Print this Сторінка

Дегтярьова Г. А. Самооцінка ІКТ-компетентності як спосіб неперервної інформатичної підготовки вчителів

Дегтярьова Г. А.,
доцент кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін (секція методики викладання мов і літератури) Комунального вищого навчального закладу "Харківська академія неперервної освіти", кандидат педагогічних наук

 

Самооцінка ІКТ-компетентності як спосіб неперервної інформатичної підготовки вчителів

 

У статті подано характеристику самооцінки як підструктури особистості, визначено інструментарій для її здійснення, розкрито її роль у визначенні рівня ІКТ-компетентності педагога з метою вибудовування подальшої траєкторії інформатичної підготовки в системі післядипломної освіти.

Ключові слова: самооцінка, комп’ютерна грамотність, інформатична компетентність, ІКТ-компетентність, неперервна інформатична підготовка.

 

Постановка проблеми. Розвиток людини є безперервним процесом, який відбувається упродовж усього життя. Підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів повинно випереджувати темпи трансформації сучасної школи. Сучасний педагог має свідомо та критично ставитися до механізмів і закономірностей своєї діяльності, особливо до визначення власного рівня професійної компетентності на основі його самооцінювання.

Самооцінка є найбільш складним і багатогранним компонентом самосвідомості, що безпосередню впливає на регуляцію поведінки й діяльності людини та інтерпретується як автономна характеристика особи, її центральний компонент, що формується за активної участі самої особи і відображає своєрідність її внутрішнього світу [1].

Мета статті – розгляд самооцінки як підструктури особистості, установлення її ролі у з’ясуванні рівня ІКТ-компетентності педагога для визначення способів його подальшої неперервної інформатичної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Самооцінка уможливлює критичне оцінювання особистістю своїх дій, вчинків, ставлення, емоційного стану із позиції власного розуміння [5] і впливає на ефективність діяльності та подальший розвиток людини. “Вона може викликати сумніви і незадоволення собою, потребу переосмислення набутого досвіду, що і є передумовою виникнення нового, творчого ставлення до себе й дійсності” [6].

За В. Джемсом [2], самооцінку можна визначити за формулою:

 ,

що показує математичне відношення реальних досягнень індивіда до рівня його домагань, під якими розуміється "система перспективних завдань, які людина ставить для власного досягнення" [8]. В. Джемс наголосив, що “наше самовідчуття в цьому світі залежить винятково від того, ким ми хочемо стати і що ми хочемо здійснити” [2]. Саме за допомогою самооцінки відбувається регуляція поведінки людини, яка звіряє те, що вона робить, із тим, що від неї очікують.

Важливим для формування адекватної самооцінки є критичне ставлення людини до своїх здібностей і можливостей [6], що дозволяє людині здійснити оцінювання власних професійних компетентностей за допомогою проекції "реального Я" на "Я ідеальне".

У системі безперервної освіти дорослих компетентність є однією з основних характеристик результативності освіти в ланцюжку понять письменність – компетентність – культура – менталітет [9], а якість освіти, як відомо, значною мірою визначається компетентністю та рівнем професійної діяльності вчителя, для оцінювання яких необхідно розробити відповідний інструментарій. Вважаємо, що для забезпечення ефективності  процесу самооцінювання вчителем йому потрібно запропонувати оцінні (опитувальні) листи, анкети з уніфікованими параметрами самооцінки рівня професійної діяльності, що дозволить оцінювати всіх за єдиними критеріями.

Варто розуміти, що від здатності вчителя самостійно оцінювати професійно-педагогічну діяльність залежить зростання його педагогічної майстерності, ставлення до критики на свою адресу, вимогливість у своїй роботі.

Основні проблеми, з якими зустрічаються вчителі, – це "постійне ускладнення змісту освіти; самостійна постановка і вирішення творчих і дослідницьких завдань; ускладнення проблем виховання; безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного досвіду; розв’язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок із … суміжних з педагогікою наук … ; робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі" [3]. Тому однією з найбільш важливих компетенцій фахівця, який працює в освітній галузі, стає компетенція в галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), тобто інформатична компетентність, яку розуміємо як інтегративне утворення особистості, у якому поєднано знання (про основні методи інформатики та інформаційних технологій), уміння (використовувати наявні знання для розв’язання прикладних задач), навички (використання комп’ютера і технологій зв’язку), здатності (представляти повідомлення і дані у зрозумілій для всіх формі) та яке виявляється у прагненні, здатності й готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних і комп’ютерних технологій для вирішення завдань у професійній діяльності і повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результату діяльності [7]. Знаючи вимоги до професійної компетентності фахівця та проаналізувавши себе (отримавши свій "Я-образ"), педагог може визначити власні професійні перспективи й розробити, як уже зазначали, власну освітню траєкторію для подальшого самовдосконалення й самоосвіти.

