Print this Сторінка

Онофрійчук Л.О. Стиль управління керівника як умoвa фoрмувaння соціально-педaгoгічнoгo клімaту кoлективу ДНЗ

УДК [373.2 : 005.95] : 005.34 (045)

Онофрійчук Л.О.,
доцент кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидат педагогічних наук

 

Рецензент: Пісоцька  Л. C.,
доцент кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидат педагогічних наук, доцент

 

Стиль управління керівника як умoвa фoрмувaння соціально-педaгoгічнoгo клімaту кoлективу ДНЗ

У статті розглянуто особливості впливу стилю управління керівника ДНЗ на формування соціально-психологічного клімату. Розкрито сутність понять "соціально-психологічний клімат", "стиль", "стиль управління", проаналізовано різновиди стилів та їх вплив на клімат колективу, визначено вплив керівника ДНЗ на формування сприятливого соціально-психологічного клімату.

Ключові слова: соціально-психологічний клімат, сприятливий клімат, стиль управління, керівник, дошкільний навчальний заклад.

 

Постановка проблеми в загальному вигляді. Важливим чинником досягнення успіху в управлінні дошкільним навчальним закладом (ДНЗ) є стиль управління керівника, який впливає на мотивацію діяльності педагогічних працівників, формування сприятливого соціально-психологічного клімату (далі – СПК) в колективі, на розвиток вихователів і дітей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблема формування СПК колективу в різних аспектах розглянута в низці досліджень і наукових праць. Зокрема, сутність та особливості  підготовки керівників навчальних закладів до управлінської діяльності висвітлено у працях В. Бондаря, В. Береки, Л. Даниленко, Г. Єльнікової,  Н. Коломінського, Ю. Конаржевського, В. Маслова, В. Олійника та ін. Питання соціально-психологічного клімату досліджували такі вчені, як Е. Кузьмін, А. Лутошкін, А. Свенцицький, Б. Паригін, В. Шепель, А. Щербань та ін. Проте, незважаючи на значний науково-практичний інтерес до цієї проблеми, вплив стилю управління на забезпечення сприятливого СПК колективу ДНЗ залишається однією з актуальних проблем сучасної науки.

Формулювання цілей статті. Метою статті є розкриття сутності формування соціально-педагогічного клімату колективу дошкільного навчального закладу та вплив на нього стилю управління керівника.

Виклад основного матеріалу. Соціально-психологічний клімат та ефективність здійснення керування педагогічним колективом значною мірою залежить від того, який стиль управління використовує керівник закладу.

Під поняттям "стиль" розуміють особливість, яка часто не має певного кількісного виміру і сприймається нами інтуїтивно, як щось, що відрізняє один об’єкт від іншого. Стиль управління або керування – це гнучка манера поведінки керівника щодо співробітників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і виявляється у способах виконання управлінських робіт підпорядкованими керівнику співробітниками [2]. Б. Паригін [5] стиль керівника розуміє як сукупність типових і відносно стабільних методів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і, тим самим, завдань, що стоять перед організацією.

Зазначаємо, що у процесі управлінської діяльності завідувача ДНЗ стиль управління має важливі адаптаційні функції, зокрема: сприяє подоланню суперечностей між особливостями керівника та вимогами діяльності, яку він здійснює; впливає на успішну взаємодію з оточенням (конкретним соціумом, освітнім колективом).

Вважаємо, що роль керівника у створенні оптимального СПК є вирішальною. У повсякденній діяльності поведінка керівника ДНЗ повинна відповідати ситуації, а гнучкість стилю забезпечує якість та результативність усієї роботи закладу. Так, Л. Карамушкою [2] виокремлено шість структурних елементів стилю керування:

  • рiвень значущостi для керiвника творчої співпраці  з колективом;
  • мiра орiєнтацiї керiвника на налагодження мiжособистiсних стосункiв у колективi, формування колективу;
  • тип спiлкування керiвника з підлеглими;
  • ступiнь урахування у процесi управління iндивiдуально-психологiчних особливостей працiвникiв і соцiально-психологiчних характеристик колективу;
  • основнi методи впливу на працівників;
  • особливостi орiєнтацiї керiвника на самого себе.

Зазначена структура знаходить своєрiдне вираження в рiзних стилях керування.

У класифiкацiї К. Левiна [4] виокремлено такі основні стилi управління, як демократичний (колегiальний, товариський), авторитарний (автократичний, адмiнiстративний, вольовий, директивний), лiберальний (вiльний, анархiчний, нейтральний, формальний, такий, що не втручається).

