Print this Сторінка

Гриценко А.П. Перевірка ефективності авторської моделі формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання всесвітньої історії

УДК: 372.894 (477): 371. 315

Гриценко А. П.
аспірант кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету

 

Рецензент: Баханов К. О.,
професор кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук

 

Перевірка ефективності авторської моделі формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання всесвітньої історії

 

У статті представлено аналіз та узагальнення результатів упровадження авторської експериментальної моделі формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси, розкрито ефективність її упровадження в процес навчання всесвітньої історії.

Ключові слова: інформаційні ресурси, всесвітня історія, авторська модель, експеримент, формування вмінь, старшокласники.

 

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку процесу шкільної історичної освіти, застосування сучасних методів навчання та використання новітніх засобів зумовлює якісно нові завдання. Необхідним стає визначення практичних способів підвищення ефективності використання інформаційних ресурсів у процесі навчання всесвітньої історії. Збереження, розвиток і раціональне використання цього стратегічного інноваційного ресурсу є вагомим завданням будь-якого суспільства [9].

Тому в сучасності важливими й необхідними є ІКТ-компетентність учителя, формування й розвиток відповідних умінь у школярів, оскільки застосування таких умінь у сучасній системі освіти переростає суто функціональні показники якості освіти, ефективності засвоєння матеріалу чи використання набутих умінь для потреб практичної діяльності. Отже, у сьогоденні питання, пов’язані з проблемою створення авторської моделі формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання історії, набувають особливої актуальності.

Аналіз досліджень і публікацій. Вагомі наукові дослідження присвячено формуванню інформаційних умінь під час роботи з історичними джерелами (К. Баханов, В. Власов, Л. Задорожна, Т. Ковбасюк, Ю. Малієнко, В. Мисан, О. Пометун, Г. Фрейман [2; 4; 5; 8; 11; 12; 15]). Формуванню вмінь та навичок як педагогічній проблемі присвячені дослідження Ю.Бабанського, Є.Ільїна, Л.Ітельсона, Є.Кабанової-Меллер, В.Онищука та ін. [1; 6; 7; 13]. У працях науковців (А.Бобров, І.Лукаш, В.Паламарчук, О.Рєзіна, О.Усова [3; 10; 14; 17]) запропоновано  визначення інформаційних, навчально-інформаційних, інформаційно-пошукових умінь та наголошено на потребі розвитку в учнів здатностей пошуку та опрацювання інформації. Однак жодним з авторів не досліджено питання формування умінь використовувати саме інформаційні ресурси.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Аналіз наукових джерел показує, що дослідження зі створення моделі формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання історії ще не стало предметом цілісного системного аналізу. Зокрема, поза межами наукових досліджень залишається комплексний аналіз особливостей використання інформаційних ресурсів.

Формулювання цілей статті. Мета статті – аналіз та узагальнення результатів упровадження експериментальної моделі формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання всесвітньої історії.

Виклад основного матеріалу. Ґрунтуючись на розроблених теоретичних засадах використання інформаційних ресурсів у процесі навчання всесвітньої історії, ураховуючи результати, отримані під час констатувального етапу експерименту, нами було розроблено модель формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання всесвітньої історії. Під час формувального експерименту уточнювались етапи і методичні засади формування умінь учнів використовувати інформаційні ресурси; при цьому зміст навчання шкільного курсу всесвітньої історії залишився у межах чинної програми. Експериментальне навчання за формувальним експериментом здійснювалось у 2013-2014 рр. у природних умовах. Ним було охоплено 532 учні 10‑11‑х класів під час вивчення  всесвітньої історії (контрольна група склала 257 учнів, а експериментальна – 275 учнів) з метою формування умінь використовувати інформаційні ресурси (за темами чинної програми із всесвітньої історії за різними рівнями (стандартний, академічний та профільний) та відповідно до розроблених у ході дослідження навчальних матеріалів). Письмові роботи в експериментальних і контрольних групах проводилися одночасно. Учні виконували письмові тестові різнорівневі завдання, що передбачали систематизацію (класифікацію) інформаційних ресурсів, а також потребували вмінь здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів, відбирати її, оцінювати та використовувати інформаційні ресурси. Навчання в експериментальній групі відрізнялося від навчання в контрольній групі впровадженням спеціально розробленої моделі поетапного формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси на відміну від вивчення навчального матеріалу за традиційними методиками.

