Print this Сторінка

Паладьєва А.Ф. Імплементація інтерактивних методів навчання на заняттях з теоретичної граматики англійської мови

Паладьєва А.Ф.
 доцент кафедри теорії та практики іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, кандидат педагогічних наук

 

Рецензент: Коберник О.М., 
завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор педагогічних наук

 

Імплементація інтерактивних методів навчання на заняттях з теоретичної граматики англійської мови

 

У статті презентовано огляд інтерактивних методів навчання та освітніх технологій, які можна імплементувати у процес вивчення фахової дисципліни. Розглядаються можливості та практичне значення такого навчання в системі вищої професійної освіти, що забезпечує нові способи взаємодії "викладач – студент". Визначено нововведення у процесі оволодіння навчальним матеріалом.

Ключові слова: інтерактивні технології навчання, методи навчання, теоретична граматика, система вищої освіти, професійна освіта.

 

Постановка проблеми. Зміни в педагогіці, зумовлені впровадженням  інноваційних педагогічних технологій, підвищують його цілеспрямованість, системність, результативність. Освітній процес у вищому навчальному закладі повинен бути побудований на основі сучасних активних педагогічних технологій, що забезпечують максимальну інтенсифікацію навчання студентів з метою здобуття знань і розвитку особистих якостей. Тобто одним із факторів становлення майбутнього професіонала є активна позиція студента під час навчання як вияв цілеспрямованості, активності, старанності, відповідальності, наполегливості, вимогливості до себе, бажання усвідомити зміст освіти. Для цього необхідно, щоб на занятті кожен студент перебував у стані готовності до оволодіння навчальним матеріалом, виявляв активність, постійно працював. Значною мірою це залежить від особливостей заняття: його змісту, організації, методики, дій викладача. Тому впровадження інтерактивних технологій навчання у процес пізнання потребує ретельного вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розроблення окремих елементів інтерактивного навчання знаходимо у працях В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лісенковоча (С. Лисенкової) та інших педагогів-новаторів, які працювали з учнями. Однак у радянські часи творчість окремих педагогів була скоріше винятком, ніж правилом, а в галузі дидактики вищої школи інноваційні методичні пошуки були епізодичними. На сучасному етапі проблему впровадження інтерактивних технологій навчання досліджують науковці О. Пометун, Л. Пироженко, В. Кондратюк.

Мета статті – аналіз найбільш ефективних інтерактивних методів навчання та способів імплементації їх у процес навчання дисципліни "Теоретична граматика англійської мови".

Виклад основного матеріалу. Освітні стандарти вищої професійної освіти третього покоління кардинальним чином змінили орієнтири вітчизняної системи освіти. Замість традиційного завдання формування знань, умінь і навичок поставлено інше – розвиток компетенції. Компетенція – "здатність робити що-небудь добре чи ефективно", "здатність виконувати особливі трудові функції" [6]. "Вживання" є актуальним проявом компетенції як "прихованого", потенційного.

Зміна вектора освітнього процесу, заснованого на знаннях, на практико-орієнтований підхід до результатів освітнього процесу неминуче призвела до потреби впровадження технологій і методів навчання, завдяки яким ця практико-орієнтованість досягатиметься. Провідну роль у досягненні поставлених цілей відіграють активні та інтерактивні форми і методи навчання [5]. За активного навчання студент є суб'єктом навчальної діяльності порівняно з пасивною моделлю, вступає в діалог з викладачем, бере активну участь у пізнавальному процесі, виконуючи творчі, пошукові, проблемні завдання.

Активні методи навчання дозволяють успішно формувати здатність адаптуватися у групі; уміння встановлювати особисті контакти, обмінюватися інформацією; готовність взяти на себе відповідальність за діяльність групи; здатність створювати і пропонувати ідеї, проекти; готовність до виправданого ризику і прийняття нестандартних рішень; уміння уникати повторення помилок і прорахунків; здатність ясно і переконливо викладати свої думки, обґрунтовувати; уміння передбачати наслідки вжитих кроків, ефективно керувати своєю діяльністю і часом [3].

Інтерактивні методи (від англ. іnteraction – взаємодія, вплив один на одного) – методи навчання, засновані на взаємодії. Інтерактивне навчання – це технологія навчання, яка як спосіб реалізації змісту навчання, передбаченого навчальними програмами, є системою форм, методів і засобів навчання, що забезпечує досягнення поставлених цілей. Отже, інтерактивні методи навчання – це навчання, побудоване на взаємодії учня з навчальним оточенням, навчальним середовищем, яке служить галуззю освоюваного досвіду; навчання, засноване на психології людських взаємин і взаємодій; навчання, що розуміється як спільний процес пізнання, де знання здобуваються у спільній діяльності на основі діалогу, полілогу.

