Гаврилюк В.Ю. Козацьке виховання та засоби його актуалізації в умовах освітніх змін і суспільних викликів

Гаврилюк В.Ю.,
викладач кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти, методист відділу виховної роботи та позашкільної освіти Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»

Рецензент: Мачуський В.В.,
завідувач лабораторії позашкільної освіти Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Козацьке виховання та засоби його актуалізації в умовах освітніх змін і суспільних викликів

Статтю присвячено актуальним питанням організації та змісту козацького виховання дітей та учнівської молоді в закладах освіти. Розкрито зміст поняття «козацьке виховання», його сутнісні характеристики, структурні компоненти, змістове і функціональне наповнення в сучасності, перспективи розвитку.

Ключові слова: військово-патріотичне виховання, українське козацтво, козацьке виховання, козацько-лицарська звитяга, гра «Сокіл» («Джура»).

Постановка проблеми. Питання організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах змін в освіті та суспільних викликів є надзвичайно актуальним для системи освіти держави й закладів освіти Київщини. Юне покоління патріотів, яке зберігає історичну пам’ять, українські традиції, має духовні цінності, готове до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, буде рушійною силою, яка змінить майбутнє країни на краще. Ось чому реалізація Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Програми національно-патріотичного виховання в Київській області на 2017-2020 роки потребує нового розуміння педагогічною спільнотою сутності, завдань, змісту й дієвих форм патріотичного виховання, його важливості в сучасності.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Феномен українського козацтва як важливого соціально-економічного, військово-політичного, культурно-релігійного чинника консолідації української нації та формування української державності був об’єктом ретельного вивчення істориками (О. Апанович, В. Голобуцького, А. Кащенка, Ю. Мицика, В. Смолія, Т. Чухліба, В. Щербака, Д. Яворницького), художнього осмислення письменниками (Р. Іваничука, О. Ільченка, Л. Костенко, П. Куліша, Ю. Мушкетика, В. Рутківського), системного аналізу дослідниками народної педагогіки (Д. Вишневського, М. Стельмаховича, Є. Сявавко) та інших.

Цінними джерелами для написання статті стали праці теоретиків і практиків сучасного виховання (І. Беха, К. Журби, Ж. Петрочко, К. Чорної), військово-патріотичного виховання юного покоління (В. Івашковського, М. Зубалія, М. Тимчика, В. Ягупова), фізичного виховання на історичних традиціях українського козацтва (Т. Каляндрука, В. Пилата, Є. Приступи, К. Тарновської), відродження козацько-лицарської звитяги засобами гри «Сокіл» («Джура») (О. Бондарчука, А. Гриви, Г. Коломоєць). Історичні витоки, традиції, перспективи відродження козацької системи виховання представлені в наукових доробках О. Губка, В. Кузя, Ю. Руденка; сучасні технології козацького виховання трансформовані в авторських методичних системах педагогів Київщини та України (В. Пантюшенка, В. Тимофєєва, В. Шевченка та інших).

Дослідники стверджують, що українське козацтво формувало, утілювало й утверджувало духовність, яка стала гордістю і окрасою, вершиною української національної культури, а її освітньо-виховний та емоційно-естетичний потенціал став основою не лише козацької, а й усієї української національної системи виховання. Приєднуємося до думки, що козацьке виховання – це «…історично сформована система духовних багатств лицарської верстви рідного народу, яка виробила і в своєму способі життя відобразила найвищі цінності його національної душі, характеру, світогляду та ідеології… Це поняття розкриває людину-українця як активного діяча історії свого народу, господаря рідної землі і держави, володаря, охоронця і примножувача національних матеріальних і духовних багатств» [6, с. 41]. Саме тому існує нагальна потреба відродження й популяризації традицій козацького виховання в умовах змін в освіті та суспільних викликів, розроблення його науково-методичного, організаційно-педагогічного й дидактичного забезпечення.

Мета статті – розкрити організаційно-педагогічні та дидактичні аспекти козацького виховання в сучасності, його сутнісні характеристики, структурні компоненти, змістове і функціональне наповнення, перспективи розвитку в закладах освіти.

