Print this Сторінка

Товкач І. Є. Підготовка майбутніх вихователів до взаємодії з батьками щодо формування в дітей основ культури читача

Товкач І. Є.,
старший викладач кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат психологічних наук

 

Підготовка майбутніх вихователів до взаємодії з батьками щодо формування в дітей основ культури читача 

 

У статті в контексті підвищення вимог до професійної підготовки фахівців із дошкільної освіти проаналізовано й узагальнено матеріал із формування в дітей основ культури читача. Представлено результати анкетування батьків щодо значення дитячої книги в родинах дітей дошкільного віку.

Визначено й описано психолого-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до підвищення рівня партнерської взаємодії з родинами щодо формування в дітей дошкільного віку основ культури читача у професійній діяльності педагогів-дошкільників.

Ключові слова: професійна культура, майбутні вихователі, батьки, партнерська взаємодія, родина, дитина дошкільного віку, культура читача, психолого-педагогічні умови.

 

Постановка проблеми. Зростання вимог до професійної підготовки фахівців передбачає професійно-мовленнєву діяльність майбутнього вихователя, спрямовану на ефективну партнерську взаємодію з родинами вихованців, формування в дітей дошкільного віку основ культури читача. Аналіз останніх досліджень, присвячених вивченню феномена, засвідчує, що ця проблема взаємопов’язана із психологічною проблематикою мовленнєвої діяльності, проте постає як психолінгвістична, фахово спрямована на професію вихователя. Проте дослідження психолінгвістичної літератури та практики підготовки педагогів із дошкільної освіти у вищий школі засвідчує, що порушена проблема не досліджувалася цілісно, хоча окремі її питання або дотичні до неї розглядалися в публікаціях як у теоретичному аспекті, так і в прагматичному плані її реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел з теми дослідження дозволив констатувати інтерес до розглядуваного питання. Так, проблему партнерської взаємодії родини й закладу дошкільної освіти розкрито в сучасних наукових дослідженнях Г. Борин, Т. Жаровцевої, Л. Загик, А. Залізняк, В. Іванової, О. Кононко, В. Котирло, Т. Кулікова, С. Ладивір, С. Михальської, В. Нечаєвої, Л. Островської, Е. Панько, Т. Поніманської та інших. Л. Островською, О. Урбанською у працях  визначено  форми й методи роботи закладу дошкільної освіти з сім’єю. Г. Борин, Т. Жаровцевою, Е. Панько та ін. розкрито питання підготовки майбутніх фахівців до співпраці з сім’єю, взаємодії сім’ї та закладу дошкільної освіти, проаналізовано теоретичні і практичні питання такої підготовки. Зокрема, Т. Жаровцевою [3] в дослідженні виокремлено такі показники готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до партнерської взаємодії з батьками вихованців: обізнаність студентів із теоретичними основами сім’ї як педагогічної системи, змістом педагогічної взаємодії з сім’ями, методами дослідження сімей; уміння обирати і впроваджувати адекватний зміст, методи, форми партнерської взаємодії з сім’ями, організовувати педагогічну взаємодію з батьками вихованців, рефлексувати педагогічну взаємодію з сім’ями; визнання цінності сім’ї як педагогічної системи, педагогічної взаємодії з сім’ями, професійної готовності до партнерської взаємодії з сім’ями, а також дослідження педагогічного потенціалу сім’ї; ставлення педагога до спілкування з сім’ями та вибір педагогом власної позиції в умовах взаємодії з сім’ями.

Варто зазначити, що впровадження практик партнерської взаємодії вихователів закладів дошкільної освіти і батьків вихованців спрямоване на досягнення мети дошкільної освіти, яка полягає в забезпеченні цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей на основі виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок [7]. Взаємодія закладу дошкільної освіти з родинами вихованців реалізується за такими напрямами: створення інформаційно-просвітницького простору для батьків та інших членів родини, які задіяні у вихованні дитини; підвищення фахової майстерності педагогів на основі ознайомлення з родинним досвідом виховання; сприяння інтеграції родинного виховання в суспільне; заохочення батьків бути активними в освітньому процесі; узгодження понять, цінностей, педагогічної позиції, досягнення єдності виховних впливів на дитину в родині та закладі дошкільної освіти; формування в педагогічних працівників і батьків позитивного ставлення до партнерської взаємодії, спонукання їх до дій і моделей поведінки, зорієнтованих на взаєморозуміння і взаємоповагу [6].

