Print this Сторінка

Мірошник С.І. Організація квесту у вивченні літератури

Мірошник С. І.,
старший викладач кафедри  філологічних, суспільно-гуманітарних та мистецьких дисциплін Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради "Академія неперервної освіти", кандидат педагогічних наук

 

Рецензент: Ковальова С. В.,
завідувач кафедри  філологічних, суспільно-гуманітарних та мистецьких дисциплін Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради "Академія неперервної освіти", кандидат педагогічних наук, доцент

 

Організація квесту у вивченні літератури

 

У статті проаналізовано сутність квесту (веб-квесту) як категорії педагогіки. Представлено заняття з української літератури у формі квесту, мета якого – засвоєння нових знань.

Ключові слова: процес навчання, учні, вивчення літератури, квест, веб-квест, категорія, організація навчальної діяльності, інтелектуальне змагання, гра, пізнавальні завдання, розвиток інтелектуальної діяльності, стійкий інтерес. 

 

У сучасності метою функціонування системи загальної середньої освіти визначено "всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності" [5]. Це має бути забезпечено на основі “формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності” [5].

Забезпечити різнобічний розвиток особистості у процесі її навчання можливо за умови забезпечення інтересу до цього процесу. Отже, сучасному педагогу потрібно організовувати процес вивчення предмета в такий спосіб, що формувати компетентність учня та постійно підтримувати в нього бажання пізнавати нове. У вирішенні цих завдань серед великого загалу сучасних методів і технологій навчання вагоме місце займають ігрові навчальні технології, зокрема і квест.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Загалом квест (від англ. quest – пошук, пошуки пригод) трактується як  аматорське спортивне/інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання командами або окремими гравцями заздалегідь підготовлених завдань [4]. Науковці-методисти та вчителі-практики розглядають квест  (веб-квест) насамперед як різновид навчальних ігор, застосування яких забезпечує формування різних компетенцій учнів/студентів та суттєво підвищує пізнавальний інтерес. Так, Т. Бондаренко [1]  трактує веб-квест як технологію та засіб активізації самостійної діяльності студентів, тобто як  “сукупність методів та прийомів організації дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють пошук інформації, використовуючи Інтернет-ресурси з практичною метою. Методологічною основою веб-квесту є активне навчання, що створює передумови для перетворення нової інформації, яку одержують студенти, в нові знання, котрі вони можуть використовувати” [1].

І. Сокол [9; 11] на основі аналізу особливостей організації навчання учнів в умовах квесту доходить висновку, що квест – це ігрова технологія, під час реалізації  якої впроваджуються різні методики. Ця навчальна технологія має чітко поставлене дидактичне завдання, ігровий задум, визначені правила та реалізується з метою підвищення в учнів знань і вмінь ХХІ століття. Науковцем запропоновано поширену класифікацію квестів [10].

Подібні думки висловлює О. Харіна [12], трактуючи квест (веб-квест) як педагогічну технологію. Дослідницею запропоновано класифікацію видів завдань для квестів із літератури: інтерв’ю (з письменником, з героєм, з літературним критиком, режисером кінофільму, сценаристом, художником, композитором, і тому подібне), реклама (збирання матеріалу для подальшого створення рекламного ролика про особистість письменника та його художній твір, з метою зацікавлення майбутнього читача), історична довідка (дослідження певної інформації для поглибленого осмислення літературного твору), переконуючий Веб-квест (учні повинні створити такий продукт, що зможе переконати будь-кого у своїй доцільності; це збирання аргументів, що свідчать на користь персонажа (позитивного, негативного), письменника й критика (двобій митців слова за майстерність), класифікаційний (створення продукту в заданому форматі, розгорнута класифікація родів, жанрів, літературних героїв, перелік засобів художньої виразності, сюжетних і позасюжетних елементів, і тому подібне), журналістське розслідування (об’єктивний виклад думок і фактів щодо обраної проблеми). Такі різновиди завдань свідчать про те, що йдеться насамперед про створення продукту навчальної діяльності, тобто про проектну діяльність навчальну. О. Ільченко [6] у практиці впровадження веб-квестів також наголошує, що в такій діяльності учні мають опрацювати інформацію для вирішення завдання, оформити результати і представити їх, отже,  результатом проведення веб-квесту має бути представлений загалу певний продукт діяльності – проект. 

