Print this Сторінка

Волинець І. М. Українознавчий аспект літературної освіти дошкільнят

Волинець І. М.,
викладач Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради "Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж", кандидат педагогічних наук, доцент

 

Українознавчий аспект літературної освіти дошкільнят

 

У статті розглянуто особливості  літературної діяльності дошкільників з урахуванням українознавчого аспекту в контексті реалізації Базового компонента дошкільної освіти та відповідно до способів організації національно-патріотичного виховання в закладах дошкільної освіти.

Ключові слова: дитяча література, українознавство, літературна діяльність, заклад дошкільної освіти, дошкільнята, національно-патріотичне виховання.

 

Постановка проблеми. В умовах реформування освіти особливого значення набуває проблема організації національно-патріотичного виховання в закладах дошкільної освіти. Її вирішенню сприятиме літературна освіта як складова всебічного розвитку особистості, адже саме художнє слово сприяє формуванню культурних і життєвих цінностей людини, умінню усвідомлювати, критично осмислювати, співставляти різні сутності, прояви буття, оцінювати.

Актуальність проблеми дослідження літературної освіти дошкільнят зумовлюється насамперед важливістю художнього слова у вихованні дітей 3-6 років та, водночас, падінням інтересу до читання, втратою усвідомлення пріоритетної ролі книги в людському житті, зниженням ролі сім’ї в залученні дитини до читання, оскільки на сучасному етапі молоді батьки у процесі виховання дитини віддають перевагу не художньому слову, а "мові" гаджетів.

Серед питань літературної освіти на сучасному етапі важливу роль відіграє національно-патріотичне виховання дошкільників, яке має базуватися на українознавчих матеріалах, що залучає дошкільнят до духовних надбань рідного краю, сприяє вихованню національного, морально-етичного почуття, гордості за рідну країну, формуванню таких якостей, як пізнавальної активності, самостійності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальновизнано, що художня література – це вагомий засіб виховного впливу на особистість дитини-дошкільника, оскільки літературне мистецтво є скарбницею національної і світової культури, джерелом знань і вражень, ознайомлює як із реальним, історичним, так і з незвичним, фантастичним.

На важливості й необхідності залучення дітей до літератури як мистецтва слова акцентували увагу К. Ушинський, О. Запорожець, Н. Карпинська, Л. Виготський, М. Коніна, О. Ушакова та інші. Низку питань, пов’язаних із визначенням змісту роботи, завдань, форм, методів, прийомів ознайомлення дошкільників із художньою літературою, розглянуто у працях А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Гурович. Особливості сприймання дітьми змісту художніх творів розкрито в дослідженнях психологів О. Запорожця, Д. Ельконіна, О. Никифорової та інших. Завдання дитячої літератури, її специфіка розглядались також у працях письменників К. Чуковського, С. Маршака, С. Михалкова та інших, зокрема заслуговує на увагу цінний для педагогів висновок С. Маршака щодо основної мети ознайомлення дітей із літературою:  формування майбутнього "талановитого читача", літературно освіченої людини.

Діяльність дошкільних навчальних закладах різних типів і форм власності щодо національно-патріотичного виховання дошкільників здійснюється згідно з положеннями Конституції України, законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки (затвердженої Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року за № 580/2015), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року за № 641), інструктивно-методичних рекомендацій "Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах" (сформованих відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2016 року за № 1/9-396), у яких визначено завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина України як світоглядного чинника.

Мета статті полягає в обґрунтуванні особливостей літературної освіти дошкільнят з урахуванням українознавчого компонента.

Виклад основного матеріалу. Поняття "літературна освіта" трактується як безперервний навчальний процес, що передбачає оволодіння мистецтвом слова, формування естетичних і художніх смаків людини. "Літературна освіта стала для людства виключно ефективним засобом мовленнєвого та етико-естетичного розвитку" [10].

