Print this Сторінка

Крамаренко А. М. Поетапність формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи

УДК 378.147+373.3

Крамаренко А. М.,

доцент кафедри початкової освіти Бердянського державного педагогічного університету, докторант кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи Класичного приватного університету, кандидат педагогічних наук

 

Рецензент: Голуб О.В.,

доцент кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету

 

Поетапність формування екологічних цінностей  майбутніх учителів початкової школи

 

У статті розглянуто питання поетапності формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи, визначено змістовий аспект кожного етапу, його зв'язок зі структурними компонентами досліджуваної дефініції.

Ключові слова: екологічні цінності, етапи формування екологічних цінностей, еколого зорієнтовані майбутні вчителі початкової школи.

 

Актуальність проблеми. На сучасному етапі Україна зазнає значних соціально-економічних, духовних і культурних перетворень, що потребує  від вищої школи формування нового покоління фахівців, які відповідатимуть запитам суспільства в галузі професійної підготовки кадрів, її сучасним стандартам, з урахуванням потреб та особливостей студентської молоді.

Поряд із цим загострення екологічних проблем і необхідність їх вирішення сприяли виникненню нового напряму в освіті – екологічного – як основи безперервного гармонійного розвитку людської цивілізації та суспільства, становлення екологічно зорієнтованої особистості. У законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції розвитку екологічної освіти, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки відображено тенденції оновлення змісту, форм і методів екологічної освіти та виховання. Саме це зумовлює потребу у фахівцях із відповідним рівнем екологічних цінностей, здатних підвищити ефективність процесу формування екологічно зорієнтованої особистості. Не применшуючи вагомість проблеми екологічно зорієнтованої підготовки майбутніх педагогів у цілому, зосередимо увагу на майбутніх фахівцях початкової школи, оскільки процес формування екологічно ціннісної особистості молодшого школяра залежить від ціннісних орієнтацій вчителя.

Мета статті – розкриття питання поетапності формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування еколого зорієнтованої особистості досить багатоаспектна та висвітлена у численних наукових дослідженнях. Так, Ю.Бойчуком [1] ґрунтовно розкрито питання формування еколого-валеологічної культури майбутніх учителів, Г.Тарасенко [7] – взаємозв’язку естетичної та екологічної підготовки вчителя в системі професійної освіти, С.Совгірою [5] досліджено основи формування екологічного світогляду майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах, Н. Лисенко [4] висвітлено проблему екологічної освіти педагога-дошкільника, К.Стецюк [6] – формування екологічної культури фахівців вищої аграрної школи тощо.  

У працях учених О.Біди, Н.Борисенко, Н.Граматик, Н.Казанішевої, І.Малишевської, М.Хроленко та інших розкрито окремі аспекти формування еколого ціннісної особистості майбутнього вчителя початкової школи. Проте недостатньо уваги приділено формуванню екологічних цінностей зазначених фахівців відповідно процесу поетапності.

Виклад основного матеріалу. На підставі аналізу наукових досліджень (Н.Асташової, О.Біди, М.Боришевського, О.Вишневського, Н.Дєжнікової,  Т.Єфіменко, М.Колесника та ін.) розглядаємо екологічні цінності майбутнього фахівця початкової освіти як соціально-психологічні утворення, у яких відображено цілі, мотиви, ідеали, налаштування та інші світоглядні характеристики особистості вчителя, що утворюють систему його соціально-ціннісних орієнтацій у процесі природничо зорієнтованої професійної педагогічної діяльності.

Формування екологічних цінностей майбутнього вчителя початкової школи як процес має свою мету, принципи і завдання, передбачає опанування студентами навичками особливого й відповідального соціально-професійного ставлення до природи та дитини в різних ситуаціях професійної діяльності, вміння кваліфіковано діяти з урахуванням визначених державою освітніх стандартів [3].

У попередніх публікаціях нами визначено етапи формування екологічних цінностей майбутнього вчителя початкової школи, а саме: підготовчий, теоретичний, практичний та результативно-аналітичний. Отже, у контексті нашого дослідження формування у майбутніх учителів початкової школи мотиваційно-ціннісного компонента екологічних цінностей визначаємо як основну мету підготовчого етапу експериментального навчання.