У  дослідженні Н. Стадник, Ю. Волинець [8] наголошено, що формування готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до партнерської взаємодії з батьками вихованців є складовою процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців дошкільної освіти; охарактеризовано складники системи підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до партнерської взаємодії з батьками вихованців і визначено сутність поняття «готовність майбутнього фахівця до партнерської взаємодії з батьками дітей дошкільного віку».

Система підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до партнерської взаємодії з батьками вихованців із зазначеної проблеми поєднує такі складники: підходи, принципи, напрями, завдання партнерської взаємодії з батьками вихованців, організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до роботи з батьками, фактори ефективності, критерії і показники підготовки студентів до партнерської взаємодії з батьками вихованців, специфічні особливості такої взаємодії.

Важливою в контексті нашого дослідженні є також проблема формування професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.  Адже формування професійної культури майбутніх фахівців у процесі їхнього навчання в ЗВО зумовлено вимогами до якості професійної освіти та є одним зі способів реалізації положень Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті. Тому на сучасному етапі особливого значення набуває потреба особистісного підходу щодо формування особистості фахівця-професіонала, розвитку його професійної самосвідомості (Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, І. Дубровіна, Л. Долинська, Л. Калмикова, С. Максименко, В. Огнев’юк, М. Смульсон, Л. Хоружа та ін.). Успішне розв’язання зазначеної проблеми дає можливість суттєво підвищити ефективність підготовки майбутніх вихователів до взаємодії з родинами щодо формування в дітей дошкільного віку основ культури читача.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Попри великий загал досліджень проблеми готовності фахівців дошкільної освіти до партнерської взаємодії з батьками вихованців недостатньо розробленими залишаються питання підготовки майбутніх фахівців із дошкільної освіти до партнерської взаємодії з батьками в формуванні в дітей дошкільного віку основ культури читача; визначення комплексної системи оптимальних психолого-педагогічних умов підготовки студента до цієї діяльності з метою збалансування, покращення й гармонізації рівня сформованості читацької культури як дорослих, так і дітей.

Мета статті – характеристика стану сформованості культури читача в батьків вихованців, визначення й опис психолого-педагогічних умов підготовки студента до партнерської взаємодії з родинами щодо формування в дітей дошкільного віку основ культури читача у професійній діяльності педагога-дошкільника.

 Виклад основного матеріалу. Поняття «культура» (з лат. сulture – «обробіток», «обробляти») означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження й гармонізації. Культуру як інтегративний компонент змісту освіти досліджено Ф. Гоноболіним, Дж. Картером. К. Петтерсоном та ін.

Заслуговує на увагу, на нашу думку, визначення культури, у якому  враховано тенденції розвитку людства на початку ХХІ століття: «Культура – це спосіб діяльності людини з оволодіння світом» [5].

Однією з важливих складових розвитку культури особистості, на нашу думку, є формування в дорослої людини (студента, батьків вихованців) культури читача, а в дитини дошкільного віку – основ культури читання й розуміння прослуханого чи прочитаного дитині вголос дорослим.

Нині зміст терміна «культура читання» трактується широко: як любов до книги, інтерес до читання, сприйняття й розуміння прочитаного, творче читання  та вміння орієнтуватися у світі інформації тощо [2].

У контексті нашого дослідження із формування культури читання дітей та їхніх батьків, здатності педагогів-дошкільників розвивати ці властивості в них заслуговує на увагу положення праці Л. Калмикової [4] про специфіку сприймання дітьми усних повідомлень, а саме: діти-слухачі ніколи не намагаються зрозуміти окремі слова або ізольовані фрази, які відіграють роль допоміжних операцій. Вони намагаються розшифрувати значення повідомлення.