Б. Качан [7] розглядає  квест в навчанні студентів у контексті гейміфікації навчального середовища (використання елементів гри в неігровому середовищі) як спосіб реалізації принципів ігрової механіки, естетики і мислення з тим, щоб залучити студентів до активного навчального процесу, підвищити мотивацію та розв’язати проблеми, тобто як ігрове навчання. На думку науковця, таке навчання покликане доповнити та розширити можливості традиційного навчання як умова розвитку інтересу до навчання або замінити репродуктивну навчальну парадигму на активну, у якій переважає соціальне інтерактивне навчання.

О. Мішагіна [8] розуміє квест як вид інноваційного навчання з елементами традиційного виду навчання (проблемного), у якому використовуються методи стимулювання засобами рольової гри, та зазначає, що квест “можна розглядати як форму організації навчання; при цьому змагання можуть бути різних видів, форм та типів” [8]. Л. Гарбовська та ін. також розглядають квест як різновид форм організації навчання [3].

У ході таких занять педагог використовує такі дидактичні ігри: головоломки, ребуси, «крокодил», анаграми, викреслення зайвого, шифрування, збирання предметів, створення за зразком, представлення за обмежений час результатів дослідницької роботи у вигляді виступу, презентації, стінгазети, брошури, запитання-відповідь, розв’язування завдань, «ключове слово», скласти пазл.

На думку педагога [8], основна ідея квесту – розвиток навчально-пізнавальної активності в умовах, коли всі психічні процеси учня, його увага, емоційно-вольова сфера готові до активного опрацювання навчального матеріалу.

Л. Гарбовська та ін. також розглядають квест як різновид форм організації навчання [3].

Виклад основного матеріалу. Узагальнивши напрацювання в теорії педагогіки та практиці навчання, дійшли таких висновків:

  • квест – це інтелектуальне пізнавальне змагання, в основі якого – послідовне виконання командами або окремими гравцями заздалегідь підготовлених завдань;
  • у педагогіці квест (веб-квест) як категорія трактується як різновид інноваційного навчання: як навчальна технологія (сукупність методів та прийомів організації дослідницької діяльності), в основі якої – активне навчання (Т. Бондаренко);  ігрове навчання з метою розвитку мотивації, активності тих, хто навчається, та розв’язання ними проблем (Б. Качан); інноваційна форма організації ігрового навчання, за якої застосовуються елементи традиційного – проблемного – навчання та застосовуються різні види, форми та типи завдань (О. Мішагіна, Л. Гарбовська та ін.); як ігрова навчальна технологія (І. Сокол); як навчальна діяльність (технологія), кінцевим результатом якої є створення і представлення продукту (О. Харіна, О. Ільченко). Отже, квест (веб-квест) в умовах вивчення навчальних предметів у системі загальної середньої освіти розглядається як інноваційна ігрова технологія навчання та як форма організації навчання, що передбачає змагання в ігровій інтелектуальній діяльності на основі виконання різноманітних – проблемних, пізнавальних, ігрових – завдань. Приєднуємося до останнього із бачень та розглядаємо квест як форму організації навчальної діяльності учнів/студентів – вид навчального заняття, позаурочного заходу тощо, – що передбачає активне пізнання в ході поетапного виконання різноманітних завдань у змаганні, якому притаманні чітка структура (вступ, інструкція щодо організації діяльності, поетапне виконання завдань командами (учнями), підбиття підсумків);
  • організація навчання у формі квесту (веб-квесту) забезпечує активну інтелектуальну змагальну діяльність учасників, активізує набутий досвід та розвиває критичне мислення, є засобом формування й підтримування стійкого інтересу до засвоєння навчального предмета;
  • веб-квест відрізняється від квесту насамперед використанням у процесі підготовки до змагань Інтернет-ресурсів та можливостей ІКТ [1; 2; 6 та ін.];
  • зазвичай, в умовах практики вивчення предметів квести застосовують насамперед для узагальнення й систематизації знань, удосконалення умінь, рідше – з метою засвоєння нового навчального матеріалу, коли учасники майбутніх змагань самостійно працюють з певною інформацією чи створюють продукти діяльності (проекти), виконуючи завдання.