У 10 класі визначення рівня сформованості умінь використовувати ІР організовувалося на матеріалі теми № 7 "Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни". Згідно із шкільною програмою з історії до рівня загальноосвітньої підготовки учнів висуваються такі державні вимоги: визначати витоки, прояви та наслідки політики "умиротворення", описувати зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період, характеризувати спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу, залучаючи історичну карту, співвідносити процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, аналізувати процес радянсько-німецького зближення та причини підписання пакту "Молотова-Ріббентропа", а також тлумачити та застосовувати поняття і терміни: "політика умиротворення", "аншлюс", "Судетська проблема", "демілітаризована зона", "Мюнхенська угода", "таємні протоколи", "вісь Рим–Берлін–Токіо" [16].

Оскільки формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси передбачає насамперед пошук учнями потрібної інформації з різних інформаційних ресурсів, важливу роль у цьому відіграють знання із систематизації (класифікації) інформаційних ресурсів, регулярне виконання старшокласниками різнорівневих завдань безпосередньо на уроці та випереджальних завдань під час підготовки домашньої роботи, а також виконання низки проектів, що передбачають використання різних типів традиційних і сучасних (електронних) інформаційних ресурсів, подібних до створення віртуального музею.  

У відповідях учні зазначали, що вони постійно використовують матеріали різних історичних сайтів, деяких музеїв світу, головним чином, українських. Водночас практично не було відповідей, у яких було вказано, що школярі використовують такі інформаційні ресурси, як мультимедійні програми, консультування, обмін інформацією за допомогою ICQ і Skype, участь в електронних телеконференціях.

Критеріями оцінювання відповідей старшокласників були вміння відбирати, оцінювати та використовувати інформаційні ресурси. На елементарному рівні учні виконували роботу за зразком, називаючи підручник як єдиний тип інформаційного ресурсу, не вміючи дати оцінку власній діяльності. Учні, що мали репродуктивний рівень сформованості умінь, використовували практично всі основні типи інформаційних ресурсів з наявного переліку. У них переважала самостійна робота з ресурсами за типових умов, але з деякими помилками. На творчому рівні учні демонстрували самостійну роботу з використання інформаційних ресурсів за нових умов з усього наявного переліку традиційних та електронних типів інформаційних ресурсів.  

Після формувального експерименту в обох групах було помічене зменшення кількості учнів, які у виконанні завдань першого блоку (когнітивні уміння) отримали 1‑3 бали: із 260 школярів під час початкового тестування до 162 – на заключному тестуванні, тобто цей показник зменшився на 60,5 %. Відповідно, відбулось зростання учнів, які отримали 4‑6 балів за виконання завдань І блоку. Найбільшою мірою зросла кількість респондентів, які отримали 4 бали – на 66, 4% в експериментальній групі та на 54,2 % – у контрольній. Відповідно на 12,2 % та на 9,8 % відбулося зростання кількості учнів, які отримали 5 балів.

За всіма показниками було продемонстроване зростання результатів під час виконання завдань другого блоку щодо рівня сформованості у старшокласників умінь здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів Так, якщо на початковому етапі 9 учнів взагалі не виконували завдання другого блоку, то на заключному етапі їх кількість зменшилася до 3, або на 66,7%. Відповідно, зменшилась і кількість учнів, які отримали 1‑3 бали за виконання завдань, – на 61,8 %. 39 учнів (7,33 %) виконали завдання цього блоку повною мірою і отримали 6 балів, тоді як на початковому етапі експерименту жодного такого випадку не було.

Результати виконання старшокласниками завдань третього блоку під час заключного етапу тестування також підтвердили зростання рівня сформованості умінь відбирати, оцінювати та використовувати інформаційні ресурси за всіма показникам  порівняно з початковим етапом. Кількість учнів, які набрали від 1 до 3 балів, зменшилась на 24,9 %. При цьому зазначаємо, що кількість таких респондентів в експериментальній групі зменшилась на 25,4 % (з 209 на початковому етапі тестування до 156 на заключному), а в контрольній групі, відповідно, – на 24,3 % (з 205 до 155).

