Print this Сторінка

Батієвська Т.В. Структурно-функціональна модель проектування навчального процесу засобами інформаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва

УДК 378.22:74:[004]

Батієвська Т.В.,

асистент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

 

Рецензент: Стрельніков В.Ю.,

завідувач кафедри педагогіки, культорології та історії Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор педагогічних наук, професор

 

Структурно-функціональна модель проектування навчального процесу засобами інформаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва

 

Статтю присвячено питанню вдосконалення змісту фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на основі можливостей засобів інформаційних технологій. Запропоновано структурно-функціональну модель, що дозволяє здійснити проектування навчального процесу засобами інформаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів цієї категорії.

Ключові слова: фахова підготовка, майбутні вчителі образотворчого мистецтва, модель, моделювання, проектування, навчальний процес, інформаційні технології.

 

Постановка проблеми в загальному вигляді. Якісна підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва потребує нових підходів у питаннях удосконалення навчального процесу, оновлення змісту мистецьких дисциплін, упровадження нових технологій їх вивчення, формування професійної компетентності в умовах загальної інформатизації освіти. Нині в зарубіжній і вітчизняній педагогіці вже окреслено способи досягнення нової якості художньо-педагогічної освіти, що базуються на ідеях педагогічного проектування як ефективного засобу вирішення загальних і спеціальних освітніх задач та засадах інформатизації як сучасної закономірної тенденції розвитку суспільства.

Аналіз досліджень і публікацій з проблеми. До питання функціонування та вдосконалення фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на основі використання ІТ учені підходять з різних точок зору: виокремлюють перспективи використання комп’ютерних технологій у художній освіті (А. Беліц-Гейман, І. Рахімбаєва, О. Яцюк); проводять аналіз досвіду певних навчальних закладів щодо можливості впровадження ІТ у художньо-мистецьку дизайн-освіту (М. Близнюк); визначають роль і функції комп’ютерних та Інтернет-технологій у навчальному процесі на художньо-графічних факультетах (Т. Трубчанінова, В. Мосіна); досліджують можливості комп’ютерних технологій у розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва (Л. Покровщук) та у формуванні професійних компетенцій (І. Грудінін); відзначають особливості викладання окремих художніх дисциплін з використанням ІТ (Т. Саєнко) та комп’ютерно орієнтованих мистецьких дисциплін (комп’ютерної графіки) у підготовці майбутніх дизайнерів, учителів образотворчого мистецтва (Ю. Дорошенко, М. Козяр, Н. Комашко, А. Поліщук, О. Разінкіна, В. Туляєв, Т. Фурсикова). Ідеї педагогічного проектування знаходять своє застосування в навчальному процесі підготовки фахівців різних профілів (Л. Богославець, М. Григор’ян, В. Докучаєва, О. Заір-Бек, О. Киричук, О. Коберник, О. Ломакіна, В. Монахов, Г. Монахова, В. Харабет та ін.), але ці питання не розроблені в художньо-педагогічній освіті.

Виділення частини загальної проблеми, якій присвячується стаття. Нині актуальною є необхідність створення цілісної моделі проектування навчального процесу підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що відображає сучасні підходи та інноваційні тенденції в розвитку освіти. У нашому дослідженні розглядаються основи побудови такої моделі на базі технологічного підходу: вважаємо, що актуальним є завдання проектування навчального процесу, інструментарієм якого обрано засоби інформаційних технологій навчання.

Формулювання мети статті. Метою статті є теоретичне обґрунтування структурно-функціональної моделі проектування навчального процесу засобами ІТ у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Виклад основного матеріалу. Модель у широкому значенні розуміють як уявну або практично створену структуру, яка відтворює дійсність у спрощеній, схематизованій і наочній формі. У нашому дослідженні в якості об’єкта моделювання є процес проектування на основі ІТ навчального процесу підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Поєднання та взаємозв’язок моделювання та проектування є закономірними: моделювання широко використовується у проектуванні для представлення та перетворення об’єктів, явищ і процесів, яких ще не існує в реальності чи тих, що з якихось причин є недоступними [2].

