Print this Сторінка

Бабич В.І. Розвиток компетентності майбутніх педагогів із формування соціального здоров’я шкільної молоді

УДК [373.5.015.31:316.42]:613

Бабич В.І.,
доцент кафедри  соціальної педагогіки  Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук, доцент

 

Розвиток компетентності майбутніх педагогів із формування соціального здоров’я шкільної молоді

 

У статті розглянуто актуальні питання підготовки майбутніх учителів до виховання соціально здорових учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Запропоновано авторський методичний прийом, спрямований на якісний розвиток знань та вмінь студентів педагогічних спеціальностей щодо формування соціально здорових школярів.

Ключові слова: професійна підготовка, студенти педагогічних спеціальностей, соціальне здоров’я школярів, методичні прийоми навчання.

 

Постановка проблеми. Проблема підготовки майбутніх учителів майже в усі часи інсування педагогічної науки була актуальною. Достатньо значущими залишаються питання удосконалення професійної підготовки студентів педагогічної спеціальності й нині. Ураховуючи величезний вклад наукових напрацювань у зазначеній галузі вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких – О. Абдулліна, А. Алексюк,  В. Безпалько,  І. Бех, О. Дубасенюк,  І. Зязюн,  В. Галузинський, О. Глузман, С. Гончаренко,  М. Євтух,  В. Кремень,   В. Курило, Н. Кузьмина, А. Пєхота, В. Сластьонін, С. Сисоєва  В. Сластьонін,  С. Смірнов,  С. Харченко та багато інших сучасних науковців – зазначаємо, що умови сьогодення, постійне підвищення вимог до рівня професіоналізму (чи компетентності) сучасних фахівців у будь-якій сфері потребують відповідного й постійного пошуку способів удосконалення змісту, форм, методів і методичних прийомів навчання, адекватних конкретним перебудовам і зрушенням у тій сфері, до професійної діяльності у якій готуються ті чи інші майбутні фахівці.

Не виключенням є й майбутні педагоги. Як і до фахівців багатьох інших спеціальностях, вимоги до сучасних учителів зростають, зокрема щодо змісту  професійних знань і умінь, психологічної витримки та володіння професійно важливими якостями. У цьому контексті актуальності набуває проблема підготовки майбутніх педагогів до виховання соціально здорових школярів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливими для  нашого дослідження вважаємо окремі наукові напрацювання, у яких розкриваються основи застосування інтеративних форм і методів навчання студентів ВНЗ з метою підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців [1-4]. Вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до формування соціального здоров’я учнів має здійснюватись усебічно, тобто розроблення форм, методів і методичних прийомів навчання має відбуватись у різних напрямах як для підвищення науково-теретичної, так і практичної, психіологічної та психофізіологічної готовності студентів в означеному контексті.

Таким чином, мета статті полягає в характеристиці авторського методичного прийому "Передай знання іншому!", спрямованого на підвищення якості засвоєння майбутніми учителями необхідних знань, набуття вмінь щодо формування соціального здоров’я учнів основної школи.

Робота виконана за планом НДР Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

 Виклад основного матеріалу дослідження. В основі методичного прийому "Передай знання іншому!" – положення про те, що навчальна інформація найкраще засвоюються тоді, коли вона передається студентом іншій людині, тобто на основі навчання інших. Одже, розглядуваний методичний прийом передбачає не тільки здобуття нових знань та набуття вмінь студентами для формування соціального здоров’я учнів, але й сприяє розвитку їхнього стратегічного мислення.

Навчання іншого (студента) здійснюється у вигляді гри. Відповідно до правил гри, розташування студентів залишається традиційним на початковому етапі навчання. Потім студенти, які займали місця на перших партах (від дошки), отримують аркуш з навчальною інформацією, яка передбачає доповнення до попередньо засвоєного навчального матеріалу, що, у свою чергу, передбачає як закріплення раніше вивченого, так і засвоєння нового в контексті формування соціального здоров’я учнів основної школи.

У кожній академічній групі передбачається робота від двох до шести мікрогруп (команд) залежно від загальної кількості студентів у кожній окремій академічній групі. Разом з тим, мікрогрупи мають взаємодіяти в дещо незвичних умовах, оскільки студенти кожної окремої мікрогрупи розміщуються не у формі кола (як зазвичай), а  один за одним з першої до останньої парти. Бажано, щоб у кожній мікрогрупі налічувалось не більше п’яти студентів.