Літературна освіта, що реалізується в закладах освіти України різних типів, має визначену структуру, характеризується послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей. У Концепції літературної освіти акцентовано увагу на тому, що на пропедевтичному етапі (дитячий садок) у дітей дошкільного віку мають бути сформовані певні знання, уміння і навички. Відповідно до Концепції та Базового компонента дошкільної освіти [1] у процесі літературної діяльності як складової освітньої лінії "Дитина у світі культури" діти дошкільного віку повинні:

  • навчитися цілісно відтворювати зміст поетичного та прозового твору, ідентифікувати почуття та вчинки персонажів із власними, висловлювати особисте ставлення;
  • вирізняти зачин, основну частину, кінцівку, повтори в казці, оповіданні;
  • уміти декламувати вірші напам'ять, переказувати українські народні казки, застосовувати усну народну творчість в іграх, інсценуванні, розвагах, фольклорних святах;
  • вдаватися до римування, словотворчості, гуманних змін і продовження казки, оповідання, виявляти навички образного мовлення;
  • виявляти творчу активність, інтерес до улюблених літературних творів, самостійно інтегрувати в них елементи інших видів мистецької діяльності (спів, образні рухи, малюнки-декорації, маски).

Таким чином, пропедевтичний етап літературної освіти є періодом дописемного розвитку дитини, коли вона є слухачем літературних творів, завдяки яким відбувається збагачення, уточнення й активізація словникового запасу дошкільнят. Вивчення напам’ять віршів, забавлянок, чистомовок, скоромовок сприяє закріпленню правильної звуковимови, розвитку мовлення дитини. Казки та оповідання, що пропонуються для переказування, також сприяють розвитку  мовлення. У дошкільному віці закладаються підвалини повноцінної читацької діяльності дітей, відбувається практичне засвоєння ними відомостей про основні засоби художнього зображення в літературі

Як зазначено в Базовому компоненті дошкільної освіти [1], кожна освітня лінія завершується сформованістю певного виду компетенцій. Оскільки літературна діяльність є складовою освітньої лінії "Дитина у світі культури" і може поєднуватися з іншими видами діяльності (сприйняття мистецтва, театральна, музична, образотворча діяльність), у ході її реалізації в дошкільнят має бути сформована художньо-мовленнєва компетенція, яка має такі складові:

  • когнітивно-мовленнєва компетенція – наявність у дитини певних знань про письменників, їхні твори (у межах програми та відповідно до віку дітей); уміння відтворювати зміст знайомих творів, пригадати автора твору, упізнати твір за назвою, уривком, ілюстрацією, прочитати вірш напам'ять, пригадати прислів'я, приказку, скоромовку, загадку;
  • виразно-емоційна компетенція, тобто вміння виразно передавати зміст художнього твору;
  • поетично-емоційна компетенція як уміння виразно читати вірші з пам'яті, здійснювати їх елементарний художній аналіз (установити настрій, знайти слова, що римуються тощо);
  • оцінно-етична компетенціяуміння дитини аналізувати поведінку персонажів твору, умотивовано оцінювати їхні дії, виражати ставлення до них;
  • театрально-ігрова компетенція як наявність у дітей умінь і навичок самостійно розігрувати зміст знайомих художніх творів в іграх, драматизаціях, інсценуваннях тощо.

Освітня лінія "Мовлення дитини" забезпечує мовленнєвий і духовно-емоційний розвиток дитини на основі органічного зв’язку з національним вихованням. Його сутність можна трактувати як забезпечення громадянського, патріотичного виховання, формування дитини як носія національних і загальнолюдських цінностей.

Патріотичні почуття в особистості не виникають самі собою: це результат довготривалого цілеспрямованого виховного впливу на людину [5]. Процес формування патріотичних почуттів буде оптимальним за умови його реалізації  в загальному педагогічному процесі, підтримки, закріплення та поглиблення в різних видах діяльності: зображальній, ігровій, трудовій, – що пов’язується зі святами, виконанням суспільно-нормативних дій тощо.

Тому в реалізації програм розвитку дітей дошкільного віку важливо, щоб зміст навчального матеріалу з літературної діяльності забезпечував глибокі знання про рідний край, Батьківщину, минуле й сучасне, відомих особистостей, їхнє життя і творчість тощо. Це сприяє розвитку свідомості дітей, їх емоцій, закріпленню почуття любові до Вітчизни, є максимально сприятливим підґрунтям для формування патріотизму дошкільнят, національної гідності, загальнолюдських моральних якостей [6; 7; 15].