Виклад основного матеріалу. Акумулюючи соціально-економічний, суспільно-політичний, культурно-духовний потенціал української держави й народу, військово-патріотичне виховання є особливою, історично обумовленою формою виховної практики, що вміщує ідеологічні, теологічні, організаційно-педагогічні, навчально-методичні, програмно-нормативні складові, покликані задовольнити потреби суспільства й держави. Образи святих воїнів Архангела Михаїла та Юрія Змієборця, народного героя козака Мамая, представників військових формувань і станів (дружинників – козаків – січових стрільців) стали своєрідними архетипами, духовними символами, що уособлюють світоглядні орієнтири, державотворчі традиції та звитяжницькі ідеали українського народу [12; 14].

Проте втрата смисложиттєвих дороговказів значною частиною старших поколінь, а, отже, унеможливлення передавання позитивного соціального досвіду дітям і онукам, відсутність системності й цілісності виховання учнів, фрагментарність організації виховної діяльності в закладах освіти, дефіцит форм, методів, технологій виховної роботи щодо формування культури вибору світоглядних, моральних зразків, формування соціокультурної ідентичності учнів, потенціалу громадянської дії у дітей та молоді орієнтують педагогічну спільноту України до відродження й розвитку традицій козацького виховання як виховної системи з доведеною ефективністю. Юне покоління українців має «прийняти історичну естафету вищих духовних надбань нації, жити і діяти на їх основі та примножувати їх з урахуванням викликів теперішнього часу» [8, с. 4].

Українське козацтво як історична спільнота українського народу є уособленням національного характеру, сили й мужності, традиційного вираження його способу життя, діяльності та поведінки, символом невмирущості української нації, її демократичного й вільного існування в колі європейських держав [10; 13]. Відповідно козацьке виховання є невід’ємною складовою народної педагогіки в її вершинному вияві, що формувала в юних поколінь українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині, народу, виховувала в них незламну силу духу, стійку волю й високу козацьку мораль, лицарські якості. Аналіз козацької виховної традиції показує її продуктивне функціонування й інтенсивний розвиток у сучасних умовах, що потребує належного навчально-методичного й дидактичного забезпечення з урахуванням особливостей функціонування закладів освіти, вікових та індивідуальних можливостей учнів, інших актуальних соціальних викликів [6; 10].

Основна мета козацького виховання – формування козака-лицаря, мужнього громадянина, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю, діяльнісним патріотизмом і високим рівнем духовності.

Основними завданнями козацького виховання є такі:

формування в юного покоління українського козацького характеру, світогляду, ідеалів та інших національних і загальнолюдських духовних цінностей;
формування високих лицарських якостей, патріотизму, інших моральних чеснот, гуманізму, почуття милосердя;
підготовка фізично загартованих воїнів-захисників рідного народу від чужоземного поневолення, ворожої агресії;
виховання непримиренності до всього лихого, ворожого гуманній сутності людини, розвиток уміння боротися з такими явищами і долати їх;
формування готовності до альтруїзму, надання пріоритетності громадським обов’язкам, інтересам української нації, Батьківщини;
виховання громадян, які б розвивали культуру, економіку та інші сфери життєдіяльності народу на світовому рівні тощо [6].

У духовному житті молоді козацька система виховання відводила особливу роль лицарській честі та лицарській звитязі – своєрідним кодексам якостей шляхетної особистості. Кожен молодий козак намагався розвивати ці гідні поваги властивості, які до цього часу не втрачають значного виховного потенціалу. Неписаний кодекс лицарської честі козаків [6] передбачав:

любов до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні до Батьківщини – України;
готовність захищати слабших, турбуватися про молодших;
шляхетне ставлення до дівчини, жінки, матері, бабусі;
непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, працьовитість і скромність);
відстоювання повної свободи й незалежності особистості, народу, держави;
турбота про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної землі, природи;
намагання робити пожертвування для будівництва храмів, навчальних і культурних закладів;
цілеспрямований розвиток фізичних і духовних сил, силі волі;
уміння скрізь і всюди чинити благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.

Козацька система освіти й виховання забезпечувала формування в молоді, крім якостей лицарської честі, певної системи доблесті та звитяги [6; 10], а саме:

готовності боротися за волю, честь і славу України;
нехтування небезпекою, коли справа стосується життя та щастя рідних, друзів, побратимів;
ненависті до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих зайд-завойовників;
здатності відстоювати рідну мову, культуру, право бути господарем на власній землі;
героїзму, подвижництва у праці та в бою в ім’я свободи й незалежності України.