Мотиваційно-ціннісний компонент передбачає сформованість професійно-педагогічної спрямованості до здійснення еколого-педагогічної діяльності. Одним з найважливіших аспектів мотиваційно-ціннісного компонента екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи вважаємо формування позитивної мотивації до майбутньої професії та до еколого-педагогічної діяльності як її складової.

Підготовчий етап експериментального навчання припадає на формування ціннісно-мотиваційної сфери особистості студента-першокурсника. В умовах цього етапу формується його професійно-педагогічна спрямованість у цілому та екологічно-педагогічна зокрема, укладається модель образу компетентного вчителя та набуваються уявлення про екологічну компетентність фахівця.

Процес моделювання структури образу ідеального вчителя є досить важливим для особистості на стадії самовизначення (М. Євтух, С. Корчинськи, Ю.Пелех, А.Сущенко та інші).

Риси ідеального вчителя, вказує С. Корчинськи, зумовлюють найвищий ступінь позитивного освітнього і виховного впливу [2]. У процесі професійної підготовки, наголошує вчений, необхідно за допомогою методів гнучкого моделювання формувати у свідомості студентів ідеальний образ учителя як еталон дій, поведінки, регулятор самовдосконалення і самоспонукання, який сприяє розвитку педагогічної рефлексії.

Як на типові характеристики, яким надають пріоритет майбутні вчителі у процесі формування уявлення про образ ідеального вчителя, С.Корчинськи вказує на такі: когнітивний стиль, глибокі та всебічні загальні, предметні, психолого-педагогічні знання, загальна орієнтація у всіх сферах суспільно-історичного життя, світогляд; моральність – комплекс властивостей особистості, які зумовлюють свідоме дотримання всіх обов’язкових нині норм суспільства, що є основою міцного й позитивного характеру; суспільний гуманізм, тобто емоційне становлення, справедливе оцінювання й повага до кожної людини, а також допомога кожному з метою його всебічного розвитку; важливим також є бачення людини як найвищої цінності життя [2].

Відтворюючи портрет еколого ціннісного вчителя початкової школи, намагалися більш повно розкрити особистість фахівця, здатного до екологічної та еколого-педагогічної діяльності в умовах екологічно зваженого становлення соціуму.

На цьому етапі у процесі вивчення дисциплін студентами на першому курсі існувала потреба постійної актуалізації основних мотиваційно-ціннісних орієнтацій, визначених нами як риси еколого зорієнтованого вчителя початкової школи.

Формування мотиваційно-ціннісного компонента є домінувальним у майбутніх фахівців (напрям підготовки 6. 010102 "Початкова освіта") на 1-2 курсі. У цей період студенти засвоюють такі теоретичні дисципліни з циклу професійної та практичної підготовки (нормативна частина), як "Вступ до спеціальності", "Основи педагогіки", "Дидактика", "Психологія (загальна)", "Вікова психологія" та на 2 курсі починають вивчати "Методику навчання освітніх галузей "Природознавство" і "Суспільствознавство".

На підготовчому етапі експериментального навчання основними методичними засобами формування мотиваційно-ціннісного компонента екологічних цінностей було визначено такі ситуації: самопізнання й саморефлексії на проблемних лекційно-дискусійних заняттях, тренінгах, під час ділових ігор, у процесі розв’язання екологічно-педагогічних завдань, підготовки і представлення творчих психолого-педагогічних презентацій, а також під час виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи науково-пошукового характеру.

На заняттях теоретичних дисциплін з циклу професійної та практичної підготовки здійснювався процес формування мотиваційно-ціннісного компонента екологічних цінностей майбутнього фахівця початкової освіти. У роботі зі студентами експериментальної групи акцентували увагу на розвитку умінь цілепокладання, планування своєї діяльності, засвоєння раціональних способів самостійної та індивідуальної роботи науково-пошукового характеру (використання рекомендацій, інструкцій щодо різних видів роботи з навчально-методичними та науковими джерелами тощо).

