Print this Сторінка

Курбатова Т. О. Наука та глобальний інтелектуальний кругообіг: сучасні українські реалії

УДК 005.33

Курбатова Т. О.,
 старший науковий співробітник Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження,  здобувач вченого ступеня кандидата педагогічних наук  аспірантури Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України

 

Рецензент: Максін В. І.,
директор Науково-дослідного інституту природничих та гуманітарних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор хімічних наук, професор

 

Наука та глобальний інтелектуальний кругообіг: сучасні українські реалії

 

У статті розглянуто та проаналізовано стан та перспективи формування в українському науковому середовищі явища глобального інтелектуального кругообігу, а також названо основні чинники, які впливають на стан сучасної науки в Україні. На прикладі наукової установи, де працює автор, визначено способи реалізації суспільної та професійної активності вчених у кризовий для держави  період.

Ключові слова: інтелектуальний кругообіг, стажування за кордоном, вища освіта, наукове середовище, суспільна активність.

 

Постановка проблеми. Наука та освіта в Україні у другому десятиріччі ХХІ століття, як і вся країна, переживає нелегкі часи. Здавалась би, коли виникає загроза територіальній цілісності та суверенітету держави, проблеми розвитку наукової галузі самі собою повинні відступити на другий план. Але практичний досвід останніх подій показує протилежне.

Безумовно, суспільно-політичні події є чи не найважливішим фактором впливу на стан всіх основних сфер людської діяльності, і науки зокрема. Не менший вплив на науковий розвиток спричиняють такі постійні фактори, як рівень підготовки наукових кадрів і рівень залучення науковців до світового науково-технічного прогресу.

Якщо з точки зору потреб науки розглянути перспективу, недалеке майбутнє, коли в Україні стабілізується економічне та політичне становище, виникає запитання: які умови необхідно створити науковцям, щоб забезпечити не форс-мажорний,  а стабільний, постійний прогрес у науковій роботі? Для досягнення цього однаково важливими є і фінансове забезпечення, і забезпечення людським капіталом.

Аналіз попередніх досліджень та нормативно-правової бази. На сучасному етапі важливим фактором науково-технічного прогресу є отримання майбутніми вченими такої освіти, яка б відповідала світовому рівню та найновітнішим науковим досягненням. Над цією проблемою досить успішно працює оновлене за кадровим складом Міністерство освіти та науки України, цьому сприяє і прийнятий Верховною Радою України в липні 2014 року Закон "Про вищу освіту" [1], який набрав чинності шостого вересня цього року.  В основу закону покладено концептуальні засади модернізації вищої освіти, а саме: інтеграція вищої освіти України до європейського освітнього простору на основі реалізації положень та принципів Болонського процесу, зокрема за допомогою запровадження рівневої організації вищої освіти відповідно до Національної рамки кваліфікацій (стаття 5).

 Серед важливих засад, що знайшли своє відображення в законі,  – інтеграція освіти, науки та інновацій на основі посилення та розвитку зв’язків освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ і високотехнологічних виробництв; запровадження механізмів захисту та управління інтелектуальної власністю, отриманою в результаті діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ; створення умов для залучення іноземних науковців і заохочення повернення в Україну громадян, які отримали освіту за кордоном, за допомогою лібералізації механізму визнання іноземних дипломів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час зарахування на навчання та/або прийняття на роботу.

Дієвим способом підвищення рівня освіти та кваліфікаційних навичок є стажування у провідних галузевих університетах світу. Стажування за кордоном, що завжди розглядалось як один з важливих складників наукового прогресу не тільки для української, а й усієї світової наукової спільноти, безпосередньо пов’язане з так званим глобальним інтелектуальним кругообігом або циркуляцією інтелекту. На зламі віків це явище прийшло на зміну поняттю "відплив інтелекту". Останнє найчастіше розглядалось у негативному контексті для країн-донорів, хоча зараз ця думка вважається занадто спрощеною і застарілою. Російські соціологи  Н. Ащеулова, С. Душина [2] визначають як актуальну для країн периферії дилему відтоку чи надходження інтелекту (BRAIN DRAIN OR BRAIN GAIN).

Деякі аналітики вказують на те, що "відплив інтелекту" приводить і до позитивних наслідків. Так, зарубіжні вчені D. Sriskandarajah, Е. Кириченко [3; 4]  дійшли висновку, що  частина “інтелекту” повертається на Батьківщину, привозячи з собою нові знання, уміння і досвід. Вітчизняна дослідниця О. Мирончик [5] зауважує, що в обігу  українських учених з’явилось нове поняття – "циркуляція інтелекту": циклічні переміщення за кордон для навчання й подальшої роботи, а потім – повернення на Батьківщину й покращення професійної позиції за рахунок переваг, отриманих під час перебування за кордоном. Прихильники концепції "циркуляції інтелекту" вважають, що така форма міграції посилиться в майбутньому, особливо якщо економічні відмінності між країнами зменшуватимуться.