У сучасних умовах способи національно-патріотичного виховання дошкільників полягають у збагачення їхнього світогляду певними знаннями, формуванні уявлень про суспільні явища та події в контексті загальновизнаних тлумачень, накопиченні соціального досвіду життя в найближчому оточенні (сім’ї, вулиці, місті (селі, селищі) завдяки залученню до його культури, родинних традицій, вихованню любові до Батьківщини й рідної домівки. Усе це можливо оптимально реалізувати у процесі літературної діяльності дошкільників на основі використання українознавчих елементів. Відродження національної культури неможливе без системи знань про український народ, особливості його побуту і трудової діяльності, зокрема його основних і допоміжних галузей господарювання, домашніх промислів та ремесел, народного одягу, харчування, народної медицини й календаря, а також звичаєвості, сімейної обрядовості, світоглядних уявлень, вірувань, народної моралі, свого роду й родоводу [11].

Українознавство є системною, інтегративною наукою цілісності, що вивчає українську людину, Україну та світове українство в часопросторі, його взаємини з іншими народами. Тому залучення й використання елементів українознавства в ході реалізації освітньої лінії "Дитина у світі культури", що включає літературний вид діяльності, сприятиме такому:

  • засвоєнню й поглибленню знань дошкільників про історичний і соціальний досвід предків, успадкуванню духовних надбань українського народу, розвитку особистісних рис громадянина України, формуванню культури міжнаціональних взаємин;
  •  збагаченню словникового запасу дошкільнят. Чим багатший словник дитини, тим проникливіше вона бачить світ, вичленовує явища, точніше сприймає почуте, а отже, вільніше може висловлюватися;
  •  набуттю знань про природу, історію, побут, звичаї, витоки світогляду українського народу;
  • формуванню в дітей умінь вступати в діалог у сучасному багатонаціональному українському просторі, зберігаючи своє національно-культурне єство, духовність;
  • розумінню своїх етнічних, національних особливостей, усвідомленню ролі рідної мови й культури в розвитку загальнонаціональних цінностей;
  •  формуванню національно мовної, національно свідомої, духовно багатої особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови – її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності [11].

Для українців, упродовж віків позбавлених власного державотворення, фольклор – більше ніж традиція. Він надавав народу духовних сил і за складних умов залишався важливим фактором збереження національної свідомості. Фольклорні твори формують у дитини національну художньо-образну картину світосприйняття. Скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата. Є в ній казки, легенди, загадки, лічилки, приказки і прислів'я, скоромовки, чистомовки, колисанки, забавлянки. Ці жанри фольклору відображають життя народу, його історію, мову, народну мудрість. Завдяки народній творчості дошкільник набуває перших уявлень про культуру й побут свого народу. Окрім цього, прислів'я та приказки приваблюють дітей яскравою грою слів, барвистістю мови, ритмікою. К. Ушинський [16] зауважував, що малі жанри фольклору корисні для навчання рідної мови, а також сприяють ознайомленню з життям народу, вихованню дитини.

Народні казки, легенди та притчі також містять значний пізнавальний і виховний потенціал, є доступними для сприймання дошкільниками. На їх основі відбувається знайомство дітей з історією українського народу, його традиціями. Саме такими є казки "Півник і двоє мишенят", "Дідова дочка і бабина дочка", "Кирило Кожум’яка", "Кривенька качечка", "Мудра дівчина" та багато інших, які пропонуються до ознайомлення у програмах розвитку дітей дошкільного віку.

Народні звичаї, традиції, обряди й пісні – потужна знаково-символічна система, яку передавали з покоління в покоління, що містить знання про українців та особливості української ментальності, головні цінності і святині нації.

Оскільки основою національно-патріотичного виховання дошкільників є виховання за допомогою емоцій і дій з метою формування системи цінностей і практичного досвіду, важливо поєднувати різні форми організації дитячої життєдіяльності для ширшого залучення вихованців до різноманітних видів активності. Спільна підготовка свят об’єднує, ріднить, звеселяє, поглиблює почуття любові до минулого й сучасного країни.

Вивчення і театралізація різних видів народних пісень – "Жили у бабусі", "Був собі журавель та журавонька" та ін., а також колискових ("Ой ти коте, не гуди", "Ой спи, ой спи, дитинонько", "Люлі, люлі, донечко", "Мати сина колихала" та ін.), колядок і щедрівок ("Нова радість стала", "Коляд, коляд, колядниця", "Щедрик, щедрик, щедрівочка" та ін.), веснянок ("Весняночка", "Не стій вербо, над водою" та ін.), жниварських пісень ("Жали женчики", "Ой вижали житечко" та ін.), закличок ("Іди, іди, дощику", "Топчу, топчу ряст", "Прилетіла зозуленька" та ін.) – є умовою формування національно свідомого, патріотично налаштованого покоління, пройнятого духом українства, яке акумулює такі риси людського характеру, як національну гордість, працьовитість, волелюбність, любов до рідної землі, шанобливе ставлення до родини, готовність до пожертвування заради рідної країни.