Варто враховувати також, що володіння мовою як засобом спілкування й самовираження – найвагоміше досягнення дошкільного дитинства. Важлива роль у цьому процесі належить художно-мовленнєвій діяльності, завдяки якій у дитини збагачується образне мислення, формується культура роботи з книгою й набувається досвід спілкування з однолітками та дорослими [9; 10].

Це можливо за певних умов: спілкування з дорослими; сформованості в дорослих основ культури читача; активного слухання, а не читання дошкільника, – що пов’язано з тим, що дитину спочатку потрібно навчити слухати, говорити, сприймати, розуміти мовлення інших, а лише потім – читати й писати.

Загалом учені стверджують, що брак читання безпосередньо впливає на формування структури й функціонування мозку [2; 4; 5]. У цьому контексті важливим є й таке твердження: якщо дитину змалку дорослі (вихователі, батьки) не знайомлять із книгами (паперовими, електронними, аудіо), не навчають слухати і сприймати художні твори різних жанрів (вірші, казки, оповідання та ін.), обговорювати прослухане, вона не матиме інтересу до книги, а отже, не буде повноцінно розвиватися. Таким чином, активність і культуру читання можливо розглядати як необхідну основу і спосіб розвитку особистості.

Г. Бєлєнька  [1] наголошує на потрібності відновлення доброї традиції родинного читання. Читання дорослим для дитини має бути настільки виразним, щоб діти змогли сприйняти не тільки зміст, а й художню форму творів: їхню образність, співучість, ритм, риму [9]. У зв’язку з цим переконані, що необхідно формувати навички виразного читання в майбутніх педагогів і батьків вихованців.

У сьогоденні, на наш погляд, актуальною є також проблема усвідомленого читання як одного з видів зовнішнього мовлення і способу його розвитку, а також значення дитячої книги в родинах дітей дошкільного віку.

Результати дослідження. Для того, щоб з’ясувати роль книги в житті сучасної родини, нами разом зі студентами було проведено анкетування батьків вихованців дошкільного віку в базових закладах дошкільної освіти м. Києва в кількості 150 осіб. Респондентам було запропоновано відповісти на сім запитань анкети. Так, аналізуючи відповіді на перше запитання «1. Чи читаєте Ви казки (чи щось інше) своїй дитині (дітям)?», було з’ясовано, що переважна більшість опитаних читають книжки своїм дітям (122 осіб), і це переважно казки; не читають зовсім 25 респондентів, не можуть відповісти на запитання лише 3.

На друге запитання «2. Якщо читаєте дитині книжки, то як часто?» відповіді були наступними: 67 респондентів читають свої дітям щодня (із них 45 – лише паперові книжки, паперові й  електронні – 14, лише електронні – 7 респондентів).

На третє запитання «3. Якою мовою (чи мовами) Ви читаєте книги своїй дитині?» переважна більшість респондентів, які читають дітям книжки,  відповіли, що читають українською, на другій позиції – російською, а третій – англійською й іншими мовами.

На четверте запитання «4. Які казки (чи інші твори) полюбляє cлухати Ваша дитина? Назвіть їх» більшість батьків (79 осіб) називали народні казки, зокрема, «Курочка Ряба», «Колобок», «Івасик-Телесик» та ін.

На п’яте запитання «5. Чи просить Ваша дитина Вас прочитати їй казку?» 58 респондентів відповіли позитивно, інші відповіли, що не просить.

На шосте запитання анкети «6. Чи вже уміє Ваша дитина самостійно читати книгу?» лише 17  респондентів відповіли: «Так».