На підставі узагальнення теоретичних положень і практичного досвіду з метою ефективного вирішення завдань професійного розвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва нами розроблено структурно-функціональну модель проектування навчального процесу засобами ІТ у фаховій підготовці майбутніх учителів цієї категорії. Модель формувалася як сукупність взаємопов’язаних функціональних блоків – концептуально-цільового, змістового, поетапно-діяльнісного, результувального, – та в узагальненому вигляді представлена на рис. 1.

bat1

Рис.1. Структурно-функціональна модель проектування навчального процесу засобами ІТ у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва

 

Зміст концептуально-цільового блоку пропонованої моделі склали мета, що передбачає підвищення рівня художньо-інформаційної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в ході проектування засобами ІТ навчального процесу їх підготовки, та її концептуальна основа. Для досягнення  мети й очікуваних результатів як провідний у розробленні та реалізації цілісної моделі обираємо компетентнісний підхід, адже зміни в суспільстві потребують модифікації в освіті, її модернізації – процесу, що створює нову систему цінностей особистості, серед яких значне місце відводиться компетентності. Вважаємо, що результатом розроблення та реалізації означеної моделі в підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва має бути сформованість у них такої інтегрованої особистісної якості, як художньо-інформаційна компетентність, що визначається цілісністю системи художньо-педагогічних, методичних та інформаційних знань і вмінь, ціннісних орієнтацій, особистісних якостей, теоретичною і практичною готовністю до здійснення педагогічної діяльності, а також забезпечує готовність до використання засобів ІТ у майбутній професійній діяльності.

Вивчення питання розвитку вищої педагогічної освіти, зокрема й художньо-педагогічної, дозволило визначити основою створення моделі сучасні міжнародні педагогічні ідеї: модернізації системи професійної освіти й фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва; професіоналізації, інтеграції та інтенсифікації підготовки вчителя; оптимізації навчального процесу. Концептуальну основу моделі також формують потенційні можливості ІТ у проектуванні навчального процесу та принципи цього проектування. Модель має відповідати загальнодидактичним принципам: науковості, наочності, доступності, свідомості й активності, систематичності й послідовності, міцності, зв’язку теорії з практикою, створення необхідних умов для навчання. Водночас вирішальними є спеціальні принципи використання ІТ у навчальному процесі: конструктивізму; адаптивності (пристосування техніки до індивідуальних особливостей студента); діалогового характеру навчання; керованості; розподілу та інтерактивності навчального матеріалу; багатоманітної взаємодії студента з комп’ютером: суб’єкт-об’єкт, суб’єкт-суб’єкт, об’єкт-суб’єкт; оптимального поєднання індивідуальної і групової роботи; підтримки стану психологічного комфорту; необмеженого навчання (зміст, його інтерпретація та додатки мають необхідну кількість і розмір) [3; 5]. За результатами ретроспективного аналізу комплексу методичних праць і матеріалів з досвіду підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в питанні виявлення потенційних можливостей ІТ у проектуванні навчального процесу фахівців цієї категорії у багатьох позиціях за основу маємо точку зору Л. Покровщук [4] та відносимо до таких можливостей наступні: комп’ютерне забезпечення професійного розвитку на заняттях з фахових дисциплін; використання на засадах ІТ розвивальних ресурсів навчального середовища; розширення форм подання навчальної інформації; реалізація групових та індивідуальних творчих проектів з використанням ІТ; використання ІТ як засобу самопідготовки тощо.

Змістовий блок. Вважаємо, що зміст фахової підготовки студентів художньо-педагогічних спеціальностей має визначатися не лише фундаментальними навчальними дисциплінами нормативної частини циклу напряму підготовки "Образотворче мистецтво", а й додатковими спеціалізаціями (як-от: "Декоративно-прикладне мистецтво", "Художня культура" та ін.), тобто навчальними дисциплінами фахового спрямування, які встановлює ВНЗ: циклом варіативних мистецьких і навчальних дисциплін як комплексом практичних навчальних предметів.

Як зазначалося, формування художньо-інформаційної компетентності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва передбачає єдність формування художньо-педагогічних, методичних та інформаційних знань, умінь і ціннісних орієнтацій. Відповідно до цього науково-педагогічний пошук змістового забезпечення підготовки в межах моделі здійснювався в таких напрямах: 1) художньо-педагогічному – формування системи фахових знань, умінь і цінностей зі спеціальних дисциплін; 2) методичному – формування комплексу знань, умінь і цінностей у процесі вивчення методичних дисциплін, проходження виробничої педагогічної практики та виконання кваліфікаційних робіт з методики навчання образотворчої діяльності; 3) інформаційно-творчому – формування комплексу фахових знань, умінь і цінностей у процесі вивчення комп’ютерно орієнтованих дисциплін.