Отже, на початку гри учасники кожної мікрогрупи (команди) отримують завдання, передбаченні для інших мікрогруп, та знайомляться з ними. Крім цього, капітан кожної мікрогрупи отримує і спеціальне завдання, передбачене саме для цієї мікрогрупи. Таким чином, кожна команда має можливість ознайомитися з індивідуальними завданнями, передбаченими для інших мікрогруп. Індивідуальне завдання мікрогрупи її лідер (який розміщується на першій парті) відкриває тільки за вказівкою  викладача.

Отже, після того, як капітан першої мікрогрупи отримав індивідуальне завдання для своєї команди та познайомився з ним, через 2-3 хв він має передати отриману навчальну інформацію з пам'яті іншому представнику мікрогрупи, який розміщується за ним. Відповідно, учасник (гравець № 2), який отримав від свого капітана навчальну інформацію, має, у свою чергу, таким же чином передати її наступному гравцеві (представнику своєї команди), який сидить за ним. Спосіб передання інформації зображено на рисунку 1.

Завдання гравця, який "замикає" свою команду, полягає в тому, щоб презентувати студентам інших команд отриману інформацію якомога більш точно та відповідно до джерела. Натомість завдання студентів інших мікрогруп полягає в аналізі та оцінювання якості передання навчальної інформації.  Це, у свою чергу, забезпечується тим, що  (як зазначалось вище) на початку заняття всі команди отримували на аркушах інформацію, передбачену для засвоєння кожною мікрогрупою.

Рис. 1. Схематичне зображення розташування студентів під час застосування методичного прийому "Передай знання іншому!"

Таким чином, поки учасники першої мікрогрупи намагаються якомога більш точно та правильно передати отриману та щойно засвоєну навчальну інформацію наступному гравцеві своєї мікрогрупи, інші мікрогрупи знайомляться з навчальною інформацією, яка є індивідуальною для кожної окремої команди, з метою перевірки якості та точності переданої інформації. Це, у свою чергу, дозволяє одночасно задіяти всіх без виключення студентів до засвоєння нового навчального матеріалу про формування соціального здоров’я підлітків.

Після того, як представник першої мікрогрупи презентує навчальний матеріал загалу, інші мікрогрупи мають оцінити роботу групи за допомогою заздалегідь установлених критеріїв, а саме: точність передання інформації (уникнення викривлень, плутанини тощо); доповнення навчального матеріалу відомостями, здобутими самостійно, або його зв’язок із раніше вивченим матерілом; оригінальність викладення навчального матеріалу; наявність методичних прийомів викладення зазначеного матеріалу; ставлення до аудиторії тощо. Таким чином, аналіз почутої інформації спонукає студентів інших мікрогруп ґрунтовно аналізувати матеріал.

Ураховуючи те, що протягом заняття кожна із мікрогруп має можливість як передавати навчальний матеріал представникам своєї групи, так і оцінювати доповідь представників інших  мікрогруп, майбутні учителі таким чином більш якісно засвоюють навчальний матеріал, ніж в умовах застосування класичного варіанта проведення практичного чи семінарського заняття.

Ураховуючи те, що зміст навчальної інформації, презентований  останнім гравцем команди може бути дещо неточним, після кожної доповіді, її аналізу та оцінювання викладач ще раз має зачитати її, визначивши можливі допущені помилки у викладенні навчального матеріалу Це дозволяє студентам мікрогрупи, яка отримувала та передавала інформацію, аналізувати власні помилки та надалі працювати більш якісно.

У застосуванні зазначеного методичного прийому важливо також, щоб кожна мікрогрупа створювала свою стратегію. Із практики застосування методичного прийому можна виділити основні стратегічні підходи студентів (мікрогруп) до виконання отриманого завдання. Так, окремі мікрогрупи намагаються розташуватись таким чином, щоб капітаном (лідером) команди (студент, який сидить за першою партою) був студент, який має високий рівень навчальних досягнень. Це, за переконанням студентів, дозволяє уникнути викривлення навчальної інформації у передаванні її іншому, починаючи вже з  першого гравця. Таким чином, незважаючи на те, що доповідати перед усіма мікрогрупами має студент, який навчається посередньо, на думку представників його групи, він має можливості більш точно передати інформацію, оскільки до нього вона дійшла без суттєвих викривлень. 