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Зауважимо, що попри наявність очевидних позитивних зрушень, в Україні існує чимало перешкод кругообігу інтелекту. Насамперед, це брак фінансування поїздок на стажування за кордон. Майже всі поїздки за кордон на стажування, для участі в міжнародних науково-практичних конференціях українські вчені здійснюють власним  коштом або за допомогою спонсорів, закордонних благодійних фундацій тощо. Закордонне стажування за рахунок наукової установи або держави становить менше 10% від загальної кількості "мобільних" українських учених.

По-друге, варто відзначити інертність академічної спільноти, яка не використовує всі можливості та не є наполегливою у просуванні своїх пропозицій на світовому освітньо-науковому ринку.

Наступною перешкодою є недостатній рівень володіння іноземними мовами з тим, щоб навчатися чи викладати в зарубіжних університетах, створювати спільні магістерські програми з подвійним визнанням, здійснювати спільні наукові дослідження. Ці та інші перешкоди були чітко сформульовані  М. Згуровським у статті "Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі" [5].

Вищезазначені новітні світові тенденції є вагомим обґрунтуванням мети публікації – дослідження сучасного стану та перспектив формування в українському науковому середовищі явища інтелектуального кругообігу з урахуванням складних нинішніх реалій.

Виклад основного матеріалу. Саме через кругообіг інтелекту, що знаходить свій вияв у міжнародній трудовій міграції висококваліфікованих спеціалістів, учених та дослідників, академічних обмінах викладачів університетів, програмах стажування за кордоном, національні системи освіти та науки отримують можливість оцінювати ефективність своєї діяльності. А це, у свою чергу, забезпечує високу конкурентоспроможність освіти та науки на світовому рівні.

Як зазначають вітчизняні автори  А. Мокій, І. Лапшина  [7], проблемою українських університетів є неконкурентоспроможність на світовому ринку освітніх послуг і наукових пошуків.

Найважливішими умовами для розв’язання цієї проблеми в нашій державі є мобільність членів наукового середовища, привабливість освітянських послуг та можливість працевлаштування.

Як зазначає М. Згуровський, "…Болонська декларація підтвердила, що можливість влаштування на роботу – це основне питання для вищих навчальних закладів у всій Європі; це стратегічна мета, яка не має альтернативи. Працевлаштування – це індикатор успіхів усього Болонського процесу в цілому. Він настільки важливий, що в дискусіях про доцільний термін навчання на будь-якому рівні учасники зробили висновок, що навчатися, використовуючи принцип "навчання через усе життя", потрібно доти, доки не знайдеш роботи" [6].

Щоб інтелектуальний кругообіг запрацював у нашій країні повною мірою, необхідне створення умов руху в двосторонньому напрямку. З цією метою із представниками українських наукових установ та бізнесовими структурами плідно співпрацює німецька "Служба старших експертів" (SES) [8]. Головна особливість експертів SES – їх багаторічний досвід. Експерти безоплатно передають свої знання і підвищують кваліфікацію колег-фахівців з усього світу. Вони володіють високою соціальною компетентністю, готовністю пристосуватися до місцевих умов, і найчастіше – достатнім рівнем іноземних мов. Більше десятка представників цієї служби підписали контракти і нині працюють в Україні.

 Європейська наука та багаторічний досвід  відкриті українському  науковому товариству. Наша позиція має бути аналогічною, характеризуватися насамперед повною готовністю до співпраці та до плідної праці на користь Вітчизни.

Сучасні українські реалії в останній період характеризуються зосередженням уваги на загрозі справжніх катаклізмів у політичному та економічному житті країни. Разом з усією українською спільнотою і науковці нашої держави реагують на наявні виклики – наука отримала певний позитивний поштовх – на жаль, це було не покращення фінансового забезпечення наукових установ державою, не підняття рівня життя науковців у нашій країні, – скоріше навпаки. Але академічна школа, об’єднана патріотичним духом, взялась з неабиякою активністю укріплювати міць держави безпосередньо у своїх лабораторіях, інститутах та на кафедрах.

Прикладом того, як наука стає на захист інтересів народу та вносить свій вклад у досягнення суспільством проголошених у європейському співтоваристві найвищих цінностей людяності і свободи, може бути наукова установа, де працює автор. Це – Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження (далі – УкрНДІНанобіотехнологій). Серед науковців установи – високоосвічені  хіміки, фізики, біологи, мікробіологи, агрономи та ветеринари, які здійснюють розробки у таких галузях науки, як біоелементологія, нанохімія, нанофізика та в багатьох інших напрямках, що стосуються біології та медицини. У період військових дій на території України пріоритетним став напрямок наукових розробок технології виробництва перев’язочних матеріалів, оброблених нанорозчином іонів срібла та міді,  що забезпечує на порядок вищу бактерицидну дію цих матеріалів. Такі розробки були успішно здійснені та впроваджені у виробництво на черкаському фармацевтичному підприємстві ТОВ "Ватфарм".