Відцентрованою силою українізації освіти, окрім фольклору, є мова. Оскільки на сучасному етапі розвитку української державності в закладах дошкільної освіти навчаються діти різних національностей (вірмени, росіяни, грузини, білоруси, азербайджанці, євреї тощо) виникла потреба формування в дітей дошкільного віку, представників різних національних спільнот України, любові до України, поваги до державної мови, бажання оволодіти нею, інтересу до народних українських традицій, звичаїв, обрядів, усної народної творчості та творчості українських митців. Це можливо у процесі ознайомлення з такими творами української літератури, як "Святий Миколай" С. Майданської, "Рідна мова" О. Олеся, "Рідна мова" В. Сосюри, "Я Шевченка поважаю", "Українські діти" Р. Завадвича, "Древній Київ" Н. Забіли, "Початки Києва" (уривки) О. Олеся, "Український прапор" З. Мензатюк та іншими.

Відомі українські письменники Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, В. Винниченко, П. Воронько, О. Олесь, М. Рильський, В. Сосюра та багато інших велику увагу приділяли зображенню історії українського народу, що яскраво презентують їхні твори, які можна пропонувати для розгляду дітям дошкільного віку.

Водночас потрібно зважати на полінаціональність держави. Тому вивчення творів зарубіжних письменників в українському перекладі є важливим чинником формування української нації і виховним засобом. Як зазначає Ж. Клименко, "завдяки перекладним творам українці відкривають для себе реалії життя народів зарубіжжя, пізнають їхню історію, духовний світ" [9, с. 275]. Цікавими для дошкільнят є казки братів Грімм, Шарля Перро, Г. Андерсена, К. Чуковського, твори М. Носова, М. Пришвіна, В. Біанки та інших представників зарубіжної літератури.

Висновки. Отже, дитяча література відіграє вагому роль у формуванні духовно розвиненої особистості, удосконаленні почуттів дошкільнят, утворенні здатності сприймати явища життя крізь призму людських взаємин, є джерелом розуміння духовної культури минулого й сучасності.

У процесі літературної діяльності українознавчої тематики дошкільнята можуть "прожити" разом із персонажами цікаві моменти, "оживити" неживі предмети, активізувати творчу уяву, фантазію. А поєднання літературного читання з використанням театралізованих діалогів стимулюватиме думки вихованців, мислення, а також уміння об’єктивно діяти відповідно до певної життєвої ситуації. Тому українознавчі елементи в пізнавальному процесі мають вагому роль в осягненні дітьми краси рідної землі, розумінні творчості як українських, так і зарубіжних письменників, формуванні духовності дошкільнят, навчанні їх критично оцінювати, засвоєнні мудрості, накопиченої предками.

 