Інтерактивні методи навчання найбільш відповідають особистісно орієнтованому підходу, оскільки припускають співнавчання (колективне, навчання у співпраці); при цьому і педагог, і студент є суб'єктами навчального процесу. Перший частіше виконує роль організатора процесу навчання, лідера групи, фасилітатора, творця умов для ініціативи студентів. Інтерактивне навчання засноване на власному досвіді студентів, зокрема і здобутого професійного.

Навчання на основі інтерактивних освітніх технологій передбачає парадигму, відмінну від звичної логіки освітнього процесу: не від теорії до практики, а від формування нового досвіду до його теоретичного осмислення за допомогою застосування. Якщо форми і методи інтерактивного навчання застосовуються регулярно, у студентів формуються продуктивні підходи до оволодіння інформацією, зникає страх висловити неправильне припущення (оскільки помилка не тягне за собою негативної оцінки) і встановлюються довірчі відносини з викладачем. Інтерактивне навчання підвищує мотивацію і залученість учасників до вирішення обговорюваних проблем, що дає емоційний поштовх до подальшої пошукової активності учасників, спонукає їх до конкретних дій, тому процес навчання стає більш осмисленим. Інтерактивне навчання формує здатність мислити неординарно, по-своєму бачити проблемну ситуацію та способи її вирішення, обґрунтовувати власну позицію; розвиває вміння вислуховувати іншу точку зору, здатність співпрацювати, спілкуватися, виявляючи при цьому толерантність і доброзичливість у відношенні до своїх опонентів [6]. Інтерактивні методи навчання дозволяють здійснити перенесення способів організації роботи, отримати новий досвід діяльності, її організації, спілкування, переживань. Інтерактивна діяльність забезпечує не тільки приріст знань, умінь, навичок, способів діяльності та комунікації, а й розкриття нових можливостей студентів, є необхідною умовою для становлення і вдосконалення компетентностей завдяки включенню учасників освітнього процесу до осмисленого переживання індивідуальної та колективної діяльності для накопичення досвіду, усвідомлення і прийняття цінностей. Упровадження інтерактивних технологій навчання уможливлює контроль за засвоєнням знань і вмінь їх застосовувати, здатностей адаптивності, гуманності.

Тому результат такої організації навчання для кожної особистості забезпечує таке: набуття досвіду активного освоєння навчального змісту у взаємодії з навчальним оточенням; розвиток особистісної рефлексії; освоєння нового досвіду навчальної взаємодії, переживань; розвиток толерантності, навичок спілкування та взаємодії у групі; формування ціннісно-орієнтаційної єдності групи; заохочення до гнучкої зміни соціальних ролей залежно від ситуації; прийняття моральних норм і правил спільної діяльності; розвиток навичок аналізу й самоаналізу в процесі групової рефлексії; розвиток здатності вирішувати конфлікти, здатності до компромісів [7]. Водночас система "викладач – група" досягне такого: нестандартного ставлення до організації освітнього процесу; багатовимірного освоєння навчального матеріалу; формування мотиваційної готовності до міжособистісної взаємодії не тільки в навчальних, а й у позанавчальних ситуаціях.

В інтерактивній формі можуть проводитися як практичні (семінарські) заняття, так і лекції, зокрема проблемна лекція. Викладач на початку та в ході викладу навчального матеріалу створює проблемні ситуації і залучає студентів до їх аналізу; при цьому студенти самостійно роблять висновки, які викладач повинен повідомити як нові знань.

Різновидом таких занять є лекція із запланованими помилками (лекція-провокація) [2]. Після оголошення теми лекції викладач повідомляє, що в ній буде зроблено певну кількість помилок різного типу: змістовні, методичні, поведінкові тощо, а студенти повинні їх назвати.

Ще один вид таких занять – лекція вдвох як робота двох викладачів, які проводять лекцію з однієї теми,  взаємодіючи між собою та з аудиторією. У діалозі викладачів та аудиторії здійснюється постановка проблеми, аналіз проблемної ситуації, висунення гіпотез, їх спростування чи доказ, виявлення протиріч, пошук рішень.

У лекції-візуалізації передавання викладачем інформації студентам супроводжується показом малюнків, структурно-логічних схем, опорних конспектів, діаграм тощо. За допомогою ТЗН (слайди, відеозапис, дисплеї, інтерактивна дошка тощо).

За організації іншого виду лекції – "прес-конференція" – викладач пропонує студентам письмово протягом 2-3 хвилин поставити йому запитання згідно оголошеної теми, потім упродовж 3-5 хвилин систематизує їх і,  читаючи лекцію, дає відповіді на сформульовані запитання.

