УДК [378.016 : 796 – 056.22]
Грибок Н. М.,
доцент кафедри фізичного виховання та спорту Донбаського державного технічного університету. кандидат педагогічних наук
Рецензент: Горащук В. П.,
професор кафедри фізичної реалібітації та валеології державного закладу "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", доктор педагогічних наук
Стан сформованості культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи
У статті розглянуто актуальні питання формування культури здоров’я студентської молоді: запропоновано критерії сформованості культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи, представлено методи дослідження; подано результати визначення стану сформованості культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи на етапі констатувального експерименту.
Ключові слова: здоров’я, культура здоров’я, студенти спеціальної медичної групи.
Постановка проблеми. Студентська молодь є категорією населення, на котру сучасне суспільство покладає великі надії, оскільки кожна держава потребує духовно, психічно й фізично здорової особистості. На жаль, останніми роками спостережено тенденції збільшення контингенту студентів у спеціальних медичних групах. Тому в сучасності вкрай важливим є питання відновлення, формування, збереження й зміцнення всіх аспектів здоров’я студентської молоді, формування високого рівня культури здоров’я майбутніх фахівців.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування культури здоров’я студентської молоді в сучасності привертає увагу вітчизняних і зарубіжних науковців, серед яких – В. Бабич, Н. Багаутдінова, Л. Безугла, Л. Борисова, О. Волинская, Н. Гончарова, С. Горбушина, Ю. Драгнєв, В. Ірхін, Г. Кривошеєва, Р. Ковальова, І. Комарова, О. Куделіна, С. Лебедченко, З. Літвінова, О. Мещерякова, Н. Рибачук, С. Скляров, В. Щербина та інші. Незважаючи на те, що останнім часом посилено увагу науковців до питання формування культури здоров’я студентської молоді взагалі, дотепер проблему реалізації цього процесу зі студентами спеціальної медичної групи, а також діагностику для вимірювання рівня сформованості культури здоров’я у цієї категорії студентів не розроблено.
Робота виконана за планом НДР Донбаського державного технічного університету.
Формулювання цілей роботи. Мета статті полягає у виявленні стану сформованості культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи за запропонованими критеріями і обраними методами дослідження на етапі констатувального експерименту.
Виклад основного матеріалу. Поняття "культура здоров’я студента спеціальної медичної групи" розуміємо як інтегративне якісне утворення особистості, що характеризується наявністю необхідних знань, умінь і навичок із формування, зміцнення й збереження здоров’я в духовному, психічному та фізичному аспектах, а також свідомим прагненням студента до підвищення рівня власного здоров’я на основі виконання й постійного вдосконалення індивідуальної оздоровлювальної системи, побудованої з урахуванням наявних відхилень у стані здоров’я, індивідуальних особливостей майбутнього фахівця [1].
На наш погляд, сформованість культури здоров’я студентів із відхиленнями у стані здоров’я доцільно визначати за допомогою таких критеріїв: когнітивного, практичного, поведінкового та стану здоров’я [2].
У нашому випадку когнітивний критерій трактується як наявність необхідних знань з питань формування, відновлення, збереження та зміцнення здоров’я студентів спеціальної медичної групи; практичний критерій передбачає сформованість у студентів необхідних умінь із відновлення, збереження та зміцнення здоров’я, а поведінковий критерій передбачає виконання на практиці оздоровчих заходів, спрямованих на формування, відновлення, збереження та зміцнення здоров’я. Стан здоров’я студентів СМГ потрібно визначати в єдності всіх його показників (духовного, психічного, фізичного) [3].
Таким чином, визначення рівня сформованості культури здоров’я студентів спеціальних медичних груп полягає у встановленні рівня розвитку теоретичних знань і методичних умінь із формування, відновлення, збереження і зміцнення здоров’я, виявленні стану духовного, психічного, фізичного аспектів здоров’я, а також способу життя студентів.
Констатувальний експеримент проводився на базі Донбаського державного технічного університету, Луганського національного аграрного університету, ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" та Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, у яких було виділено експериментальну групу (ЕГ) в кількості 231 особи й контрольну, яка складалася із 219 осіб. Експеримент охоплював студентів різних факультетів: механіки, гірничої справи, автоматизації й електротехнічних систем, транспортних систем і логістики, систем рейкових комунікацій, природничих наук, менеджменту, економічного, будівельного, що входять до структури зазначених вище університетів. Усього у проведеному констатувальному експерименті брали участь 450 студентів спеціальних медичних груп різних ВНЗ і факультетів.
На цьому етапі було обрано такі методи дослідження: бесіди, анкетування, тестування, спостереження, аналіз медичної документації, метод експертних оцінок.
Визначення рівня сформованості культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи за когнітивним критерієм відбувалось за допомогою встановлених показників за змістовними лініями, а саме: духовне здоров’я, психічне здоров’я та фізичне здоров’я – переважно за допомогою експертного оцінювання.