Система козацького виховання базується на загальнопедагогічних принципах виховання, таких, як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, урахування вікових й індивідуальних особливостей, а також має власні принципи [1; 8]:

національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури, поваги до культури всіх народів, які населяють Україну, здатності зберігати національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, бути активним у розбудові й захисті своєї держави;
історичної й соціальної пам’яті, що спрямований на збереження духовно-моральної й культурно-історичної спадщини українців та відтворює її в реконструйованих й осучаснених формах і методах козацького життя та побуту;
міжпоколінної наступності, тобто збереження для нащадків зразків матеріальної й духовної культури українського козацтва, його соціально-економічної, військово-політичної та культурно-релігійної історії;
самоактивності й саморегуляції, що забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик, формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень, виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях і вчинках;
соціальної відповідності, що обумовлює потребу узгодження змісту й методів виховання з реальною соціальною ситуацією, у якій організовується виховний процес, і має на меті формування в дітей та учнівської молоді готовності до захисту Батьківщини та ефективного розв’язання життєвих проблем.

Класифікація методів козацького виховання базується на загальновизнаній у психолого-педагогічній науці теорії діяльності [3; 14], що враховує специфіку виховання на козацьких традиціях у сучасних умовах:

методи формування патріотичної свідомості, поглядів і переконань: розповіді, бесіди, лекції, диспути, особистий приклад, переконання, громадської думки тощо;
методи організації практичної діяльності та формування особистого досвіду поведінки: педагогічна вимога, доручення, вправи та вишколи, привчання, виховні ситуації;
методи стимулювання й мотивації діяльності та поводження: змагання, заохочення, перспективи;
методи самовиховання та самопідготовки: самозобов’язання, самопереконання, самоспостереження, самоконтролю, самозвіт.

Дієвими засобами та формами упровадження козацького виховання дітей та учнівської молоді в освітній діяльності закладів освіти [2; 6] вважаємо такі:

поглиблене вивчення матеріальної й духовної культури, військового мистецтва та мілітарної історії українського козацтва у процесі вивчення шкільних навчальних предметів, позакласної роботи та позашкільної освіти;
акумуляцію кращих практик організації козацького виховання виховними системами закладів освіти, розвиток традицій козацького самоврядування;
розширення мережі гуртків, творчих об’єднань, клубів козацько-лицарського спрямування («Джура», «Козацька школа», «Лицарська звитяга», «Хортинг»);
участь у військово-патріотичних іграх, фестивалях, вишколах (Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»), Національній дитячо-юнацькій військово-спортивній грі «Хортинг-Патріот», Всеукраїнському фізкультурно-патріотичному фестивалі школярів України «Козацький гарт» тощо);
урочисте відзначення впродовж навчального року державних і народних свят, пам’ятних дат, пов’язаних з українським козацтвом та його визначними діячами;
відродження й популяризацію козацьких традицій тіловиховання (загартування повітрям і водою, фізичний розвиток), раціонального харчування й рухової активності;
залучення дітей до фізкультурно-спортивної діяльності (перетягування линви, боротьба на руках, боротьба на колоді, пересування на діжці, метання списа, метання булави) та козацьких бойових мистецтв (хортингу, бойового гопака, Спасу);
вивчення та відтворення козацьких мистецьких традицій (кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю), проведення творчих заходів (мистецьких виставок, концертів-лекцій, літературних світлиць, конкурсів пісні та танцю, міні-вистав), що популяризують духовну культуру українського козацтва;
відродження й використання атрибутики й символіки українського козацтва;
організацію пошукової та науково-дослідницької діяльності учнів щодо вивчення невідомих або малодосліджених сторінок історії козаччини, її визначних діячів, здобутків матеріальної й духовної культури;
проведення навчальних екскурсій до об’єктів історичної й культурної спадщини українського козацтва (історичних, краєзнавчих, географічних, етнографічних), пам’ятних місць і музеїв (місцевих краєзнавчих музеїв, Музею гетьманства, Центру народознавства «Козак Мамай» («Мамаєвої слободи»), Музею козацької слави Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» тощо);
налагодження співпраці та соціального партнерства з козацькими організаціями (Радою козацьких отаманів України, Громадським об’єднанням «Всеукраїнський молодіжний клуб «Джура», Українським дитячо-юнацьким товариством «Січ» та іншими), федераціями сучасних козацьких єдиноборств (Українською федерацією хортингу, Міжнародною федерацією бойового гопака, Всеукраїнською федерацією «Спас») та інше.