Для обрахунку зростання загального середнього бала учнів за виконання всіх завдань нами було встановлено абсолютні вияви показника середнього бала (СБ абс) за формулою: СБ абс = СБ клсф + СБ пошук + СБ викор, де СБ клсф – знання щодо систематизації (класифікації) інформаційних ресурсів; СБ пошук – уміння здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів; СБ викор – уміння відбирати, оцінювати та використовувати інформаційні ресурси. Обрахунок проводився за даними показників обстеження до початку експерименту та після його організації. Для обрахунку обиралися відповідні дані середнього бала за кожним критерієм сформованості у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання. Установлення абсолютного параметра вияву середнього бала дає підстави уникнути неточностей у виявленні рівня сформованості умінь у процесі обстеження та включити до аналізу всю сукупність розподілу. Отримані нами результати представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка показників зростання загального середнього бала учнів за виконання всіх завдань під час організації формувального експерименту, (у балах)

Критерії сформованості у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання

Групи

Експериментальні

Контрольні

початкове тестування 

заключне тестування

початкове тестування 

заключне тестування

Когнітивні вміння щодо систематизації (класифікації) ІР

3,59

4,01

3,53

3,89

Уміння здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності ІР

3,04

3,83

2,89

3,61

Уміння відбирати, оцінювати та використовувати ІР

2,46

3,12

2,43

2,96

У середньому

3,03

3,65

2,95

3,48

 

 

Згідно з презентованими результатами в обох груп відбулось зростання середнього бала за всіма показниками під час виконання всіх трьох блоків завдань. Однак учні класів експериментальної групи, маючи перед проведенням експерименту дещо вищі результати, у ході активної роботи з використання інформаційних ресурсів у процесі навчання всесвітньої історії продемонстрували високе зростання середнього бала. Так, цей показник в абсолютному значенні зріс в експериментальній групі на 20,5%, тоді як в контрольній – на 18,0%.

Відповіді на завдання старшокласників засвідчили відмінності у контрольній та експериментальній групах. Так, відповіді учнів 10‑11‑х класів контрольної групи були, зазвичай, непродуманими та мало конкретними, фактично дублювали недоліки початкового тестування: старшокласники на елементарному та репродуктивному рівнях демонстрували знання щодо класифікації інформаційних ресурсів, недостатньо вміли здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів та, відповідно, використовувати інформаційні ресурси загалом. Іноді учні замість висновків переписували частини тексту документа як власний аргумент. У той же час учні контрольної групи, які одержали бали високого рівня, правильно виконували завдання та повною мірою оцінювали використані інформаційні ресурси, адекватно обґрунтовуючи свою думку.

Згідно із проаналізованими результати письмових робіт більшість старшокласників (316  учнів або 59,4%) мають репродуктивний рівень сформованості умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання. Також учнів, які володіють уміннями на творчому рівні (27,3%), більше, ніж тих, хто має елементарний рівень (13,3%).

Кращі результати продемонстрували учні експериментальної групи. У розрізі обох класів вони мають вищі показники творчого рівня: серед 10‑х класів – 28,5% та 26,1% в учнів контрольної групи; серед 11‑х класів – 27,5% та 26,0% відповідно. Отже, загальний рівень сформованості умінь використовувати інформаційні ресурси виявився вищим у старшокласників експериментальної групи: сукупність творчого та репродуктивного рівнів становить 87,6%. Сума цього показника в контрольній групі – 84,8%; він  збільшився із 80,7% на 7,0% і з 79,7% на 5,1%.

Одержані результати дають підстави стверджувати, що дослідження досягло поставленої мети, гіпотеза дослідження набула експериментального підтвердження. Результати організованого експерименту показали: спеціальна настанова на роботу з пошуку потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів є умовою підвищення рівня сформованості у старшокласників умінь та навичок використовувати інформаційні ресурси. Процес формування умінь використовувати інформаційні ресурси відбувається на основі самостійної підготовки учнів у позаурочний час у школі або вдома з використанням комп'ютерних програм та пошуку необхідної інформації в мережі Інтернет. При цьому важливо, щоб жоден учень класу, незалежно від того, має він технічні можливості чи ні, не залишався осторонь процесу навчання під час використання різного типу інформаційних ресурсів.

Висновки і перспективи подальших розвідок. Таким чином, було статистично підтверджено дієвість запропонованої авторської моделі, за допомогою якої у процесі навчання всесвітньої історії можливо ефективно використовувати інформаційні ресурси. У процесі експерименту вчителі та учні також набули практичних навичок наукової співпраці. Отже, експериментальна методика формування у старшокласників умінь використовувати інформаційні ресурси у процесі навчання всесвітньої історії складалася з цільового, суб’єкт-суб’єктного, змістовного й організаційно-технологічного компонентів та сприяла: формулюванню теми та проблеми використання інформаційних ресурсів; визначенню мети діяльності (розвивальної, навчальної, виховної); плануванню очікуваних результатів роботи у вигляді предметних компетентностей; створенню атмосфери співпраці учнів і вчителя, учнів між собою, свободи і творчості; визначенню значущості використання інформаційних ресурсів у системі уроків з історії; установленню форми матеріального вираження учнівської творчості та форми демонстрації старшокласниками своїх проектів зі створення інформаційних ресурсів у вигляді віртуальних музеїв.