У поетапно-діяльнісному блоці розкрито процес реалізації моделі на конкретних етапах, що забезпечені визначеною нами системою технологій проектування і форм організації навчального процесу. Ураховуючи наявний досвід педагогічного проектування, вважаємо, що порядок і характеристика дій із проектування навчального процесу на основі засобів ІТ у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва мають бути такими: аналіз вихідного стану організації навчального процесу художньо-педагогічної освіти; теоретичне обґрунтування процесу проектування: попереднє прогнозування цілей проектування навчального процесу, визначення педагогічних завдань і принципів проектування навчального процесу засобами ІТ; встановлення дидактичних вимог до використання ІТ; аналіз матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, що проектується на основі ІТ; проектування структури навчального процесу (навчального плану та робочого навчального плану підготовки фахівця); розроблення методичного забезпечення проектування навчального процесу на основі ІТ; розроблення організаційного забезпечення впровадження проектів навчальних програм та інформаційно-методичних засобів; навчання викладачів педагогічного ВНЗ, які впроваджують педагогічний проект; проектування системи інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу; проектування комплексів навчально-методичного забезпечення фахових дисциплін; проектування змісту навчальних дисциплін на основі ІТ; розроблення навчальних програм комп’ютерно орієнтованих дисциплін; проектування форм організації навчального процесу засобами ІТ; проектування форм взаємодії учасників навчального процесу та ІТ; експериментальна перевірка ефективності моделі у процесі навчання; оцінювання та корекція проекту навчального процесу; прийняття колективного рішення про використання проекту навчального процесу на основі ІТ у практиці підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Зважаючи на те, що у проектуванні навчального процесу "…визначення етапів цього процесу має здійснюватися на підставі того, який компонент діяльності є домінуючим у поточний момент (завдання якого функціонального класу має вирішувати викладач-проектувальник у досягненні стратегічної мети)" [1, с. 119] та враховуючи теоретичні аспекти педагогічного проектування, нами було упорядковано досліджуваний простір і виділено етапи процесу проектування навчального процесу на основі ІТ у ході фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в такому вигляді: аналітично-управлінський, організаційно-педагогічний, інструментальний та оцінно-корекційний, що повністю відповідають пропонованому вище порядку дій із проектування.

Аналітично-управлінський етап моделі передбачає цілепокладання та проектування системи управління навчальним процесом (рис. 2).

 

bat2

Рис. 2. Субмодель аналітично-управлінського етапу проектування навчального процесу засобами ІТ у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва

 

У вирішенні питання аналізу вихідного стану організації навчального процесу аналітично-управлінський етап має забезпечуватися результатами констатувального етапу дослідження та цілями, поставленими після його завершення. Він базується на принципах концептуально-цільового блоку моделі.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури серед педагогічних завдань проектування навчального процесу засобами ІТ виділяємо такі: інтенсифікація всіх рівнів навчального процесу, підвищення його ефективності та якості; формування вмінь студентів працювати з інформацією, розви­ток комунікативних здібностей; підготовка особистості "інформаційного суспільства"; збільшення обсягу навчального матеріалу для творчого засвоєння й використання його студентами; формування дослідницьких умінь, здатності приймати оптимальні рішення.

Розуміння того, що проблема сучасної педагогічної освіти, яка базується на можливостях ІТ, не може бути вирішена тільки за рахунок розвитку техніки, адже комп’ютери самі собою не визначають реального середовища та культури навчання, приводить до актуального питання необхідності та наукового обґрунтування створення високоякісних засобів інформаційних технологій навчання, що забезпечують ефективність фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Тому інструментальний етап моделі забезпечується проектуванням комплексів навчально-методичного забезпечення (КНМЗ) дисциплін та інформаційно-методичних ресурсів, що входять до його складу (рис. 3). До КНМЗ нами було включено електронну навчальну літературу, мультимедійні посібники, тренувальні програми для закріплення навчальних знань та контролювальні програми.

bat3

 

Рис. 3. Субмодель інструментального етапу проектування навчального процесу засобами ІТ у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва

 

Організаційно-педагогічний етап моделі передбачає реалізацію проекту навчального процесу (рис.4). У нашому дослідженні вагоме місце займає процес проектування змісту навчальної дисципліни, що відбувається відповідно до визначених вище художньо-педагогічного, методичного та інформаційно-творчого напрямів з дотриманням наступних вимог: 1) у проектуванні змісту навчальних дисциплін необхідно забезпечити внутрішню єдність усього процесу навчання, його визначену цілісність; 2)  зміст навчальної дисципліни має включати спеціальне фахове наповнення та змістові лінії, сконструйовані на основі інформаційних технологій.

 

bat4

Рис. 4. Субмодель організаційно-педагогічного етапу проектування навчального процесу засобами ІТ у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Обґрунтування проектування форм організації навчального процесу засобами ІТ приводить до розуміння необхідності його системного здійснення як щодо традиційних форм (навчальних занять, самостійної та індивідуальної роботи, практичної підготовки), так й інноваційних, серед яких, насамперед, виділяємо мультимедійні лекції, заняття в комп’ютерних класах, роботу з електронною бібліотекою, виконання групових проектів та інше.