Інноваційна педагогічна діяльність учителя в ІКТ насиченому освітньому середовищі потребує постійної рефлексії (самоаналізу), об’єктивної самооцінки, діяльнісного пошуку способів подолання недоліків, що забезпечує необхідний рівень професійної підготовки на основі накопичення і творчого переосмислення досвіду.

У Харківській академії неперервної освіти в системі, постійно та широко організовується робота для підвищення інформатичної компетентності педагогів області: здійснюється навчання на тематичних курсах і спецкурсах відповідної тематики; збільшено години для опанування можливостями ІКТ на основних курсах; учителів залучено до роботи у творчих групах, програмно-цільових проектах (ПЦП) із питань використання ІКТ у професійній діяльності; для педагогічних працівників проводяться майстер-класи з означеної проблеми.

Однак, щоб навчання та участь освітян у різних проектах були ефективними, необхідно з’ясувати, на якому рівні ІКТ-компетентності перебувають учителі. Для цього викладачами академії було розроблено анкети, опитувальні листи, за допомогою яких педагоги самостійно визначають власний рівень інформатичної підготовки.

Так, педагогічним працівникам пропонується з’ясувати рівень комп’ютерної грамотності, даючи відповіді на запитання, які оцінюються від 0 до 4 балів, що заноситься в таблицю (табл. 1).

Таблиця 1

Таблиця визначення рівня ІКТ-компетентності вчителів

№ запитання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

Разом
Бал                                        

Учителі мають з’ясувати, чи знають вони апаратну і програмну складову персонального комп’ютера, пристрої зберігання даних; операційну систему Windows; що таке файли та файлова структура, комп’ютерні віруси й антивірусні програми; чи вміють здійснювати архівацію файлів, чи мають знання щодо загальних відомостей про текстові редактори, їх основні та додаткові можливості, чи вміють здійснювати форматування в текстовому редакторі; які мають загальні відомості про електронні таблиці Excel, про основні та додаткові можливості табличних процесорів; чи ознайомлені із загальними відомостями про програму створення презентацій PowerPoint, її основними та додатковими можливостями; якими загальними відомостями володіють про глобальну мережу Інтернет, чи вміють здійснювати пошук інформації в Інтернет і використовувати електронну пошту.

Підрахувавши загальний бал, учитель може з’ясувати власний рівень комп’ютерної грамотності відповідно до поданого шкалювання: 0-9 балів – нульовий рівень; 10-28 балів – початковий рівень; 29-47 балів – середній рівень; 48-66 балів – достатній рівень; 67-76 балів – високий рівень.

Подальша робота з учителями, яка організовується з урахуванням результатів самооцінювання ними власного рівня комп’ютерної грамотності, показує, що вчителі об’єктивно оцінюють власний рівень комп’ютерної грамотності, а навчання на тематичних курсах, спецкурсах дає їм можливість підвищити власний рівень ІКТ-компетентності (рис. 1).

Рис. 1. Результати оцінювання рівня  ІКТ-компетентності вчителів до навчання і після його завершення

Протягом 2007/2008 н.р. – 2010/2011 н.р. було здійснено моніторингові дослідження для з’ясування рівня комп’ютерної грамотності вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів на основі самооцінювання за допомогою опитувального листа. Результати подаємо на рис. 2-4.

Рис. 2. Рівень комп’ютерної грамотності вчителів української мови і літератури

Рис. 3. Рівень комп’ютерної грамотності вчителів російської мови і світової літератури

Рис. 4. Рівень комп’ютерної грамотності вчителів англійської мови

Цікаві дані отримали після оброблення анкет, за допомогою яких намагалися з’ясувати, як часто використовують учителі ІКТ у професійній діяльності і з якою метою. Наводимо результати анкетування (отримані протягом 2011 р.) вчителів, які викладають філологічні дисципліни. Нас цікавило, як часто вчителі-словесники використовують ІКТ у повсякденній практиці, чи реалізують професійні завдання засобами ІКТ, чи використовують навчальні завдання, в основі розв'язання яких – дидактичні можливості ІКТ.

Так, учителі в повсякденній практиці застосування ІКТ вдаються до такого:

  • використовують друк додаткових дидактичних матеріалів – 100% респондентів;
  • 80% із них  здійснюють пошук інформації в Інтернет;
  • 77% респондентів застосовують програми для створення презентацій;
  • 67% опитаних використовують текстовий процесор та електронні енциклопедії і словники;
  • 56% учителів користується електронною поштою;
  • 43% педагогів використовують електронні таблиці, бази даних, а 34% – програми для роботи з відео, звуком та графікою;
  • лише 23 % респондентів використовують Інтернет-форуми, електронні тести, геоінформаційні системи;
  • 10% учителів уміють працювати з інтерактивною дошкою (рис. 5).

