Print this Сторінка

Чикалова М. М. Іншомовна підготовка фахівців для сфери туризму: активізація впровадження інтерактивних технологій

Чикалова М. М.,
доцент кафедри практики англійської мови Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, кандидат педагогічних наук, доцент

 

Рецензент: Клочко Л. І.,
завідувач кафедри практики англійської мови Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, кандидат філологічних наук, доцент

 

Іншомовна підготовка фахівців для сфери туризму: активізація впровадження інтерактивних технологій

 

У статті обґрунтовано необхідність упровадження інтерактивних технологій навчання в підготовці фахівців для сфери туризму до майбутньої професійної діяльності. Проаналізовано основні методи інтерактивного навчання, оптимальні для застосування в освітньому процесі закладу вищої освіти. З’ясовано основні переваги й недоліки інтерактивних навчальних занять.

Визначено доцільність упровадження інтерактивних технологій у процесі іншомовної підготовки майбутніх фахівців сфери індустрії гостинності (формування професійних іншомовних навичок, розвиток навичок ефективної роботи з іноземними громадянами, набуття майбутнім фахівцем додаткових професійних знань, умінь працювати в колективі, прийняття колективних рішень тощо).

Ключові слова: сфера туризму, індустрія гостинності, професійна підготовка, інтерактивні методи й технології навчання, іншомовна підготовка.

 

Постановка проблеми. Сучасний світ неможливо уявити без подорожей, появи нових і розширення наявних туристичних дестинацій, поглиблення інтеграційних процесів у соціально-економічному просторі тощо. Роль туризму у відродженні національних традицій, збагаченні світогляду особистості, підвищенні зацікавленості в дослідженні незвіданого не викликає сумнівів, а його розвиток зумовлює потребу у висококваліфікованих фахівцях, здатних якісно виконувати професійні обов’язки. Тому проблема якості освіти у сфері туризму та ґрунтовної підготовки фахівців для роботи в цій галузі не втрачає своєї актуальності й зумовлює розвиток і вдосконалення процесу формування загальних і фахових компетентностей студентів вищих навчальних закладів.

Одним із таких завдань залишається іншомовна підготовка. Володіння іноземними мовами є одним з основних показників високої професійності фахівця туристичного профілю. Актуальність статті полягає в розкритті потреби постійного оновлення й удосконалення педагогічно-організаційних і методичних підходів до підготовки конкурентоздатних фахівців сфери туризму відповідно до вимог часу. Вважаємо, що вирішенню зазначеної проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання, оскільки це  мотивує пізнавальну активність студентів, підвищує їх прагнення до усвідомленого засвоєння специфіки професійного рекреаційно-туристичного вокабуляру та ефективного використання його в подальшій діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що проблемі впровадження інтерактивних технологій навчання у вивченні іноземних мов майбутніми фахівцями сфери туризму присвячені наукові дослідження українських і зарубіжних науковців, серед яких – Е. Азімов, Р. Ладнер, Г. Єремєєва, Л. Цеєва, М. Чилінгарян, А. Щукін  (використання інтерактивної дошки, електронних ресурсів, засобів інформаційно-комунікаційних технологій, презентацій у Power Point, електронних проєктів тощо), Г. Багієв, А. Виноградов, В. Квартальнов, М. Скопень, Т. Ткаченко та ін. (особливості впровадження інтерактивних технологій в туризмі, конкурентоспроможні переваги їх практичної імплементації в індустрії гостинності), С. Кожушко, В. Маховка (формування професійно важливих якостей за допомогою інтерактивних та smart-технологій фахової підготовки) тощо. Проте, незважаючи на активність досліджень, проблема впровадження інтерактивних технологій в індустрії гостинності залишається в зоні уваги освітян та потребує постійного оновлення й удосконалення.

Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності впровадження інтерактивних технологій у процесі навчання навичкам іншомовного спілкування майбутніх фахівців сфери індустрії гостинності на всіх етапах їх підготовки.

Виклад основного матеріалу. Аналіз проблеми іншомовної підготовки студентів, які навчаються за напрямом підготовки «Туризм», із застосуванням в освітньому процесі інтерактивних методів навчання розпочнемо з розкриття сутності термінів та уточнення їх значення в контексті туристської освіти. Насамперед звертаємо увагу на комунікативну взаємодію у системі «викладач – студент – комп’ютер», зосереджену на формуванні професійних навичок (толерантність, робота в команді, здатність до рефлексії, креативність, висока працездатність, відповідальність тощо) та їх подальше застосування у професійній діяльності.