Отже, проаналізувавши відповіді батьків дітей дошкільного віку в кількості 150 осіб на  запитання анкети, було з’ясовано, що більшість з опитаних  читають своїм дітям книжки (переважно паперові), але не щодня; знайомлять дітей переважно з народними казками, які не завжди відповідають віковим та індивідуальним особливостям їх дітей; більшість дітей дошкільного віку – активні слухачі (за умови, якщо самі дорослі долучаються до читання книжок), а не читають книжки самостійно, що є характерним для цієї вікової категорії дітей.

Ураховуючи результати проведеного анкетування батьків вихованців базових закладів дошкільної освіти з метою підвищення рівня сформованості в майбутніх вихователів здатності взаємодії з батьками щодо формування в дітей дошкільного віку основ культури читача й відповідно, у їхніх батьків, нами було визначено психолого-педагогічні умови, що сприятимуть вирішенню зазначеної проблеми.

Психолого-педагогічну діяльність для реалізації зазначеної проблеми в навчанні студентів було розроблено на засадах дошкільної педагогіки (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, Т. Поніманська, А. Січкар та ін.); дошкільної лінгводидактики (А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій та ін.), психології (Б. Ананьєв, А. Брушлінський, Л. Виготський, Л. Венгер, О. Запорожець, С. Максименко, С. Рубінштейн та ін.), педагогічної та вікової психології  (Л. Калмикова, В. Котирло, С. Кулачівської, В. Кузьменко, С. Ладивір, В. Мухіна, Т. Піроженко та ін.).

Мета цієї діяльності з майбутніми вихователями закладів дошкільної освіти визначення психолого-педагогічних умов сприятливого розвивального середовища в тісній взаємодії з родинами для підвищення рівня сформованості в дітей дошкільного віку основ читацької культури, розвиток професійної компетентності майбутніх фахівців щодо взаємодії з батьками для формування в дітей дошкільного віку основ культури читання.

Для досягнення поставленої мети нами було організовано методичний супровід цього напрямку роботи на основі розроблення й реалізації освітніх завдань програми професійної підготовки педагогів із дошкільної освіти в оновленому курсі «Дитяча література та розвиток мовлення дітей дошкільного віку» для студентів другого курсу спеціальності «Дошкільна освіта» ОКР: бакалавр та програми педагогічної практики з метою організації партнерської взаємодії з родинами щодо формування в дітей дошкільного віку основ культури читача.

Психолого-педагогічними умовами підготовки майбутніх вихователів до підвищення рівня партнерської взаємодії з родинами щодо формування в дітей дошкільного віку основ культури читача у професійній діяльності педагогів ЗДО визначено такі:

  • позитивний психологічний клімат в педагогічному колективі базового дошкільного закладу, цікавий досвід партнерської взаємодії з родинами вихованців;
  • спрямованість до комунікації як партнерської взаємодії учасників спілкування;
  • професійна компетентність майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти в партнерській взаємодії з родинами вихованців: потреба майбутнього педагога у творчій діяльності, здатність до педагогічного проектування, здатність до емпатії, педагогічна мобільність, критичний склад мислення, володіння інноваційними технологіями;
  • активна життєва позиція та відповідальність студента-практиканта в ході педагогічної практики, спрямована на створення розвивального освітнього середовища, що сприяє емоційно-ціннісному, соціально-особистісному розвиткові зі збереженням індивідуальності дитини: розуміння її неповторної індивідуальної своєрідності, урахування вікових та індивідуальних особливостей, інтересів, можливостей, здібностей, власного чуттєвого досвіду кожного дошкільника;
  • широке використання творів художньої літератури (авторських та народних казок, віршів, загадок  та ін.) у професійній діяльності;
  • активне застосування ігор у процесі формування основ культури читача дошкільника в художньо-мовленнєвій діяльності;
  • увага й підтримка дорослим пізнавального ставлення до навколишнього світу кожної дитини незалежно від її здібностей, можливостей, інтелектуального рівня та ін.;
  • стимулювання позитивних емоцій під час пізнання навколишнього світу за допомогою книги (паперової, електронної) та максимальне задоволення пізнавальних потреб у творчій (дослідницькій) поведінці;
  • підготовка спеціальних дидактичних посібників (лепбуків –багатофункціональних розкладних папок, що містять ніші й кріплення для різноманітного дидактичного матеріалу та ін.), розробка презентацій, запис фрагментнів відео із зазначеної проблематики для партнерської взаємодії з батьками вихованців дошкільного віку, групової, індивідуальної роботи з кожною дитиною для успішного виконання нею завдань та застосування експериментального матеріалу у вигляді системи  казок, дидактичних та рухливих ігор, вправ, практичних завдань тощо;
  • створення проблемних ситуацій незавершеності й відкритості (на відміну від заданих й суворо контролюючих ситуацій) із заохоченням дитини до ініціативних, самостійних дій, надання їй права вибору тощо;
  • здатність до рефлексії в педагогічній діяльності.