Вважаємо, що у вивченні літератури організація навчання учнів у формі квесту є оптимальною і продуктивною як для узагальнення й систематизації знань, так і засвоєння нового. Як приклад наводимо навчальне заняття з української літератури в п'ятому класі  з теми "Характеристика образів-персонажів повісті-казки Галини Малик "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії", організованого у формі квесту, мета якого – аналіз образів-персонажів твору, тобто засвоєння нового матеріалу.

Тема. Характеристика образів-персонажів повісті-казки Галини Малик "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії".

Мета: розглянути зміст твору; проаналізувати образи-персонажі казки-повісті; формувати вміння працювати з текстом художнього твору, логічність, аналітичність, інформативність, комунікативність, здатності оцінювати, співпрацювати; виховувати почуття відповідальності, толерантність.

Форма організації навчання: квест.

Обладнання: презентація до заняття, завдання для груп, цифри-бали, фліп-чати, папір для записів.

Перебіг заняття

І. Настановчо-мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності.

"Обмін побажаннями". Висловіть побажання сусідові за партою "Я бажаю тобі…".

Ознайомлення з особливостями організації діяльності.

Укладання правил взаємодії.

Об'єднання учнів у групи.

 

ІІ. Оголошення теми й мети заняття.

 

ІІІ етап. Актуалізація знань учнів щодо знання тексту казки-повісті.

1 завдання групам.

Вставте потрібне слово в речення, виокремте в ньому вказану літеру (літери). Із обраних літер утворіть слово (словосполуку).

1 група

Тільки він один носить червоний ковпак. Крім того, на лівій нозі у нього не було черевика

1,2

"Але раз ти сюди потрапила, значить тобі теж чогось не вистачає, і ти … тут жити!"

1

Аля потрапила в дивну казкову країну, бо  "нічого, ну зовсім нічого не могла доробити …"

2

Коли Аля вперше побачила Недороля Десятого, він сидів посередині …

3

Перший Недорадник наказав відправити Алю у …

8

"Усі в цьому місті були похмурі та невеселі. "Та й справді, – думала дівчинка, які можуть бути веселощі, коли в тебе чогось не …!"

2

Аля, потрапивши в дивну країну, опинилась у незнайомому місці і сиділа  біля …

4

У чарівній книзі було вказано, що "До Недоладії переноситься лише той, хто не доробив рівно … справ"

3

 

2 група

"Знаєш, що це за країна?.. Тут живуть недоведені до ладу …"

1

"Хто сюди потрапляє, той звідси вже не …"

8

Перед Алею опинився захеканий недоладянин. Він увесь був вишитий півнями…Це був недовишитий нею… до бабусиного дня народження.

2

Недороль Десятий зізнався Алі: "найбільше я боюся свого …"

1

Щоб повернутися з Недоладії, потрібно стати перед годинником на площі о дванадцятій годині і промовити закляття. На годиннику не вистачало …

7

Недоладія побудована "з того, що люди гублять, або викидають, або не …"

7

Недоладією править …

2-е слово, 6

А збирає в  Недоладію недороблені справи карлик …

11, 7, 4

"Виходить, це дуже приємно – розпочату …  доводити до кінця"

5

 

3 група

"Аля зрозуміла, що вперше у своєму житті довела справу до кінця", коли пришила крильце …

1, 2

"Усі в цьому місті були похмурі та невеселі. "Та й справді, – думала дівчинка, які можуть бути веселощі, коли в тебе чогось не …!"

8

"Карлик і досі тиняється по білому світу і збирає в Недоладію недороблені справи. А недоладяни негайно їх …"

8

Перший Недорадник наказав відправити Алю у …

4, 5, 6, 8

Випустити Алю з підземелля побоявся …

2

"І нитки підібрала, і рушничок білий знайшла, і навіть перший хрестик зробила. А потім їй перехотілося вишивати. Вона відклала роботу й подумала: "Та завтра …"

5

 

2 завдання групам.

Укладіть маршрут, яким Аля мандрувала Недоладією. (10 балів)

 

ІV етап. Засвоєння нового матеріалу. Характеристика образів-персонажів.

1 завдання групам.