Перспективним напрямом відродження й розвитку історичних традицій козацької педагогіки вважаємо освітню діяльність гуртків, клубів козацько-лицарського виховання («Джура», «Козацько-лицарський гарт», «Лицарська звитяга», «Козацька школа», «Бойовий гопак» тощо). Характерними показниками організації діяльності козацьких гуртків і клубів у закладах освіти [2; 3] є такі:

оригінальний зміст освітньої діяльності, що передбачає посилену загальну фізичну та спеціальну фізичну підготовку, поглиблене вивчення військової історії козацтва, стрілецьку й тактико-спеціальну підготовку, оволодіння бойовими мистецтвами та військово-прикладними видами спорту, вивчення військової топографії, систематичну участь у військово-патріотичних (військово-історичних, військово-спортивних) іграх, вишколах і таборуваннях козацької тематики;
харизматичні педагоги-виховники (члени козацьких організацій, професійні військові, учасники бойових дій), що реалізують авторські виховні системи;
авторські програмні документи (навчальні програми, статути, положення, кодекси честі та поведінки);
власна символіка (емблеми, прапори, девізи, особисті відзнаки) та однострій;
дієві органи управління та самоврядування, спадковість поколінь;
оригінальні ритуали посвяти, присяги (обітниці), традиції та свята, елементи корпоративної культури та звичаєвого права з елементами історичної реконструкції;
педагогіка партнерства, суб’єкт-суб’єктна взаємодія керівника та вихованців, повага до особистості, довіра у відносинах, розподілене лідерство, патерналізм, духовне наставництво з елементами коучингу;
виховання на цінностях, тобто особистий приклад, формування позитивного досвіду суспільної поведінки, культивування цінності іншої людини, стимулювання діяльності й поведінки, самовиховання як провідні методи виховного впливу;
співпраця та соціальне партнерство з козацькими, громадськими й волонтерськими організаціями, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами тощо.

Виховний потенціал гуртків, клубів козацько-лицарського спрямування забезпечує історичний зв’язок поколінь, діяльнісний патріотизм, позитивну емоційну насиченість освітнього процесу, його орієнтацію на цінності й запити вихованців, усвідомлення Батьківщини (великої і малої) як безумовної цінності, свідоме бажання її захисту, набуття досвіду гідної та відповідальної поведінки, розкриття своїх фізичних і духовних можливостей, формування духовних цінностей, ствердження почуття самоцінності й суспільної значущості, можливості самостійної, ініціативної діяльності, лідерства тощо.

Із метою належного програмно-методичного забезпечення освітньої діяльності гуртків, клубів козацького виховання радимо використовувати низку навчальних програм: «Гурток козацько-лицарського гарту» для учнів 1-4 класів (автори Бондарчук О.С., Марченко Т.П.; лист ІМЗО від 15.06.2017 № 21.1/12–Г–230); «Гурток козацько-лицарського виховання «Джура» для учнів 5-9 класів (автор Бондарчук О.С.; лист ІМЗО від 15.06.2017 № 21.1./12-Г-227); «Гурток «Сокіл-Джура» для учнів 10-11 класів (автори Коломоєць Г.А., Бондарчук О.С., Бондарчук Д.О.; лист ІМЗО від 21.02.2017 № 21.1/12-Г-5); «Хортинг – патріот» (автори Михальченко Д.Г., Ліцман А.В.; лист ІМЗО від 25.08.2015 № 14.1/12-Г-1037); навчальна програма «Захисник України» для учнів 5-11 класів (автори Личак І.С., Чижевський О.С.; протокол НМР КВНЗ КОР «АНО» від 26.09.2015 № 6).

Військово-патріотичні ігри є історично сформованим видом діяльності дітей та учнівської молоді, що полягає у відтворенні дій дорослих і відносин між ними, спрямований на пізнання предметної й соціальної діяльності; один із засобів патріотичного, фізичного, психологічного, розумового й морального виховання юного покоління [3]. Таким іграм властиві яскраво виражена військово-прикладна спрямованість знань і дій у грі (вирішення тактичних завдань, ведення розвідки, подолання різноманітних природних і штучних перешкод); наявність елементів козацької героїки та бойової романтики (малюючи в уяві картину бойових дій, учасники гри неодмінно сприймають себе в якості героїв минулих років, які захищали рідну землю, прагнуть бути гідними героїв); можливість широко застосовувати у процесі гри різноманітне військове, спортивне й туристичне обладнання, компаси, біноклі, топографічні карти, схеми, різноманітні засоби сигналізації, макети зброї.