Отже, презентуємо отримані у процесі дослідження результати. За змістовою лінією "Духовне здоров’я" 81,8 % студентів контрольної групи та 81,4 % експериментальної групи мали низький рівень знань щодо змісту, сутності та особливостей формування духовного здоров’я; значно меншу кількість студентів СМГ було оцінено за середнім рівнем – 13,2 % контрольної групи та 13,4 % експериментальної групи. За цією змістовою лінією високий рівень мали 5,0 % студентів КГ та 5,2 % ЕГ.
Отримані результати були очікуваними, оскільки в загальноосвітніх навчальних закладах, які нещодавно закінчили респонденти, майже не приділяють уваги формуванню духовного здоров’я учнів, більше того, більшість студентів не змогла виразно пояснити, як вони розуміють сутність поняття "духовне здоров’я".
Подібними були результати і з вивчення рівня теоретичних знань за змістовною лінією "Психічне здоров’я". Так, 81,3 % студентів КГ та 81,4 % ЕГ мали низький рівень, тільки 14,6 % контрольної групи і 13,0 % експериментальної – середній. Студентів, які б досягли високого рівня, виявилося 4,1 % у КГ та 5,6 % – в ЕГ. Переважна кількість студентів відповіла, що вперше чують про засоби уникнення конфліктів, вплив стресу на власне здоров’я, засоби щодо запобігання стресів та боротьби з їхніми наслідками.
Теоретичні знання за змістовою лінією "Фізичне здоров’я" несуттєво відрізнялись рівня обізнаності за попередньо проаналізованими змістовими лініями. Так, 70 % контрольної групи та 71 % експериментальної не змогли розкрити значення оздоровчого впливу фізичних вправ, 68 % КГ та 66,2 % ЕГ не назвали всіх змістових компонентів здорового способу життя тощо. Цікаво, що 68 % студентів першої із зазначених груп та 69,2 % другої вперше чули про особливості застосування загартування при наявних у себе захворюваннях, 41,2 % студентів контрольної групи та 38,9 % експериментальної не ознайомлені з оздоровчими методиками дихання тощо.
Отже, високий рівень сформованості когнітивного критерію не продемонстрував жоден студент контрольної чи експериментальної груп.
Досліджуючи рівень сформованості культури здоров’я за практичним критерієм, на жаль, отримали майже подібні результати. Так, високий рівень уміння застосовувати оздоровчі технології, що впливають на духовний аспект здоров’я, мали 0,9 % майбутніх фахівців із контрольної групи та 1,3 % експериментальної. 94,5 % студентів контрольної та 93,1 % експериментальної груп за цими показниками виявили низький рівень.
Приблизно такі ж результати мали й щодо сформованості вмінь сучасних студентів застосовувати оздоровчі технології, які впливають на психічний аспект здоров’я: тільки 5,5 % студентів контрольної та 6,1 % експериментальної груп виявили середній рівень розвитку вмінь добирати релаксувальні засоби та запобігати стресам і конфліктним ситуаціям з батьками, однолітками тощо. Високий рівень не було виявлено в жодній групі.
Результати зі встановлення рівня сформованості вміння застосовувати оздоровчі технології, що впливають на фізичний аспект здоров’я, дещо відрізнялися від наведених вище показників. Так, у 11,4 % студентів КГ та 12,6 % ЕГ було виявлено середній рівень за цим показником. Переважно це стосувалось уміння застосовувати не тільки вправи лікувальної фізичної культури, але й дихальні вправи, загартовування повітрям та в деяких випадках водою (обтирання, контрастний душ) відповідно до наявних захворювань.
Найгіршими за цим критерієм були показники сформованості вмінь студентів будувати й удосконалювати індивідуальну оздоровчу систему: ні в експериментальній, ні в контрольній групах високого рівня сформованості не презентував жоден респондент. Лише 3,7 % студентів контрольної та 4,3 % студентів експериментальної груп мали середній рівень за цим показником.
Отримані дані за поведінковим критерієм щодо застосування оздоровчих технологій, які впливають на духовний аспект здоров’я показали, що більшість студентів взагалі не мала чітко побудованої індивідуальної оздоровчої системи. А оздоровчі технології ними застосовувалися хаотично, несистемно й часто з великою кількістю помилок. Так, наприклад, до високого рівня сформованості культури здоров’я за зазначеним показником було віднесено лише по одному респонденту експериментальної та контрольної груп, і лише 6 студентів (2,7 %) контрольної та 8 студентів (3,5 %) експериментальної груп мали середній рівень сформованості вмінь застосування оздоровчих технологій, що впливають на духовний аспект здоров’я.