Останнім часом широкого застосування набувають інтерактивні методи навчання на противагу активним і пасивним, які також нині є актуальними та не втрачають значимості. Методи навчання, в основі яких – стратегії максимальної взаємодії студентів, студентів і викладача, вважають активними методами навчання. Така організація навчання сприяє максимізації рівня пізнавальної активності студентів, мотивує їх до активізації засвоєння навчального матеріалу. До таких методів відносимо самостійний пошук та опрацювання додаткової інформації, що сприяє розширенню знань, умінь та навичок; підготовку презентацій, доповідей, повідомлень, рефератів, що вдосконалює вміння зрозуміло, логічно та доступно представити інформацію зацікавленій аудиторії тощо. Як пасивні методи навчання  розглядаємо ті, які передбачають одноосібне керування викладачем процесом навчання в ході заняття (лекції, робота з літературою, перегляд відео). Інтерактивне навчання передбачає різні способи взаємодії з іншомовною аудиторією не лише на практичних заняттях, а й під час поїздок за кордон (туристичних, навчальних, соціальних тощо).

Наочне зображення методів навчання дає чітке уявлення про їх специфіку (рис. 1).

Рис. 1. Організація освітнього процесу за  активного та пасивного методів навчання

 

Поняття «інтерактивний» походить від англійського слова «interact»; інтерактивний – той, що відбувається у взаємодії, у діалогічному спілкуванні (рис. 2).  

Рис. 2. Взаємодія учасників освітнього процесу за інтерактивного навчання

 

Проведений порівняльний аналіз методів навчання дозволив виділити основні характеристики, притаманні кожному з названих методів, які вказують на суттєві відмінності між ними.

Пасивні методи, на жаль, найбільш популярні, передбачають лекції, монолог викладача, пояснення, роботу з літературою, перегляд відеоматеріалів тощо. За короткий проміжок часу викладач надає досить великий об’єм інформації, орієнтує студентів на розуміння навчального матеріалу; при цьому викладач виконує роль «надавача знань»; роль студентів – пасивна, вони не беруть активної участі в освітньому процесі, практично не контактують й не висловлюють думок. Результат – невисокий відсоток засвоєння навчального матеріалу.

Активні методи означають процес здобування, а не пасивного споживання знань. За такої організації навчання пріоритетними є дискусії, ситуативні ігри, групові проекти, індивідуальні дослідження тощо, за яких пошук інформації потребує певних часових затрат і залежить від зусиль і відповідальності студента. Роль викладача – консультувати, допомагати, мотивувати, перевіряти. Відсоток засвоєння матеріалу студентами відчутно вищий.

За інтерактивних методів роль викладача і студентів активна, на занятті застосовуються діалоги, дискусії, ситуативні й рольові ігри, бесіди, заняття проходить у взаємодії,  аналізі, спільному вирішенні завдань тощо. Навчання відбувається на основі задіяння всіх рівнів когнітивної сфери  студентів: засвоєння знань, їх розуміння, застосування, аналіз, оцінка, творчість. Ці методи навчання передбачають створення таких умов в освітньому процесі, за яких пасивне сприйняття знань стає неможливим, оскільки студенти змушені шукати додаткову інформацію та вміти креативно застосувати її під час вирішення професійно спрямованих проблем. Більше того, на пошук інформації рідною мовою з подальшим перекладом її англійською потрібно досить багато часу, тому студент вимушений думати й шукати інформацію іноземною мовою. Зазвичай, за інтерактивного навчання відсоток засвоєння знань високий (більше 50%).