Кожному зі стилів управління властивий  свiй "психологiчний портрет" керівника, у якому будь-який структурний елемент стилю має певний "рельєф" [2]. Водночас можна стверджувати, що провідні елементи стилю все ж визначають основну стратегію взаємодії керівника з колективом, є основою стилю керування. Застосування того чи іншого індивідуального стилю керування, тобто орієнтація керівника на адаптоване до певних умов використання конкретних структурних елементів стилю, залежить від різних соціальних та власне управлінських ситуацій, виникнення яких зумов­люється впливом і взаємодією певних об’єктивних та суб’єктив­них факторів. Від стилю управління значною мірою залежать якість навчально-виховного процесу, ефективність розв’язання фінансово-економічних, господарських справ. Сучасний керівник, формуючи індивідуальний стиль управління, є гарантом якісної підготовки дошкільників до життя в суспільстві та налагодження здорового психологічного клімату.

Якщо керівник висуває завищені вимоги, прилюдно критикує співробітників, часто карає і рідко заохочує, не цінує їх внесок у спільну діяльність, погрожує, намагається залякати звільненням, позбавленням премії, не прислуховується до думки підлеглих, неуважний до їхніх потреб та інтересів, він формує нездорову робочу атмосферу. Відсутність взаємної поваги та довіри змушує людей займати оборонну позицію, захищатися один від одного; при цьому скорочується частота контактів, виникають комунікативні бар’єри, конфлікти, з’являється бажання змінити місце роботи. Навіть якщо керівник використовує авторитарний стиль управління, це може бути позитивним, якщо він, приймаючи рішення, урахує інтереси вихователів та інших працівників закладу, пояснює свій вибір, робить свої дії зрозумілими і обґрунтованими, іншими словами, більше уваги приділяє встановленню міцних і позитивних міжособистісних стосунків. СПК певною мірою залежить від особистісних якостей керівника і властивого йому стилю керування.

Сутність поняття "психологічний клімат" одним із перших розкрив В. Шепель [6]. Психологічний клімат, на його думку, – це “емоційне забарвлення психологічних зв’язків членів колективу, що виникає на основі їх симпатії, збігів характерів, інтересів, схильностей” [6, с. 108]. Науковець вважає, що клімат стосунків між людьми в організації складається із трьох складових, перша із яких – соціальний клімат, який визначається усвідомленням спільних цілей і завдань організації; друга – моральний клімат, який зумовлюється прийнятими моральними цінностями організації, і третя – це психологічний клімат, тобто ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками.

Л. Карамушка [2] психологічний клімат розуміє як емоційно-психологічну атмосферу, яка створюється внаслідок ставлення людей до виробничого середовища.  На психологічний клімат у педагогічному колективі впливають зміст праці та ступінь задоволеності людей нею, умови праці, побуту та задоволеність ними, міжособистісні стосунки, стиль управління, особистість керівника. СПК педагогічного колективу науковцями класифікується за індивідуально-особистісними, соціально-груповими та діяльнісно-рольовими критеріями й оцінюється за шкалою "позитивний – негативний", "сприятливий – несприятливий", "який задовольняє – який не задовольняє".

Клімат із позитивною спрямованістю називають сприятливим або здоровим [2]. Здоровий психологічний клімат – один із вирішальних факторів успішної життєдіяльності людини у всіх сферах суспільних відносин, найважливіша умова вдосконалення способу життя і формування особистості. За здорового психологічного клімату люди охоче спілкуються один з одним, схильні до взаєморозуміння. У таких умовах створюється доброзичлива емоційна обстановка, що забезпечує ефективне вирішення службових завдань.

Клімат з негативною спрямованістю має назву несприятливого або нездорового, а той, спрямова­ність якого чітко не визначена, називається нейтральним.

Кожен із зазначених видів клімату має характерні ознаки – як суб’єктивного (внутрішнього), так і об’єктивного (зовнішньо­го) характеру. Так, учена вважає [2], що сприятливий СПК характеризується пев­ними суб’єктивними ознаками, які розкривають його внутрішню сутність: довіра і висока вимогливість членів колективу; доброзичли­вість і ділова критика; вільне висловлювання власної думки в обговоренні питань відносно всього колективу; відсутність тиску керівника на підлеглих і визнання за ними права приймати важливі для колективу рішення; чуйність, але водночас вимог­ливість керівника у ставленні до кожного члена колективу; дос­татня поінформованість усіх про основні завдання колективу та стан їх виконання, можливість займати активну позицію у про­цесі ділового спілкування в колективі; створення в колективі умов для активної професійної та творчої діяльності, самореалізації, самоствердження та саморозвитку кожного працівника; задоволення роботою (її змістом, оплатою, організацією праці) та належністю саме до цього колективу; взаємодопомога членів колективу в критичних ситуаціях; прийняття на себе відповідаль­ності за стан справ у колективі кожним його членом; уболівання за честь колективу, бажання зробити посильний внесок у його дальший розвиток.