Рис. 5. Використання ІКТ у повсякденній практиці вчителя-предметника

Щодо реалізації професійних завдань педагогами засобами ІКТ (рис. 6), то використовують часто ці засоби під час підготовки до уроків 90% респондентів, 67% – для розроблення поурочного планування, під час проведення уроків різних типів, 43% респондентів підбирають відповідне програмне забезпечення для досягнення навчальних цілей, можуть оцінити придатність web-сайта для його використання у викладанні і роблять це, 34% – шукають навчальні матеріали в мережі Інтернет, використовують ІКТ для моніторингу розвитку учнів, упроваджують Інтернет-технології (наприклад, електронні пошту, форуми тощо) для організації допомоги учням. Лише 23% учителів використовує ІКТ для взаємодії з колегами та батьками.

Рис. 6. Реалізація професійних завдань педагога

Щодо використання навчальних завдань, що спираються на дидактичні можливості ІКТ (рис. 7), то вчителі часто використовують комп’ютерні презентації для доповіді на уроці або для позакласного заходу – 80%, роботи над твором (доповіддю, виступом, рефератом) за допомогою текстового процесора та короткостроковим навчальним проектом – 80%, а 43% – над довгостроковим проектом (більше 2-х тижнів), 34 % – пропонує школярам роботу з цифровими інструментами (сканерами, цифровими фото- та відеокамерами, музичними клавіатурами і т. ін.). Учителі зазначають, що рідко використовують навчальні завдання, для виконання яких використовуються мультимедійні технології, електронні таблиці та тести – 56%, навчальні завдання, для виконання яких використовуються програми для створення графічних зображень, електронні підручники, мережеві засоби організації спільної роботи школярів і навчальні завдання, для представлення результатів яких школярі створюють Інтернет-сайти, – 47%. 77% учителів не працюють із цифровими тренажерами.

Рис. 7. Рівень використання педагогами  навчальних завдань різних типів

Про динаміку підвищення рівня ІКТ-компетентності педагогів протягом 2007-2011 рр. свідчать загальні результати самооцінювання (рис. 8). Цьому сприяє постійна цілеспрямована робота викладачів академії з підвищення інформатичної грамотності в атестаційний і міжатестаційний період для ефективного запровадження ІКТ у навчально-виховний процес, побудована на даних самооцінювання педагогічних працівників.

Рис. 8. Загальні результати самооцінювання рівня ІКТ-компетентності педагогами протягом 2007-2011 рр.

Висновки. Бажання самовдосконалення та вміння своєчасно продіагностувати рівень власної професійної компетентності на основі самооцінювання уможливлює аналіз учителем стану власного розвитку  ІКТ-компетентності, визначення подальшої траєкторію її вдосконалення. Водночас  заклади післядипломної освіти мають своєчасно реагувати на запити педагогів, які прагнуть до постійного професійного зростання, створювати умови для їхньої неперервної інформатичної підготовки, що є однією з умов успішного розвитку процесів інформатизації освіти.

 

Список використаних джерел

  1. Бернс, Р. Я-концепция и Я-образы. Самосознание и защитные механизмы личности / Р. Бернс. − Самара : Изд. Дом "Бахрах", 2003. − 656 с.
  2. Джемс, У. Психология / У.Джемс / под ред. Л.А. Петровской. – М. : Педагогика, 1991. – 386 с.
  3. Мамон, О.В. Витоки педагогічної майстерності : збірник наукових праць / О.В. Мамон. – Полтава, 2011. – С. 172-176.
  4. Мойсеюк, Н.Є. Педагогіка : навчальний посібник. 5-е вид., доповн. і переробл. / Н.Є. Мойсеюк. – К., 2007. – 656 с.
  5. Особистість і умови її розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://readbookz.com/book/172/5403.html.
  6. Особливості формування самооцінки особистості [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://h.ua/story/285539/#ixzz1qoCiUTeR.
  7. Педагогічна компетентність – рушійна сила [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://knowledge.allbest.ru/pedagogics/3c0b65635b3ac78a5d43b88421216c37_0.html.
  8. Самоаналіз та самооцінка професійної діяльності вчителя  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua-referat.com/.
  9. Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагогів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/.

 

Дегтярева, Г.А. Самооценка ИКТ-компетентности как способ непрерывной информатической подготовки учителей

В статье дано характеристику самооценки как подструктуры личности, определен инструментарий для ее осуществления, раскрыто ее роль в определении уровня ИКТ-компетентности педагога с целью выстраивания дальнейшей траектории информатической подготовки в системе последипломного образования.

Ключевые слова: самооценка, компьютерная грамотность, информатическая компетентность, ИКТ-компетентность, непрерывная информатическая подготовка.

 

Degtyaryova, G.A. Self ICT-Competence as the Way to Continuous Informational Teachers’ Training

The definition of self-esteem as the substructure of a personality has been considered in this article as well as its role and implementation in determining the level of ICT-competence of the teacher to the development of the further trajectory of the information training in postgraduate education has been worked out.

Key words: self-esteem, computer literacy, information competence, ICT-competence, continuous information training.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=990