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») є системною формою національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах козацько-лицарського виховання, важливим засобом громадянської освіти, формування національно-патріотичної свідомості відповідно до ціннісних орієнтирів та індикаторів ефективності Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки [7]. Учасниками гри «Сокіл» («Джура») є учні закладів загальної середньої та позашкільної освіти, учасники молодіжних центрів, об’єднані на добровільних засадах у самовиховних малих групах – роях (гуртках): «молоді козаки» (3-8 однолітків 15-17 років); «джури» (3-8 однолітків 11-14 років); «новаки» («козачата») – до 12 однолітків 6-10 років.

Виховний метод гри «Сокіл» («Джура») акумулює самоосвітній просвітницький курс – самовиховання на козацьких традиціях у малих групах (роях); козацьке виховання та самоврядування в первинних осередках гри (куренях); участь в освітніх козацьких наметових таборуваннях; участь у національних і місцевих змаганнях та заходах козацько-лицарського, національно-патріотичного, військово-патріотичного або громадянського характеру (збори, фестивалі, пошукові експедиції, конкурси тощо) [7]. Кодекс лицарської честі гри «Сокіл» («Джура») передбачає набуття її учасниками низки особистих якостей: підготовлений і безкорисливий, чесний, дисциплінований, активний і підприємливий, відважний, витривалий, урівноважений, точний, здоровий, обережний.

Типові правила та умови проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») передбачають участь дітей та учнівської молоді в низці творчих конкурсів і змагань [11]:

інтелектуально-мистецькому комплексі «Козацькі забави» (творчо-мистецький звіт «Ватра», інтелектуальна гра-вікторина «Відун», інтелектуально-творче завдання «Пластун» за методикою квестів, конкурс звітів про добру справу тощо);
фізкультурно-спортивному комплексі «Козацький гарт» (ранкові руханки, спортивні ігри (футбол, волейбол, баскетбол, шахи тощо), козацька забава «Перетягування линви», звитяжні змагання «Лава на лаву»);
військово-прикладному комплексі «Козацька звитяга» (конкурс строю та пісні «Впоряд», тактична гра на місцевості з елементами топографії та орієнтування «Теренова гра», стрільба із пневматичної зброї, розбирання та збирання автомата АК-74, практичне виконання стрільб з АК-74, організація охорони наметового містечка з елементами вартової служби, показові заняття з основ тактичної медицини тощо);
туристсько-спортивному комплексі «Козацькими стежками» (туристсько-спортивна смуга перешкод, радіальні походи та екскурсії, таборування (бівак), рейд-походи);
медично-рятувальному комплексі «Козацька безпека» (надання першої долікарської допомоги і транспортування потерпілого «Рятівник», порядок дій у разі настання надзвичайних ситуацій).

Метою проведення змагань і конкурсів на фінальних етапах гри «Джура» є перевірка рівня знань, умінь і навичок, набутих учасниками у процесі занять за програмами гуртків «Джура» та інших гуртків козацько-лицарського виховання.

Всеукраїнський фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів України «Козацький гарт» проводиться щороку й має на меті формування здорового способу життя, зміцнення здоров’я учнівської молоді, поліпшення національно-патріотичного виховання юного покоління, відродження національних традицій і культурної спадщини українського народу [9]. У фестивалі можуть брати участь учні 5-10 класів закладів загальної середньої освіти, які за станом здоров’я віднесені до основної медичної групи. Склад команди налічує 12 спортсменів – 6 хлопців і 6 дівчат (по 2 представники від кожного класу). Програмою передбачено такі види змагань: «човниковий» біг 4х9 м (хлопці, дівчата); стрибок у довжину з місця (хлопці, дівчата); стрибки через скакалку протягом 30 с (дівчата); перетягування канату (хлопці); комбінована естафета (біг, бар’єрний біг, стрибки, перенесення пораненого тощо); конкурс знавців історії України, її спортивних досягнень та олімпійського руху часів незалежності; презентація команди, свого навчального закладу, рідного міста (району) та області.

Перспективною формою козацького виховання учнівської молоді є також військово-патріотичне (спортивно-патріотичне) таборування на засадах козацької педагогіки [2]. Діяльність таких козацьких таборів забезпечує:

створення оптимальних умов для ведення здорового способу життя на основі організації раціонального рухового режиму;
посилену фізичну й військову підготовку (ранкові руханки, комплекси фізичних вправ, загартування, марші-кидки, подолання смуг перешкод, тактичну підготовку, військову картографію, стрілецьку підготовку, метання гранат тощо);
туристсько-краєзнавчу підготовку (основи спортивного туризму, піші походи, орієнтування на місцевості, способи виживання);
медичну підготовку (надання першої долікарської допомоги, знання народної медицини);
участь у спортивних змаганнях (військово-спортивне багатоборство, перетягування линви, футбол, плавання тощо);
проведення культурно-мистецьких заходів, тематичних екскурсій, тематичних навчальних занять і тренінгів, спрямованих на виховання потреби юного покоління в духовному, культурному та фізичному самовдосконаленні.