Виконайте завдання. У словах виокремте вказану літеру (літери). Із обраних літер укладіть 4 слова. (10 балів)

1. Додайте слово в пісню Недоладька, яка характеризує цей персонаж:

А як у грудях серце
не мертве, а живе, то вирівняти можна
усе,
що … криве!

1

2. Про кого сказано: "От він і придумав собі таку країну, в якій у кожному щось не вистачає! Серед таких людей і його вада стає менш помітною!"

4

3. Додайте потрібне слово: Перший Недорадник з'явився, бо його не домалювала дівчинка. "Тоді  вона стерла обличчя йому гумкою, бо воно здалося їй жорстким і злим. А інше так і не намалювала, бо їй саме страшенно … малювати".

2

4. Я не скажу тобі точно, але достеменно знаю, що бути без душі – це навіть гірше, ніж бути без голови, – сказав …

1, 2

5. Продовжте: До короля країни Недоладії зверталися зі словами "Ваша …"

10, 11

6. Так діяв …: "Накаже відрубати кому-небудь голову, а потім приміряє її, чи не підійде вона йому"

5

7. "Мене всі бояться… А ще не забувай, я єдина людина в королівстві, якій дозволено доводити справу до кінця!" – вихвалявся …

1

8. "От такий компот," – увесь час повторював … 

1

9. Додайте потрібне слово: "Недоладяни вже самі допомагали одне … На площі стояв гамір: там щось прибивали, там пиляли, там клепли"

6

10. Додайте потрібне слово: "Ось зараз, зараз Недороль накаже мене …!" – подумала Аля

7, 8

11. Перший Недорадник наказав королю підписати наказ про … Алі

1

12. Аля потрапила в Недоладію, бо  "нічого, ну зовсім нічого не могла доробити …

7

13. Карлик Недочеревик … у Недоладію недороблені справи

1

2 завдання групам.

Установіть відповідність. Хто з персонажів співає яку пісню? Як це їх характеризує? (7 балів)

1. Бувають чудеса
справжнісінькі на світі!
Виходить, ти і я
за все-усе в одвіті?
Що тут не доробив –
отам вилазить боком!

Недоладько

2. А коли щодня і щогодини
не втрачаєш ти ані хвилини –
стане другом диво-циферблат,
і в ділах у тебе буде лад.

Перший Недорадник

3. Порожня голова – не диво.
І з нею можна жить щасливо.
Думки до неї не приходять
і мрії з розуму не зводять.

Аля

4. Та це велике щастя,
що я – живий!
А як у грудях серце
не мертве, а живе,
то вирівняти можна
усе,
що ще криве!

Недочеревик 

5. От і виходить, бачте, що душа
не коштує і мідного гроша!
Бо я за те й
копієчки не дам,
чого побачити
не можу сам,
або подержати у жмені,
або покласти до кишені!

Годинникар Недождень

6. Всі чомусь мене обходять стороною,
І ніхто не привітається зі мною.
І ніхто мені руки не подає –
всі не люблять ремесло моє!

Недороль Десятий

7. Я нізащо не признаюся
нікому,
що мені у замку
страшно так
самому!..
День у день
я знову граю
цю давно обридлу роль…

Кат

 

Недопопелюшка

 

3 завдання групам.

Установіть відповідність. Як з'явилися окремі персонажі країни Недоладії? (4 бали)

1. Його не домалював хлопчик

Недоладько

2. Сестрички посперечалися, не дорозповіли казку

Недопопелюшка

3. Дівчинка не домалювала голову

Перший Недорадник

4. Вовка із другого класу не полагодив корону до початку свята

Недороль Десятий

 

Недоштанько

Як ви вважаєте, чого не вистачало персонажам повісті-казки, коли вони не доробили певну справу? Назвіть це слово. (5 балів)

4 завдання групам.

Укладіть сенкан або 11-слів’я про певний персонаж казки. Обґрунтуйте зміст укладених творів. (10 балів)

1 група

Аля, недоладяни-містяни.

2 група

Недороль Десятий,  Недочеревик.

3 група

Недоладько, Перший Недорадник.

5. Завдання всім групам.

Зі складених слів та слова, визначеного у 3 завданні (у Р. в.), укладіть вислів. (5 балів)

 

V етап. Підбиття підсумків. Визначення переможців.

 

Ключі до завдань.

І етап.

1 завдання

1 група.