 Інша стратегія студентів – протилежна: майбутні вчителі розташовуються таким чином, щоб більш ерудований представник їхньої команди залишався останнім й, відповідно, представляв навчальний метеріал перед іншими мікрогрупами. Така стретегія обиралася студентами із урахуванням критеріїв, за якими здійснювалось оцінювання дій усієї мікрогрупи, та важливості більш презентабельного представлення навчальної інформації.

Нарешті, третя стратегія передбачала почергове розташування студентів, які мають високий і невисокий рівень підготовки; при цьому доповідь робив компетентний студент. Практика показала, що більш виправданою є остання стратегія.

Отже, зазначене вище дозволяє зробити наступні висновки:  пошук нових підходів до організації семінарських та практичних занять з метою підвищення якості засвоєння студентами навчальної інформації обумовлена специфікою проблеми формування соціального здоров’я. Запропонований методичний прийом передбачає включення в роботу максимальної кількості студентів з чергуванням від умовно пасивної (слідкування за правильністю та оцінювання представлення навчальної інформації представниками протележної команди) до безпосреедньо активної діяльності (презентація навчальної інформації представникам інших мікрогруп). Цей методичний прийом сприяє підвищенню якості засвоєння нових знань у контексті формування соціального здоров’я учнів, а також виробленню певних умінь, зокрема вміння точного передання інформації іншій людині в нестандартних умовах, коли ця інформація вже відома  іншому. У майбутніх педагогів удосконалюються також здатності аналізувати та оцінювати презентовану загалу інформацію, уміння обирати найбільш вдалу стратегію швидкого й чіткого оволодіння новою навчальною інформацією в умовах співпраці в мікрогрупах.  

Перспективи дослідження полягають у подальших розробленнях питань  удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів, зокрема формування в них практичної, психологічної та психофізіологічної готовності до виховання соціально здорових сучасних підлітків.

 

Список використаних джерел

  1. Вергасов, В. М. Активизация мыслительной деятельности студента в высшей школе [Текст] / В. М. Вергасов. – К. : Вища школа, 1979. – 216 с.
  2. Двуличанская, Н.Н. Интерактивные методы обучения как средство формирования ключевых компетенций [Текст] / Н. Н. Двуличанская // Наука и образование. – 2011. –  № 4. – С. 8-13.
  3. Завалевська, О. В. Використання інтерактивних методів навчання як одна з педагогічних умов формування професійного самоусвідомлення майбутніх фахівців [Текст] / О.В. Завалевська // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2009. – № 7. – С. 58-61.
  4. Митькина, О. В. Методы интерактивного обучения в формировании модели современного специалиста [Текст] / О. Митькина // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. – 2010. – № 123. – С. 214-222.

 

Бабич, В.И. Развитие компетентности будущих педагогов по формированию социального здоровья школьной молодежи

В статье рассмотрены актуальные вопросы подготовки будущих учителей к воспитанию социально здоровых учеников общеобразовательных учебных заведений. Поднята проблема инновационных подходов к обеспечению научно-теоретической готовности будущих педагогов к профессиональной деятельности, в частности, к формированию социального здоровья школьной молодежи. Предложен авторский методический прием, направленый на развитие знаний и умений студентов педагогических специальностей по формированию социально здоровых школьников.

Ключевые слова: профессиональная подготовка,  студенты педагогических специальностей, социальное здоровье школьников, методические приемы обучения.

 

Babich, V.I. Competence Development of Future Teachers on the Issues of Formation of Social Health of School Children  

The article deals with current issues of training of future teachers to upbringing socially healthy students of general educational establishments. Considers the problems of finding innovative approaches to providing scientific and theoretical readiness of future teachers for their future professional activity, in particular, increased formation of social health of school children. It is proposed the author's methodical technique aimed at improving the quality of student learning pedagogical skills in the context of the social formation of healthy schoolchildren.

Key words: professional training, students of pedagogical departments, social health of schoolchildren, methodical technique of education.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2184