Схеми й порівняльний аналіз трьох різних видів навчання (пасивного, активного й інтерактивного) підтверджують, що застосування інтерактивних методів навчання дозволяє всім учасникам процесу навчання бути задіяними у всебічній взаємодії між собою та зовнішнім середовищем. На цьому наголошує М. Кларін [1], вважаючи, що «interactive learning» означає навчання (стихійне або спеціально організоване), засноване та побудоване на взаємодії. Така організація процесу сприяє набуттю студентами  навичок і додаткових професійних знань іноземною мовою; дає змогу передбачити труднощі, які трапляються в реальних ситуаціях; розвиває відповідальність і впевненість у власних силах, навчає уникати конфліктних ситуації за допомогою компромісів і конструктивного діалогу  тощо. Ситуативні ігри допомагають активізувати й комунікативні якості майбутніх фахівців завдяки діалогам, дискусіям, презентаційним представленням власних проектів тощо. Усе зазначене є життєво необхідною умовою в підготовці фахівців для сфери туризму, адже однією із характеристик, які відрізняють цей напрям від інших галузей економіки, є динамічність, інформаційна насиченість, інтеграція значної кількості учасників туристичного ринку й супровідних промисловостей, складність ділових контактів (індустрія гостинності об’єднує понад 60 видів економічної діяльності) [5], висока конкуренція на вітчизняному та світовому ринку тощо.

Порівняно із традиційними методами навчання студентів, коли  викладач послідовно розповідає тему, а студенти, намагаються слухати, запам’ятовувати, конспектувати, інтерактивність підсвідомо залучає студентів до активної життєвої позиції, навчає не боятися запитань і впевнено й аргументовано на них відповідати.

Сучасні методи навчання, зокрема інтерактивні, важко уявити без використання комп’ютерної техніки. Завдяки мультимедійним технологіям студенти можуть  сприймати навчальний матеріал різнобічно: у звуковій формі (аудіювання), зоровій (теле- та відеоперегляди) і мовленнєвій (намагання відтворити іншомовну артикуляцію та інтонацію). Це означає, що  вимоги до кваліфікації викладача та його навичок роботи з комп’ютерними навчальними програмами зростають. Інтерактивні мультимедійні технології дозволяють створювати наочність, яку за потреби можна корегувати відповідно до потреб. Крім того, заняття можна проводити не лише в спеціалізованих аудиторіях, але й у будь-яких інших приміщеннях чи навіть поза їх межами. Це особливо стосується туристичних спеціальностей, специфіка професійної діяльності яких передбачає широке комунікаційне коло в будь-якій, часом екстремальній, ситуації, коли потрібно діяти швидко, неординарно й водночас тактовно, доброзичливо до опонентів, пропонувати виходи із проблемних ситуацій, відстоювати свою позицію тощо. Усе це значно підвищує інтерес студентів до іноземної мови та активізує їхню увагу до вивчення нової теми.

Для результативності навчання потрібні досвід і вміння викладача організувати освітній процес та робочий мікроклімат у групі (мотивація активності всіх учасників, рівність позицій, довірливі відносини між учасниками, включаючи викладача, упевненість у значущості думки кожного та повага один до одного). На відміну від пасивних та активних форм навчання, інтерактивне акцентоване на спілкуванні, активному обміні інформацією, прагненні взаєморозуміння в засвоєнні основного змісту програми та забезпеченні якості знань студентів. Переваги інтерактивного навчання представляємо в табл. 1.

Таблиця 1

Позитивні характеристики інтерактивних методів навчання для різних суб’єктів освітнього процесу в іншомовному навчанні

 

Студент

Навчальна група

Викладач-група

  • отримує досвід активного засвоєння навчального матеріалу у взаємодії з довколишнім середовищем;
  • розвиваються навички спілкування в малих групах;
  • різнобічне засвоєння навчального матеріалу;
  • розвиває навички стихійного іншомовного спілкування;
  • розвиваються вміння й навички чути й розуміти іншомовний діалог/ бесіду/монолог;
  • уміння й навички іншомовного спілкування;
  • розвиває особистісну рефлексію; толерантність і взаємоповагу;
  • розвивається групова рефлексія; навички аналізу та самоаналізу у процесі групової рефлексії;
  • уміння працювати в нестандартно організованому освітньому процесі;
  • розвиває почуття відповідальності, впевненості у власних силах
  • розвиваються навички роботи в колективі, урахування думки інших
  • формування мотиваційної складової навчального процесу

 

Проте, незважаючи на позитиви інтерактивних технологій навчання, вони мають низку недоліків:

  • часові затрати, адже пошук і засвоєння навіть невеликої за обсягом інформації потребує значного часу (за пасивного методу викладач детально пояснює учбовий матеріал, дає диференційовані завдання, проводить перевірку вмінь відтворити отримані знання);
  • відсутність методичних розробок, посібників та інших літературних джерел із розглядуваної тематики;
  • неможливість контролювати ґрунтовність вивчення матеріалу, його обсяг та актуальність, а звідси – невисокий  рівень передбачуваності результатів роботи студентів (збільшується відповідальність викладача щодо мотивації студентів, досягнення навчальної мети, порозуміння й доброзичливості учасників освітнього процесу тощо).