Так, опанування лекційного матеріалу з дисципліни "Вступ до спеціальності" надало можливість майбутнім фахівцям початкової освіти збагатити свій педагогічний словник такими термінами, як "педагогічна майстерність", "педагогічна культура", "педагогічна діяльність", "конкурентноспроможний фахівець початкової освіти", "компетентність", "компетенція", "професійна компетентність", "екологічна компетентність" тощо, пов’язані з категоріальним апаратом досліджуваної дефініції "екологічні цінності майбутнього вчителя початкової школи". На семінарських і практичних заняттях з цього курсу створювали навчально-педагогічні ситуації, які сприяли наближенню студентів до світу професії першого вчителя.

Питання професійного ідеалу вчителя в цілому,  зокрема – еколого зорієнтованого педагога, посідає чільне місце у процесі формування мотиваційно-ціннісного компонента екологічних цінностей майбутнього вчителя початкової школи. Значущими в цьому контексті на лекціях були виступи першокурсників, що забезпечувалися мультимедійним супроводом, власним твором, опрацьованою науковою або журнальною статтею, інсценізацією твору-роздуму ("Мій ідеал учителя…", "Конкурентноспроможний учитель…", "Педагог: минуле та майбутнє", "Справжній учитель поєднує в собі…", "Він – учитель за покликанням …", " Учитель – найвищий зразок людської досконалості" та ін.).

Відповідно до логіки експериментального навчання проводилося семінарське заняття "Еколого зорієнтований учитель початкової школи: вимога сьогодення чи данина модним течіям?" з дисципліни "Вступ до спеціальності" для студентів-першокурсників (напрям підготовки 6. 010102 "Початкова освіта"), під час якого організовувався диспут. Для організації заняття, зазвичай, група студентів із 3-5 осіб готувалася як основні доповідачі; обирався ведучий; визначався план проведення диспуту; добиралася відповідна література; інші студенти отримували відповідні питання та готувалися до розкриття власної позиції, попередньо ознайомившись із першоджерелами, які пропонувалися розробниками диспуту. Згідно з регламентом диспут проводився протягом однієї академічної години, а друга година була присвячена обговоренню заходу. Як показала практика, застосування цієї форми організації навчання сприяє формуванню у студентів еколого педагогічної спрямованості.

Формування у майбутніх учителів початкової школи змістового компонента екологічних цінностей визначаємо як основну мету теоретичного етапу експериментального навчання.

Аналіз навчальних програм дисциплін циклу математичної та природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи напряму 6.010102 Початкова освіта ("Екологія", "Основи медичних знань та охорона здоров’я", "Основи валеології", "Основи природознавства (ботаніка, зоологія, землезнавство)" показав, що кожна тема має як антропоцентричну, так екоцентричну спрямованість матеріалу. У змісті матеріалу дисциплін розкрито аспекти суспільної свідомості у взаємодії людини і природи, загальнофілософський аспект та аспект природокористування і охорони природи, що вказує на переважання екоцентричного спрямування матеріалу.

Зазначаємо, що із дисциплін суспільно-гуманітарного циклу найбільші можливості для формування екологічних знань має естетика; із професійно зорієнтованих – лише у вивченні педагогіки розкривається педагогічний аспект системи знань про взаємодію людини і природного середовища. Дисципліна "Психологія (загальна та вікова)" за своїм екологічним навантаженням близька до дисциплін гуманітарного циклу, тому навчальний матеріал має антропоцентричну спрямованість. Фахові дисципліни залежно від специфіки можуть мати як антропоцентричну, так і екоцентричну спрямованість.

Аналіз змісту наук, які лежать в основі дисциплін вищих навчальних закладів гуманітарного, природничо-математичного, професійно зорієнтованого та фахового циклу, показує можливість залучення знань про всі аспекти взаємодії людини і природи для цілеспрямованого формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи.

Звичайно, в системі формування означених властивостей студентів важливі всі навчальні дисципліни, насамперед, природничо-наукового циклу. Проте, вважаємо, дисципліни професійно зорієнтованого змісту сприяли якісному формуванню практичної спрямованості еколого-педагогічної діяльності студентів. За умови насичення їх змісту екологічним матеріалом не було необхідності збільшувати обсяг програми та докорінно змінювати структуру навчальної дисципліни, що традиційно склалася. Екологічне спрямування змісту того чи іншого курсу досягали за допомогою введення еколого зорієнтованих понять до найбільш близьких тем, системи запитань для самостійного опанування та самоконтролю, завдань різних рівнів складності. З цією метою вилучали другорядний навчальний матеріал; проте не практикувалося включення до змісту програм екологічно зорієнтованих понять, а здійснювався ґрунтований аналіз доцільності їх включення відповідно до логіки матеріалу, який вивчається.