 

Список використаних джерел

  1. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды : сборник биографической информации / Ю. К. Бабанский ; АПН СССР. Труды  докт., чл. и чл.‑корр. АПН СССР. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с. 
  2. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі / К.О. Баханов. – Запоріжжя : Просвіта, 2004. – 324 с.
  3. Бобров А. А. Формирование у учащихся учебных умений / А. А. Бобров, А. В. Усова. – М. : Знание, 1987. – 78 с. 
  4. Власов В. Історичне джерело в арсеналі дидактичних засобів : чи здатна методика подолати втому від історії / Віталій Власов // Історія в школах України. – 2009. – № 4. – С. 3–8.
  5. Задорожна Л. В. Методика використання історичних документів на уроках історії України в загальноосвітній школі :  автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук :  13.00.02 / Л. В. Задорожна ;  Нац.  пед.  ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2005. – 19 с.
  6. Ильин Е.П. Умения и навыки : нерешенные вопросы / Е. П. Ильин // Вопросы психологии. – 1986. – № 2. – С. 138–148.
  7. Кабанова-Меллер Е. Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственного развития учащихся / Е. Н. Кабанова-Меллер. – М. : Просвещение, 1968. – 288 с.
  8. Ковбасюк Т. Л. Методичні засади використання писемних історичних джерел у навчальній історії України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня  канд. пед. наук : 13.00.02. / Т. Л. Ковбасюк ; АПН України, Ін-т педагогіки. – К., 2010. – 20 с.
  9. Курас І. Інформаційні ресурси України : стратегія розвитку / І. Курас // Бібліотечний вісник. – 2001. – № 1. – С. 2–6.
  10. Лукаш І.М. Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання інформатики : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / І.М. Лукаш. – К., 2003. – 304 с.
  11. Малієнко Ю.Б. Проблеми вивчення повсякденності на кроках історії середніх віків. На прикладі теми "Населення, природа і матеріальний світ європейського середньовіччя" / Ю.Б. Малієнко // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2005. – № 1. – С. 44–48.
  12. Мисан В. О. Писемні джерела на уроках історії. 5–11 класи / В.О. Мисан. – К. : Шкільний світ, 2009. – 99 с.
  13. Онищук В. А. Типи, структура і методика уроку в школі : посіб. [для вчителя] / В. О. Онищук. – К. : Рад. шк., 1973. – 159 с.
  14. Паламарчук В. Ф. Школа учит мыслить / В. Ф. Паламарчук. – М. : Просвещение, 1987. – 206 с.
  15. Пометун О. І. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. – К. : Генеза, 2005. – 328 с.
  16. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 10‑11 класи. Рівень стандарту, академічний рівень. – К., 2010.
  17. Рєзіна О. В. Формування інформаційно-пошукових та дослідницьких умінь учнів старшої школи в процесі навчання інформатики : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02. / О. В. Рєзіна. – К. : Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2005. – 234 с.

 

Гриценко А. П. Проверка эффективности авторской модели формирования у старшеклассников умений использовать информационные ресурсы в процессе обучения всемирной истории

В статье автор анализирует результаты  внедрения в учебно-воспитательный процесс авторской модели формирования в учеников старших классов умений использовать информационные ресурсы в процессе обучения всемирной истории, раскрывает ее эффективность, опираясь на полученный практический опыт в результате проведенного эксперимента в 2012–2015 годах.

Показано, что  в классах экспериментальной группы выявлены более высокие результаты учебной деятельности по сравнению с классами контрольной группы.

Указанная модель имеет перспективы использования и дальнейшего развития в учебном процессе общеобразовательных учебных заведений.

Ключевые слова: информационные ресурсы, всемирная история, авторская модель, эксперимент, формирование умений, старшеклассники.

 

Hrytsenko, Andrey. Checking the Efficiency of the Author’s Methodology of Forming of High School Students' Skills to use Information Resources in the Process of Studying History

In the article the author aims to identify the efficiency of the introduction in educational process of the author's methodology of high school students" skills to use information resources based on the practical experience gained from the conducted in 2012–2015 years of experiment in educational institutions of Ukraine.

The paper presents the scientific novelty of revealed efficiency of the implementation of the author’s methodology of forming of high school students' skills to use information resources as a result of ascertaining and exploratory stages of research. Focused attention on higher results of learning activities of classes in the experimental group compared with the classes of the control group.

 The above model has prospects for educational use of secondary schools and further development.

Key words: information resources, world history, the author's methodology, experiment, forming of skills, high school students.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2846