СПК колективу може і повинен бути результатом цілеспрямованої роботи керівника і всього колективу. Т. Грабовська, О. Снісаренко [1] зазначають, що педагогічний клімат детермінується низкою соціальних (соціально-економічні умови праці й життя членів колективу; вагомість дошкільної освіти в державній системі освіти та соціальний статус дошкільного працівника), соціально-психологічних (підходи до управління дошкільними закладами органами державного управління й стиль управлінської діяльності завідувача; особливості структури педагогічного колективу та рівень його згуртованості), особистісних (психологічна готовність завідувача до створення сприятливого СПК у педагогічному колективі, позитивна мотивація професійної діяльності його членів, система їх ціннісних орієнтацій, ставлення до себе і колег, рівень конфліктності та здатність долати утруднення у взаєминах) і педагогічних чинників (організація педагогічного процесу, система методичної роботи в ДНЗ).

Інтегрованим показником стану сприятливого педагогічного клімату в педагогічному колективі є ставлення його членів до себе й колективу ДНЗ, до педагогічної діяльності та системи дошкільної освіти, до відносин управління й підпорядкування, до керівника закладу та колег, до виконання професійно-посадових обов’язків [4]. Одним із чинників, який сприяє стабілізації взаємин у сучасному колективі ДНЗ, є вміле керування: вміння знаходити спільну мову з підлеглими, цікавитися їхніми проблемами, делегувати повноваження, згуртовувати навколо себе, створювати особливу атмосферу задоволення педагогічною працею, яка сприяє розвитку творчості, педагогічної майстерності вихователя.

Висновки. Таким чином, розгляд особливостей впливу стилю управління керівника ДНЗ на формування СПК дає змогу виокремити ознаки, що визначають  позитивний клімат у колективі, а саме: рівень плинності кадрів; якість засвоєння дошкільниками державних стандартів дошкільної освіти та підготовки до майбутнього шкільного навчання; кількість претензій, скарг, які надходять від працівників, батьків дошкільників; наявність позитивної перспективи для розвитку кожного працівника ДНЗ та закладу в цілому; відсутність тиску керівника на підлеглих; задоволення працею та належністю до групи.  

Список використаних джерел

  1. Грабовська, Т. О. Формування оптимального педагогічного клімату в шкільному колективі [Текст] / Т. О. Грабовська, О. С.  Снісаренко // Науково-методичні проблеми формування оптимального педагогічного клімату у шкільному колективі. – К., 2006. – С. 45-50.
  2. Карамушка, Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти [Текст] : монографія / Л. М. Карамушка. – К. : Ніка-Центр, 2000. – 332 с.
  3. Конаржевский, Ю. А. Менеджмент и внутришкольное управление [Текст] / Ю. А. Конаржевский. – М. : Центр "Педагогический поиск", 2000. – 224 с.
  4. Кузьмин, Е. С. Социально-психологические методы регулирования взаимоотношений в трудовом коллективе [Текст] / Кузьмин Е. С., Волков И. П., Свенцицкий А. Л. // Проблемы разработки планов развития на промышленных предприятиях / под общ. ред. В. В. Блинова. – Л. : Наука, 1967. – С. 60-73.
  5. Парыгин, Б. Д. Социально-психологический климат коллектива : пути и методы изучения [Текст] / под ред. В. А. Ядова. – СПб. : Наука, 1981. – 190 с.
  6. Шепель, В. М. Управленческая психология [Текст] / В. М. Шепель. – М. : Экономика, 1984. – 248 с.

 

Онофрийчук, Л. О. Стиль управления руководителя как условие формирования социально-педагогического климата коллектива ДОУ

 В статье рассмотрены особенности влияния стиля управления руководителя ДОУ на формирование социально-психологического климата. Раскрыта сущность понятий "социально-психологический климат", "стиль", "стиль управления", проанализированы разновидности стилей управления и их влияние на климат коллектива, определено влияние руководителя ДОУ на формирование благоприятного социально-психологического климата.

Ключевые слова. социально-психологический климат, благоприятный климат, стиль управления, руководитель, дошкольное учебное заведение.

 

 

Onofriychuk, L. О. Management Style of a Head as a Condition for Development  of Social and Psychological Climate at Preschool Institutions

The article describes the features of the head's of preschool institutions influence of management style on the social and psychological climate. The essence of the concept of "style", "management style", "socio-psychological climate" is revealed. The variety of styles (authoritarian, democratic, liberal), structural elements and their impact on the climate of the collective are analyzed. The major elements of a favourable social and psychological climate are highlighted. The role of the leader in preschool healthy formation of favourable socio-psychological climate is generalized.

Key words: socio-psychological climate, favourable climate, management style, head, preschool educational institution.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2246