Формування у майбутніх учителів початкової школи діяльнісного  компонента екологічних цінностей визначаємо як основну мету технологічного етапу експериментального навчання. Ефективність роботи на цьому етапі залежала від позиції особистості як активного суб’єкта діяльності, від осмислення практичного індивідуального еколого-педагогічного досвіду, від підтримання та заохочення в колективі індивідуально-творчих пошуків студентів. Розвиток екологічно-творчого потенціалу майбутнього вчителя, підвищення рівня екологічних цінностей визначалися індивідуалізацією навчально-виховного процесу на різних етапах еколого-педагогічної діяльності.

На цьому етапі як ефективні розглядаємо проведення екологічно-психологічних тренінгів, екологічно-виховних навчальних заходів, створення проектів еколого-педагогічного спрямування, проходження навчально-польової та педагогічної практики, просвітницьку роботу зі студентами.

Зазначаємо, що впродовж цього періоду застосовували різні форми, методи навчання та використовували різноманітні засоби роботи. Так, вагоме значення мали еколого-педагогічні проекти, які сприяли взаєморозумінню майбутніх фахівців початкової освіти у вирішенні чітко визначених проблем. Готуючи матеріал до проекту, студенти опрацьовували значний обсяг наукової екологічної, психолого-педагогічної літератури, застосовували матеріал з власної педагогічної практики, а кінцевий результат представляли на студентських конференціях. У процесі експериментального навчання студентам рекомендувалися такі проекти: "Зелений щит початкової школи", "Еколого зорієнтований простір школи першого ступеню", "Абетка еколого зорієнтованих заходів початкової школи", "Екологічний дім" тощо.

Варто зазначити, що досить ефективним було застосування таких форм студентських наукових конференцій, як круглі столи, наукові дискусії. Різні еколого-педагогічні проблеми майбутні вчителі початкової школи розглядали відповідно на базі загальноосвітніх шкіл, гімназій за участі вчителів початкових шкіл, адміністрації.

На аналітико-результативному етапі формування екологічних цінностей передбачалося ознайомлення студентів з основними поняттями про рефлексію, рефлексивними вміннями й навичками, способами їх формування та значущістю для майбутньої професійної діяльності.

Серед прийомів технології рефлексивного мислення, які дозволяли майбутнім учителям здійснювати рефлексивний аналіз своїх дій, поглядів, особистісно-професійних якостей, сприяли дослідженню власної екологічно-педагогічної поведінки, застосовувалися такі: "рефлексивний консиліум" – групове обговорення конкретної екологічно-педагогічної проблеми, пошук альтернативних способів вирішення, рефлексний прогноз ефективності тощо; "рефлексивні дебати" – ігровий прийом, подібний до "сократівського діалогу"; "рефлексивне інтерв’ю" – комунікативна методика, що розвиває "мистецтво задавати запитання" та внутрішню настанову на вдумливий пошук відповідей.

У вивченні природничо зорієнтованих дисциплін надавали творчого характеру роботі з інформацією: студентам пропонували визначити в ній еколого-педагогічну проблему, висунути гіпотезу, скласти план діяльності на основі укладених раніше оцінних суджень, написати висновки та зробити узагальнення; розробити й використати оригінальні способи розв’язання еколого-педагогічних завдань і проблем у різноманітних ситуаціях із постійним аналізом та самоаналізом власної діяльності й роботи інших студентів.

Завдання для практичних занять добирали у такий спосіб, щоб матеріал засвоювався на алгоритмічному рівні із поступовим уведенням елементів евристики. При цьому велику увагу приділяли наочності змісту матеріалу, можливості розгляду досліджуваного поняття в різних аспектах, що забезпечує формування загальної картини того, що вивчається.  Застосування проблемних і ситуаційних завдань сприяло формуванню інтелектуальних умінь.

Перед початком педагогічної практики проводили рефлексивний тренінг: студенти по черзі виконували роль "учителя" та "учня"; при цьому "учитель" розробляв і проводив заняття з теми, що пропонувалася керівником тренінгу, а "учні"  розв'язували еколого-педагогічні завдання.