1. Недочеревик, 2. мусиш, 3. до кінця, 4. ліжка, 5. підземелля, 6. вистачає, 7. ставка, 8. сто. (Неможливо)

2 група

1. справи, 2. вибирається, 3. рушничок, 4. Першого Недорадника, 5. стрілки, 6. бережуть, 7. Недороль Десятий, 8. Недочеревик, 9. справу. (ступити кроку)

3 група

1. бабці, 2. вистачає, 3. доробляють, 4. підземелля, 5. Недороль, 6. дошию.

(цією землею)

ІІ етап.

1 завдання

1. ще, 2. Недороля Десятого, 3. обридло, 4. Недороль Десятий, 5. недоречність, 6. Перший Недорадник, 7. Кат, 8. Недоладько, 9. одному, 10. відпустити, 11. страту, 12. до кінця, 13. збирає. (щоб не стикнутися з

2 завдання

1. Аля, 2. Годинникар Недождень, 3. Перший Недорадник, 4. Недоладько, 5. Недочеревик, 6. Кат, 7. Недороль Десятий.

3 завдання

1. Недоладько, 2. Недопопелюшка, 3. Перший Недорадник, 5. Недороль Десятий. (відповідальності)

Вислів: Неможливо ступити кроку цією землею, щоб не стикнутися з відповідальністю… Т. Карлейль

Висновки. Квест трактуємо як форму організації навчальної діяльності – інтелектуальне змагання, у ході якого учасники виконують та презентують різноманітні завдання – пізнавальні, проблемні, ігрові, творчі тощо. Організація такої навчальної діяльності має чітку структуру: вступ, інструкцію щодо організації діяльності, поетапне виконання завдань командами (учнями), підбиття підсумків.

Квести  відрізняються щодо організації, а також видів та змісту завдань залежно від того, проводяться вони в умовах класу чи ні, навчального предмета, що вивчається, а також їх виду – квесту чи веб-квесту. Другий вид зазначених інтелектуальних змагань передбачає насамперед виконання та представлення в ході квесту різноманітних випереджувальних завдань, тобто проектів, виконаних завчасно з використанням можливостей мережі Інтернет та інших засобів ІКТ. Водночас зазначаємо, що в умовах проведення квесту також можливо оптимально використати засоби ІКТ.

У процесі вивчення літератури квести варто організовувати як з метою узагальнення й систематизації знань, удосконалення умінь учнів, так і для засвоєння нового навчального матеріалу.

Організація навчання у формі квесту (веб-квесту) забезпечує інтелектуальний розвиток учнів, стійкий пізнавальний інтерес до вивчення предмета, удосконалення комунікативності, здатності співпрацювати в команді, лідерства, самостійності, відповідальності, мобільності, формування толерантності тощо.

 