Невисокими були показники щодо використання студентами оздоровчих технологій, які впливають на психічний аспект здоров’я. Так, тільки 2 студенти (0,9 %) КГ та 3 студенти (1,3 %) ЕГ цілеспрямовано застосовували в повсякденному житті різні види релаксації, займались самонавіюванням, намагались навчитися контролювати свої емоції на основі відвідування психологічних тренінгів тощо. До середнього рівня було віднесено 3,2 % студентів контрольної та 4,8 % студентів експериментальної груп. Переважна кількість респондентів обох груп майже нічим не займалась у контексті формування та збереження власного психічного здоров’я.
Високим рівнем застосування на практиці оздоровчих технологій, які впливають на фізичний аспект здоров’я, у контрольній групі володіли 4,1 % студентів, середнім – більше 9 %. Майже подібні дані було виявлено в експериментальній групі: 5,2 % і близько 10% відповідно. Водночас зазначаємо, що хоча цей показник є вищим порівняно з результатами виміру духовного та психічного складових здоров’я, загальний результат є невисоким, оскільки 86,8 % студентів контрольної та 84,9 % студентів експериментальної груп мали низький рівень зазначеного показника.
Наступним у визначенні рівня сформованості культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи було з’ясування стану здоров’я майбутніх фахівців у трьох аспектах – духовному, психічному та фізичному. Дослідження кожного аспекту здоров’я відбувалося за допомогою тестів, анкет.
Так, високий рівень сформованості духовного аспекту здоров’я було виявлено у 7,2 % респондентів; в експериментальній групі цей показник дорівнював 7,9 %. Майже однаковими були показники середнього та низького рівнів в контрольній та експериментальній групах.
Щодо психічного аспекту здоров’я високий рівень сформованості мають 16,5 % студентів контрольної, 16,6 % – експериментальної груп; 36,5 % респондентів КГ та 38 % ЕГ виявили середній рівень; водночас у досить значної кількості студентів обох груп було відмічено нестійку психічну врівноваженість та стресостійкість.
Вимірювання фізичного аспекту здоров’я дало можливість з’ясувати, що лише 3,7 % респондентів КГ та 4,6 % ЕГ продемонстрували високий рівень за цим показником; більшість студентів (82,3 % контрольної та 79,8 % експериментальної груп) була достатньо вразливою до респіраторних захворювань. У таких студентів відбувались часті загострення хронічних хвороб, а також було відмічено значну різницю між біологічним та календарним віком.
Визначивши у студентів спеціальної медичної групи рівні сформованості культури здоров’я за кожним критерієм, установили загальний показник сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців, у яких на сьогодні відмічаються певні відхилення у стані здоров’я. Отже, у контрольній групі (відповідно до зазначених критеріїв) високий рівень сформованості культури здоров’я мали 4,5 % студентів спеціальної медичної групи, 13,7 % – середній, останні – 81,7 % – виявили низький рівень. В експериментальній групі високий рівень виявили 4,9 % студентів, 14,3 % – середній рівень, 80,7 % – низький рівень сформованості культури здоров’я.
Висновки. Таким чином, на етапі констатувального експерименту і в контрольній, і в експериментальній групі було виявлено майже однаково низькі результати рівня сформованості культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи. Це означає, що з цією категорією майбутніх фахівців має здійснюватися науково обґрунтована система роботи, оскыльки існує потреба підвищення мотивації студентів до зміцнення і відновлення власного здоров’я, удосконалення змісту навчальної програми з фізичного виховання, запровадження інноваційних підходів, застосування форм та методів навчання з метою підвищення рівня культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи.
Список використаних джерел
- Грибок, Н. М. Сутнісна характеристика культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи [Текст] / Н. М. Грибок // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. / під ред. С. С. Єрмакова. – Харків : ХХПІ, 2009. – № 4. – С. 32-35.
- Грибок, Н. М. Критерії культури здоров’я студентів спеціальної групи [Текст] / Н. М. Грибок // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. Серія "Педагогічні науки". – 2010. – № 15 (202). – С. 25-31.
- Грибок, Н. М. Педагогічні умови формування культури здоров’я студентів спеціальної медичної групи : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 [Рукопис] / Грибок Ніна Миколаївна. – Луганськ, 2013. – 267 с.
Грибок Н. Н. Состояние сформированности культуры здоровья студентов специальной медицинской группы
В статье рассмотрены актуальные вопросы формирования культуры здоровья студенческой молодежи: предложены критерии сформированности культуры здоровья студентов специальной медицинской группы, представлены методы исследования; раскрыты результаты определения состояния сформированности культуры здоровья студентов специальной медицинской группы на этапе констатирующего эксперимента.
Ключевые слова: здоровье, культура здоровья, студенты специальной медицинской группы.
Gribok, Nina. Condition of Formation of Culture of Health of Students of Special Medical Group
This article discusses pressing questions of formation of culture of health of student’s youth. The main attention focuses on determination of the state of formation of culture of health of students of special medical group at the stage of ascertaining experiment. Criteria of formation of culture of health students of special medical group selected research methods are offers. The results of ascertaining experiment are presented.
Key words: health, culture of health, students of special medical group.