 Наступним кроком було здійснення аналізу "уроку", заснованого на принципі дзеркального відображення навчальної ситуації уроку очима "вчителя" й "учня", що давало можливість усім учасникам тренінгу відрефлексувати свої дії, взаємини, погляди. Цінність такого методу з розвитку педагогічної рефлексії полягала в можливості для майбутнього вчителя початкової школи апробувати та осмислити себе у професійній ролі, проаналізувати отримані результати, визначити відповідні напрями їх удосконалення, глибше пізнати себе як особистість і як суб’єкта еколого-педагогічної діяльності.

Разом з тим участь у груповому рефлексивному аналізі такого "уроку" сприяла формуванню більш повного уявлення про еколого-педагогічну діяльність учителя в усій її перспективі: від розроблення стратегії уроку до  результатів роботи як прогнозованих, так і реально досягнутих.

Цікавою формою групової рефлексії була "відеорефлексія" – колективний аналіз відеозаписів уроків та позакласних еколого зорієнтованих заходів, проведених майбутніми вчителями початкової школи під час практики.

Після проведення поглибленої роботи студента над еколого-педагогічною проблемою рефлексивний аспект діяльності обов’язково включав такі орієнтовні запитання: "Які цікаві ідеї, знахідки можуть стати мені в нагоді в подальшій еколого-педагогічній діяльності?", "Які оригінальні ідеї можна використати під час еколого-педагогічної діяльності в початковій школі?", "На що потрібно звернути увагу в підготовці до еколого зорієнтованого виховного заходу в початковій школі?".

Висновок. Отже, поетапне формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи ефективно впливає на процес становлення еколого зорієнтованої особистості.

Перспективним бачимо більш детальне розкриття цілісної системи формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної діяльності.

 

Список використаних джерел

  1. Бойчук, Ю. Д. Еколого-валеологічна культура майбутнього вчителя : теоретико-методичні основи формування : монографія / Ю.Д.Бойчук. – Суми : ВТД "Університетська книга", 2008. – 357 с.
  2. Корчинськи, С. Моделювання структури образу ідеального і реального вчителя на рівні сукупних уявлень у різних суб’єктів педагогічної взаємодії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / С. Корчинськи. – К., 1998. – 32 с.
  3. Крамаренко, А.Н. Проблема формирования экологических ценностей будущих учителей начальной школы в исследованиях ученых России, Белоруссии и Украины / А.Н.Крамаренко // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия "Педагогика, психология". – Тольятти : Из-во Тольяттинского гос. ун-та, 2012. – №4 (11). – С. 156-160.
  4. Лисенко, Н.В. Теорія і практика екологічної освіти : педагог-дошкільник : навч.-метод. посіб. [для ВНЗ] / Н.В.Лисенко. – К. : Слово, 2009. – 400 с.
  5. Совгіра, С.В. Теоретико-методичні основи формування екологічного світогляду майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах : монографія / С.В.Совгіра.- К. : Науковий світ, 2008. – 346 с.
  6. Стецюк, К.В. Формування екологічної культури фахівців вищої аграрної школи : монографія / К.В.Стецюк. – Луганськ : Елтон-2, 2011. – 212 с.
  7. Тарасенко, Г.С. Взаємозв’язок естетичної та екологічної підготовки вчителя в системі професійної освіти : монографія / Г.С.Тарасенко. – Черкаси : Вертикаль; видавець ПП Кандич С.Г., 2006. – 308 с.

 

Крамаренко, А. Н. Поэтапное формирование экологических ценностей будущих учителей начальной школы

В статье раскрыт вопрос поэтапного формирования экологических ценностей будущих учителей начальной школы, определены содержательный аспект каждого этапа, его связь со структурными компонентами исследованной дефиниции.

Ключевые слова: экологические ценности, этапы формирования экологических ценностей, экологоориентированные будущие учителя начальной школы.

 

Кramarenko, А. N. The Gradual Formation of Ecological Values of Future Teachers of Primary School

The article deals with the problem of gradual formation of ecological values of future teachers of primary school. It is determined the content aspect of each grade and it is determined the connection with structural components of the searched definition.

Key words: ecological values, values, grades of formation of ecological values, ecologically0oriented primary school teachers.

 

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=622