Список використаних джерел

  1. Бондаренко Т. М. Веб-квест технологія як засіб активізації самостійної діяльності майбутніх вчителів початкових класів (педагогічні науки) [Електронний ресурс] / Т. М. Бондаренко // Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. – 2013. – № 13 (272). – Ч. ІІ. – Режим доступу :  http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2013_13%282%29__30.
  2.  Бугайова Н.А. Квести і проекти з використанням Інтернету на уроках української мови і літератури : навчально-методичний посібник [для вчителів української мови і літератури] [Електронний ресурс] / Н.А. Бугайова О.М. Вікторіна. – Режим доступу : http://koippo.in.ua/arhiv/druk/242_16.pdf.
  3. Веб-квест на уроках української мови та літератури як засіб активізації навчальної діяльності учнів : посібник [Електронний ресурс] / [Гарбовська Л. Г., Рожок І. Л., Сукач Н. В., Степаницька С.С.] // Освіта.ua. Форум педагогічних ідей "Урок". – Режим доступу : http://osvita.ua/school /lessons_summary/edu_technology/45861/.
  4. Вікіпедія. Вільна енциклопедія  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://ru.wikipedia.org/wiki/Квест_(змагання).
  5. Закон України "Про освіту" (від 05.09.2017) [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради. – 2017. – №38–39. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
  6. Ільченко О. В. Використання  веб-квестів у навчально-виховному процесі [Електронний ресурс] / О. В.  Ільченко // Освіта.ua. Форум педагогічних ідей "Урок". – Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary /edu_technology/30113/.
  7. Качан Б. М. Гейміфікація в системі новітніх технологій навчання іншомовної компетентності студентів медичних вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] /  Б. М Качан // Народна освіта. – 2017. – Випуск 2 (32). – Режим доступу : https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4490.
  8. Мішагіна О.Д. Використання квесту як засобу активізації навчальної діяльності учнів [Електронний ресурс] / О. Д. Мішагіна // Освіта.ua. Форум педагогічних ідей "Урок".  – Режим доступу : http://osvita.ua/school/ lessons_summary/edu_technology/34730/.
  9. Сокол І. М. Квест : метод чи технологія [Електронний ресурс] / І. М. Сокол // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2014. – № 2 (114). – C. 28–32. – Режим доступу : file:///D:/204.pdf..
  10. Сокол І. М. Класифікація квестів  / І. М. Сокол // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2014. – Випуск 36 (89). – С. 369–374.
  11. Сокол І.  М.  Квест як сучасна інноваційна технологія навчання [Електронний ресурс] / І. М. Сокол // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – 2013. – Вип. 7. – С. 168–171. – Режим доступу :  http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2013_7_55.
  12. Харіна О. О. Веб-квест як сучасна технологія навчання на уроках літератури [Електронний ресурс] / О. О. Харіна // Роль українознавства у вихованні національної свідомості та достоїнства нової генерації українців : матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (14-15 листопада 2013 року). – Режим доступу : http://www.confcontact.com/2013-rol-ukrainovedeniya/6_harina_web.htm.
  13. Швага А. С. Літературний квест "Дорогами "Слова про похід Ігорів" [Електронний ресурс] / А. С. Швага // Освіта. ua. – Режим доступу :  http://osvita.ua/school /lessons_summary/edu_technology/46880/.

 

 

Мирошник С. И. Организация квеста в изучении литературы

В статье проанализировано теорию квеста (веб-квеста) как категории педагогики, практику его внедрения в изучении литературы. Определено, что квест является формой организации учебной деятельности, интеллектуальным соревнованием, в процессе которого участники выполняют и представляют различные задания – познавательные, проблемные, игровые, творческие. Организация такой познавательной деятельности характеризуется четкой структурой: вступлением, ознакомлением с организацией деятельности, поэтапным выполнением заданий командами (учениками), подведением итогов.

Квесты отличаются организацией, видами и содержанием заданий в зависимости от того, проводятся они в классе или нет, предмета, который изучается, а также их вида – квеста или веб-квеста.

В процессе изучения литературы квесты стоит организовывать как с целью обобщения и систематизации знаний, усовершенствования умений учеников, так и для усвоения нового учебного материала.

Организация обучения в форме квеста (веб-квеста) обеспечивает интеллектуальное развитие учащихся, познавательный интерес к изучению предмета, усовершенствование коммуникативности, способностей работать в команде, лидерства, самостоятельности, ответственности, мобильности, формирование толерантности.

Ключевые слова: процес обучения, ученики, изучение литературы, квест, веб-квест, категория, организация учебной деятельности, интеллектуальное соревнование, игра, познавательные задания, развитие интеллектуальной деятельности, стойкий интерес.

 

Miroshnyk, S. I. Organization оf Quest in Literature Learning

The article analyzes the essence of the quest (webquest) as a category of pedagogy, practice of its introduction in Literature learning. The author defines quest (an organizational form of learning activity) as intellectual competition, where participants perform and present various tasks such as cognitive, problem-based, creative ones or games etc.  

Organization of such learning activities has clearly defined structure: introduction, instruction on organizing activities, step-by-step implementation of tasks by teams (students), summing up.

Quests differ according to their organization, types, and content of tasks, depending on whether they are classroom-based or not, a quest or a webquest.

In the process of learning literature, quests can be organized in order to generalize and systematize learning material, improve students skills, obtain new information.

Organization of training in the form of quest (webquest) provides intellectual development of students, their cognitive interest in learning literature, improving communicative and cooperative skills, leadership, self-sufficiency, responsibility, mobility, tolerance, etc.

Key words: learning process, students, literature learning, quest, webquest, category, organization of learning activity, intellectual competition, game, cognitive tasks, development of intellectual activity, steady interest.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5363