Питання проектування форм взаємодії учасників навчального процесу та засобів ІТ розглядається нами у двох можливих варіантах. Для першого характерною є безпосередня взаємодія студентів із засобом ІТ (найчастіше – комп’ютером), через який надається необхідний для засвоєння комплекс інформації, визначається завдання, що необхідно виконати, оцінюється правильність та надається допомога у вирішенні труднощів. У цьому випадку навчання може відбуватися без активної участі викладача. Другий варіант характеризується взаємодією із засобом ІТ безпосередньо викладача, якому  інформаційні технології надають допомогу в управлінні навчальним процесом, наприклад, допомагають здійснити візуальний супровід викладення матеріалу, видають результати виконання студентами контрольних завдань, тестів з урахуванням помилок та затраченого часу тощо.

Вирішальним етапом проектування навчального процесу згідно пропонованої нами моделі є оцінно-корекційний (рис. 5). Він забезпечений експериментальною перевіркою ефективності моделі у процесі навчання; оцінюванням і корекцією проекту; прийняттям колективного рішення щодо можливості використання проекту навчального процесу на основі ІТ у практиці підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

bat5

Рис. 5. Субмодель оцінно-корекційного етапу проектування навчального процесу засобами ІТ у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Результувальний блок. Важливе значення у проектуванні навчального процесу має моніторинг художньо-інформаційної компетентності, оскільки таким чином забезпечується можливість отримання оперативної інформації щодо перебігу процесу проектування, його результативності, формулювання висновків щодо його переваг і недоліків, своєчасного здійснення коригування. Тому в розробленій структурі моделі передбачено результувальний блок. Розглядаючи зміст художньо-інформаційної компетентності, оцінюємо ступінь її сформованості за такими критеріями: мотиваційно-ціннісним, інтелектуально-когнітивним, діяльнісно-креативним, особистісно-рефлексивним.

Ефективну реалізацію структурно-функціональної моделі забезпечують педагогічні умови проектування навчального процесу засобами ІТ, серед яких як найбільш вирішальні визначаємо такі: інформаційну готовність майбутніх учителів образотворчого мистецтва, інструментальне забезпечення реалізації можливостей ІТ, комплексне використання засобів ІТ у ході проектування навчального процесу.

Висновки. Таким чином, проектування навчального процесу фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на основі ІТ є цілеспрямованою, послідовною, поетапною творчою діяльністю зі створення педагогічного проекту навчального процесу. Процедура такого проектування вміщує визначення загальної концепції та етапів розроблення педагогічного проекту, мети, завдань, змісту і технологій кожного етапу проектування, моделювання умов його ефективної реалізації.

 

Список використаних джерел

  1. Докучаєва, В. В. Проектування інноваційних педагогічних систем у сучасному освітньому просторі : монографія / В. В. Докучаєва; Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 299 с.
  2. Колесникова, И.А. Педагогическое проектирование / И. А. Колесникова, М. П. Горчакова-Сибирская; под ред. И. А. Колесниковой. – М. : Академия, 2005. – 288 с.
  3. Лобода, Ю.Г. Електронні засоби навчання : структура, зміст, класифікація [Електронний ресурс] / Ю.Г.Лобода // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2012. – № 2 (28). – Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/649#.UWb30jfDXeQ.
  4. Покровщук, Л. М. Розвиток творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в умовах застосування комп’ютерних технологій : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Покровщук Людмила Михайлівна. – Одеса, 2006. – 233 с.
  5. Стрельніков, В. Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій навчання : монографія. У 2 кн. / В. Ю. Стрельніков. – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2002. – Кн. 2. – 230 с.

 

Батиевская Т.В. Структурно-функциональная модель проектирования учебного процесса средствами информационных технологий в профессиональной подготовке будущих учителей изобразительного искусства

Статья посвящена вопросу усовершенствования содержания профессиональной подготовки будущих учителей изобразительного искусства с помощью возможностей средств информационных технологий. Предложена структурно-функциональная модель, позволяющая осуществить проектирование учебного процесса средствами информационных технологий в профессиональной подготовке будущих учителей этой категории.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, будущие учителя изобразительного искусства, модель, моделирование, проектирование, учебный процесс, информационные технологии.

 

Batievska, T. The Structural and Functional Pattern of Projecting the Educational Process by Facilities of Information Technologies in Professional Training of Future Teachers of Art

The article is devoted to the question of improvement the content of professional training of future Art teachers on the basis of possibilities of information technologies (IT). The structural and functional pattern which enables to realize the projecting of educational process by facilities of information technologies in professional training of the future teachers of this category is offered.

Key words: professional training, future teachers of Art, model, modeling, projecting, educational process, information technologies.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=542