях. В. О. Сластьонін так характеризує цей компонент: "Педагогіка прагне виявити умови і механізми становлення людини як суб’єкта політичної свідомості, можливості засвоєння нею політичних ідей та налаштувань" [4, с. 32].

Педагогічний прогноз в системі соціального фону полягає в тому, щоб передбачити цілеспрямоване педагогічне спілкування між суб’єктами соціально-педагогічного процесу, спроектувати "ситуацію успіху" в навчанні, вихованні та розвитку; спрогнозувати процес формування духовних цінностей, забезпечити його ефективну науково-методичну підтримку. Він обов’язково спрямований на коригування соціально-педагогічних умов, на гармонізацію їх впливу, на створення сприятливої, творчої атмосфери навчання і виховання, атмосфери довіри, співпереживання та гуманізму. Головною проблемою в цьому процесі залишається не тільки визначення позитивних чи негативних явищ, але й прогноз спрямованості дій та активності тих, кого навчають та виховують, виявлення сприятливих умов для їхньої самостійності та ініціативи [1].

Ментальний досвід – це система наявних психічних утворень і психічних станів людини, які нею ініціюються, що лежать в основі пізнавального ставлення особистості до світу і конкретних властивостей його інтелектуальної діяльності, що його зумовлюють [5]. Ментальний досвід представляють у трьох основних формах: ментальні структури, ментальний простір і ментальні репрезентації. Педагогіка – наука соціальна, тому, обговорюючи не тільки стратегічні цілі (питання) прогнозування, але й поточні, необхідно враховувати всю сукупність фонових соціально-економічних і психологічних проблем, що виходять далеко за межі педагогічної тематики.

Висновки. В основі будь-якого прогнозу, зокрема й педагогічного, наявні закони й закономірності. За своїм характером педагогічні закони можуть бути віднесено до категорії суспільних, соціальних законів, але закони такого виду відрізняються мінливістю і недовговічністю, вони, на відміну від законів природи, більш історичні. З розвитком суспільства ці закони доповнюються, видозмінюються чи навіть цілком змінюються на нові, розкриваючи тим самим безупинний і все більш поглиблений процес пізнання. Таким чином, педагогічні закони, що відтворюють закономірності розвитку педагогічних систем і процесів, можуть змінюватися під час переходу від однієї суспільно-соціальної формації до іншої: вони не спрацьовують, а іноді взагалі перестають працювати, і, отже, прогноз, побудований на таких законах, стає неточним щодо розгляду прогнозованих об’єктів у соціальному середовищі.

Іноді фонове соціальне оточення відіграє провідну роль у конкретних педагогічних процесах і явищах, тому необхідно враховувати не тільки ідеологічні й політичні складові, а й екологічні, демографічні, етнологічні, культурологічні, правові та інші компоненти фону.

Характерна для гуманітарних наук, а отже й для педагогіки, невизначеність виявляється у процесах прогнозування, оскільки для створення прогнозованої педагогічної моделі доводиться користуватися ідеалізованими критеріями вибору і безпосередньо займатися формалізацією самих об’єктів прогнозування. Таким чином, формалізувати процеси педагогічної реальності щодо врахування чинників соціального фону можна на основі виявлення соціальних закономірностей і законів або спеціального моделювання.

 

Список використаних джерел
1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України / головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
2. Рабочая книга по прогнозированию [Текст] / Редкол. : И. В. Бестужев-Лада (отв. ред.). – М. : Мысль, 1982. – 430 с.
3. Ильин, Е. П. Психология индивидуальных различий [Текст] / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2004. – 701 с.
4.  Холодная, М. А. Психология интеллекта : парадоксы исследования [Текст] / М. А. Холодная. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Питер, 2002. – 272 с.
5. Goh, D., Moore, C. Personality and academic achievement in three educational levels // Psychological Report, 1978. – V. 43. – P. 71-79.

 

Бугаева, Т. И. Влияние социального фона на результаты педагогического прогнозирования

В статье рассматриваются проблемы влияния социального фона на результаты педагогического прогнозирования. Показано, что фоновое социальное окружение играет доминирующую роль в конкретных педагогических процессах и явлениях, поэтому имеет первостепенное значение в прогнозировании педагогических объектов.

Ключевые слова: педагогический прогноз, процесс прогнозирования, прогнозный социальный фон, ментальный опыт.

 

Bugayova, Tetyana. Influence of the Social Background on Results of Pedagogical Forecasting

In article problems of influence of a social background on results of pedagogical forecasting are considered. It is shown that sometimes the background social environment plays a dominating role concerning concrete pedagogical processes and the phenomena, therefore has paramount value in forecasting of pedagogical objects.

Key words: the pedagogical forecast, process of forecasting, prognosis a social background, mental experience.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2145