Список використаних джерел

  1. Базовий компонент дошкільної освіти / наук. керівник : А. М. Богуш ; [авт. кол-в : Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л. та ін.]. – К. : Видавництво, 2012. – 26 с.
  2. Богданець-Білоскаленко Н. І. У барвистому віночку. Хрестоматія : навч. посібн. [для роботи з дітьми у дошкільн. навч. закладах] / упоряд. Н. І. Богданець-Білоскаленко. – К. : Вид. дім "Слово", 2012. – 728 с.
  3. Богуш А. М. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей в дошкільному навчальному закладі / А. М. Богуш. – К. : Вид. дім "Слово", 2006. – 304 с.
  4. Гавриш Н. Художнє слово і дитяче мовлення / Н. Гавриш. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2005 – 128 с.
  5. Гурович Л.М. Ребенок и книга : Книга для воспитателей детского сада / Гурович Л. М., Береговая Л. Б., Логинова А. И. ; под ред. Логиновой В. И. – М. : Просвещение, 1992. – 64 с.
  6. Дитина : Освітня програма для дітей від двох до семи років / наук. кер. проекту В. О. Огнев’юк ; [авт. кол. : Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, Н. І. Богданець-Білоскаленко та ін.] ; наук. ред. : Г.В. Бєлєнька, М. А. Машовець ; Міністерство освіти і  науки України, Київський ун-т ім. Б. Грінченка. – К. : Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. – 304 с.
  7. Каплуновська О. "Україна – моя Батьківщина" : парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку / Каплуновська О. М. , Кичата І. І., Палець Ю. М. ; за наук. ред. О. Д. Рейпольської. – Тернопіль : Мандрівець, 2016. – 72 с.
  8. Касян Л. Г. Українознавство у навчально-виховному процесі. Основи методики викладання : наук.-метод. посібн. / Л. Г. Касян, О. В. Семенюченко. – К. : НДІУ, 2008. – 56 с.
  9. Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи : монографія / Ж. В. Клименко. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 340 с.
  10. Клочек Г. Д. Вища літературна освіта в контексті Болонського процесу [Електронний ресурс] / Г. Д. Клочек. – Режим доступу : http://www.anvsu.org.ua /index.files/Articles/Klochek.htm.
  11. Кононенко П. П. Українознавство : підручник [для вищих навчальних закладів] / П. П. Кононенко. – К., 2005. – 680 с.
  12. Концепція літературної освіти : затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 26 січня 2011 року за № 58 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/13508/.
  13. Муснікова Є. Формування у дітей сприйняття прекрасного шляхом оволодіння цінностями духовної культури / Є. Муснікова // Світ дитячих бібліотек. – 2006. – № 4 (21). – С. 27–29.
  14. Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах : лист Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2016 року за № 1/9-396 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://drive.google.com/file/d /0B3m2TqBM0APKMTZFNm9obmZoTjg/view.
  15.  Стежина : комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою [Електронний ресурс] / авт.-упорядн. А. М. Гончаренко, Н. М. Дятленко. – К., 2014. – Режим доступу : https://mon.gov.ua/storage/app/media/programy-rozvytku-ditey/stezhina2014.pdf.
  16. Ушинський К. Д. Рідне слово. Книжка для тих, хто навчає / К. Д. Ушинський // Вибрані пед. тв. : В 2 т. – К. : Рад. шк., 1983. – Т. 2. – 369 с.

 

Волынец И. Н. Украиноведческий аспект литературного образования дошкольников

В статье в контексте реализации Базового компонента дошкольного образования рассмотрены особенности литературной деятельности дошкольников, организованной с целью национально-патриотического воспитания и с учетом украиноведческого аспекта этого процесса. Акцентировано внимание на том, что устное народное творчество, малые и большие жанры фольклора есть материалом, на котором  воспитываются национально сознательные, патриотически настроенное поколение, проникнутое духом украинства.  Такое литературное образование формирует у детей дошкольного возраста национальную гордость, трудолюбие, свободолюбие, любовь к родной земле, уважительное отношение к семье, готовность к самопожертвованию ради родной страны.

Также определено, что благодатным материалом украиноведческого характера есть произведения не только украинских, но и зарубежных писателей, поскольку переводная литература  в полинациональном государстве так же есть важной составляющей формирования украинской нации и средством воспитания детей дошкольного возраста.

Ключевые слова: детская литература, украиноведение, литературная деятельность, заведение дошкольного образования, дошкольники, национально-патриотическое воспитание.

 

Volynets, Iryna. Ukrainian Studies’ Aspect of Literary Preschool Education

The article deals with the features of the preschool literary activities taking into account the Ukrainian national studies in the context of the implementation of the Basic component of preschool education and in accordance with the organization of national patriotic education in preschool educational institutions. The article focuses on the folklore, and the different folklore genres that are the basis for breeding up the nationally minded and public spirited generations which are inspired by the Ukrainian identity. The preschool children are characterized by the formation of the following personality traits: national pride, ambitiousness, love of the motherland, love of freedom, respect for the family and self-sacrifice for the motherland.

The author defines that the effective materials concerning Ukrainian studies are not only texts of the Ukrainian writers and poets but also foreign authors’ texts as far as the translated literature in the Polly national country is also an important part in the process of the Ukrainian nation’s formation and the pedagogical instrument. 

Key words: children’s literature, Ukrainian studies, literary activities, preschool educational institution, preschool child, national and patriotic education.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5487