Як приклад реалізації вищеназваних психолого-педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до підвищення рівня партнерської взаємодії з родинами щодо формування в дітей дошкільного віку основ культури читача у професійній діяльності педагогів ЗДО представляємо проєкт, упроваджений у старшій групі ЗДО № 147, з теми «Перелітні птахи».

Проєкт складався з таких етапів:

  • мотиваційний етап: ознайомлення студентів із  завданнями пізнавального, мовленнєвого, соціально-комунікативного, художньо-естетичного, фізичного розвитку; виховними завданнями та залучення батьків вихованців старшої групи до участі у проєкті, ознайомлення з відповідними розділами освітньої програми;
  • на інформаційному етапі студентам було потрібно на основі «методу трьох питань» виявити знання дітей про перелітних птахів; залучити батьків до оснащення розвивального освітнього предметно-просторового середовища у групі з цієї теми; підготувати матеріал для консультацій із теми «Розкажіть удома дітям про птахів»; організувати виставку фото, ілюстрацій перелітних птахів; провести бесіду «Перелітні птахи» та колективне обговорення «Що ми знаємо про перелітних птахів?»;
  • на репродуктивному етапі передбачалося проведення заходів: інтегрованого заняття розвивально-пізнавального характеру (художня література + малювання), інтегрованого заняття (мовлення + природознавство), інтегрованого заняття (аплікація «Мій улюблений перелітний птах» +  мовлення: бесіда і складання описової розповіді про птаха); організацію зони художньої творчості (викласти схеми малювання та ліплення птахів, розмальовки птахів для самостійної діяльності дітей); залучення батьків вихованців до відгадування загадок про пташок, проведення дидактичних і рухливих ігор  та ін. Наведемо приклад дидактичних ігор та вправ, дібраних батьками вихованців:  «Птахи» (навчати впізнавати й називати перелітних птахів), «Назви одним словом» (навчати узагальнювати за ознаками), «Назви ласкаво» (навчати називати іменники в зменшувально-пестливій формі), «Птахи та їхні дитинчата» (навчати називати іменники множини й однини), «Склади розповідь про птаха» (розвивати  мовлення), «Чий це хвіст?» (навчати за хвостом знаходити знайому пташку), «Скільки пташок?» (навчати рахувати до десяти), «Чий хвіст довший?» (навчати порівнювати за довжиною) та ін.

Також на цьому етапі батькам було рекомендовано прочитати вдома разом із дітьми зазначеного віку казки про птахів «Ластівки прощаються з рідним краєм» В. Сухомлинського, «Журавлі-веселики» В. Чухліба, «Чий дзьоб кращий» В. Біанкі, «Дикі лебеді», «Гидке каченя» Г.-Кр. Андерсена та ін.,  дібрати прислів’я про птахів.