Пошукова й науково-дослідницька діяльність дітей і молоді Київщини з поглибленого вивчення історії, культури та побуту українського козацтва реалізується на основі участі юнацтва в обласній краєзнавчій експедиції та конференції учнівської молоді «Київщина козацька», Всеукраїнській туристсько-краєзнавчій експедиції «Моя Батьківщина – Україна» (напрям «Козацькому роду нема переводу»), дослідження невідомих сторінок історії, краєзнавства, мистецтвознавства, топонімів, гідронімів, ойконімів, пов’язаних із козацтвом, у межах науково-дослідницької діяльності Малої академії наук України. Це забезпечує здобуття поглиблених знань з історії рідного села чи міста про визначні місця, події та видатних діячів доби козаччини в історії Київщини й України, формування активної громадянської позиції на основі залучення до збереження історичної та культурної спадщини українського козацтва, поповнення інформаційного банку даних історико-краєзнавчих об’єктів області, пов’язаних з історією козацтва тощо.

Зокрема, обласна історико-краєзнавча експедиція учнівської молоді «Київщина козацька», що проводиться відповідно до наказу ДОН КОДА «Про проведення обласної історико-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Київщина козацька» від 27.01.2015 № 22, забезпечує виховання в учнівської молоді патріотичних почуттів і любові до рідного краю на засадах козацько-лицарських традицій, шанобливого ставлення до історії рідного краю та спадщини українського козацтва. Експедиція проводиться за кількома напрямами, що забезпечують поглиблений науковий пошук юних дослідників:

«Доба козаччини в історії Київщини» – дослідження історії козацтва на території Київщини (побут, традиції та військове мистецтво (вишкіл, зброя, структура війська, особливості бою, бойовий гопак тощо), життєвий і бойовий шлях видатних козаків і гетьманів, національно-визвольна боротьба, козацькі повстання), засвоєння й усвідомлення ролі козацтва у творенні української державності та в політичному, соціально-економічному, культурно-освітньому й релігійному житті українського народу, ознайомлення з науковими працями про героїку козаччини, козацьку педагогіку та психологію;
«Козацькими шляхами Київщини» – пошукова робота з вивчення на території свого району чи міста природних, географічних, історичних об’єктів, пов’язаних з історією козацтва, та ознайомлення з розробленими туристсько-краєзнавчими й екскурсійними маршрутами;
«Тема козацтва в українській народній творчості» – пошукова й науково-дослідницька робота, пов’язана з історією Київщини, з вивчення, збирання та збереження козацьких пісень, дум, легенд, переказів, казок, ігор, а також художньої вишивки, ткацтва, іконопису, ремесел, ужиткового та декоративно-прикладного мистецтва козацької тематики;
«Генеалогія козацько-старшинських родів Київщини» – вивчення козацько-старшинських родоводів області, біографії окремих козаків та їх ролі в історії України, політичному, соціальному й економічному житті суспільства;
«Археологічна спадщина доби козацтва» – участь учнівської молоді в науково-дослідницьких експедиціях із розкопок козацьких курганів, оборонних рубежів, місць боїв, пов’язаних із діяльністю українського козацтва на території Київщини;
«Козацькому роду – нема переводу» – дослідження історії створення, розвитку й діяльності дитячо-юнацьких, молодіжних організацій – осередків козацько-лицарського виховання в Київській області, вивчення їх ролі та значення в патріотичному і громадянському вихованні, збереженні й популяризації спадщини українського козацтва.

Урочисте відзначення впродовж навчального року державних і народних свят, пам’ятних дат, пов’язаних з українським козацтвом та його визначними діячами також є дієвим засобом у козацькій виховній системі в закладах освіти. Зокрема, відзначення свята Покрови Пресвятої Богородиці, що припадає на 14 жовтня, яке було одним із головних свят козаків. Завдяки шанобливому ставленню українського козацтва до свята Покрови у свідомості народу воно почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність, захист кордонів і рідної землі, побратимство. Задля збереження та розвитку національних військових традицій, військової доблесті та звитяги 14 жовтня офіційно затверджено Днем українського козацтва (Указ Президента України «Про День українського козацтва» від 07.08.1999 № 966/99) та Днем захисника України (Указ Президента України «Про День захисника України» від 14.10.2014 № 806).