Підприємство "Нанотехнології та наноматеріали", яке втілює в життя наукові здобутки вчених УкрНДІНанобіотехнології,  через волонтерські організації передало в зону ведення бойових дій  більше 1000 пакетів першої медичної допомоги, до складу яких входили і товари медичного призначення з додаванням колоїдного срібла та інших нанорозчинів біологічно активних мікроелементів.

Це іще і приклад того, як наука в Україні не чекає фінансової допомоги від держави, а сама готова прийти на допомогу своїй країні у скрутні для неї часи.  

Висновки. Сучасна українська наука має високий творчий потенціал та здатність до прийняття рішень у питаннях самостійного фінансового забезпечення, демонструючи активну участь у вирішенні гострих національно-політичних проблем.

Українським ученим та розпорядникам державних коштів у галузі освіти та науки потрібно сконцентрувати зусилля на усуненні  перешкод, що існують на шляху до позитивних змін у вітчизняному науковому середовищі. З огляду на те, що вплив на освіту та науку всесвітнього інтелектуального кругообігу стає все помітнішим, українські вчені активно включаються до процесу міжнародної наукової конкуренції та пропонують світовому співтовариству підвищення рівня українських освітніх послуг, конкурентоспроможних і на світовому освітньому ринку. Викладачі та науковці активно беруть участь у двосторонній академічній мобільності, обираючи для свого навчання, стажування та тимчасового працевлаштування країни з високим рівнем розвитку сфери їх наукових інтересів.

Досягненню високого рівня участі в інтелектуальному кругообігу перешкоджає чимало проблем. Але українській академічній спільноті має знайти способи їх розв’язання.

Реалізація  наукових проектів з підвищення рівня надання медичної допомоги пораненим, безумовно, є актуальною у державі, де ведуться військові дії заради захисту своєї території та інтересів народу. Ці розробки демонструють світовому науковому співтовариству наші спільні з ними загальнолюдські цінності.

 

Список використаних джерел

  1. Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 № 1556-VII.
  2. Ащеулова Н.А. "Brain drain or brain gain" : некоторые тенденции научной политики стран периферии [Электронный ресурс] / Н. А. Ащеулова, С. А. Душина. – Режим доступа : http://cyberleninka.ru/article/n/brain-drain-or-brain-gain-nekotorye-tendentsii-nauchnoy-politiki-stran-periferii.
  3. Кириченко Э. В. От "утечки умов" к глобальному "круговороту умов" / Э. В. Кириченко // Мировая экономика и международные отношения. – М., 2008.– № 10. – С. 3–11.
  4. Sriskandarajah D. Institute for Public Policy Research. Reassessing the Impacts of Brain Drain on Developing Countries // Migration Information Source. 01.08.2005 ; International mobility of highly skilled workers : from statistical analysis to the formulation of policies // Organization for Economic Cooperation and Development. – Paris, 2001.
  5.   Мирончик О. "Відплив інтелекту" як фактор конкурентоспроможності в глобалізованому світі / О. Мирончик // Дослідження міжнародної економіки : збірник наукових праць. – 2011. – Випуск 2 (67). – C. 178–185.
  6. Згуровський М. З. Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі [Електронний ресурс] / М. З. Згуровський. – Режим доступу : http://kpi.ua/bologna.
  7. Мокій А. І. Академічна мобільність : виклики і загрози для людського капіталу України / А. І. Мокій, І. А. Лапшина // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2009. – № 7. – С. 14–17.
  8. Senior Experten Service [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ses-bonn.de/.

 

Курбатова Т. А. Наука и глобальный интеллектуальный круговорот: современные украинские реалии

В статье рассмотрены и проанализированы состояние и перспективы формирования в украинской научной среде явления глобального интеллектуального кругооборота, а также названы основные факторы, которые влияют на состояние современной науки в Украине. На примере научного учреждения, где работает автор, определены способы реализации общественной и профессиональной активности ученых в кризисный для государства период.

Ключевые слова: интеллектуальный круговорот, ста жировка за границей, высшее образование, научная среда, общественная активность.

 

Kurbatova, T.O. Science and Global Intellectual Cycle: Modern Ukrainian Realities

The article reviewed and analyzed the status and prospects of the formation of the Ukrainian scientific community phenomenon of global circulation of intellect and named the main factors that affect the state of the science in Ukraine. For example, a scientific institution where the author works, called ways to implement social and professional activities of scientists in the crisis period for the state.

Key words: intelligent circuit, traineeship abroad, higher education, scientific environment, social activity.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2595