Лекція-діалог організовується як низка запитань, на які студенти повинні відповідати безпосередньо в ході заняття.

Різноманіття форм і методів інтерактивного навчання є значним, тому розглянемо найбільш загальні й часто використовувані методи й технології інтерактивного навчання. Отже, дискусія (від лат. Discussion – розгляд, дослідження) – це публічне обговорення або вільний вербальний обмін знаннями, судженнями, ідеями, думками з приводу якого-небудь спірного питання. Її суттєвими рисами є поєднання взаємодоповнювального діалогу та обговорення-суперечки, зіткнення різних точок зору, позицій. Порівняно з поширеною в навчанні лекційно-семінарської формою навчання дискусія має переваги, оскільки забезпечує активне, ґрунтовне, особистісне засвоєння знань. Хоча лекція є більш економним способом передавання знань, дискусія може мати набагато більший довгостроковий ефект [1]. Активне, зацікавлене, емоційне обговорення забезпечує осмислене засвоєння нових знань, сприяє зміні або перегляду налаштувань людиною в активній взаємодії, в усвідомленні групою обговорюваних питань, без застосування формальних методів оцінювання. Таким чином, дискусійний метод забезпечує вирішення таких завдань: навчання учасників аналізу реальних ситуацій, формування навичок виокремлення важливого, формулювання проблеми; моделювання складних ситуацій, коли навіть здібний студент не може одноосібно охопити всі аспекти проблеми; формування здатності критично оцінювати й відстоювати свої переконання.

"Мозковий штурм (мозкова атака)" є найбільш вільною формою дискусії, оптимальним способом швидкого включення всіх членів групи до діяльності на основі вільного вираження думок з певного питання. Він застосовується для колективного вирішення проблем у розробленні проектів, коли наявна потреба  генерації різноманітних ідей, їх відбору і критичної оцінки [4].

Висновки. Зміст підготовки фахівця не повинен обмежуватися предметним змістом, оскільки це забезпечить тільки його професійну компетентність. Необхідним є і соціальний контекст, що припускає наявність умінь соціальної взаємодії і спілкування, спільного прийняття рішень тощо. Соціальний контекст майбутньої професійної діяльності уможливлює гуманізація навчання, демократичні відносини між викладачем і студентами, творча атмосфера міжособистісної взаємодії та спілкування.

Інтерактивне навчання розвиває у студентів здібності й навички продуктивного спілкування в умовах навчального процесу, уміння аргументувати свою точку зору, чітко формулювати і викладати думки, аналізувати складні мовні явища тощо.

 

Список використаних джерел

  1. Інтерактивні методи навчання у підготовці спеціалістів для банківської системи України : зб. наук. праць. – Суми ; Харків, 2001. – 250 с. 
  2. Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід : метод. посібник / авт.-укл. : О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : АПН, 2002. –  89 с.
  3. Кондратюк В. Л. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці / Кондратюк В. Л., Волос М. М., Бабин І. І. // Відкритий урок. – 2002. – № 5. – С. 6. 
  4. Крамаренко С. Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів / С. Г. Крамаренко // Відкритий урок. – 2002. – № 5/6. – С. 24–27.
  5. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології / Нісімчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. – К, 2000. – 368 с.
  6. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко та ін. – К. : А.С.К., 2006. – 116 с.
  7. Фасоля А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання : дидактичний аспект / А. М. Фасоля // Українська мова і література. – 2003. – № 48. –  С. 14–18.

 

Паладьева А.Ф. Имплементация интерактивных методов обучения на занятиях по теоретической грамматике английского языка

В статье представлен обзор интерактивных методов обучения и образовательных технологий, которые можно имплементировать в процесс обучения профессиональной дисциплины. Рассматриваются возможности и практическое значение использования такого обучения в системе высшего профессионального образования, что обеспечивает новые способы взаимодействия "преподаватель – студент". Определены новшества в процессе овладения учебным материалом.

Ключевые слова: интерактивные технологии обучения, методы обучения, теоретическая грамматика, система высшего образования, профессиональное образование.

 

Paladyeva, A.F. Implementation of Interactive Teaching Methods at the Theoretical English Grammar Lessons

The article deals with interactive teaching methods and educational technologies that can implement into the process of vocational subjects studying. The possibilities and practical value of using these methods in higher vocational education. The use of interactive teaching methods, which carry new ways of interaction "teacher – student" by innovations in the process of mastering the learning material.

Key words: interactive technology, teaching methods, theoretical grammar, higher education, vocational education.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3723