Із метою належного відзначення Дня українського козацтва та Дня захисника України в закладах освіти вважаємо за доцільне проведення таких заходів:

урочистих посвят учнів у козачата та джури козацькі;
урочистого відкриття Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»);
тематичних бесід і виховних годин («Україна – козацька держава!», «Хай живе козацька слава й процвіта наша держава!», «Козацькому роду нема переводу», «Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра!»);
уроків, навчальних занять з елементами історичної реконструкції («Ще як були ми козаками», «Лине слава козацька із далеких віків», «Не журися, козаче, нехай ворог плаче!», «Від звичаїв козацьких – до вишколів солдатських»);
круглих столів, дискусійних майданчиків, учнівських конференцій («Козацька держава – наша гордість і слава!», «Козацька героїка захисників України», «Дух козацтва – український дух»);
усних журналів («Україна – славний край козацький!», «Слава козацька не вмре, не поляже, а про себе розкаже!», «Козацька слава не погасне як образ дорогий і ясний», «Історія козаків для маленьких дітлахів»);
уроків мужності, зустрічей із воїнами АТО-ООС, представниками козацьких, громадських і волонтерських організацій («Батьківщину-мати умій захищати!», «Від козака – до сучасного захисника»);
спортивних ігор та естафет («Козацькі забави», «Козацький гарт», «Лицарська звитяга», «Шлях козака-характерника», «Ігри патріотів»);
показових виступів і змагань із козацьких бойових мистецтв (хортингу, бойового гопака, Спасу);
патріотичних флешмобів («За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину!», «Щоб козацька слава повік не пропала», «Хай у серці кожної дитини живе любов до України!»);
інтелектуальних ігор та вікторин («Козак мовчить, а все знає», «До булави треба голови», «Скринька козацької мудрості»);
квестів і змагань на туристсько-спортивній смузі перешкод за козацькою легендою («Дорога на Січ», «Козацькі таємниці», «Мандри до козацьких скарбів»);
конкурсів малюнків, музичної й літературної творчості («Козацька мистецька ватра», «І понесе луна гучне козацьке слово», «Взяв би я бандуру…», «Козацькі долі, наче вітер в полі»);
міні-вистав, театралізованих дійств («Козацькі байки», «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Європейські пригоди запорозьких козаків»);
майстер-класів із козацьких промислів, мистецьких і кулінарних традицій («Ярмарок майстрів», «Свято козацького кулешу»);
навчальних екскурсій до об’єктів історичної й культурної спадщини (краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних), пов’язаних із українським козацтвом;
віртуальних подорожей та екскурсій («Козацька мужність і відвага крізь віки», «Козацькі клейноди», «Козацькими шляхами»);
перегляду мультиплікаційних, художніх і науково-популярних фільмів про українське козацтво («Запорожці-козаки були славні вояки», «Україна козацька: шлях крізь віки», «Лицарі козацької звитяги»);
книжкових виставок та експозицій («Володарі гетьманської булави», «Тої слави козацької повік не забудем!..», «Слава козацька не вмре, не загине!..»);
виготовлення оберегів і вітальних листівок для українських воїнів («Козацький оберіг», «Захисник України – гордість моєї країни!»);
покладання квітів до пам’ятних знаків і пам’ятників видатним діячам козацької доби, українського державотворення, борцям за свободу й незалежність України.

Висновки. Спільними зусиллями, у єднанні з батьками учнів та громадськістю, заклади освіти покликані забезпечити відродження й розвиток козацького виховання як історично зумовленої і створеної українським народом сукупності ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності юного покоління, у процесі якої засвоюється матеріальна й духовна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь.

Перспективним напрямом дослідження розглянутої проблеми вважаємо пошук дієвих способів і засобів соціального партнерства закладів освіти з батьками учнів, козацькими, громадськими й волонтерськими організаціями, збройними формуваннями щодо впровадження козацького виховання дітей та учнівської молоді на практиці.