Наводимо дібрані батьками прислів’я: Де багато пташок, там нема комашок. Доспівалася пташка до зими, прийшлося під стріхою зимувати. Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці. Маленька пташка, та гострий дзьобик. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Яка пташка, така й пісня. Як багато птиць, не буде гусениць» та ін.;

  • узагальнювальний етап передбачав узагальнення знань, перевірку сформованих умінь і навичок, набутих протягом усіх етапів, налаштування дітей і батьків до спільної мовленнєвотворчої діяльності. У цей  було організовано такі заходи: ознайомлення батьків із проведеною роботою з дітьми з теми проєкту (інформація в куточку для батьків та на сайті відповідної групи ЗДО), розміщення матеріалів проєкту в зони розвивального освітнього середовища;
  • творчий етап передбачав розвиток  мовленнєвотворчої активності в спільній із дітьми творчій діяльності – виготовлення колажу «Перелітні птахи», виготовлення батьками разом із дітьми книжок-маляток «Перелітні птахи»;
  • на підсумковому етапі  було здійснено оцінювання результатів роботи, задоволення дітей та інших учасників проєкту від  спільно досягнутих результатів.

Висновки і пропозиції. На основі аналізу й узагальнення матеріалу з досліджуваної проблеми було визначено психолого-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до підвищення рівня партнерської взаємодії з родинами щодо формування в дітей дошкільного віку основ культури читача у професійній діяльності, підвищення рівня читацької культури батьків з метою збалансування, удосконалення й гармонізації рівня сформованості культури майбутнього читача в їхніх дітей, особистісного зростання дошкільників.

 

Список використаних джерел

  1. Бєлєнька Г. Родинні читання : відновимо добру традицію! Дошкільне виховання. 2013. № 2. С. 17–19.
  2. Бородина В. А. Читательское развитие личности : теоретико-методологические аспекты : автореф. дис. … д-ра пед. наук. Санкт-Петербург, 2007. 42 с.
  3. Жаровцева Т. Г. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з неблагополучними сім’ями : дис. … докт. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2007. 412 с.
  4. Калмикова Л. О. Психологія формування мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку : монографія. Київ : Фенікс, 2008. 497 с.
  5. Кормич Л. І., Багацький В. В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття) : навчальний посібник. Харків : Одіссей, 2003. 304 с.
  6. Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців : лист МОН України від 11.10.2017 № 1/9-546. URL: https://drive.google.com/file/d/0Bxpu4GDXDpc7YWVvcWUtVWJpdEk/view.
  7. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page.
  8. Cтаднік Н., Волинець Ю. Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до партнерської взаємодії з батьками вихованців. Народна освіта : електронне наукове фахове видання. 2018. Вип. №2 (35). C. 41–48.  URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5407.
  9. Товкач І. Художно-мовленнєва діяльність дітей : організаційні аспекти. Палітра педагога. 2018. № 2. С. 3–7.
  10. Товкач І. Що є справжнім читанням для дошкільняти? Дошкільне виховання. 2015. № 11. С. 6–8.

 


Товкач И. Е. Подготовка будущих воспитателей к взаимодействию с родителями по формированию у детей основ культуры чтения

В статье в контексте повышения требований к профессиональной подготовке специалистов по дошкольному образованию проанализирован и обобщен материал по формированию в детей основ культуры чтения. Представлены результаты анкетирования родителей о значении детской книги в семьях детей дошкольного возраста.

Определены и описаны психолого-педагогические условия подготовки будущих воспитателей к повышению уровня партнерского взаимодействия с семьями по формированию у детей дошкольного возраста основ культуры читателя в профессиональной деятельности педагогов-дошкольников.

Ключевые слова: профессиональная культура, будущие воспитатели, родители, партнерское взаимодействие, семья, ребенок дошкольного возраста, культура читателя, психолого-педагогические условия.


 

Tovkach, I. Ye. Preparing Future Educators for Interaction with Parents to Form the Basis for Reading Culture in Children

In the context of increasing the requirements for vocational training of specialists in preschool education, on the basis of analysis and generalization of material on the problem under study, the psychological and pedagogical conditions for the preparation of future caregivers to increase the level of partnership interaction with families in order to form the bases of the reader culture in preschool children professional activity.

Key words: professional culture, future caregivers, parents, partnership, family, preschool child, reader culture, psychological and pedagogical conditions.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=6188