Застосування методів інтерактивних технологій навчання у процесі вивчення іноземної мови вводить студента в іншомовне середовище, у якому немає часу на двомовний внутрішній переклад (українська-англійська-українська) для пошуку інформації чи комунікаційної активності з іншими учасниками навчального процесу, формує впевненість у своїх силах та почуття необхідності взаємодії з тими, хто поряд. Однак для більш активного іншомовного спілкування викладачеві потрібно заздалегідь ознайомити студентів із розмовними (діловими, неформальними) фразами, правилами ведення бесіди іноземною мовою, фразеологічними зворотами тощо, які допомагають мові звучати більш природно, вільно й невимушено.

Висновки. Упровадження інтерактивних технологій навчання в освітньому процесі закладів вищої освіти для студентів, які навчаються за напрямом підготовки «Туризм», із метою формування навичок іншомовного спілкування має важливе значення як  креативний підхід до навчання й підготовки висококваліфікованих фахівців для індустрії гостинності, розвитку їх  конкурентоспроможності на вітчизняному та світовому туристичному ринках.

 

Список використаних джерел

  1. Кларин М. В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта / М. В. Кларин // Педагогика. – 2000. – № 7. – С. 12–18.
  2. Кожушко С. П. Інтерактивні технології навчання у підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі до професійної взаємодії [Електронний ресурс] / С. П. Кожушко // Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. – 2017. – № 2. – (Серія "Педагогіка і психологія"). – С. 244–249. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vduep_2017_2_41.
  3. Коцан Н. Н. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму / Н. Н. Коцан, Р. Р. Мазурець // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2008. – № 6. – С. 148–153.
  4. Мальська М. П. Готельний бізнес : теорія та практика : навч. посібник / М. П. Мальська, І. Г. Пандяк. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.
  5. Маховка В. М. Інтерактивні та Smart-Технології в туризмі / В. М. Маховка // Методологія та практика сталого розвитку туризму : кол. монографія. – Полтава : Астрая, 2018. – С. 148–155.
  6. Пометун О. І. Активні й інтерактивні методи навчання : до питання про диференціацію понять / О. Пометун // Шлях освіти. – 2004. – № 3. –     С. 10–15.
  7. Цимбал О. І. Туристична сфера як плацдарм до розвитку національної економіки та міжнародного туризму / О. І. Цимбал // Сталий розвиток економіки. – 2012. – №2. – С. 133–136.

 

Чикалова М. М. Иноязычная подготовка специалистов для сферы туризма: активизация использования интерактивных технологий

В статье обоснована необходимость внедрения интерактивных технологий обучения в подготовке специалистов для сферы туризма к будущей профессиональной деятельности. Проанализированы основные методы интерактивного обучения, оптимальные для применения в образовательном процессе  заведения высшего образования. Установлены основные преимущества и недостатки интерактивных учебных занятий.

Определена целесообразность внедрения интерактивных технологий обучения в процессе иноязычной подготовки будущих специалистов сферы индустрии гостеприимства (формирование профессиональных иноязычных навыков, развитие навыков эффективной работы с иностранными гражданами, приобретение будущим специалистом дополнительных профессиональных знаний, умений работать в коллективе, принятия коллективных решений и др.).

Ключевые слова: сфера туризма, индустрия гостеприимства, профессиональная подготовка, интерактивные методы и технологии обучения, иноязычная подготовка.

 

Chykalova, M. M. Foreign Language Training for Professionals in the Sphere of Tourism: Increased Use of Interactive Technologies

The article reasons the need of interactive teaching technologies use in the process of foreign language training of the professionals in the sphere of Tourism for their future professional activities. The basic methods of interactive learning in higher education are analyzed. The main advantages and disadvantages of interactive training are clarified. The expediency of using interactive technologies in the process of foreign languages training of future specialists in the hospitality industry has been determined (i.e., the formation of professional foreign language skills, the development of effective working skills with foreign citizens, the acquisition of additional professional knowledge by a specialist, the ability to work in a team, in particular collective decision-making), etc.

Keywords: tourism, hospitality industry, foreign language training, interactive teaching methods and technologies, vocational training.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=6010