Список використаних джерел

Бех І. Д. Програма українського національного виховання дітей та учнівської молоді / І. Д. Бех, К. І. Чорна. – К. : ІПВ, 2014. – 29 с.
Білик С. В. Нащадки козацької слави. Організація національно-патріотичного виховання молодших школярів на військово-козацьких традиціях / С. В. Білик. – Харків : Вид. група «Основа», 2015. – 176 с.
Військово-патріотичне виховання учнів у позакласній роботі : посібник / уклад. М. Зубалій, В. Івашковський, О. Остапенко, М. Тимчик, Б. Шаповалов, З. Діхтяренко, І. Білоцерківець. – К. : Паливода А. В., 2016. – 232 с.
Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»). Організація роботи в школі, районі (місті) : метод. посіб. – К., 2014. – 168 с.
Галерея української афористики : Іван Мазепа [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://biblio.lib.kherson.ua/ru-mazepa-ivan.htm.
Кузь В. Г. Українська козацька педагогiка i духовність / Кузь В. Г., Руденко Ю. Д. , Губко О. Т. – Умань, 1995. – 220 с.
Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.ukrmilitary.com/2018/10/dzhura.html.
Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей. – К., 2018. – 40 с.
Регламент проведення Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів України «Козацький гарт» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sportgart.com.ua/doc/regl_koz_gart_18.pdf.
Руденко Ю. Д. Українська козацька педагогіка : витоки, духовні цінності, сучасність : навчальний посібник / Ю. Д. Руденко, О. Т. Губко. – К. : МАУП, 2007. – 342 с.
Типові правила проведення змагань і конкурсів шкільного, І (районного (міського), ІІ (обласного та Київського міського) і ІІІ (Всеукраїнського) етапів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrjuntur.org.ua/108-normativno-pravova-baza/normatyvna-baza-nats-patr-vykh/947-typovi-pravyla-ta-umovy-provedennia-zmahan-i-konkursiv-hry-sokil-dzhura.html.
Фігурний Ю. Історичні витоки українського лицарства : розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі / Ю. Фігурний. – К. : Вид. дім «Стилос», 2004. – 308 с.
Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків : у 3-х томах / Д. І. Яворницький ; АН УРСР, Археограф. комісія, Ін-т історії. – К. : Наукова думка, 1990. – Т. 1. – 320 с.
Ягупов В. В. Військове виховання : історія, теорія і методика : навч. посіб. / [В.В. Ягупов, С.Г. Єрохін, В.Л. Кирик та ін.] ; за ред. В. В. Ягупова. – К. : «Graphic&Design», 2000. – 560 с.

Гаврилюк В.Ю. Казацкое воспитание и средства его актуализации в условиях образовательных изменений и общественных вызовов

Статья посвящена актуальным вопросам организации и содержания казацкого воспитания детей и учащейся молодежи в учебных заведениях. Раскрыто содержание понятия «казачье воспитание», его сущностные характеристики, структурные компоненты, содержательное и функциональное наполнение, перспективы развития.

Ключевые слова: военно-патриотическое воспитание, украинское казачество, казацкое воспитание, казацко-рыцарская доблесть, игра «Сокол» («Джура»).

Gavrylyuk, V.Yu. Cossack Education and Means of its Actualization in the Context of Educational Changes and Social Challenges

The article is devoted to topical issues of the organization and maintenance of the Cossack upbringing of children and young people in educational institutions. The content of the concept «Cossack education», its essential characteristics, structural components, meaningful and functional content, and development prospects are highlighted.

The Cossack education is an integral part of folk pedagogy in its vertex statement, which shaped the sons' loyalty to the younger generations of Ukrainians to their native land, the homeland, the people, raised in them the invincible power of the spirit, steady will and high Cossack morality, and knightly qualities.

There are the following effective means and forms of implementation the Cossack education: expansion of the network of clubs and creative associations of the Cossack-knight's direction («Dzhura», «Cossack School», «Knight's Evil», «Horting»); participation in military-patriotic games and festivals («Sokil» («Dzhura»), «Horting-Patriot», «Cossack Hart» etc.); celebration of state and national holidays during the school year, memorable dates related to the Ukrainian Cossacks and their prominent figures; development the traditions of Cossack self-government; involvement of children in physical education, sports activities and Cossack martial arts (Horting, Fighting Hopak, Spas); reproduction of Cossack artistic traditions (kobzarstvo, singing, dance); holding the educational excursions to the objects of historical and cultural heritage of the Ukrainian Cossacks etс.

Key words: military-patriotic education, Ukrainian Cossacks, Cossack education, Cossack-knightly prowess, the game «Sokil» («Dzura»).